Яким має бути закон про захист української мови в мережі?

Нові коментарі

Нова тема   Відповісти
Автор Повідомлення
Python 
VIP


З нами з: 01.07.09
Востаннє: 20.08.17
Повідомлень: 302

2017-06-19 20:01  
Такого закону ще нема навіть у проекті. Але всі ми бачимо проблему: української мови в українському інеті (та й в інеті загалом) обмаль. Враховуючи, що люди все менше звертаються до радіо, ТБ, друкованих видань і все більше проводять часу в мережі, політика мовного квотування традиційних ЗМІ мало що змінить — квоти треба було робити 20 років тому, зараз це більше нагадує реорганізацію перед закриттям. Тим часом, української мови в мережі непропорційно мало — для третьої в світі за кількістю носіїв слов'янської мови це катастрофа.

Спробую окреслити причини та специфіку проблеми:
1. Уанет в занепаді, тому більшість українців надають перевагу закордонним сайтам, де концентрація українців значно менша — відповідно, спілкуючись українською, вони періодично натикаються на прохання говорити російською або англійською, що більше пасує міжнародним ресурсам.
2. Занижений статус української мови в самій Україні — попри її номінальний державний статус. Тобто, навіть закрившись від зовнішнього світу, ми все одно опинимось у мережі, де українська мова не домінує.
3. Україномовний контент — об'єктивно, його мало. Відтак, ми все одно змушені звертатися до іншомовної (у першу чергу, російсько- та англомовної) інформаційної продукції (книги, відео і т.д.), легальної й нелегальної, доступ до якої в мережі не обмежується ніякими квотами.
4. Конфлікт розповсюджувачів україномовного контенту з правовласниками (які, до речі, зовсім не зобов'язані створювати та розповсюджувати україномовний варіант свого продукту, навіть на платній основі). Ресурс, на якому ми спілкуємось, діє поза правовим полем України, хоститься за її межами, використовує домен Королівства Тонги — саме тому ми можемо дивитися улюблені серіали українською. А враховуючи попередній пункт, «антипіратські» потуги української влади можуть лише послабити позиції української мови в мережі, тоді як іншомовна піратська продукція нікуди не зникне.

Отже, як усе це виправити, використовуючи демократичні механізми?
tecumseh 
Свій


З нами з: 29.05.17
Востаннє: 25.06.17
Повідомлень: 103

2017-06-19 23:28  
Python написано:
Яким має бути закон про захист української мови в мережі?

Wide grin
під столом
Python 
VIP


З нами з: 01.07.09
Востаннє: 20.08.17
Повідомлень: 302

2017-06-20 07:19  
Тоді вилазьте з-під столу й скажіть щось розумне. Ідея ж не в тому, щоб заблокувати увесь неукраїномовний інет (сподіваюсь, усі розуміють абсурдність цього наміру?), а щоб не дати українській владі порішити паростки україномовного. Звичайно, було б непогано створити якісь інструменти позитивного стимулювання української мови в мережі, але досі наша влада демонструвала неспроможність у подібному стимулюванні культурної галузі, тож навіть не знаю...
Krest0 
VIP


З нами з: 23.01.16
Востаннє: 23.08.17
Повідомлень: 574

2017-06-20 07:38  
Python
Розслабтеся, це відомий на толоці троль. Просто ігноруйте всі його повідомлення.
[email protected] 
Відео Гуртом - підтримка та поширення
Відео Гуртом - підтримка та поширення


З нами з: 16.06.12
Востаннє: 22.08.17
Повідомлень: 1195

2017-06-20 08:01  
Як варіант, порізати доступ до сайтів, що пропонують російський відеоконтент(фільми та серіали онлайн), аналогічно з ВК, і тоді більше народу будуть відвідувати наші сайти.
Python 
VIP


З нами з: 01.07.09
Востаннє: 20.08.17
Повідомлень: 302

2017-06-20 08:35  
[email protected] написано:
порізати доступ до сайтів, що пропонують російський відеоконтент(фільми та серіали онлайн), аналогічно з ВК, і тоді більше народу будуть відвідувати наші сайти.

Див. вище про спроби заблочити неукраїномовний інет. Це неефективно.
По-перше, його надто багато, щоб блокування могло охопити його повністю. По-друге, якщо хтось назразок мене дивиться серіали де-небудь на лостфільмі, то зовсім не тому, що мені так подобається російська — просто не все з того можна знайти українською (хоча, безумовно, можна дивитися в оригінальній озвучці англійською — але питання стосується захисту української мови, а не заохочення українців до вивчення іноземних мов). По-третє, як бути з сайтами, що пропонують контент і українською мовою, і російською одночасно?
[email protected] 
Відео Гуртом - підтримка та поширення
Відео Гуртом - підтримка та поширення


З нами з: 16.06.12
Востаннє: 22.08.17
Повідомлень: 1195

2017-06-20 08:46  
Тоді треба популяризувати україномовний контент, всіма можливими способами, останнім часом підсів на канал Дядько Максим на ютубі - перший україномовний канал по металообробці. Автор справді цікаво розповідає та показує технологічні моменти обробки металу, навіть приємно дивитися коли ти нічого не знаєш Happy
Python 
VIP


З нами з: 01.07.09
Востаннє: 20.08.17
Повідомлень: 302

2017-06-20 09:19  
[email protected] написано:
Тоді треба популяризувати україномовний контент

Треба в будь-якому випадку. Але це стосується того, що може зробити пересічний український користувач без жодних офіційних повноважень — не впевнений, чи входить така популяризація в компетенцію державних органів влади. Мені ж хотілось би розглянути питання в ракурсі держави й закону: всі ми хочемо від влади захисту української мови, а оскільки чи не найголовнішим засобом комунікацій є насьогодні інтернет, то й зміцнення позицій української мови в інтернеті. Але, якщо ми ставимо такі вимоги, то що має робити влада для втілення наших бажань?
Krest0 
VIP


З нами з: 23.01.16
Востаннє: 23.08.17
Повідомлень: 574

2017-06-20 18:19  
Python
Думаю, нічого не має робити влада. Втручання держави в інтернет сегмент рідко призводило до хороших результатів. Додаткові заборони тільки збільшать кількість бажаючих скористатися VPN. Але ви теж, як бачу, проти нових заборон. А простимулювати якось немає можливості. Все залишається на ентузіастах та простих користувачах.
Python 
VIP


З нами з: 01.07.09
Востаннє: 20.08.17
Повідомлень: 302

2017-06-20 19:25  
Навіть якщо найкращий варіант — невтручання української влади, хотілось би якихось гарантій, прописаних у законі, що влада справді не втручатиметься.
ssTAss 
Модератор музики


З нами з: 05.07.08
Востаннє: 24.08.17
Повідомлень: 11816

2017-06-21 16:08  
про мову в мережі
Чота ржу

Антон Санченко
Чота ржу
Досі намагаюся осмислити гумор ситуації. Чергова фейсбучна баталія. Грузин спробував натякнути українським айтішникам, що гарно було б читати доповіді на галузевій конференції українською.
Українські айтішники у небажанні так чинити договорились до того, що наступну конференцію проводитимуть в Польщі. Грузин на знак підтримки українців з 2014 всі дописи пише українською. Українські айтішники відмазуються, що українські доповідачі теж планувалися, але не приїхали... з Канади. Чота ржу, як кажуть в етіх ваших інтернетах.

А відсміявшись, одразу починаю сеанс альтернативної історії, вона ж – прикладна якбитологія – а що було б, якби український інтернет був таки українським, а не завжди вдячним партнером рунетівських (так називається руський мір на дроті) „Ашманових і партнерів”, чия назва завжди чомусь викликала в мене в пам’яті Льоню Голубкова:

- Я не халявщик, я партнер!

Звісно йдеться не тільки про цю оптимізаторську контору, яка зараз перекваліфікувалася на пошуки крамоли в Інтернеті, а взагалі про українські філіали рунетівських компаній, несть їм числа – студії „гуру” Лебедєва; „знайду скрізь” Яндекса; всюдисущого, до кожного компа сільської „Укрпошти”, Мейла.ру; Живого, аж жвавого, журналу; прости Господи, Однокласників і Вконтактиків тощо. Практично всі інфраструктурні проекти, на яких „наростає” м’ясо Інтернету – пошукові системи, поштові сервіси, блогові платформи, соцмережі тощо в нас по факту були російськими. Але чи завжди так було? Ніт, ми не здавались без бою.

Старі досвідчені юзери, які підключилися до етіх ваших інтернетів, коли користувачів по всій Україні було ще менше, ніж мешканців Троєщини, легко пригадають вам, наприклад, з півдесятка назв українських пошукових систем, деякі з яких були засновані раніше вселенського Гугля.

Це не фігура мови. Свої, досить просунуті як на той час і кількість сайтів в мережі, пошукові машини мали – N-Search, який пізніше став Аванпортом, рейтинги Топпінг та БігМір, поштовик Укр.нет і звичайно ж „Мета”, яка в обскубаному та усіченому вигляді існує досі. Наприклад, у них досі найкращий пошук по новинах, бо включає в себе тільки українські новинні сайти та газети-журнали і має архів усіх видань з 2003 року.

Я пишу про пошукові машини, бо слідкував за цим, але така ж картина спостерігалася і, скажімо, з банерними мережами чи каталогами, з мапами й онлайн перекладачами, з форумами й блоговими платформами, з фінансовими сайтами й Інтернет-газетами, крім, хіба, сайтів погоди, – усі місцеві проекти після навіть десятиліття небезуспішного „я не здамся без бою” згорталися, здавалися, просто викупалися росіянами і закривалися, як mail.ua, і навіть не тому, що були гіршими, просто через різну кількість грошей на рахунках в тебе і в Газпрому.

Україну від Росії відрізняло лише те, що наш користувач більше шукав Гуглем, ніж Яндексом від самого початку, і наша Єдіная страна стала місцем битви пошукових роботів.

Що цікаво, на самому початку Гугль приперся на цю битву з українським інтерфейсом. Звісно, в Гугля він був і досі залишається доволі аскетичним, пошукове віконечко і дві кнопки, але написи „Шукати” й „Мені пощастить” на цих кнопках були українською, що одразу орієнтувало користувачів, що він шукає і по Україні, і українською мовою. Так, просто по незнанню, з таким „неправильним” з точки зору українських експертів інтерфейсом, він переміг в Рамблера (був ще такий московський фрукт), і Яндекса, і відкусив 60% українського пошукового трафіку. День, коли БігМір порахував цей трафік, був переворотом мого світу. Звісно, як тільки Гугль дозрів до свого представника в Україні, експерти все правильно йому пояснили про мову я та язик, і по замовчанню став російський інтерфейс, а в пошук стали підмішувати російські сайти, навіть якщо шукаєш українською мовою. На те вони й українські експерти-айтішники.

Був ще один казус, пов’язаний з мовою. „Українська правда” стала Інтернет-виданням №1 теж без „правильної” російської версії, як і задумав її Георгій Гонгадзе. Ще й мала найрозкрученіший на той момент форум, де теж спілкувалися переважно українською, і чи не єдиний форум, не рахуючи львівських місцевих, де спілкувалися українською взагалі. Власне, цей форум і розкрутив причепом УП, як газету, ну а потім прийшли експерти-айтішники і розказали...

- Але ж це об’єктивна картина. Українці російською шукають більше! – скаже будь-який Інтернет-маркетолог в цьому місці. А я продовжу: бо українці не дурні, і знають, що всі сайти в нас тільки російською. І на підтвердження цього вкажу на відсоток українських запитів у Яндекс з Тернопільської області. Ця на 97% україномовна область, де навіть чорношкірі студенти медуніверситету б’ються зі своїми донецькими колегами за українську мову, в пошуку давала лише 34% українських запитів. Просто досвід, що українських сайтів нема чи майже нема, не мучтеся, куме, опускайтеся на дно. А хто пробував дати нам українських сайтів?

Ви вже зрозуміли, куди я хилю. Чи могла українська мова, не як факультативний додаток для патріотів, а як галузевий стандарт, захистити новонароджений український сегмент мережі від московської експансії? Цілком.

Принаймні, українські книговидавці й рекламні агенції успішно протистояли поглинанню росіянами саме завдяки мові – у випадку видавців, просто галузева домовленість і розуміння процесів, у випадку рекламістів – підкріплена законом вимога. І ось вже озвучка роликів усіх світових брендів – законний шмат хліба для українських, а не московських рекламників, аж до прийняття закону Кі-Ко. А там і для місцевих рекламодавців щось зроблять на світовому рівні.Чи не могло так само спрацювати в Інтернеті?

Для тих, кого не переконують ці приклади, дам ще закордонний. Чеський пошуковець Сезнам довго й успішно конкурував з самим Гуглем, просто тому що шукав чеською і орієнтувався в місцевих реаліях краще глобалістичного монстра. З технологічної точки зору він значно поступався тій же „Меті”. З ідеологічної... Навіть геть кепська статистика і втрата відсотків у пошуковому трафіку не примусила „Мету” ризикнути й поставити стартовою українську версію, хоча в неї завжди було три мовних версії – російська, українська й англійська. Бо... це просто не вкладалося в голову українського айтішника. До речі – і користувача. Перемикало інтерфейс на український (в 1 клік) всього 8% користувачів. Ці 8%, з якими треба возитися, як з 92%, не менше, неабияк вибішували розробників. Досі не кидаю камінь в жодного з них.

Отож – чи мала Україна шанс повторити чеський досвід? Ну, скажімо, коли український Інтернет був юний, і весь сидів у так званому „Силіконовому дворику” в Академії наук на Володимирській в Києві. Ну ось зговорилися між собою батьки-засновники, перші провайдери й дизайнери, - робимо сайти українською. І пішло, як снігова куля в Буковелі. Українські сайти шукають українською, українські проекти перемагають російські, усі так звані „інтернетники” не втрачають робочих місць, розвиваються, і всі ті тисячі програмістів, яких звільнили із закриттям українського офісу Яндекса, працюють на БігМір, Укр.нет та Мету. Ну могло ж зростися, могло?

Насправді ні. Це я зараз такий розумний. Я майже десять років працював у студії веб-дизайну, і десь з чотирьох десятків розроблених нами сайтів українською було аж два.
А в тому силіконовому дворику така ідея не могла прийти в голову жодній людині. Ну ось жодній. Хоча дурних в академію наук не пускають, і всі вони українську знали принаймні в межах шкільної програми, але вчилися в своєму КПІ ще в радянський час. Розглядалася тільки російська. Зараз важко назвати український інтернетний проект, я кий а) вцілів б) не викуплений росіянами. Це і називається матеріальна ціна меншовартості, джентльмени, привіт від чехів.

Правда, я щось таке відчував, якусь свою не сформульовану до кінця провину, щось мені вічно муляло - читав на конференціях доповіді з пошукової оптимізації українською, ніхто зі слухачів не вмер; викладав курс пошукових систем в університеті для комп’ютерних лінгвістів, студенти в деканат не скаржилися. Так що в Польщу я з вами, хлопці, не поїду, залишуся тут з грузином. Вже 2017, а не 1997 рік.
джерело http://tyzhden.ua/Columns/50/195010
Gin_ger 
Свій


З нами з: 26.03.11
Востаннє: 25.06.17
Повідомлень: 62

2017-06-21 17:35  
ssTAss
Дякую!

Хороша стаття. Може щось і зміниться. Дуже сподіваюсь.

Я, практично, перестав заходити на російські сайти. (Крім rutracker-а.) Якийсь час перебував "ніде". Зараз пробую шукати нові сайти – україномовні.
Біда, але популярність сайту часто (майже!) залежить від кількості халявного продукту. Це те, що нас об’єднує/зближує (скрєп) з "руським міром". Хялява і корупція. Доки цього не позбудемось – іншими не станемо. Не допомагає навіть те, що ми, українці, більш релігійні ніж росіяни. (Не вкради.)
Python 
VIP


З нами з: 01.07.09
Востаннє: 20.08.17
Повідомлень: 302

2017-06-21 20:59  
«Не вкради» тут ні до чого. Саме т. зв. «автоське» право є просто великою аферою, що має дуже мало спільного з захистом прав самих авторів.

Додано через 18 хвилин 22 секунди:

Gin_ger написано:
Біда, але популярність сайту часто (майже!) залежить від кількості халявного продукту. Це те, що нас об’єднує/зближує (скрєп) з "руським міром".

Це те, що зближує нас з Людиною розумною Happy

Нам потрібен, у першу чергу, інформаційний продукт. Багато інформаційного продукту. Зрозуміло, що якщо це відео/аудіо/книжка з похвилинною оплатою за користування, то ми можемо спожити такого продукту менше, ніж якби доступ до нього нічим не обмежувався. Ні, теоретично, людина може витратити пів-зарплати на задоволення своїх духовних потреб, а решту часу гризти безкоштовне сміття (переважно новини та іншу пропаганду) — але для чого тоді такий інтернет, коли все це можна отримати в рази дешевше з бабусиного телека, а книжки читати в районній бібліотеці?
Gin_ger 
Свій


З нами з: 26.03.11
Востаннє: 25.06.17
Повідомлень: 62

2017-06-21 21:51  
Python написано:
«Не вкради» тут ні до чого. Саме т. зв. «автоське» право є просто великою аферою, що має дуже мало спільного з захистом прав самих авторів.

Я не вповноважений спорити про авторське право. І не для того я тут… Але, від написаного вище не відмовлюсь. Бо то є правда.

Python написано:

Це те, що зближує нас з Людиною розумною

Нам потрібен, у першу чергу, інформаційний продукт. Багато інформаційного продукту. Зрозуміло, що якщо це відео/аудіо/книжка з похвилинною оплатою за користування, то ми можемо спожити такого продукту менше, ніж якби доступ до нього нічим не обмежувався. Ні, теоретично, людина може витратити пів-зарплати на задоволення своїх духовних потреб, а решту часу гризти безкоштовне сміття (переважно новини та іншу пропаганду) — але для чого тоді такий інтернет, коли все це можна отримати в рази дешевше з бабусиного телека, а книжки читати в районній бібліотеці?

Ви тут спорете (обережно) про християнство – комунізм…
(Ніби один колись викладав історію партії/теорію мл, а інший сьогодні на служінні… Так мені зі сторони здається.)

При комунізмі було кому споживати високоякісний як матеріальний, так і інтелектуальний продукти, тільки не було бажаючих задарма їх виробляти. Тому ера соціалізму-комунізму і закінчилась так безславно. Так що можете спорити до упаду, але це нічого не змінить. Ви заплатіть людині згідно виконаної роботи, а вже жертвувати чи не жертвувати надлишки – це його законне право. У кожного своє розуміння доцільності і моралі… Я так розумію християнство.

Ну й понесло мене…
Python 
VIP


З нами з: 01.07.09
Востаннє: 20.08.17
Повідомлень: 302

2017-06-21 22:19  
Gin_ger написано:
При комунізмі було кому споживати високоякісний як матеріальний, так і інтелектуальний продукти, тільки не було бажаючих задарма їх виробляти. Тому ера соціалізму-комунізму і закінчилась так безславно.

З інтелектуальним продуктом за комуняк було якраз усе доволі непогано. Більшість українських книжок, які я прочитав, було видано ще в СРСР — це вже потім вони стали дефіцитом, який мало де дістанеш. Соціалістична модель підтримання культури, коли держава фінансувала і автора, і видавництво, завдяки чому існував доволі непоганий вибір книг, ціни на які були копійчані, виявилась більш сприятливою для розвитку української культури, ніж сучасна ринкова, завдяки якій люди поступово відучуються читати.
Gin_ger 
Свій


З нами з: 26.03.11
Востаннє: 25.06.17
Повідомлень: 62

2017-06-21 22:51  
Python написано:
З інтелектуальним продуктом за комуняк було якраз усе доволі непогано. Більшість українських книжок, які я прочитав, було видано ще в СРСР — це вже потім вони стали дефіцитом, який мало де дістанеш. Соціалістична модель підтримання культури, коли держава фінансувала і автора, і видавництво, завдяки чому існував доволі непоганий вибір книг, ціни на які були копійчані, виявилась більш сприятливою для розвитку української культури, ніж сучасна ринкова, завдяки якій люди поступово відучуються читати.

Це тема ні про що. (І не по темі…)

Якщо говорити про світову класику – можна з вами частково погодитись. Якщо говорити про російську літературу – тут було більше заборон, але було терпимо. Якщо говорити про українську літературу… на жаль… тут мало що було…

Музика: Led Zeppelin, DP, RS, UH… Кому дякувати?

Про блага матеріальні і говорити нічого. Мої перші джинси коштували 180 крб. Я в Києві навчався - іноземні студенти допомогли…

Так що, шукайте собі іншого очевидця соціалістичного раю…
Python 
VIP


З нами з: 01.07.09
Востаннє: 20.08.17
Повідомлень: 302

2017-06-21 23:26  
Gin_ger написано:
Якщо говорити про світову класику – можна з вами частково погодитись. Якщо говорити про російську літературу – тут було більше заборон, але було терпимо. Якщо говорити про українську літературу… на жаль… тут мало що було…

Мало? Порівняно з сучасністю, якраз досить-таки багато.

Якщо українські автори страждали в радянські роки, то зовсім не через недостатню матеріальну винагороду за їх труди, а через ідейні розбіжності з самою владою, репресії і т.д. До речі, копіювальна техніка в радянські роки була під забороною — щоб обмежити розповсюдження небажаної літератури через самвидав (це нічого Вам не нагадує?).

Що дав ринок: видавці стали гнатися не за якістю книги, а за прибутками. Незабаром українську книгу оголосили нерентабельною й майже перестали друкувати. Ви ж розумієте, що виробництво туалетного паперу набагато продуктивніше, ніж видання збірки оповідань молодих авторів? ))

Що дав Інтернет: розповсюдження інформації стало набагато дешевшим. В ідеалі, це відкрило б двері великій кількості авторів, які не можуть собі дозволити друк у видавництві. Мінус — відсутність виробленого механізму повернення прибутку авторові.

Що дає авторське право: повернення на два абзаци вгору. Ми знов отримуємо монополію видавництв, які друкують тільки рентабельних авторів рентабельними мовами.
Gin_ger 
Свій


З нами з: 26.03.11
Востаннє: 25.06.17
Повідомлень: 62

2017-06-22 00:26  
Python написано:
Мало? Порівняно з сучасністю, якраз досить-таки багато.

То були гори макулатури!
Python написано:
Якщо українські автори страждали в радянські роки, то зовсім не через недостатню матеріальну винагороду за їх труди, а через ідейні розбіжності з самою владою, репресії і т.д.

Ви так ніжно про це пишете, ну подумаєш, не все було гаразд… Я так не думаю. Я жив в той час. Тих письменників, обласканих радянською владою я і тоді не читав, і тепер не читатиму. А от заборонених українських письменників двадцятого століття у мене вкрали (і не тільки у мене). Тут абсолютна прогалина. Я ж і сучасних письменників не встигаю прочитати. Не повертатися ж мені до школи.
Python написано:
Що дав ринок: видавці стали гнатися не за якістю книги, а за прибутками. Незабаром українську книгу оголосили нерентабельною й майже перестали друкувати. Ви ж розумієте, що виробництво туалетного паперу набагато продуктивніше, ніж видання збірки оповідань молодих авторів? ))

Це далеко не так. Повірте. Не так як хочеться, але щось робиться.
Python написано:
Що дав Інтернет: розповсюдження інформації стало набагато дешевшим. В ідеалі, це відкрило б двері великій кількості авторів, які не можуть собі дозволити друк у видавництві. Мінус — відсутність виробленого механізму повернення прибутку авторові.

Може мені свої вірші на толоці опублікувати? Я і на невеликий наклад не те що назбираю, а навіть спонсора знайду. І прибутку мені не потрібно. А от, щоб по великому рахунку?.. Не вийшов. Я притомний. Не про це ж мова йде?
Python написано:
Ми знов отримуємо монополію видавництв, які друкують тільки рентабельних авторів рентабельними мовами.

Ви відкрили тему "Яким має бути закон про захист української мови в мережі?" Тобто, хочете, щоб закон заборонами-дозволами регулював цю тему. Не можу зрозуміти, ви за що? Щоб так як при генсеках? Чи за безконтрольний контроль?
Берете актуальну патріотичну тему і до… общєго знамєнатєля?
Python 
VIP


З нами з: 01.07.09
Востаннє: 20.08.17
Повідомлень: 302

2017-06-22 02:11  
Gin_ger написано:
То були гори макулатури!

А як література робиться? Безліч авторів переводять гори паперу, і лише деяким вдається створити щось по-справжньому цінне. Менше макулатури — менше й шедеврів. Зараз якийсь графоманчик щось українською надрукує — то патріотична спільнота його і так нахвалює, і сяк — навіть якщо його творчість стоїть не набагато вище за середньостатистичні оди Леніну й КПРС. Бо зараз нема тих гір макулатури, і нам просто нема з чим його творчість порівнювати, щоб дати об'єктивну оцінку, та й гріх перебирати, коли він один-однісінький.

Gin_ger написано:
Ви так ніжно про це пишете, ну подумаєш, не все було гаразд…

Ні, я говорю, що біди радянських авторів були не економічними, а ідеологічними. Що нічим не краще, звичайно — просто ця проблема лежить в іншій площині. Є свобода слова, а є гроші.

Gin_ger написано:

Ви відкрили тему "Яким має бути закон про захист української мови в мережі?" Тобто, хочете, щоб закон заборонами-дозволами регулював цю тему. Не можу зрозуміти, ви за що? Щоб так як при генсеках? Чи за безконтрольний контроль?

Берете актуальну патріотичну тему і до… общєго знамєнатєля?

Заборони мають якийсь ефект лише в умовах ізоляції, але для цього треба закрити український інтернет від зовнішнього світу, як це зробила КНДР. Зрозуміло, нам такий варіант не підходить.

Узагалі, заборони — це те, що гальмувало розвиток української літератури протягом усього часу. Російська Імперія: пряма заборона друку українською мовою. СРСР: ідеологічна цензура, заборона самвидаву. Напрошується висновок, що варто зняти всі можливі заборони, які могли б обмежити розповсюдження українського культурного продукту. Сучасні технології дозволяють зробити цей продукт практично безкоштовним для споживача — і це добре. Свобода копіювання інформації — краще, ніж штрафувати користувача за україномовний контент.

Друга частина проблеми — фінансування. Я схиляюсь до думки, що поки що найкращі результати давало цілеспрямоване державне фінансування культури — принаймні, в випадку української мови. Так було за комуністів, і це давало результат. Зрозуміло, комуністи одночасно з книгою несли й пропаганду — але порівняймо це з сучасними партіями, які замовляють у друкарень хіба що політичну рекламу. В ідеальному світі, автори отримують винагороду від держави за свою працю — і ця винагорода йде безпосередньо їм, адже фактичної потреби друкувати книгу на папері вже нема, читачі можуть самі зробити необхідну кількість електронних копій. Проте, питання викликає механізм вибору авторів, що отримають таку винагороду, їх кількість, розмір державної винагороди. Тобто, має бути справедливий механізм вибору авторів (що виключатиме кумівщину) — можливо, на основі підрахунку кількості копій їхніх творів у мережі, і мають бути чітко прописані норми фінансування авторів — так само, як це робиться в випадку пенсіонерів, солдатів, вагітних жінок і т.д. Звичайно, все це не забороняє авторам отримувати прибутки й іншим способом — наприклад, через краудфандинг.

Додано через 25 хвилин 56 секунд:

Gin_ger написано:
Може мені свої вірші на толоці опублікувати? Я і на невеликий наклад не те що назбираю, а навіть спонсора знайду. І прибутку мені не потрібно. А от, щоб по великому рахунку?.. Не вийшов. Я притомний. Не про це ж мова йде?

Можете спробувати. З великою ймовірністю, Вашу творчість ніхто не оцінить, але, з іншого боку, як я можу знати, що Ви не геніальний поет, який просто недооцінює свої творіння? Це ж стосується будь-якого автора, що пише в шухляду. В загальному випадку, див. вище: більше макулатури — більше шедеврів.
Gin_ger 
Свій


З нами з: 26.03.11
Востаннє: 25.06.17
Повідомлень: 62

2017-06-22 17:19  
Python
Будуть електронні бібліотеки: національні, обласні, районні. Процес пішов. Правда, для користувачів напевно не все буде задарма. А може?!.

Скільки вам цього добра потрібно вдома. Бібліотеку маєте, як я зрозумів. Правда, думаю, що в основному російською мовою. Як і в мене. І в електронному варіанті, напевно дещо маєте. Вас ніби ця тема хвилює. Часу все прочитати не вистачить. І чи потрібно все прочитати? Як я тепер бачу, потрібних книг не так вже й багато. Решта не обов’язкові.

Мені дружина час від часу показує на гору CD і запитує чи я їх слухаю... ( Sad (1) ) По одному разу всі прослухав, а от по другому чи третьому… одиниці…

P.S. Ми з вами, часом, в минулому не зустрічались десь на русскіх теренах? І тематика майже та сама і повідомлення майже слово в слово. Тільки тут про українське.

Роман2211 
VIP


З нами з: 13.06.10
Востаннє: 23.08.17
Повідомлень: 528

2017-06-22 19:31  
Тема перетворилася в "Захистимо авторів від шкідливих правовласників". Щодо електронних книг, мої 5 копійок)
Як ми знаємо, автор трудиться і хоче заробити на своїх книгах, потім до нього приходять правовласники і пропунують заключити договір, після чого вони можуть робити з книгою все що завгодно, вони будуть намагатися заробляти на книгах навіть після смерті автора, а автор начебто получає менше можливостей. Ну ок, це ми всі знаємо, так що заважає автору створити власний сайт, або блог на сайті blogger та додати туди можливість донату, а сам автор нехай публікує електронні версії своїх книг за безкоштовно. Так, тут є дві проблеми, треба бути широковідомим та далеко не всі дадуть донат, але хіба це не краще, ніж мати справу з злими правовласниками, читачі завжди знайдуться. Чи я не правий?
tecumseh 
Свій


З нами з: 29.05.17
Востаннє: 25.06.17
Повідомлень: 103

2017-06-22 21:20  
Python написано:
й скажіть щось розумне.

а чом і не сказати?



Python написано:
Заборони мають якийсь ефект лише в умовах ізоляції, але для цього треба закрити український інтернет від зовнішнього світу, як це зробила КНДР.


КНДР, ця бідна країна (як нам навіюють усілякі пропагандисти) дозволила собі таку розкіш, як власну мережу "кванмьон"

кілько треба учасників, щоб запрацювала така бздура, як Нова українська соц. мережа Ukrainians?
100 тисяч?

http://fishki.net/1769329-kak-vygljadit-internet-v-severnoj-koree.html

Python написано:
Зрозуміло, нам такий варіант не підходить.

власна закрита монопольна державна Освітня мережа рідною мовою, у якій немає різних збочень типу порно - це мрія батьків у будь-якій країні
держава оцифровує все краще, що є у світі і плює на усіляких копірастів
Я думаю, що цей варіант нам підійшов би ідеально.

Однак Україна не настільки бідна, щоб дозволити собі таке задоволення

здається мені, що той "кванмьон" ще й безкоштовний, шо не може не турбувати жидоамериканських дємократів. Не дай Б-г, усі люди захочуть мати таку комуняцьку мережу

P.S. пане Python, Ви розумієте різницю між поняттями закрити/заборонити та не дозволити?
я бачу, що ні
є такий старовинний русинський вислів: хто дає і забирає, той по пиці получає
цю мудрість зазвичай пояснюють у дитячому садочку. Спочатку дають у пику, а потім примовляють, щоб краще доходило
Python 
VIP


З нами з: 01.07.09
Востаннє: 20.08.17
Повідомлень: 302

2017-06-26 03:27  
Gin_ger написано:
Бібліотеку маєте, як я зрозумів. Правда, думаю, що в основному російською мовою. Як і в мене.

Чого б це «в основному російською»? Значною мірою — так, але кількість книг однією й другою мовою цілком порівнювана, якщо говорити про паперові видання.

З електронними гірше — книг українською явно менше, ніж англійською й російською.
Gin_ger написано:
І чи потрібно все прочитати? Як я тепер бачу, потрібних книг не так вже й багато. Решта не обов’язкові.

Скоріш, треба більше таких книг, які варто читати. Що для кожної людини індивідуально, тому, щоб задовольнити потреби всіх читачів, літератури загалом має бути більше, ніж одна людина здатна прочитати.

Додано через 15 хвилин 22 секунди:

Gin_ger написано:
Будуть електронні бібліотеки: національні, обласні, районні. Процес пішов. Правда, для користувачів напевно не все буде задарма. А може?!.

Ну і як примусити читача брати українські книжки за гроші в бідній районній бібліотеці, коли набагато ширший вибір літератури іншими мовами вже доступний безкоштовно? Хіба що читач є меценатом, якому подобається думати, що своєю абонплатою він рятує кволеньку українську культуру. Таким чином, ми отримуємо ту ж модель добровільних пожертв, з тією різницею, що книжку читають лише жертводавці (що гальмує її розповсюдження й залучення нових жертводавців).
Cleaf 
Попереджень: 2
Попереджень: 2 


З нами з: 15.10.12
Востаннє: 24.08.17
Повідомлень: 1324

2017-07-01 23:21  
кацапською піцькою написано:
здається мені, що той "кванмьон" ще й безкоштовний, шо не може не турбувати жидоамериканських дємократів. Не дай Б-г, усі люди захочуть мати таку комуняцьку мережу

Вже хочуть, піцько. Тільки от чомусь весь світ (з тобою включно) сидить на американсько-жидівських фейсбуках та твітерах. Мабуть, тому, що твої хріньмьони існують лише у твоїх фантазіях. Бо чому ж не преш звідси на кваньмьон, а даєш посилання на жидівський ютуб?))) І жидівські Windows та Google кидай терміново).
mrsdoubtfire 
Свій


З нами з: 22.10.15
Востаннє: 23.08.17
Повідомлень: 73

2017-07-29 01:58  
Python написано:
Отже, як усе це виправити, використовуючи демократичні механізми?

1. Створювати український контент: від вебсайтів до відео на Youtube до простого коментаря на форумі.
2. Шукати український контент: навіть якщо існує, українське далеко не завжди вгорі пошуку (особливо без фільтрів)
3. Підтримувати український контент: кожен клік на україномовну версію двомовного сайту, вподобайка (відео, коментар), підписка на україномовний контент (email розсилка, канал на Youtube) - це голос за. Закон напишеться під дійсність.
Krest0 
VIP


З нами з: 23.01.16
Востаннє: 23.08.17
Повідомлень: 574

2017-07-30 16:54  
mrsdoubtfire
До цього додам, що якщо обрати в Google Chrome український інтерфейс, то кількість результатів у пошуковику українською суттєво збільшиться. В інших браузерах не знаю, бо не користуюся іншими.
AndrewFG 
VIP


З нами з: 31.10.10
Востаннє: 19.08.17
Повідомлень: 307

2017-08-05 11:32  
Всім доброго дня! Після прочитаного тут додам від себе - відстоювання інтересів НАШОЇ мови у Всесвітній мережі - це не ура-патріотизм, це звичайнісінька річ. Чомусь для росіян або поляків налаштування мережі під свої зацікавлення, а головне під свою мову - це нормальна річ, а для українців - це ніби-то дикий націоналізм. Це не так - все, що ви робимо для поширення української мови в мережі - це здорова, потрібна для майбутнього річ. Ми ж не накидаємо свою мову комусь, правильно? Ми лише боремося за тих, хто її забув, як рідну, за наших змосковщених побратимів (які інколи можуть також розмовляти українською) Happy

Тож, варто також перевірити налаштування на своєму телефоні - регіон та мову - від цього теж залежать результати пошуку. В Google Chrome як в телефоні, так і на комп'ютері в Налаштування - Розширені - Мови - вибрати лише українську. Також перевірити налаштування не тільки в Google Chrome, а ще й в обліковому записі - Мій обліковий запис - Налаштування облікового запису - Мова та способи введення - Мова. Вибрати лише українську. В YouTube - Налаштування - поставити регіон Україна та українську мову. Звісно, ці речі стосуються також й інших веб-переглядачів. У Вікіпедії якщо немає статті українською - написати її, думаєте, для росіян або поляків хтось пише статті? Самі пишуть собі. І як було сказано тут раніше - просто шукати український контент, створювати його, підтримувати кожним найменшим лайком або коментарем. Кожне українське слово з нашими питомими літерами і, ї, є, ґ в пошуковику Google будуть налаштовувати його на нашу мову. Кожне перемикання з RU версії сторінки на UA покаже власникам цих сторінок, що україномовних багато і що ми не 'статистична похибка' і так далі.
Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години

Нова тема   Відповісти