"Себастіан Гаффнер, “Гітлер. Примітки до біографії”
Багато в чому автор справді подає цікаві та нові факти, котрі ніде не зустрінеш, бо про Адіка не заведено говорити, а те, що говорять то лиш яке він зло.
Позиція Гаффнера, щодо Адольфа - найоб'єктивніша з тих, що прочитав, проте далеко не така об'єктивна як він сам позиціонує. Тобто, в нього все ж трапляється емоційні забарвлення, та саме емоційна оцінка, що як на мене є мінусом. Хоча можливо він їх і залишив, аби не звинуватили в пропаганді нацизму.
Чудово виокремлено досягнення Гітлера, та саме моменти, колі Гітлер досяг найбільшого успіху, в 1938-му році, без війни, він підняв Німеччину на найвищий рівень в Європі без війни, та в 1940-році знищив основного конкурента на материку, та зробив це так блискавично, що якби був державником,
то чудово міг запобігти 2-й світовій. Точніше зупинити той каток, що розпочнеться далі. (також є окремі розділи помилок, злочинів та зради Адольфа)
Також чудовий аналіз особистості Адольфа. Все це підкріплено прикладами з життя, фактами. чудово показано, яка інтуїція та впертість були в Адольфа, а також його само деструктивність та невміння будувати. Гітлер Чудово бачив усі хиби, та слабкість навколишнього світу, можливості для удару, проте чудово показано. що все чого зміг сягти Адольф, він досяг не тому, що був сильним, а тому, що навколишній світ був слабким. Він лиш ламав те, що й так не працювало.
Промахи Адольф сприймав дуже болюче, та з фанатичною впертістю. Гітлер відмовлявся дивитися за межі свого життя й будувати плани на майбутнє. Він не створив ні сім'ї, ні схеми "престолонаступника" для Німеччини. Все мало відбуватися через нього самого, за його життя. Теза " Все або нічого" - чудово відповідала світобаченню Фюрера. Його тези "Німеччина або переможе, або загине в боротьбі" - характеризує його як авантюриста, гравця однієї миті. Що краще ризикне усім, для реалізації своїх мрій тут і зараз, ніж державником, що дбає про державу. та народ (расу).
Отримавши перші основні поразки політичні: євреї були дуже закохані в Німеччину 20-х 30-х років також уся їх шайка чудово розвивала Німеччину в ті роки, (передові центри з дослідження ядерної енергії була в Німеччині до 34-го року), більшість союзників повоєнної Німеччини були саме євреї, а з приходом Адольфа до влади, та його політики, щодо євреїв Німеччина все це втратила (За Гаффнером Євреї були закохані в Німеччину на початку 20 ст.), Англія не була нейтральним спостерігачем, а оголосила війну, та брала активну участь у протистоянні, початок 2-ї світової не в 1938-му році, як задумав був спочатку, а в 1939-му. Військові: невдача в "битві за Британію", неготовність до війни з Росією, переоцінка власних сил.
Ці промахи змусили Адольфа йти на по його ж ідеологічній та моральній схемі. До самогубства він був готовий, ще з початку своєї політичної кар'єри, про, що часто усім "кричав", тож він починає вести цим шляхом і всю Німеччину. Оголошення війни США — якраз і було актом самогубства, на цей деструктивний шлях, яким він жив весь час, він підписує усю Німеччину. Підписання на втрату 6-ї армії Паулюса під Сталінградом всього-на-всього один з результатів, його рішення про самогубство Німеччини.
Загалом в книзі чудовий наліз особистості Адольфа, хоча як на мене то емоційні оцінки Гаффнера, які раз у раз трапляються все ж є мінусом. Ще чогось срср автор називає в більшості випадків росією, а не совком....
Книга обов'язкова для прочитання українцям. Точно не для одного прочитання. змусить вас задуматись, а також перевірити, чи все. що ви знаєте про Гітлера, Німеччину тих часів відповідає дійсності.В книзі знайдете купу історичних маловідомих фактів, які можливо й у тому вирі подій, були незначними, проте справили великий вплив на хід подальших подій. Тому запасайтесь блокнотом для зносок.
Раджу тим кому цікавий період ТР, та історія 20 ст.
Переклад книги чудовий від Видавництво Жупанського, з оригіналу, а не з російської.
