Недобросовісні переклади книжок з російської та інших мов

Проте час збігав, інші мешканці по одному, по двоє і по троє входили до готелю і розходилися по своїх кімнатах, а мій гарпунер не з'являвся.
— Хазяїне, — мовив я, — що ж то за один? Чи він завжди так пізно приходить?
Уже було близько півночі.
Хазяїн знову посміхнувся своєю глузливою посмішкою, наче чимось тішився, що було недосяжне для мого розуміння.
— Нє, — відповів він, — зазвичай він повертається рано. Хто пізно ходить, той сам собі шкодить. Та сьогодні він пішов торгувати. Оце не доберу розуму, де його нечистий носить — чи голову свою ніяк не продасть?
— Продати свою голову? Що це ви таке кажете? — Я почав лютитися. — Може, ви маєте на увазі, хазяїне, що святого суботнього вечора, чи то радше святого недільного ранку, ваш гарпунер ходить містом і продає свою голову?
— Атож, — підтвердив хазяїн. — Я його попередив, що продавати її тут — марна річ: на ринку їх і так повно.
— Чого повно? — заволав я.
— Голів, чого ж іще. А що, хіба в цім світі не забагато голів?
— Знаєте що, хазяїне, — незворушно мовив я, — кажіть це комусь іншому, а не мені — я не такий зелений.
— Може, й так, — погодився він, вистругуючи з палички зубочистку. — Та будете ви не зеленим, а чорним, коли цей гарпунер почує, як ви ганите його голову.
— Я провалю йому дурну його голову! — знову не втримався я. Ці балачки неабияк мене дратували.
— А вона вже провалена.
— Провалена? Цебто як провалена?
— Авжеж, провалена. Тому він, певно, і продати її не може.

Однако время шло, другие постояльцы по одному, по двое и по трое входили в гостиницу и разбредались по своим комнатам, а моего гарпунщика все не было видно.
— Хозяин, — сказал я, — что он за человек? Он всегда так поздно приходит?
Дело было уже близко к двенадцати.
Хозяин снова усмехнулся своей издевательской усмешкой, словно что-то недоступное моему пониманию сильно его развлекало.
— Нет, — ответил он мне, — обычно он возвращается рано. Рано в кровать, рано вставать. Ранняя пташка. Кто рано встает, тому бог дает. Но сегодня он отправился торговать. Никак не пойму, что это его так задержало, разве только он никак не продаст свою голову.
— Не продаст свою голову? Что за небылицы ты плетешь? — ярость моя постепенно возрастала. — Уж не хочешь ли ты сказать, хозяин, что в святой субботний вечер или, вернее, в утро святого воскресенья твой гарпунщик занимается тем, что ходит по всему городу и торгует своей головой?
— Именно так, — подтвердил хозяин. — И я предупредил его, что ему не удастся продать ее здесь: рынок забит ими.
— Чем забит? — заорал я.
— Да головами же. Разве в нашем мире не слишком много голов?
— Вот что, хозяин, — сказал я совершенно спокойно, — советую тебе угостить этими россказнями кого-нибудь другого — я не такой уже зеленый простачок.
— Возможно, — согласился он, выстругивая из палочки зубочистку. — Да только думается мне, быть вам не зеленым, а синим, если этот гарпунщик услышит, как вы хулите его голову.
— Да я проломлю его дурацкую голову! — снова возмутился я невразумительной болтовней хозяина.
— Она и так проломлена.
— Проломлена? То есть как это проломлена?
— Ясное дело, проломлена. Поэтому-то, я думаю, он и не может ее продать.

But though the other boarders kept coming in by ones, twos, and threes, and going to bed, yet no sign of my harpooneer.
"Landlord! said I, "what sort of a chap is he-does he always keep such late hours?" It was now hard upon twelve o'clock.
The landlord chuckled again with his lean chuckle, and seemed to be mightily tickled at something beyond my comprehension. "No," he answered, "generally he's an early bird-airley to bed and airley to rise-yea, he's the bird what catches the worm. But to-night he went out a peddling, you see, and I don't see what on airth keeps him so late, unless, may be, he can't sell his head."
"Can't sell his head?-What sort of a bamboozingly story is this you are telling me?" getting into a towering rage. "Do you pretend to say, landlord, that this harpooneer is actually engaged this blessed Saturday night, or rather Sunday morning, in peddling his head around this town?"
"That's precisely it," said the landlord, "and I told him he couldn't sell it here, the market's overstocked."
"With what?" shouted I.
"With heads to be sure; ain't there too many heads in the world?"
"I tell you what it is, landlord," said I quite calmly, "you'd better stop spinning that yarn to me-I'm not green."
"May be not," taking out a stick and whittling a toothpick, "but I rayther guess you'll be done brown if that ere harpooneer hears you a slanderin' his head."
"I'll break it for him," said I, now flying into a passion again at this unaccountable farrago of the landlord's.
"It's broke a'ready," said he.
"Broke," said I-"broke, do you mean?"
"Sartain, and that's the very reason he can't sell it, I guess."

Та хоч інші постояльці по одному, по двоє й по троє вертали до заїзду й ішли спати, мого гарпунника не було й знаку.
— Хазяїне, — гукнув я. — А що він за чоловік, той гарпунник? Чи він завжди вертається додому так пізно?
Бо було вже десь під саму північ.
Хазяїн знов засміявся своїм ріденьким смішком, ніби його насмішило щось незрозуміле для мене, і відповів:
— Та ні, звичайно він рання пташка, рано лягає й рано встає. Так, він із тих, кому бог дає… Але сьогодні він вирядився поторгувати, і я не знаю, що це могло його так дуже загаяти — хіба що, може, йому не щастить продати свою голову?
— Продати свою голову? Що це ви мене побрехеньками морочите? — В мені вже закипала злість. — Невже ви хочете сказати, що той ваш гарпунник у цю благословенну суботню ніч — чи, власне, вже в недільний ранок — справді ходить по місту й продає свою голову?
— Атож, — підтвердив хазяїн, — і я йому казав, що він її тут не продасть, бо ринок ними завалений.
— Чим це — ними?
— Та головами ж. Хіба мало на світі голів?
— Знаєте що, хазяїне, — відказав я зовсім спокійно, — не плетіть мені таких байок, бо я вам не якийсь зелений шмаркач.
— Може, й не зелений, — хазяїн узяв паличку й почав вистругувати з неї зубочистку, — та коли той гарпунник почує, як ви паплюжите його голову, то чи не зробить він із вас синього.
— Я йому розтовчу її! — вигукнув я, роздратований цією незрозумілою балаканиною.
— Вона вже й так розтовчена, — відказав хазяїн.
— Розтовчена? — перепитав я. — Тобто розбита?
— Атож, через це йому, мабуть, і не щастить продати її.

Оригінал: Turns out thta rendering trick is useless...
Російська: Выясняется, что хитрая придумка программистов не работает...
Українська: З’ясовується, що хитра вигадка програмістів не працює...

Оригінал: ...and sound department to make sure the game has, you know, sounds.
Російська: ...а чтобы игра звучала — звукорежиссер.
Українська: ...а щоб гра звучала — звукорежисер.

Оригінал: The most important question in video game development has nothing to do with making video games.
Російська: Главный вопрос разработки видеоигр звучит не слишком-то творчески.
Українська: Головне питання щодо розробки відеоігор не дуже творче.