Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

gener_al · 2020-10-15 20:16

В історично-політичній грі «Гетьманщина» (https://historygame.net) Мартин Пушкар виступає скоріше негативним персонажем. Адже він є провідником масштабного повстання проти уряду Івана Виговського.

При цьому він був послідовним соратником Богдана Хмельницького. Навіть брав участь у раді «в діброві» або, як її ще називають, «ради на пасіках». Мені важко сказати наскільки історично доконаним фактом є проведення цієї ради, але вона згадується у різних джерелах. Це була зустріч Богдана Хмельницького із чотирма найближчими соратниками поблизу Чигирина напередодні повстання. Як учасники згадуються Максим Кривоніс, Мартин Пушкар, Іван Богун та Матвій Борохович. Саме тут було виголошено одну із головних умов початку майбутнього повстання – повернення козацьких прав всім, кого їх позбавили. Зазначимо, умова не надто оригінальна - її виголошували майже всі повстанці етнічних українських земель. Робилося це задля отримання підтримки колишніх та й діючих козаків. Адже чисельність козацького реєстру, зусиллями Речі Посполитої, поступово зменшувалась.

Таким чином, Мартин Пушкар, що напередодні повстання дуже переймався козацькими вольностями, вже за кілька років після його закінчення підштовхував Гетьманщину до Московського царства, яке, зрештою, як ніхто нищило козацтво. Хочеться вірити, що робив він це через нерозуміння загрози.

gener_al · 2020-11-04 20:45

Трохи більше тижня тому, в Україні пройшли місцеві вибори. Явка виборців на них, традиційно, була нижча ніж на загальноукраїнські. І це трохи дивно, адже Україна має велику історію місцевого самоврядування. В українській козацькій державі – Гетьманщині, місцеве самоврядування було на дуже високому рівні. Окремі територіальні одиниці країни – полки, мали своїх виборних очільників – полковників. В деяких випадках могли з’явитися наказні полковники – не обрані, а призначені наказом «згори». Та обов’язки вони виконували лише до обрання нового керманича, при цьому не мали всієї повноти владних повноважень. Наприклад, не брали участь у загальних полковничих радах. Запорозька Січ, розташована на півдні держави, раз на рік самостійно обирала свого керманича – кошового отамана. При цьому Січ власну політику включно із деякими міжнародними відносинами. Деякі міста як, наприклад, Київ жили за Магдебурзьким правом.

Богдан Зиновій Хмельницький – перший гетьман Війська Запорозького, не зміг передати владу своєму синові Юрію. Його наступником став колишній генеральний писар Іван Виговський, якого обрала старшинська рада (результат цієї події докладно розглянуто у історично-політичній грі «Гетьманщина» - https://historygame.net).

Таким чином, слід зазначити, що виборність влади, особливо місцевої, притаманна населенню українських етнічних земель. Можливо, цього разу на заваді активності виборців стала епідемія...

gener_al · 2020-11-20 20:46

Кілька цікавих фактів про повстання Хмельницького, більш відоме, як національно-визвольна війна.

I. На момент початку повстання Богдану Зиновію Хмельницькому було вже більше п’ятдесяти років! Він вже не був молодим заповзятим бійцем. Це була немолода та досвідчена людина.

II. Велика кількість козацьких повстань напередодні Хмельниччини пов’язана, у тому числі і з тим, що зазвичай бунтівників амністували за умови видачі ватажків. Крім того, багато тогочасних козацьких повстань були зумовлені виключно бажанням розширення своїх привілегій, та не вбачали у Річі Посполитій ворога.

III. Скоріш за все Запорозька Січ, як укріплене військове містечко, на момент початку повстання, не існувало. Сучасні історики вважають, що Базавлуцьку Січ розорили поляки ще у 1638 році. Після початку постання, Січ, як єдиний військовий центр січових козаків, було відбудовано за планом Хмельницького на березі Чортомлика (це рукав Дніпра). Якщо не помиляюсь, саме її намагалися повторити реставратори у національному заповіднику Хортиця. Тож Січ, яку ми знаємо, було збудовано за безпосередньої участі Богдана Хмельницького.

Krest0 · 2020-11-24 17:10

gener_al · 2020-12-11 19:33

Останнім часом я намагаюсь доробити переклад гри «Гетьманщина» (https://historygame.net) англійською мовою. Хоча гра здається невеликою, вона містить досить багато текстів (більше ніж «Тарас Бульба» Миколи Гоголя). Із перекладом мені допомагають різні люди, тому виникла необхідність створення невеликого словника, аби однаково перекладалися терміни.
Наприклад, «Січ». Цю назву, зрештою, вирішили не перекладати. Хоча походить цей термін від типу укріплень, які будувалися козаками. Протре, сьогодні вже мало хто згадує фортифікаційні споруди коли чує «Січ». Для іноземців цей зв’язок зрештою буде втраченим.
Виникли складності із словом «рада». Пишуть, що походить воно від німецького слова «Rat». Перекладати його англійською як «council» чи залишати «rada» підкреслюючи, що це не просто зібрання з метою обговорення – остаточно не вирішено. Можливо, старшинські ради не перекладати – виокремити цим їх особливість, а дрібніші зібрання – перекласти.
Ще у грі часто згадують ся «покозачені». Мені запропонували перекласти цей термін як «cossackfied». Мабуть це непоганий варіант, бо вводити багато якихось окремих термінів – погано, буде важко читатися.

gener_al · 2020-12-31 15:54

Поздоровляю всіх із Новим роком. Рік був тяжкий, але мені все ж таки вдалося доробити та видати свою історично-політичну гру «Гетьманщина» (https://historygame.net). Тож мали місце і добрі події.
За часів Хмельницького (17 століття) взимку, через логістичні проблеми, військові дії майже припинялися. Тож холодна зима була відносно спокійним часом. Церковне Різдво було більшим святом, аніж Новий рік. Зимові святкування у Гетьманщині відбувалися досить масштабно. Читав, що заможні козаки навіть феєрверки запускали на свята. На Запорозькій Січі взимку зазвичай проводилися різні адміністративні заходи у тому числі і вибори.
До речі, на сьогодні день українського козацтва святкується 14 жовтня, у день Покрови Пресвятої Богородиці. Всі знають, що козаки дуже поважали Діву Марію. Хоча, як на мене, тут більша відсилка до січовиків. Саме їх центральна церква була присвячена Марії. В той час, як реєстрове козацтво, яке і було каталізатором повстання Хмельницького та його основною військовою силою, трохи відводиться на другий план. Та потрібно пам’ятати, що саме кадрові військові – реєстрові козаки - були головними творцями Гетьманщини - першої держави на українських етнічних землях.

Ще раз вітаю всіх із святом. Сподіваюсь, наступний рік буде кращим!

Krest0 · 2021-01-01 20:58

gener_al · 2021-01-25 20:52

Поки займаюсь організацією перекладу історично-політичної гри «Гетьманщина» (https://historygame.net), хотів ще раз поставити питання, яке вже підіймав раніше.

Поява нової держави – Війська Запорозького потребувала її легітимізації. Тобто визнання іншими державами. Богдан Хмельницький, очільник Гетьманщини, не був королівської крові. Саме тому він дуже сприяв шлюбу свого старшого сина Тиміша із Розандою Лупул – молодшою дочкою правителя Молдавії. Завдяки матері, діти Розанди і Тиміша мали б шляхетне походження і могли б на рівних спілкуватися із правителями інших європейських держав. Це, до речі, є вагомим свідченням того, що Богдан Хмельницький не прагнув переходу очолюваних ним земель під владу Московського царства. Він мав набагато більш честолюбні плани. На жаль,трагічна загибель Тиміша зашкодила заснуванню правлячої династії Хмельницьких. Та в багатьох джерелах я натикався на згадки про дітей Тиміша і Розанди – двох хлопчичків. Начебто після смерті сина ними опікувався старий Хмельницький. Раптом хтось знає, де можна щось дізнатися про подальшу долю цих «перших українських монархів»?

gener_al · 2021-02-22 21:01

В ці дні у приміщенні виставкової зали «Хлібня», заповідника «Софія Київська», проходить виставка портретів героїв козацької України. Автором всіх виставлених робіт є відома українська художниця Наталя Павлусенко. Виставка невелика, але дуже цікава. Адже знайти будь-які пристойні зображення українських героїв 16-18 століття, окрім Богдана Хмельницького, досить важко. Наприклад, я довго і не надто успішно шукав пристойне зображення гетьмана Івана Виговського. Наявний в Інтернеті портрет Якима Сомка (теж гетьман, до речі) виглядає, м`яко кажучи, невдало. Полковника Івана Пушкаря, як ви можливо пам’ятаєте, я розфарбовував власноруч.
Минулого року Наталя дала дозвіл на використання у історично-політичній грі «Гетьманщина» (https://historygame.net) портретів Івана Сірка та Петра Дорошенка. На виставці я побачив новий портрет – Івана Богуна. Дуже сподіваюсь отримати від художниці його скан та додати у гру. А ще з’явилася альтернативна версія портрету Сірка, тож можливо «по ходу гри» зображення Івана буде трохи змінюватися.

P.S. Як і раніше, cподіваюсь у найближчі місяць-два закінчити переклад гри англійською.

Богун

gener_al · 2021-03-19 13:04

Нарешті завершено переклад історично-політичної гри «Гетьманщина» (https://historygame.net) англійською мовою. Мабуть, це ще не фінальний варіант, але такий, що вже можна показувати. Змінити мову можна в меню «Налаштування». Користуючись нагодою, хочу дуже подякувати всім, хто допомагав. А якщо когось забув вказати у розділі «Розробники» - пишіть, вкажу.

Переклад йшов не набагато швидше ніж написання текстів до гри. Моїх власних знань англійської недостатньо для пристойного перекладу – тож я звертався по допомогу. І тут було багато проблем із термінами, які різні люди по різному перекладали, із транскрипцією імен та назв, підходом до того що перекладати, а що транскрибувати. Наприклад, пошук аналогу для титулу князь у Московському царстві – не така вже й проста задача. Зійшлися на варіанті «knyaz (prince)» .

Звичайно, якщо хтось добре знає англійську і має змогу пограти – пишіть у коментарі свої зауваження. Буду намагатися виправляти.

gener_al · 2021-04-05 17:52

Сьогодні, 5 квітня виповнюється 311 років першій українській Конституції, більш відомій, як Конституція Пилипа Орлика. Сам документ був відносно невеликим – всього 16 статей. Сучасна Конституція України містить 161 статтю.

У Конституції Орлика Швеція зазначена, як ключовий союзник Війська Запорозького. Якщо хтось забув про першопричини цього союзу - може пограти у історично-політичну гру «Гетьманщина» (https://historygame.net/index_ua.php). Текст документу латинською мовою, із підписом короля Швеції Карла XII досі зберігається у Швеції. Але документ залишився лише декларативним, адже Пилип Орлик був гетьманом у вигнанні. В дію він мав вступити за перемоги Швеції у Північній війні, чого, як ми знаємо, не сталося.

Цікаво, що вищезазначений документ часто називають «Бендерською конституцією». Та Степан Андрійович, звичайно, ніякого відношення до неї не міг мати. Просто документ було підписано Пилипом Орликом саме у місті Бендери.

gener_al · 2021-06-27 17:25

Через всім відому хворобу, яку краще не називати, наразі має мало часу на розбудову власних проектів, але про сьогоднішню дату хочу написати.

362 років тому розпочалася Конотопська битва, що тривала кілька днів. Захоплення прикордонного міста Конотоп мало стратегічне значення для військ Московського царства, що вторглися на територію Гетьманщини. Генеральна битва сталося неподалік від мурів міста – у селі Соснівка. Саме тут війська воєводи Семена Пожарського були вщент розбиті козаками та кримськотатарською кіннотою.

Перемога під Конотопом була, фактично, перемогою у московсько-козацькій війні 1658-1659 років. На жаль, подальші політичні кроки гетьмана Івана Виговського виявилися не надто вдалими. І вже за кілька років країна була охоплена громадянською війною. Та це ніяким чином не зменшує ваги перемоги під Конотопом для збереження суверенітету Гетьманщини.

А більш детально дізнатися про причини Конотопської битви та її перебіг можна погравши у історично-політичну гру «Гетьманщина» (https://historygame.net).

Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Переклад ігор українською

Активні проекти