Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

gener_al · 2020-04-10 12:39

На наведеному малюнку зображено Івана Сірка. Це скан-копія нової картини української художниці Наталії Павлусенко. Старий варіант зображення легко знайти в Інтернеті. Авторка сама надіслала мені скан роботи, аби я зміг використати її у грі «Гетьманщина» (). Також дозволила взяти і інші свої малюнки, за що я їй дуже вдячний.
Тепер у грі буде пристойний портрет Івана Сірка та деяких інших історичних діячів. При цьому Наталія не просто малює своє уявлення про ту чи іншу історичної особи, а детально вивчає доступну історичну інформацію. Так, при побудові Каховського водосховища у 1968 році, могила Сірка могла бути знищена водою, тож тіло ексгумували. Далі скелет заховали біля села Капуловка, а череп відправили до Москви, де зробили детальну реконструкцію обличчя Сірка. Саме засновуючись на таких досить серйозних наукових розробках і малює свої портрети Наталія. А череп Івана потім ще довго «мандрував» по країнах та кабінетах поки не був, нарешті, захоронений із скелетом.
До речі, при ексгумації виявилося, що обидві руки отамана на місці. Тож розповіді про те як у похід ходили із відрубаною рукою Сірка, вважаючи , що це принесе їм допомогу, скоріш за все, просто легенди. Як і те, що він міг у вовка обертатися.
У грі «Гетьманщина» Іван Сірко досить важливий герой. Адже саме він повів козаків на Крим після перемоги Виговського під Конотопом, що призвело до розколу у силах гетьмана – кримські татари покинули Виговського. З одного боку це послабило гетьмана і стало одним з серйозних факторів його зміщення і початку розколу у країні, відомого як Руїна. З іншого – татари жорстоко грабували місцеве населення Лівобережжя, забираючи багатьох людей у рабство. Тож вчинок неоднозначний. А яке ваше ставлення до нього?

Картина

gener_al · 2020-04-21 19:28

На наведеному малюнку зображено Петра Дорошенка. Це скан-копія картини української художниці Наталії Павлусенко, яку вона, як і портрет Івана Сірка, дозволила використати для оформлення гри «Гетьманщина» (https://general.in.ua/hetmanate). Велика подяка їй за це.

Постать Дорошенка є досить цікавою. Більшість його пам’ятає, як одного з гетьманів Правобережжя у часи Руїни. За часів гетьманування, фактично визнав протекторат Османської імперії. На кілька років зміг навіть об’єднати під своєю владою обидва береги Дніпра.
Я неодноразово зустрічав матеріали, де йому закидають державне зрадництво та здачу у рабство татарам населення завойованих населених пунктів.
Друге, думаю, є правдою. Але часи були іншими і сприймались такі дії набагато спокійніше ніж зараз. Та й наймана татарська кіннота воювала зазвичай за ясир, який збирала з переможених. А без татарської кінноти, скажімо чесно, багатьох козацьких перемог могло і не бути. Щодо першого, я скоріше не згодний. Адже чомусь набагато рідше пригадують його участь у Конотопській битві і підготовці до неї та авторство вельми вигідних для Гетьманщини Жердівських статей.

У другій половині гри «Гетьманщина» (до речі, розробка гри вже закінчується), Дорошенко є одним з головних героїв. Щоправда, це часи коли він ще прилуцьким полковником був. А яке ваше ставлення до Петра?

P.S. А ще його правнучка були дружиною поета Пушкіна.

Портрет

Oleksandr1975 · 2020-04-22 21:47

Навіть коменти цікаво читати! Чекаємо на гру!

gener_al · 2020-04-23 13:12

Oleksandr1975
Дякую. Гру вже скоро закінчу.

На вихідних пройшов на "ідеальне" закінчення на макс важкості. Зміг пройти =)

Загалом, окрім того, що можна закінчити гру, довівши все до масового бунту є ще 9 "сюжетних" варіантів закінчення.
1 трохи кращий за реальну історію, 1 "реальний" , і 7 гірших. Коли я кажу краще-гірше то маю на увазі точку зору "збереження суверенітету Гетьманщини". Бо може хтось хоче повернути землі до Речі Посполитої, чи розділити її на незалежні частини. Таке можливо, але з точки зору завдання гри - це поганий варіант.

PMyk · 2020-04-23 20:22

gener_al · 2020-04-24 15:04

PMyk
Дякую за цікавість до проекту. Думав, мене тут вже ніхто не читає.

InKviZ · 2020-04-24 18:33

Якщо гра майже на фініші, чекаю щоб познайомитись з нею. І дякую автору за роботу.

Krest0 · 2020-04-25 17:37

gener_al · 2020-04-25 23:23

Толока – великий форум і те, що мене тут не забули - добре.
Гра зрештою буде працювати через браузер. Таким чином – максимально крос-платформеність. Адаптивний дизайн (пк/телефон). Гра планується безкоштовною, адже проект багато в чому освітницький. За якісь невеликі гроші (які?) можна буде отримати доступ до порівняльної статистики рішень гравця і того, як було у реальній історії. Як вважаєте, зможу таким чином зібрати гроші на редактуру та переклад англіською?

gener_al · 2020-04-30 17:37

Всі пам’ятають Переяславську раду 1654 року. Саме після неї були підписані Березневі статті, за якими Військо Запорозьке визнало протекторат Московського царства. Відношення до цієї події є неоднозначним не лише зараз, але й було таким майже 400 років тому. Багато поплічників Хмельницького відмовилися присягнути Московському царю, через що попали у опалу. Та мало хто пам’ятає Переяславську раду 1659 року. На ній Гетьманщину представляв вже син Богдана – Юрій Хмельницький. Наслідки її були вкрай невтішними – були підписані дуже невигідні для Війська Запорозького умови подальшого протекторату. Домовленості швидко було порушено і, фактично, звідси почався той самий поділ на Ліво та Правобережжя, що призвів до громадянської війни та періоду, відомого як Руїна.

Розробка історично-політичної гри «Гетьманщина» (https://general.in.ua/hetmanate) добігає фіналу. Гра охопить період починаючи із смерті Богдана Хмельницького і закінчуючи трохи далі Переяславської ради 1659 року.
Реалізовано можливість пройти ці роки максимально близько до реальної історії, одне закінчення, яке є трохи кращим (з токи зору збереження суверенітету Війська Запорозького) від історичного. Та сім закінчень, що гіршими за реальну історію.
Гра буде працювати через Інтернет-браузер, не треба буде нічого встановлювати. Достатньо мати доступ до Інтернету аби пограти. Сподіваюсь, вже незабаром буде анонс виходу гри.

PMyk · 2020-04-30 17:40

busyakokusya · 2020-04-30 18:16

Враховуючи рівень освіти в країні такі ігр потрібні на андроїд !
Колись коли в школі проходили цю тему наша вчителька казала щоб ми подивились російський фільм "Тарас бульба" ))

gener_al · 2020-04-30 21:05

Robar III · 2020-04-30 21:13

gener_al · 2020-05-01 00:58

Robar III · 2020-05-01 01:05

gener_al
так, я слідкую за грою. Не проти, щоб гра була браузерною, але от підключення до інтернету..

Додано через 1 хвилину 31 секунду:

Радий, що гра таки вийде, з задоволенням пограю в неї

gener_al · 2020-05-03 20:16

gener_al · 2020-05-07 19:53

Зараз в Україні прибираються з обігу деякі номінали монет, а одна, дві та п’ять гривень мають стати металевими монетами, замість паперових банкнот. Монета п’ять гривень вже є у обігу. На ній, так само як і на банкноті, зображено Богдана Зиновія Хмельницького – першого гетьмана Війська Запорозького. А от малюнок, який був на зворотній стороні банкноти (на реверсі, якщо можна так сказати) ніяким чином на монету перенесено не було. А жаль. Там було зображено досить важливу споруду, неодноразові згадки про яку, можна буде зустріти у грі «Гетьманщина» (https://general.in.ua/hetmanate), що незабаром вийде. Чи вся пам’ятають, яку будівлю зображено на паперових п’яти гривнях? І яка дуже відома в Україні людина спеціально здійснила невелику мандрівку, аби намалювати її у своєму альбомі?

Нові 5 гривень

Krest0 · 2020-05-08 17:53

gener_al · 2020-05-09 18:32

gener_al · 2020-05-13 19:58

У своєму минулому пості (https://cutt.ly/lymPdO4) я запитував про Іллінську церкву в Суботові (саме її зображено на 5 паперових гривнях) та акварельний малюнок цієї будівлі Т. Шевченка. А один з читачів надіслав мені своє фото могили Богдана Хмельницького, зроблене у цій церкві. Могила, зрозуміла річ, умовна. Церкву і плюндрували, і перебудовували. Тож реального тіла там нема.
Фото могили в Інтернеті, які я бачив, «обрізають» ікону зверху. І мені цікаво, а хто там зображений? Зверху – Богородиця, справа Хмельницький із козаками, а хто зліва? Сам я відповіді не знаю, і розгледіти на фото не можу. Та, може, хтось підкаже?

P.S. А вихід історично-політичної гри «Гетьманщина» (https://general.in.ua/hetmanate) все ближче. Вже тестую на реальному інтернет-сервері.

Фото

gener_al · 2020-05-16 14:03

Сьогодні виповнилося 372 роки перемозі війська Богдана Зиновія Хмельницького під Жовтими Водами. Це перша важлива перемога у Визвольній війні проти Річі Посполитої, яка зрештою закінчилася створенням держави, розташованої на значній частині етнічних українських земель. Її назва - Військо Запорозьке, або Гетьманщина.

Для облоги польського табору під Жовтими Водами, у Хмельницького було всього три гармати. Адже під його прапорами виступали січові козаки, повстанці із цивільного населення і татарська кіннота. Було небагато реєстрових козаків, що перейшли на бік Хмельницького, під час штурму польської залоги біля Січі, звідки і почав своє повстання Богдан.

А напередодні битви під Жовтими Водами на бік повстанців перейшло ще чимало реєстрових козаків, що були набрані з місцевого населення. Це були професійні військові. Їх перехід значно посилив військо не тільки бійцями, а й зброєю.

Перемога була здобута, багато в чому, заявки тому, що січовики та реєстрові козаки билися пліч-о-пліч. На жаль, в подальшому вони часто ворогуватимуть через розмір виплат, пільги, владні повноваження тощо. Під час повстання Пушкаря січовики взагалі будуть битися проти реєстрового війська Гетьманщини. Пригадати про ці події можна погравши у історично-політичну гру «Гетьманщина» (https://general.in.ua/hetmanate), що незабаром має вийти.

Історія Війська Запорозького нагадує, що внутрішні чвари та конфлікти часто виявляються страшнішими за зовнішніх ворогів. А перемога під Жовтими Водами демонструє, що єдність - одна з умов перемоги.

gener_al · 2020-05-21 15:53

Вітаю всіх із днем вишиванки, який відзначається кожного третього четверга травня. Вишиванка – важлива складова українського народного вбрання.

Я зустрічав відомості, що в 17 столітті, у часи існування Війська Запорозького, вишиванки шили справжнім шовком, додавали золоті та срібні нитки. Звичайно, дозволити собі таку одежу могли лише заможні люди.
У грі «Гетьманщина» (https://general.in.ua/hetmanate), присвяченій тим часам, зображень вишиванки небагато. Головними героями гри є політичні діячі другої половини 17 століття. На портретах вони, зазвичай, у верхній одежі. Але повністю ігнорувати цю тему у грі, присвяченій історії України, було б неправильно. Тому вишиванку можна побачити на фоні головного меню.

P.S. А сама гра вже скоро з'явиться у Інтернеті.

Скріншот

gener_al · 2020-05-31 10:10

Наступного тижня планується реліз історично-політичної гри «Гетьманщина - часопис» (https://general.in.ua/hetmanate). Активна розробка йшла майже півтора роки. Звичайно, хтось скаже, що все можна було зробити набагато швидше. Але гра робилася у вільний час, майже самотужки, та за відсутності чіткого бачення кінцевого продукту. Було багато експериментів як з ігровими механіками, так і з технічною реалізацією проекту. Сподіваюсь, ці зусилля не були марними.

Що чекає на гравця у «Гетьманщині»?
1. Гра працює через інтернет-браузер. Як на комп’ютерах, так і на мобільних пристроях. Не потрібно нічого скачувати чи встановлювати. Але для гри потрібен Інтернет.
2. Всю гру можна пройти безкоштовно. Є можливість підтримати проект маленькими грошима. Це дозволить гравцю побачити детальне порівняння результатів своїх дій, із реальними історичними подіями. Ну, а «Гетьманщина» зможе оплачувати сервер та, можливо, отримає професійного редактора й переклад (наразі гра виключно україномовна).
3. Під час гри потрібно приймати багато важливих рішень – з ким шукати союзу, куди слати війська, які договори і на яких умовах підписувати тощо. Всього близько 200 сюжетно важливих виборів.
4 .В деяких моментах, «Гетьманщина» дає можливість пограти за простого молодого козака, аби показати тогочасні історичні події очима простого люду.
5. Гра дає можливість взяти участь у кількох важливих боях, включаючи Конотопську битву. Та якщо гравець не хоче особисто керувати військами, він може доручити це козацьким полковникам.
6. Майже всі персонажі гри – реальні історичні постаті (Хмельницький, Виговський, Богун, Сірко, Сомко, Пушкар, Барабаш та багато інших).
7. Гра має 9 варіантів закінчення (окрім можливості програти, довівши населення своїми непродуманими діями до бунту). Одне закінчення «точно як в історії», ще одне трохи краще за реальну історію та сім – гірших.
8. Гра охоплює історичний період з червня 1657 до січня 1660 року (трохи більше доби правління Івана Виговського).
9. Гра складається із більше ніж 220 зображень та майже 40 000 слів (розмір невеликого роману). Історичний довідник гри містить 81 статтю.

Дякую за увагу і не пропустить реліз гри!

LinUserUK · 2020-05-31 20:01

Чудова новина, з нетрпінням чекатиму

gener_al · 2020-06-01 11:59

LinUserUK
Дякую. Приємно, що за розробкою слідкують.

gener_al · 2020-06-02 09:12

Сьогодні, 2 червня, виповнюється 368 років перемозі військ Богдана Хмельницького під Батогом. Разом із татарської кіннотою Хмельницький завдав нищівної поразки війську Речі Посполитої. Це дозволило закріпити результати Визвольної війни та створити країну, яка об’єднувала українські етнічні землі – Військо Запорозьке.

Ще одним важливим, та часто забуваним, наслідком цієї перемоги став поштовх до союзу між Військом Запорозьким та Молдовою. Союз було скріплено шлюбом старшого сина Хмельницького – Тимішем, та дочкою Василя Лупула - Розандою Лупул. Тиміш мав стати наступником батька та очолити Військо Запорозьке. А його діти, через шляхетне походження Розанди, вже були б рівними правлячим династіям Європи. У шлюбі народилося двоє хлопчиків. Як ми бачимо, Богдан мав державницьку стратегію.
На жаль, Тиміш загинув, доля його дітей наразі невідома. Молодший син Хмельницького – Юрій, на момент смерті батька, був досить молодим та недосвідченим. Почалася боротьба за владу... Саме про ці події детально розповідає історично-політична гра «Гетьманщина» (https://general.in.ua/hetmanate), реліз якої має відбутися вже через один-два дні. Тож, не пропустіть!

P.S. А ще у битві під Батогом відзначилася кіннота під командуванням Івана Богуна. У «Гетьманщині» він є важливим персонажем.

gener_al · 2020-06-04 10:58

Вийшла історично-політична гра «Гетьманщина – часопис». Пограти можна тут: https://historygame.net/

Мої нотатки перед релізом.
1. Гра не надто проста. Може, це й непогано. Все ж таки, вона присвячена складному історичному періоду і потрібно зважувати свої рішення.
2. Я задоволений, що «Гетьманщина» - це не просто візуальна новела у історичному контексті, і не «тест на знання історії».
3. Гра вийшла коротшою, ніж я планував. Але, скажімо чесно, ентузіазм вже давно зник і розробка йшла все важче і важче. Та якщо проект не провалиться, думаю, його буде продовжено.
4. «Гетьманщина» - браузерна гра із адаптацією дизайну під мобільні пристрої. Спершу робив версії для Windows та Android (думав розповсюджувати через Steam та Google-маркет). Та лише витратив купу часу без прийнятного результату.
5. Не бійтеся реєструватися у грі через GMail чи FB. Нічого, окрім імені Вашого акаунта, гра не дізнається – можете перевірити у відповідних додатках. Коротше кажучи, E-mail чи телефон – не запитує, нічого не шле.
6. Всю гру можна пройти безкоштовно. Але, оскільки навіть існування проекту потребує грошей на оплату сервера, є можливість підтримати проект. Гравець отримає за це доступ до порівняння своїх дій із реальною історією, а я зможу оплачувати хостинг та, можливо, навіть знайду професійного редактора і перекладача англійською.
7. Гру тільки запущено. Отже, можливі помилки – заздалегідь прошу вибачення.
8. Дякую всім, хто допомагав із розробкою та просто цікавився проектом. Без вашої підтримки я б точно не довів гру до реліза.

LinUserUK · 2020-06-04 21:27

Дякую за гру. Вже тестую.

Додано через 16 хвилин 40 секунд:

Використовуючи google-пошту не зміг зайти у гру. довелось через фб заходити. Цікаво, чого на певному етапі не можна далі як анонім проходити гру.

PMyk · 2020-06-04 22:24

gener_al
Вітаю з фінішом. Гра навіть мені й сподобалась.

Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Переклад ігор українською

Активні проекти