Флудильня №2

Рід Висоцьких єврейського походження, з містечка Селець, Пружанського повіту, Гродненської губернії, нині —Брестської області, Білорусь. Прізвище, ймовірно, пов'язане з назвою міста Високе, Кам'янецького району,Брестської області, або села Висоцьк Дубровицький район Рівненська область Україна.

Про безпосередніх родичів Володимира Висоцького: його батько Семен Вольфович Висоцький народився в Києві, був військовим, ветераном Другої світової війни, згідно з київськими дослідниками[13][14] та спогадами кузини поета Ірени Висоцької.

Батько — Семен Володимирович (Вольфович) Висоцький (1916—1997) — уродженець Києва[16], військовий зв'язківець, ветеран Другої світової війни, кавалер більш ніж 20 орденів і медалей, почесний громадянин міст Кладно і Праги, полковник.

Дядько — Висоцький Олексій Володимирович (1919—1977) — письменник, учасник Другої світової війни, артилерист, кавалер трьох орденів Червоного Прапора, полковник.

Мати — Ніна Максимівна (уроджена Серьогіна, (1912—2003). Закінчила Московський інститут іноземних мов, працювала перекладачем-референтом німецької мови в іноземному відділі ВЦРПС, потім гідом в «Інтуристі». У перші роки війни служила в бюро транскрипції при Головному управлінні геодезії і картографії МВС СРСР. Закінчила трудову діяльність начальником бюро технічної документації в НДІхіммaш.

Дід Висоцького по матері, Максим Іванович Серьогін, приїхав до Москви у віці 14 років з села Огaрьовa Тульської губернії. Пізніше він став працювати швейцаром у різних московських готелях. У них з дружиною Євдокією Андріївною Сінотовою було п'ятеро дітей, у тому числі й Ніна Максимівна. Вона народилася в 1912 році. Після ранньої смерті батьків стала жити самостійно, займаючись вихованням молодшого брата. Працювала перекладачем з німецької мови.

Дідусь та бабуся Висоцького по батькові — Вольф Шльомович Висоцький (1889, Брест-Литовськ — 1962, Москва) та Дора Овсіївна Висоцька (уроджена Бронштейн; 1891, Житомир — 1970, Київ) — протягом 1911—1926 рр. мешкали у Києві, пізніше переселилися до Москви. Дора Овсіївна згодом повернулася у Київ, де й жила до смерті у 1970 р. До 2 Світової війни вона вдруге вийшла заміж і стала офіційно Дар'я Олексіївна Семененко (прізвище чоловіка). У Києві вона пережила окупацію, довгі десятиліття працювала відомим косметологом.
/Вікіпедія/