Флудильня №2

linara, побуду оптимістом і тимчасово зніму режим абсолютного ігнору вашої особи. врешті, минув уже не один рік.

linara написано:

у вас є чудова можливість пояснити мені чому я повинен піти з толоки, або принаймі вести себе по-іншому

причини ті ж самі, які я намагався пояснити усім іншим тутешнім любителям поборотися на словах. але цього разу я трохи краще озброєний для цієї справи (тобто, пояснення), тож читайте далі.

лихослів'я і жбурлянням образами ніяк не сприяють пошуку істини чи вирішенню проблеми, якою б вона не була. такими методами навіть просто переконати когось неможливо. максимум, чого можна можна досягти, це зіпсувати людині настрій. а оскільки це відбувається привселюдно, то настрій псується всім, хто читає цей обмін неґречностями. відповідно, атмосфера майданчика стає отруйною і непродуктивною. інші люди теж починають вести себе гірше, менше прагнучи користі і більше прагнучи завдати комусь шкоди, часто не усвідомлюючи цього. зникає взаємна довіра і відчуття спільності загальної мети. починається розбрат, а за цим невідворотній занепад спільноти (хоч, звісно, причина видимого занепаду Гуртом не лише в сварках).

врешті, навіть якщо відкинути інтереси цієї конкретної спільноти, залишається ідея, яку ви особисто намагаєтеся рекламувати. даю стовідсоткову гарантію, що люди, які ніколи не чули про вашого кандидата, після прочитання ваших дописів не голосуватимуть за нього просто тому, що в них склалися негативні асоціації між його ім'ям (та обличчям) і вашою поведінкою. те ж саме стосується кібернетичного людожера, який тут псує репутацію всім іншим націоналістам.

я пишу це все, сподіваючись, що ви насправді розумієте, що поганого у вашій поведінці, й просто не звертаєте уваги на наслідки (або вам байдуже, або ви їх ще не бачите). якщо ж це не так — то, боюся, в мене нема кваліфікації психолога, щоб це пояснити. можу хіба що передати те, що я прочитав у книжці одного (дійсно кваліфікованого) психолога: у з'ясуванні того, яка поведінка/дія правильна, а яка ні, люди переважно покладаються на своє оточення. вони перевіряють правильність того, що роблять, за тим, як на це реагують інші члени спільноти — якщо схвалюють, значить поведінка правильна, якщо ні, то ні, і так далі. це відбувається на настільки глибокому рівні, що зазвичай ми цього навіть не помічаємо, а натомість присвячуємо свідоме мислення вирішенню унікальніших і особистіших питань. тим часом, суспільство замість нас вирішує, як ми маємо вдягатися, з якого боку дороги їхати автомобілем, і ще дуже багато чого, закінчуючи правилами поведінки у соціальних ситуаціях. і суспільство майже завжди має рацію, бо на вирішення найбільш основоположних із цих питань пішли сотні тисяч років еволюції та культурного розвитку.

бувають виняткові випадки, коли суспільна мораль (а саме про неї мова) виявляється застарілою або інакшим чином непридатною до чинних обставин, або коли різні частини суспільства не можуть дійти згоди щодо чогось. ось тоді загальноприйняте можна ставити під сумнів, можна шукати якийсь інший шлях. але розуміння таких елементарних речей, як ввічливість у спілкуванні, за винятком несуттєвих подробиць не змінювалося і не піддавалася сумніву ще з доісторичних часів. тож імовірність того, що воно стане непридатне за час життя однієї людини практично нульова.

Додано через 3 хвилини 6 секунд:

don pedro написано:

Мабуть, ви не настільки самотній.

я теж так думаю. але було б цікаво почути, як він сам це пояснює.