Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Нові коментарі

Нова тема   Відповісти
Сторінка:   попередня  1, 2, 3, 4, 5  наступна
Автор Повідомлення
Krest0 
VIP


З нами з: 23.01.16
Востаннє: 06.08.20
Повідомлень: 2726

2019-08-21 18:33  
Темніший
gener_al 
Свій


З нами з: 10.03.19
Востаннє: 05.08.20
Повідомлень: 110

2019-08-28 18:17  
Трохи новин щодо розробки гри «Гетьманщина» (https://general.kiev.ua/ hetmanate).
«Гетьманщиною» зацікавився один з найдавніших музеїв України – Львівський історичний музей (докази: https://www.facebook.com/lviv.historical.museum/posts/2512454562124625).
Якщо все піде за планом то скорочена версія гри (адже більше 2-3 годин в музеї навряд чи хтось буде грати) з’явиться вже у жовтні цього року. У залі, присвяченому тій добі. Поряд із портретами діячів того часу. А у Львові навіть портрет Тимоша Хмельницького із Розандою є. Коротше кажучи, має бути атмосферно =).
Електронні забавки в музеях вже не є чимось екзотичним (принаймні у Європі). Та я бачив там лише не складі пазли або дитячі іграшки. Ґрунтовних історичних розробок на кшталт «Гетьманщини» я не зустрічав. То може в Україні буде перший музей із такою серйозною історичною грою?

Минулого тижня проводив голосування щодо зовнішнього вигляду карти у грі. Результати:
ФБ: Світла=10, Темна=20
Інстаграм: Світла=2, Темна=2
Дискорд: Світла=3, Темна=0
Толока: Світла=0, Темна=1
RePlace.org.ua: Світла=3, Темна=0
Всього: Світла=18, Темна=23
Отже, поки що залишу темну. До речі, на RePlace.org.ua мені показали гарний скан світлого варіанту мапи http://vkraina.com/ua/maps#1681 . Там, правда, все завішано попередженнями, що нічого використовувати без посилань на сайт не можна (та й взагалі не дуже можна). Не знаю чи можна присвоїти собі права на скан давної карти і якщо так, то чи може скан будь-якого зображення вважатися моїм твором (із можливістю його продавати, забороняти використовувати іншим тощо)?
gener_al 
Свій


З нами з: 10.03.19
Востаннє: 05.08.20
Повідомлень: 110

2019-09-03 18:07  
На колажі зображені нові персонажі гри «Гетьманщина» (https://general.in.ua/hetmanate). Ті, які були додані протягом останнього місяця. Чи всіх впізнаєте? Звичайно, ті хто бачив стрім гри (https://www.youtube.com/watch?v=QonUH5SGMXA) легко впізнають «знайомі» обличчя. А завдяки вбудованій у гру міні-вікі можна дізнатися ряд цікавих фактів про більшість історичних постатей, представлених у грі. Так, наприклад, тут зображено рідного брата матері Юрія Хмельницького (ох, яке кумівство). Звичайно, дізнатися хто це, можна буде погравши у історично-політичну гру «Гетьманщина» (https://general.in.ua/hetmanate) . Та може хтось і так знає та напише у коментарях?
Колаж
gener_al 
Свій


З нами з: 10.03.19
Востаннє: 05.08.20
Повідомлень: 110

2019-09-11 15:54  
Кобзар – це не тільки відома збірка віршів Т.Шевченка, а й назва українських народних співців та музикантів. Грали вони не обов’язково на кобзі, використовували й інші народні інструменти , такі як, наприклад, ліри та бандури. У грі «Гетьманщина» (https://general.in.ua/hetmanate) є можливість зустрітися з таким мандрівним співаком. Якщо із ним поговорити та послухати думу, він попросить грошей за свій виступ. А власної грошової одиниці Військо Запорозьке не мало. Поки що можна дати старому мідну монету. Та може хтось може підказати більш точну розцінку на подібний виступ?
Малюнок
gener_al 
Свій


З нами з: 10.03.19
Востаннє: 05.08.20
Повідомлень: 110

2019-09-16 13:39  
Сьогодні 16 вересня 2019 року, виповнюється 361 рік із моменту підписання Гадяцького договору. 1658 року біля міста Гадяч було підписано договір між Військом Запорозьким та Річчю Посполитою. Головною метою документа було повернення земель Гетьманщини, які відокремилися під час Визвольної війни Богдана Хмельницького, до складу Речі Посполитої, але вже на правах вельми незалежної федеративної одиниці.

Гадяцький договорів став каталізатором багатьох подій. Він остаточно зіпсував відносини Гетьманщини із Московських царством, яке вторглося великою армією на територію Війська Запорозького. В той же час, польський Сейм намагався під час ратифікації частково переписати договір, що призвело до втрати довіри до документу всередині країни. І хоча московських воєвод, зрештою, було розбито козаками і татарами, Іван Виговський втратив підтримку козацької старшини, а зрештою і владу. А внутрішня криза призвела до довгої громадянської війни, відомої, як Руїна.

У грі Гетьманщина (https://general.in.ua/hetmanate) Ви зможете стати на місце Івана Виговського і вирішити долю Гадяцького договору, або його наслідків.
Нагадаю, що перша, неповна версія гри, вже скоро з’явиться у Львівському історичному музеї (https://www.facebook.com/lviv.historical.museum/posts/2512454562124625).
gener_al 
Свій


З нами з: 10.03.19
Востаннє: 05.08.20
Повідомлень: 110

2019-10-03 19:14  
Невеликий пост про шаровари.
Те що козаки не носили їх – досить очевидно. Принаймні, у такому вигляді, як їх люблять зображати у поп-культурі.
По-перше, тканина була не дешевою, а козаки не були надто багатими. Особливо козаки з Січі, які до реєстру не входили, регулярну платню не отримували. Є свідчення, що навіть за Хмельницького централізовано платили їм не часто, а після його смерті ситуація лише погіршилася. А ще є знамените оповідання, про козака, який під Берестечком довго і вдало боронився. Ось один з варіантів: «Спершу три години відстрілювався з мушкета, потім (маючи 14 ран!) захищався косою, а на пропозицію самого короля скласти зброю відповів, що за життя уже не дбає». Правда це чи легенда, зараз не важливо, важливо те, що такий вправний воїн бився косою – фактично селянським реманентом. І обираючи між великим відрізом тканини на шаровари та зброєю обрав би, думаю, останню.
По-друге, фарбники тоді були виключно природні і всі ці яскраві червоні, а особливо сині кольори, були недосяжні для більшості людей.
По-третє, на картинах старих художників не надто часто можна побачити штани, схожі на шаровари, у когось, окрім старшин. Можливо, як парадну форму, їх хтось небідний і носив.
Нижче можна побачити картину Юзефа Брандта «Козак на коні».

А що ви знаєте з цього приводу, колеги?
картина
Krest0 
VIP


З нами з: 23.01.16
Востаннє: 06.08.20
Повідомлень: 2726

2019-10-03 19:22  
gener_al написано:
А що ви знаєте з цього приводу, колеги?

Так, чув таке, що шаровари, то насправді поп-культура. Тільки не знаю, чи треба з тим щось робити. Це вже стало фактично впізнаваним елементом нашої культури.
gener_al 
Свій


З нами з: 10.03.19
Востаннє: 05.08.20
Повідомлень: 110

2019-10-11 10:13  
Krest0
Багато цікавого про шаровари розповіли у коментарях до мого посту. Якщо цікаво - тут: https://www.facebook.com/Hetmanate/photos/a.433229153911732/518988588669121/?type=3&theater

Додано через 4 хвилини 14 секунд:

Аби гра Гетьманщина (https://general.in.ua/hetmanate) не складалася виключно із козацьких рад, перемовин та військових сутичок я додаю «відсторонені» від політики події. Однією з таких подій є пошук цінної ікони, що зникла з Мотриного монастиря. Цей монастир настільки давній, що має легенду про своє заснування яка посилається на 11 століття. Нібито на цьому місці Мотрона, дружина одного з найкращих воєвод Ярослава Мудрого, випадково вбила свого чоловіка. Після того прийняла чернецтво та заснувала монастир.

А чи всі пам’ятають автора наведеного малюнка монастиря? І чому для нього ця споруда була такою важливою?
Малюнок
Krest0 
VIP


З нами з: 23.01.16
Востаннє: 06.08.20
Повідомлень: 2726

2019-10-11 15:56  
gener_al написано:
А чи всі пам’ятають автора наведеного малюнка монастиря? І чому для нього ця споруда була такою важливою?

Не знав, але вгадати було легко. Шевченко. А от чому важлива не знав і тут вже не вгадаєш. У нас на уроках історії цей монастир повністю оминули стороною, а сам я не заглиблювався в той період. Вже прочитав чому важливий.
gener_al 
Свій


З нами з: 10.03.19
Востаннє: 05.08.20
Повідомлень: 110

2019-10-17 20:50  
Тиждень тому я писав про Мотрин монастир і постив його малюнок, зроблений, до речі, Тарасом Григоровичем Шевченко. У грі Гетьманщина (https://general.in.ua/hetmanate) можна буде зайнятися пошуками цінної ікони, яка зникла з його стін. Сама ця історія вигадана, проте могла, бути адже монастир був досить багатий. А чи всі пам’ятають, чому Мотрин монастир був таким багатим?
gener_al 
Свій


З нами з: 10.03.19
Востаннє: 05.08.20
Повідомлень: 110

2019-10-24 16:38  
Мене часто запитують чому для тематики гри "Гетьманщина" (https://general.in.ua/hetmanate) я обрав саме добу Руїни. Звертають увагу, що то були важкі часи, кажуть, що гравцю цікавіше грати за переможця. Спробую пояснити свій вибір.

1. Період Руїни вміщує не лише міжусобні війни козацької старшини, а й героїчні перемоги над арміями інших країн. І багато таких подій , що потім повторювалися не раз. Просто не всі пам’ятають історію того часу, вважаючи Руїну просто періодом масштабної громадянської війни.
2. Я хочу показати, що комп’ютерні ігри теж можуть бути просвітницькими і розповідати щось більш серйозне, ніж війни казкових персонажів у вигаданих світах. Адже, навіть ігор де події відбувають у історичному контексті мало, не кажучи вже про детальні історичні розробки.
3. У 17 столітті жило багато відомих нам історичних та політичних діячів. І хотілося б звернути увагу на те, що Іван Сірко – далеко не тільки кошовий отаман, Павло Тетеря не «гетьман який казну вкрав», Іван Богун не просто «великий рубака» тощо.
4. Своєю розробкою я б хотів дати змогу гравцю стати на місце керманичів того часу. Трохи зрозуміти логіку їх дій. У грі навіть буде статистика "співпадігь" рішень гравця із реальною історією. Зрозуміло, що віддавати бунтівні міста на грабунок татарам – аморально, а Юрій Хмельницький не найкращий політик. Але й мораль тоді була іншою, а ситуація навколо Гетьманщини була надскладною.
5. Я не чекаю від проекту якогось великого успіху. Гра із великою кількістю історичних текстів, зроблена українською мовою, навряд чи може зацікавити велику кількість людей. (Переклад гри я не виключаю, але й гарантувати не можу, бо сам не зроблю, а скільки коштує – не знаю).
6. Звичайно ж, цей період цікавив мене ще з часів школи і, роблячи свою гру, я і сам знаходжу багато нового та цікавого для себе.
gener_al 
Свій


З нами з: 10.03.19
Востаннє: 05.08.20
Повідомлень: 110

2019-11-04 19:30  
Ті хто давно читають цю тему, мабуть пам’ятають, що я вже кілька разів писав про власні спроби розібратися із грошима та цінами Гетьманщини. Отримати деяке розуміння фінансів того часу можна буде, звичай но ж, погравши у гру «Гетьманщина» (https://general.in.ua/hetmanate).
Та ось, що цікаве я виявив. Гра починається у 1658 році, і у цьому ж році є епізод із молодим козаком, який слухає думу мандрівного кобзаря і може дати йому мідну монету. І тут є велика помилка (насьогодні, вже виправлена). Перші мідні монети у Європі, як мені вказали вже кілька людей, з’явилися лише 1659 року! І чи всі пам’ятають, що саме за монети це були?

P.S. А яка грошова одиниця використовувалася у Війську Запорозькому , сподіваюсь, вже всі пам’ятають?
gener_al 
Свій


З нами з: 10.03.19
Востаннє: 05.08.20
Повідомлень: 110

2019-11-13 22:41  
У грі «Гетьманщина» (https://general.in.ua/hetmanate) часто є можливість звернутися за військовою допомогою до Кримського ханства. І, у випадку наявності домовленостей, прийде кіннота, очолювана Карачі-беєм. Спочатку я думав, що Карачі – ім’я, а бей – титул. Та зустрічаючи це словосполучення у текстах, що відносяться до різних часів - я засумнівався. Почав розбиратися і виявив, що Карачі-бей – це голова одного із шести найбільш знатних татарських родів. Людина, яка має право голосу у дивані. А що це за «диван» і чому він такий важливий можна буде дізнатися погравши у «Гетьманщину» та може хтось і так пам’ятає?
Krest0 
VIP


З нами з: 23.01.16
Востаннє: 06.08.20
Повідомлень: 2726

2019-11-16 18:25  
gener_al написано:
Людина, яка має право голосу у дивані. А що це за «диван» і чому він такий важливий можна буде дізнатися погравши у «Гетьманщину» та може хтось і так пам’ятає?

Ого, диванні війська була навіть в такі далекі часи Wide grin
gener_al 
Свій


З нами з: 10.03.19
Востаннє: 05.08.20
Повідомлень: 110

2019-11-27 14:10  
Майже 361 рік тому, у листопаді 1658 року відбулася облога Варви – невеликого містечка у нинішній Чернігівській області України. На початку козацько-московської війни 1658-1659 років, ратники московського воєводи Григорія Ромадановського змусили відступити і закріпитися у Варві кілька найбільш боєздатних козацьких полків, які діяли на Лівобережжі. Інформації про осаду досить мало, дослідники пишуть, що навіть самі жителі Варви часто нічого не знають про цю подію. При цьому осада була досить масштабною, Ромодановський зробив кілька спроб штурму міста (щоправда, невдалих). А що саме призвело до зняття осади я точно не знаю. Одні джерела пишуть про підхід до міста татарських союзників Виговського. Інші – про присягу кількох козацьких полковників московському царю, яка майже одразу була порушена. У будь-якому випадку, саме зняття осади Варви розв’язало Виговському руки, дозволило розпочати вдалі бойові дії на Лівобережжі і згодом розгромити війська московитів під Конотопом.

Звичайно ж, згадати ці події і навіть взяти у них участь можна буде, погравши у гру «Гетьманщина» (https://general.kiev.ua/hetmanate).
gener_al 
Свій


З нами з: 10.03.19
Востаннє: 05.08.20
Повідомлень: 110

2019-12-06 12:31  
В нинішній Конституції України записано, що джерелом влади є народ. У п’ятій статті записано наступне: «Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування». У Війську Запорозькому конституції не існувало, але джерело влади – було. То чи всі пам’ятають хто саме був джерелом влади у Війську Запорозькому?

Звичайно, пригадати такі тонкощі державницького устрою можна буде погравши у історично-політичну гру «Гетьманщина» (https://general.in.ua/hetmanate). Адже окрім власне ігрових механік, гра містить невелику довідкову систему щодо всіх подій та персоналій які у ній присутні.
gener_al 
Свій


З нами з: 10.03.19
Востаннє: 05.08.20
Повідомлень: 110

2019-12-18 02:12  
Майже триста років тому, восени 1659 року внаслідок заколоту загинув Юрій Стефанович Немирич – державний діяч та дипломат Війська Запорозького, доби Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Юрій був освіченою людиною – отримав у Сорбонні звання магістра права. Походив з багатого та знатного шляхетського роду. На початку повстання Хмельницького воював на боці Речі Посполитої та згодом перейшов на бік повсталих. Цікавим є те, що Немирич залишив по собі літературне надбання: кілька суспільно-політичних праць, теологічних трактатів та поем. Найвідомішою є військово-політичний трактат "Роздуми про війну з московитами" (видано у Парижі 1632 року). У цій праці Юрій критикує самодержавний лад та деспотію і виступає як поборник громадянських свобод, у тому числі і свободи сумління. Це дає підстави вважати його гуманістом того часу. Деякі дослідники, навіть, відносять Немирича до філософів, називають попередником Григорія Сковороди.

У грі «Гетьманщина» (https://general.in.ua/hetmanate) Юрія Немирича, за деяких умов, можна зустріти як співавтора угоди між Військом Запорозьким та Швецією та співавтора Гадяцьких статей. Він насправді брав участь у написанні вищезгаданих документів.
На жаль, зображень Юрія Немирича мені досі не вдалося знайти. У Інтернеті є лише чорно-білий контур жахливої якості. Вже кілька разів намагався його розфарбувати, але поки що пристойного результату немає.
gener_al 
Свій


З нами з: 10.03.19
Востаннє: 05.08.20
Повідомлень: 110

2019-12-24 13:43  
Минулого тижня у Києві з’явилася вулиця імені Івана Виговського. Оскільки більша частина гри «Гетьманщина» (https://general.in.ua/hetmanate) присвячена саме добі Виговського, це привернуло мою увагу. Мапи Google ще показують нову назву, але, мабуть, це тимчасово. Сам Іван Виговський не надто пов’язаний із Києвом. Столицею у ті часи був Чигирин, а у Києві стояла велика залога московитів. Згодом київських ратників очолив воєвода Борис Шереметєв – людина яка не надто поважала владу Гетьманщини. Вже за кілька місяців війська гетьмана, на чолі із рідним братом Івана – Данилом Виговським, спробували захопити Київ. Штурм був невдалим, досвідчений воєвода Шереметєв зміг відстояти місто. Розташування нинішньої вулиці імені Івана Виговського у ті часи було за межами Києва, але, можливо, у кордонах передмістя, яке козаки таки захопили.

Звичайно, особисто взяти участь у всіх вищезгаданих подіях можна буде погравши у історично-політичну гру «Гетьманщина» (https://general.in.ua/hetmanate).
Мапа
gener_al 
Свій


З нами з: 10.03.19
Востаннє: 05.08.20
Повідомлень: 110

2019-12-31 18:57  
Поздоровляю усіх із наступаючим Новим роком! Звичайно ж, бажаю всього найкращого.
А чи задумувалися ви коли, новий рік наступав у Гетьманщині? Ми зараз живемо по григоріанському календарю, який замість юліанського запровадив 1582 року, у всіх католицьких країнах, Папа Римський Григорій XIII. А поява Гетьманщини – це 17 століття, менше 100 років із цієї дати. Наприклад, у Московському царстві в ті часи діяв календар «від створення світу» і йшов сім тисяч сто якісь рік. Юліанський календар (не григоріанський) ввів Петро І - онук царя Олексія Михайловича, із яким Хмельницький щодо протекторату домовлявся.
При цьому Гетьманщина була країною православною, але відкололася від католицької Речі Посполитої. Отже, до 1582 року на її землях використовувався юліанський календар. Потім, звичайно ж, офіційно григоріанський календар замінив юліанський, але через релігійне протистояння «нововведення від католиків» сприймалося вкрай вороже. Через це різ частина населення використовувала один календар, а інша – другий. Причому тягнулося це дуже довго. Аж 1918 року уряд УНР видав розпорядження про введення григоріанського календаря на всій території України.

У грі «Гетьманщина» (https://general.in.ua/hetmanate) ви зможете і вести переговори з іншими країнами, і воювати, і визначати економічний та політичний вектори розвитку країни. А от відсвяткувати Новий рік не зможете. Бо він тоді не був не таким помітним святом як зараз. Його «затьмарювало» Різдво. Тож, ще раз бажаю всім гарних свят, яких досить багато цими зимовим днями.
Малюнок
Krest0 
VIP


З нами з: 23.01.16
Востаннє: 06.08.20
Повідомлень: 2726

2019-12-31 20:04  
gener_al написано:
У грі «Гетьманщина» (https://general.in.ua/hetmanate) ви зможете і вести переговори з іншими країнами, і воювати, і визначати економічний та політичний вектори розвитку країни. А от відсвяткувати Новий рік не зможете. Бо він тоді не був не таким помітним святом як зараз. Його «затьмарювало» Різдво. Тож, ще раз бажаю всім гарних свят, яких досить багато цими зимовим днями.

Наскільки мені відомо, в католицьких країнах і досі Різдво це головне свято, а Новий Рік, то таке.
gener_al 
Свій


З нами з: 10.03.19
Востаннє: 05.08.20
Повідомлень: 110

2020-01-15 20:40  
Сподіваюсь, всі пам’ятаються, що до складу Гетьманщини входив Білоруський полк - велика адміністративно-територіальна і військова одиниця на білоруських землях із центром у місті Чауси. Під час козацько-московської війни (1658-1659 років) за контроль територій полку велися великі бої, бо там знаходилися важливі шляхи сполучення. Зрештою Військо Запорозьке втратило контроль над цими землями, не дивлячись на досить вдалі оборонні дії. А білоруським полковником був Іван Нечай. Зрозуміло, що очолити таку велику і важливу територію могла лише людина не тільки талановита, але й наближена до гетьмана. Та чи всі пам’ятають, ким Нечай приходився Богдану Хмельницькому? Одразу зазначу, що не кумом Happy.

Звичайно, дізнатися більше про зв’язки тогочасної еліти та взяти участь у обороні білоруських земель можна буде, погравши у гру «Гетьманщина» (https://general.kiev.ua/hetmanate).
Ivan5055 
Частий відвідувач


З нами з: 12.06.18
Востаннє: 04.08.20
Повідомлень: 38

2020-01-17 02:10  
А де цю гру можна завантажити?
gener_al 
Свій


З нами з: 10.03.19
Востаннє: 05.08.20
Повідомлень: 110

2020-01-17 02:15  
Ivan5055 написано:
А де цю гру можна завантажити?

Поки що ніде, вона розробляється. Хоча вже невелике світло у кінці тонелю майорить =)
gener_al 
Свій


З нами з: 10.03.19
Востаннє: 05.08.20
Повідомлень: 110

2020-01-24 12:14  
Раніше я вже писав про козацькі атрібути, а саме про шаровари (https://cutt.ly/yrQL6ZA). Тоді я отримав багато цікавих зауважень від читачів, за що дякую. Цього разу я хочу трохи написати про булави (наразі сюди ж віднесу пірначі, буздигани тощо).
Шукаючи малюнки для гри «Гетьманщина» (https://general.in.ua/hetmanate) я помітив, що всі гетьмани та полковники зазвичай зображені із булавою. Наприклад, на єдиному прижиттєвому портреті Богдана Хмельницького роботи В. Гондіуса гетьмана зображено із коштовно оздобленою булавою у руці. А сьогодні булава – символ влади президента України. Чому саме булава?
У часи становлення Гетьманщини вже була розповсюджена вогнепальна зброя і ворога у захисних обладунках можна було знищувати із відносно великої відстані. Отже, булава не була найстрашнішою зброєю.
При цьому зазначимо, що булава, як символ влади, використовувалася та у багатьох країнах того часу – Річі Посполитій, Англії, Османській імперій, Московському царстві тощо (та й зараз церемоніальні булави можна зустріти не лише в Україні). Наприклад, у середньовічній Англії наявність булави із печаткою королівського герба давала можливість своєму хазяїнові арештовувати інших людей. Таким чином, можна припустити, що цей атрибут козаками було запозичено. Але тоді виникає питання чому у такій кількості країн саме булава була символом влади? Тут якоїсь точної відповіді я не знайшов. Маю одне не надто оригінальне припущення. Булава – дуже давня зброя, ще за єгипетських фараонів нею користувалися. А оскільки походить вона від палиці – зброї первісних людей, можливо, у давні часи вожді племен, як найсильніші воїни та мисливці, почали вважати свою зброю символом влади.
Якщо хтось щось знає з цього приводу чи має цікаві гіпотези - пишіть у коментарях. Дякую.
Портрет
gener_al 
Свій


З нами з: 10.03.19
Востаннє: 05.08.20
Повідомлень: 110

2020-02-04 22:31  
У місті Конотопі знаходиться Вознесенський кафедральний собор. Це однобанна, відносно невелика споруда. Дзвіниця, на жаль, не зберіглася до нашого часу. Цікаво, що й зараз цю споруду часто називають Сорокосвятською церквою. Пов’язано це із тим, що собор побудовано там, де раніше стояла церква 40-ка мучеників Севастійських.
А церкву було зведено на місті великої братської могили козаків, що загинули у Конотопській битві 1659 року. У ній разом поховали як козаків, що воювали на стороні Івана Виговського так і тих, хто підтримував Івана Безпалого і, відповідно, бився на стороні Московського царства. Детальніше про перебіг подій того часу можна буде дізнатися погравши у історичну гру «Гетьманщина» (https://general.in.ua/hetmanate) .
Та чи всі пам’ятають, хто такі сорок Севастійських мучеників і чому на місці такої братської могили побудували церкву присвячену саме їм?
gener_al 
Свій


З нами з: 10.03.19
Востаннє: 05.08.20
Повідомлень: 110

2020-02-17 18:27  
Помітив, що часто плутають козацьку державу – військо Запорозьке та Запорозьку Січ. Січ була лише невеликою частиною Війська Запорозького. При цьому Січ мала досить великі автономні права. Це не було екзотикою – багато міст отримали Магдебурзьке право за часів Речі Посполитої і зберегли їх у часи Гетьманщини. Та Запорозька Січ була ще й військової силою. Тож іноді вона виступала навіть проти центральної влади, хоча частіше, звичайно, підтримувала її.
Одним із проявів січової автономії були вибори кошового отамана. А чи всі пам’ятають, що означає «кошовий»? Пригадати це можна буде, погравши у історично-політичну гру «Гетьманщина» (https://general.in.ua/hetmanate).
gener_al 
Свій


З нами з: 10.03.19
Востаннє: 05.08.20
Повідомлень: 110

2020-02-27 21:03  
У цьому пості я хочу дати відповіді на деякі з свої запитань, що не отримали правильних відповідей у коментарях. Звичайно ж, пригадати всі ці факти, ще й у відповідному історичному контексті, можна буде, погравши у історично-політичну гру «Гетьманщина» (https://general.kiev.ua/hetmanate).

Мотрин монастир, який згадує у своїй творчості Тарас Шевченко був дуже багатим через те, що стояв на територіях старовинних скіфських поховань і недорого скуповував золото й коштовності, які часто знаходили місцеві жителі. Окрім того, монастир довго знаходився під патронатом Запорозької Січі.

Джерелом влади у Гетьманщині були реєстрові козаки. Лише коли вони не могли між собою домовитися збирали ради із участю січовиків та просто люду – чорні ради. Хоча при цьому деякі міста, як наприклад Київ, жили за Магдебурзьким правом, яке отримали ще за часів Речі Посполитої.

Після перемоги у Конотопській битві всіх загиблих козаків поховали у одній братській могилі. Як тих, хто воював на боці Війська Запорозького так і тих, хто підтримував Московське царство (козаки Івана Безпалого). На місці поховання звели церкву 40-ка мучеників Севастійських. Як відомо, на бік мучеників перейшов один з їх тюремщиків. Тобто церкву присвятили їм не тільки, як військовим (мученики були легіонерами), але й як події, що показала можливість примирення ворожих сторін.

Отамана на Січі називався саме кошовим тому, що, зазвичай, все військове товариство запорозьких козаків називали кошем.
gener_al 
Свій


З нами з: 10.03.19
Востаннє: 05.08.20
Повідомлень: 110

2020-03-06 12:53  
Наближається 8 березня – день солідарності жінок у боротьбі за рівні права та емансипацію. А які права мали жінки у Гетьманщині? Звичайно, у порівнянні із сьогоденням, права жінок були значно меншими, та у 17 столітті про рівноправ’я не говорили, мабуть, у жодній країні світу. Так жінки не мали права голосу. Хоча і більшість чоловіків теж не мала. Джерелом влади – були реєстрові козаки (фактично, кадрові військові). Чорні ради, за участі інших верств населення, відбувалися лише у крайніх випадках непорозуміння серед козацтва та старшин.
Часто згадують про те, що жінкам було заборонено з’являтися на Запорізькій Січі. Це правда, якщо під Січчю розуміти залогу, де збиралися запорожці перед походами, чи у випадку нападу. Та, зазвичай, січовики жили по господарствах, розташованих неподалік від центральної фортеці. Називали їх зимівниками і, звичайно ж, часто там знаходилися їх матері, дружини та доньки.
При цьому у країні була моногамія, жінки могли працювати та відносно вільно пересуватися країною. Визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького спричинила фактичне зникнення кріпацтва на території Гетьманщини. Тобто права жінок у Війську Запорозькому були не менші, а то й більші, ніж у інших країнах того часу.
А більше дізнатися про побут Гетьманщини можна буде погравши у історично-політичну гру «Гетьманщина» (https://general.in.ua/hetmanate).
gener_al 
Свій


З нами з: 10.03.19
Востаннє: 05.08.20
Повідомлень: 110

2020-03-17 19:18  
Коронавірус (COVID-19) та боротьба із ним обговорюються в усьому світі. У Києві та інших містах України запровадили карантин. Тож, час згадати, як із медициною та пандеміями були справи у Гетьманщині.

У 17 столітті, за часів Богдана Хмельницького, справи із медициною були м’яко кажучи погані (щоправда, на території Європи було не набагато краще). Є згадки про спалах чуми в середині 17 столітті, під час якого у Києві загинули більше 20 000 мешканців (на всяк випадок нагадаю, що столицею Гетьманщини був Чигирин). Та відносно невелика мобільність людей не дозволяла розповсюджуватися хворобам далеко від точок спалаху. При цьому ніяких особливих карантинних заходів не було і від тифу чи холери могло вимерти ціле село. Згадки про такі сумні події можна буде зустріти у історично-політичній грі «Гетьманщина» (https://general.kiev.ua/hetmanate/).

Значне покращення медичної допомоги відбулося у першій половині 18 столітті. Завдяки зусиллям лівобережного гетьмана Данила Апостола було відкрито кілька навчальних закладів, де готували докторів. До Глухова, який став столицею Лівобережжя, було запрошено з-за кордону кілька практикуючих спеціалістів, один з яких став особистим лікарем гетьмана. Прості люди могли звертатися до цирульників, які, щоправда, мали не дуже ґрунтовну підготовку і головним засобом лікування вважали кровопускання. Та все одно це було досить прогресивно. Часто цирульники уміли робити ампутації чи виривати зуби. Крім того, почали викриватися аптеки, де продавали ліки – здебільшого суміші трав.

До речі, перша приватна аптека у Києві відкрилася 1728 року, майже 300 років тому назад.
Портрет
gener_al 
Свій


З нами з: 10.03.19
Востаннє: 05.08.20
Повідомлень: 110

2020-04-01 19:05  
У грі Гетьманщина (https://general.in.ua/hetmanate), окрім головної сюжетної лінії, присвяченої політичним та військовим проблемам країни після смерті Богдана Хмельницького, є й другорядна лінія, яка розповідає про тогочасне життя юнака. Це зроблено для того, аби гравець міг побачити тогочасні проблеми не лише очима політичної та військової еліти, але й очима простої людини. Різні вибори, які робитиме герой, формуватимуть у нього відповідні навички та риси характеру. А це, в подальшому, впливатиме на його поведінку та доступні варіанти розв’язання поточних проблем.

Звичайно ж, цьому герою доведеться багато подорожувати. Він побуває на Запорозькій Січі, відступатиме разом з військами Петра Дорошенка із Прилук, боронитиме взятий у облогу Конотоп тощо.
За таких умов доведеться періодично стикатися із тогочасними аналогами сучасних готелів та хостелів. За найкращих умов – це шинки та корчми. А чи всі пам’ятають чим корчма відрізняється від шинку?
Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години

Нова тема   Відповісти Сторінка:   попередня  1, 2, 3, 4, 5  наступна