Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

gener_al · 2020-06-04 23:17

Ви пройшли на "історичне" закінчення. Це добре, але є варіант зробити все трохи краще ніж в історії було - запобігти початку розколу. За це дають звання "державник". Але цього досить складно досягти.

Ivan5055 · 2020-06-09 17:20

gener_al
Дуже цікаво, однак не вистачає можливості збереження, щоб не перепроходити всю гру якщо хочеш спробувати во іншому, скажімо з середини.

LinUserUK · 2020-06-09 20:07

Було б непогано додати фонову пісню пісню від гурту "Кому Вниз" - "У казематі. За байраком байрак.."

Krest0 · 2020-06-09 20:59

gener_al · 2020-06-10 15:57

gener_al · 2020-06-11 10:46

Кілька днів тому, відомий український стрімер AlexD20, грав у історично-політичну гру «Гетьманщина» (https://historygame.net/). Запис стріму можна побачити за посиланням - https://cutt.ly/Yy7X5xa
Гра пройшла не надто успішно. Військо Запорозьке досить швидко втратило суверенітет через масштабне збройне повстання на Лівобережжі. Наприкінці критикували (частково справедливо) бойову систему гри. Наразі дещо я змінив і додав пояснення, що в боях головне не вдале командування, а розмір армії та її підготовка перед боєм.
Але подивимося з іншого боку. Під час гри, щодо кожного рішення Alex радився із глядачами – люди голосували у чаті. Багато обговорювали моральний бік того чи іншого рішення, прагнули нікого не образити, всім допомогти тощо. І що ж вийшло в результаті:
1. Підтримка влади у суспільстві була трохи нижча середнього.
2. Країна на початку повстання відмовилося від допомоги татар.
3. Складні перемовини із Січчю закінчилися тим, що січовики перейшли на сторону повстанців.
4. Введена в останній момент блокада Січі призвела до зубожіння населення Полтавщини, яке традиційно торгувало із Січчю.
5. Навіть грошам, що залишив Богдан Хмельницький, не змогли дати раду і в результаті вони потрапили до рук бунтівників.
Тож програш є закономірним, а «Гетьманщина» виправдовує жанр «історично-політична гра». Але ж рішення приймалися так демократично, фактично, невеликий референдум з кожного питання. Може це свідчення слабкості демократії та популізму? А може, демонстрація того, що по деяких питаннях, приймати рішення мають професіонали, а не більшість?
А що думаєте Ви?

LinUserUK · 2020-06-11 11:10

gener_al
Я проходив гру знаючи історичний перебіг, і фактично змінивши лише деякі моменти. (ось скріни мого першого проходження)

Щодо битв то погоджуюсь, не дуже зрозуміло як ті працюють, проте, що потрібно більше війська мати - вже сам допетрав.
Зараз періодично пробую запобігти повстанню (якщо, це звісно можливо, з огляду на досягнення то думаю, що так)

Щодо стріму Алекса, то гарна реклама самій грі, але на його гру б сильно не опирався..... намагання догодити всім, плюс незнання історії та недотримання однієї лінії. таке шось...

Додано через 5 хвилин 19 секунд:

Зараз вже, я залучаю січ на свою сторону у повстанні.

gener_al · 2020-06-11 14:34

LinUserUK
Дякую за підтримку проекта.
Якщо не важко, сховайте малюнок у спойлер. На мобільному важко тему дивитися =(. Дякую.

Щодо боїв - я трохи спростив бої та переписав пояснення перед першим боєм. Чітко виділив що важливо, що менш важливо. Просто "війна - продовження політики". І якщо вдале командування буде давати перемоги при поганих політичних реченнях - це зруйнує ідею гри. Та й не надто реалістично це.

Повстанню запобігти не можна. Московсько-козацькій війні запобігти не можна. Гра всеж-таки історична.

Стрім Алекса показав як купа "простих людей", приймаючи "моральні" та "добрі й необразливі" рішення загубила країну (добре, що віртуальну). Причому досить швидко. Там є лише одна можливість програти раніше. І всього 3-4 "поганих" рішення які все ж таки не були прийняті. А так - найгірший сценарій. Тому програш повстанцям, з моєї точки зору, цілком логічний. Та й без нього - вони б довго не протягнули.

gener_al · 2020-06-23 08:38

Наближається річниця Конотопської битви – головного бою московсько-козацької війни 1658-1659 років. За часів СРСР про битву намагалися не згадувати. Перше вшанування із залучення державних структур відбулося лише 2008 року, за президенства Віктора Ющенка. А 2009 року вийшла монета присвячена цій історичній події. Та потрібно пам’ятати, що самій битві передували менш масштабні, але не менш важливі бої.
Місто Конотоп (на той час прикордонне) знаходилося у облозі більше двох місяців. Саме героїчна оборона міста, під командуванням полковника Григорія Гуляницького, дала час тодішньому гетьману Івану Виговському зібрати козацьке військо та дочекатися татарської допомоги. А потім і розбити московську кавалерію та ратників. Тож історичний період Руїни – це не лише «туга та журба», але й ряд серйозних перемог.
Пригадати перебіг подій, що передували Конотопській битві та взяти участь у самому зіткненні можна погравши у безкоштовну історично-політичну гру «Гетьманщина – часопис» - https://historygame.net

LinUserUK · 2020-06-26 17:39

https://www.facebook.com/Hetmanate/videos/437827663469946

gener_al · 2020-06-26 18:35

LinUserUK
Це моє відео.

LinUserUK · 2020-06-26 18:41

gener_al
так, я знаю)

gener_al · 2020-06-28 11:07

Вітаю всіх з днем Конституції України. Це єдине державне свято, яке закріплено у самій Конституції, так що відмінити його вельми складно. А ще у Конституції зазначено, що джерелом влади є народ, описано територіальний устрій країни та багато всього іншого.
У Гетьманщині – першій козацькій державі, Конституції не було. Відомий документ Пилипа Орлика з’явилася лише на початку 18 століття. Та це не заважало існуванню країни. Джерелом влади щоправда був не народ, а реєстрові козаки. Вони мали право голосу, чорні ради за участі всіх верств населення проходили лише у виняткових ситуаціях. Територія ділилася не на області, як зараз, а на полки, очолювані виборним полковником. При цьому деякі міста, наприклад Київ, жили за Магдебурзьким правом і були вельми самостійними. Запорозька Січ взагалі поводила себе як автономна частина країни і часто ворогувала із самим гетьманом – верховним правителем країни, якого теж зазвичай обирали.
Є підстави стверджувати, що Богдан Хмельницький хотів побудувати монархічну країну та заснувати власну династію, але невдало. Його старший син Тиміш одружився на Розанді Лупул - княгині Марії Радзивілл. Але невдовзі Тиміш загинув, а доля двох його синів і досі невідома.
А пригадати тонкощі державного устрою першою козацької держави можна погравши у безкоштовну історично-політичну гру «Гетьманщина - часопис» (https://historygame.net).

Rembowar · 2020-07-01 11:56

Дуже гарна розробка, доволі унікальна для такого жанру. Було б непогано продовжити хоча б до початку правління Мазепи.

gener_al · 2020-07-01 12:20

ser_rocko · 2020-07-01 17:24

gener_al, лиш 5 катів? То я один з них) Хоча не зовсім зрозумів як вона мені випала.
Хороша гра. Хоча період не веселий, і найкращий фінал там, як я зрозумів, це Перяславські статті.

InKviZ · 2020-07-01 18:38

Треба буде і собі пограти, і друзям порадити. Вітаю з релізом гри!

gener_al · 2020-07-02 00:15

gener_al · 2020-07-08 10:26

8-9 липня – річниця Конотопської битви. 1659 року військо Івана Виговського, із допомогою Кримського ханства, завдало поразки ратникам Олексія Трубецького. Ця битва, фактично, завершила московсько-козацьку війну 1658-1659 років. Щоправда, скористатися наслідками своєї перемоги Військо Запорозьке не змогло. Політичне протистояння зрештою нівелювало військову перемогу.
Нагадаємо, що Конотопській битві передували важкі бої під Пирятином, облога Варви та довга облога самого Конотопа.
На жаль, полковника Григорія Гуляницького та його брата Степана мало хто пам’ятає. Та саме Григорій стримував війська Трубецького на Лівобережжі та командував обороною Конотопа, поки гетьман Іван Виговський збирав війська. Відзначився у тих боях і майбутній гетьман Петро Дорошенко. До речі, чи всі знають, що Наталя Гончарова - дружина Пушкіна, то його онучка?
Згадати перебіг московсько-козацької війни та спробувати свої сили у обороні Лівобережжя можна погравши у безкоштовну історично-політичну гру « Гетьманщина - часопис» (https://historygame.net/).

На фото - меморіал, встановлений на честь Конотопської битви, у селі Шаповалівці.

фото

gener_al · 2020-07-19 11:11

Мало хто пам’ятає, що 383 роки тому, влітку, розпочалося повстання Павла Бута (Павла Павлюка). Це, мабуть, саме масштабне селянсько-козацьке повстання, що передувало Визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького. Цікаво, що Хмельницький через 11 років, фактично, повторить дії Павла. Так само на початку відправився на Січ, разом із січовиками почне серйозну збройну боротьбу проти Речі Посполитої . Звертатиметься до селян, міщан та реєстрових козаків, закликаючи їх приєднуватися до своїх лав. Повстання Бута було жорстко придушене, а його самого стратили у Варшаві. Але, як доводить історія, діяв він у напрямку, що міг привести до перемоги. Вирішальним фактором, скоріш за все, була відсутність зовнішньої військової допомоги, яку Хмельницький отримував від кримських татар.

Наразі я міркую над подальшою розробкою історично-політичних ігор. І продовженням «Гетьманщини» (https://historygame.net/) може стати гра, присвячена подіям Визвольної війни 1648-1657 років.

gener_al · 2020-07-25 14:22

Давно хотів написати про Мартина Пушкаря.
У історично-політичній грі «Гетьманщина» (https://historygame.net/) він виглядає скоріше антагоністом. Адже був одним з очільників масштабного антигетьманського повстання на Полтавщині у 1657 році. Бунтівників було розбито, та подібні виступи потроху знижували легітимність діючої влади Війська Запорозького. Цим, звичайно ж, користувалися сусідні країни, намагаючись взяти землі Гетьманщини під контроль.
З іншого боку – Мартин був героєм Визвольної війни, близьким соратником Богдана Хмельницького. Походив із знатного роду, мав гарну освіту, був меценатом. Його поважали як прості люди, так і козаки. Людина, без подібної підтримки, не змогла б підняти масштабний антиурядовий бунт. Повстання піднімалося проти нових великих землевласників-магнатів, що почали з’являтися з числа козацької старшини із приходом до влади Івана Виговського. На сьогодні, думаю, можна сказати, що то було майже антиолігархічне повстання. Тож історична роль Пушкаря досить неоднозначна.

У якості висновку, зазначу, що історія Війська Запорозького нагадує наскільки погано, коли внутрішні суперечки захоплюють так, що витісняють розуміння зовнішніх ворогів. А зовнішні вороги, зазвичай, страшніші. Адже прагнуть не простого захоплення влади у країні, а її отримання через руйнування державності.

P.S. На малюнку – пам’ятник Мартину, що встановлено у місті Полтава.

Пушкар

gener_al · 2020-08-05 13:54

Хочу ще раз торкнутися теми, про яку писав і говорив раніше. А саме про графічні зображення Запорозької Січі. Вся графіка у грі «Гетьманщина» (https://historygame.net/) є легальною. Я використовував фрагменти картин, чиї автори померли більше 90 років тому, або фрагменти зображень, які мені надали автори. Щоправда, є пару малюнків чиє авторство невідомо. Але я так і не зміг знайти пристойного малюнка із зображенням Запорозької Січі. Більшість малюнків або дуже схематичні, або містять слово «Січ», хіба що у назві. Наприклад, на відомій картині Рєпіна «Запорожці» ніяких атрибутів Запорозької Січі не видно. Тому, де саме знаходяться козаки що пишуть листа, точно сказати не можна.

Сучасних малюнків Січі я теж не знайшов. Деякі матеріали мені порадили гравці. Так я дізнався про макет Микитинської Січі, що знаходиться у Дніпровському історичному музеї. Зроблений він був ще за радянських часів, у 1977 році. Крім того, «знайшлася» картина сучасного художника Юрія Журка «Січ». На ній видніються стіни, що дуже нагадують сучасну реконструкцію Запорозької Січі на острові Хортиця. Це, мабуть, найкращий тематичний малюнок який я побачив. Ще показували картинку М. Шіверського «Різдво на Січі». Але там антураж, як на мене, мало нагадує Січ. Адже, замість великих куренів, зображені невеличкі хатинки із віконечками. Можливо, це якісь хутор поряд із Січчю.

А у грі я використав фотографії реконструкції Січі на острові Хортиця. Фото оброблені таким чином, аби виглядали як малюнки. А якщо хтось раптом знає пристойні малюнки Січі – пишіть у коментарях.

Малюнок Журка

gener_al · 2020-08-20 15:26

Впродовж спекотного літа, я почав розробку нової частини історично-політичної гри «Гетьманщина» (https://historygame.net). Як я писав раніше, планую присвятити її Визвольній війні 1648-1657 років. Хочу подякувати тим гравцям першої частини, які мені допомагають із пошуком матеріалів. Тож проект потроху рухається.

Також хотів написати цікавий факт із теми яка часто спливає в моїх текстах - одежа козаків. До 19 століття розвиток хімії, у порівнянні із сучасністю, був невисоким. Одежу шили із природних матеріалів та фарбували природними барвниками. Відповідно, синій колір у ті часина на території Європи (і не тільки Європи) був досить цінним. Адже сині природні барвники майже відсутні. Є, звичайно, індиго, але росте він, переважно, у тропіках. Бачив посилання, що були спроби вирощувати його у Германії, але результати були невтішними. Отже, можна стверджувати, що різні яскраво-сині жупани, штани, шапки які часто зображають на простих козаках, скоріш за все, є лише фантазією авторів. Бо дозволити собі одежу таких кольорів могли лише вельми заможні люди.

Цікаво, звідки пішла звичка зображати козаків у червоному та синьому вбранні?

gener_al · 2020-08-26 12:28

Оскільки збираю матеріал для наступної частини історично-політичної гри «Гетьманщина» (https://historygame.net), вирішив повернутися до формату постів-запитань. Заздалегідь хочу подякувати тим, хто відповідає. Адже точної інформації щодо більшості питань у мене нема. А оскільки серед моїх читачів немало людей, що цікавляться історією, то у відповідях я неодноразово знаходив цікаву інформацію, якої у «вікі» чи «на першій сторінці гугла» нема.

А тепер подивимося на портрет, роботи самого Пітера Рубенса. Впізнаєте цього імпозантного чоловіка? Якщо ні, то нагадаю – це один із царів Московії. А запитання наступне – про що він домовлявся із Богдано Хмельницьким ще 1646 року? Тобто до початку Визвольної війни.

Портрет

Krest0 · 2020-08-27 11:20

gener_al
При Хмельницькому царем був Олексій Михайлович. Але цей портрет щось не сходяться з тими, які Ґуґл показує.
Та й взагалі той чоловік на портреті більше на голандця схожий або шведа.

гопатиню · 2020-08-27 19:34

Це Владислав Ваза

gener_al · 2020-09-11 07:58

Точно. Владислав 4. Царем Московії встиг побути. І з Хмельницьким (ще до Визвольної війни) зустрічався.

Додано через 1 хвилину 51 секунду:

Українська Вікіпедія пише, що на початку Визвольної війни Богдан Хмельницький: «напав на залогу Речі Посполитої на острові Базавлук (на Дніпрі) і знищив її. Це звільнило Запорізьку Січ від контролю Речі Посполитої, притягнуло запорожців на бік Богдана Хмельницького, обраного гетьманом».

Та сучасні дослідники (І. Стороженко, В. Смолій, В. Степанков) зазначають, що на той час Січ на острові Базавлук вже кілька років, як була знищена.

Це не означає, що були вбиті чи виселені всі січові козаки (низове військо), що жили на південних кордонах Речі Посполитої. Але єдиного могутнього військового центру вони не мали. А січ на Микитиному Розі, яку першою звільнив Хмельницький, була залогою реєстрового козаків (не січових) Черкаського чи Канівського полку. Реєстрові козаки перейшли на бік повстанців, перебивши своє польське командування. Реєстрове козацтво не вперше підтримували антипольські бунти, тому командирами, зазвичай, призначали поляків, що тільки більше дратувало місцеве населення. А наступну, Чортомлицьку січ, було побудовано вже за сприяння Богдана Хмельницького та за його проектом щодо організаційної структури. Тож, Хмельницький має безпосереднє відношення до створення Запорозької Січі у тому вигляді, який ми сьогодні знаємо.

Загалом збір матеріалу для другої частини політично-історичної гри «Гетьманщина» (https://historygame.net) йде досить важко. Можливо тому, що періодом правління Виговського я цікавився вже давно, а Хмельниччину знаю лише у межах шкільної та університетської програм. Тепер є стимул розібратися.

gener_al · 2020-09-25 18:11

Виявляється, висловлювання коронного гетьмана Миколи Потоцького, щодо козацько-селянський повстань, які передували визвольній війні під проводом Хмельницького, настільки відомі, що потрапили до тексту білетів ЗНО з історії.

Цитата:
«Хто ж затримає народ, коли в нього так закрутилися колеса свавілля, що їх ніяким чином не можна стримати!.. Переконався я про це під Кумейками: зимою знищив Павлюка, на весну, незважаючи на такий великий розгром, ожив Острянин. Розгромив я Острянина — зразу ж було обрано керівником Гуню, і я двадцять тижнів вів з ним війну та ледве привів до послуху зброєю і немалим пролиттям крові!..»

Тут згадується повстання Павлюка, про яке я писав раніше і повстання Острянина та Гуні. Це великий козацько-селянський, бунт який спочатку очолював Яков Остринин. Після військової поразки і відступу частини повстанців разом із ватажком на територію Московського царства, командування прийняв Дмитро Гуня.
Всі ці криваві події відбувалися незадовго до повстання Хмельницького. Тож запалити вогонь бунту Богдану Зиновію, мабуть, було не так складно як довести його до утворення нової держави – Війська Запорозького. І часто за військовими діями залишаються малопомітними великі дипломатичні та юридичні перемоги та поразки. Дуже хотілося б це відобразити у другій частині політично-історичної гри «Гетьманщина» (https://historygame.net/).

Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Переклад ігор українською

Активні проекти