Проект «Безконтакт»

Іноді трапляється так, що абсолютно очевидна тема, яка, за словами Шерлока Холмса, розкривається за час викурювання однієї трубки, перетворюється в якусь пришелепну епопею, яка нагадує процес бродіння дріжджів у вигрібній ямі сільського сортиру. Такою темою стала навіть не прийдешня заборона Московського патріархату або візового режиму з РФ, а заборона на доступ до чотирьох універсальних інструментів російської пропагандистської війни: «Вконтакте», «Однокласники» та інші. Здавалося б, коментарі до цієї події не потрібні як такі, бо і так всім все має бути ясно, аж ні, фахівці з російських зносин висувають версії, одна божевільніша за іншу, для критики цього кроку. Мовляв, це ― заважає спілкуванню з російськими друзями, яким можна доносити якісь думки і займатися іншими нісенітницями, саме в цих ресурсах. Ну що ж, на це можна відповісти щирим подивом, в плані наявності там друзів на четвертому році війни. Взагалі-то, на цьому вже можна ставити крапку. Мати друзів у країні, яка щодня вбиває наших співгромадян ― багато що прояснює, але, тим не менш, ми востаннє спробуємо внести ясність вже для зовсім своєрідних співгромадян, і поставимо на цьому крапку.

Отже, на самих «Однокласники» і «Вконтакте» гнівно пишуть про те, що Україна підло з ними вчинила і стверджують, що цей акт ― згортання свободи слова та інші такі нісенітниці. Мовляв, це нічим не спровоковані дії України. Добре, відштовхнемось від цих посилів і підемо далі. З'ясовувати ситуацію пропонуємо з простого тестового питання: чий Крим? Насправді, цей простий тест відразу і дуже багато розставляє по місцях. Наші співгромадяни можуть поставити це питання адміністрації згаданих ресурсів або своїм «друзям і однокласникам» з Російської Федерації. Відповідь очевидна? Ще друзі залишилися? Тоді переходимо до відповіді на це питання, у виконанні наших громадян, які «обурені». Так чий Крим? Якщо відповідь не збігається з тим, що дають російські «друзі», то тоді з'ясовуємо, скільки обшуків і арештів в Криму сталося тому, що ці соцмережі надають ФСБ будь-яку інформацію без судових запитів. Вірніше, ФСБ отримує інформацію в режимі реального часу. Саме керівництво цих мереж підтверджує, що працює з ФСБ в тому обсязі, який потрібен російській спецслужбі. Ще б вони не співпрацювали! Їх би миттю прикрили. Тобто ті українці, які називають себе патріотами, пробачили «Вконтакте» і «Однокласники» за те, що ті злили патріотів України, які залишилися в окупації? Ще раз: чий Крим?

Далі. Чомусь наші телепні вважають, що ось Порошенко прокинувся і ввів ці обмеження, невідомо навіщо. А тепер ― до фактів. Президент України підписав указ про санкції проти РФ, в тому числі і проти 4 інтернет ресурсів в понеділок. Це що, був односторонній і незрозуміло чим обґрунтований крок? В жодному разі, це була відповідна реакція України на оприлюднену 9 травня Путіним «Стратегію розвитку інформаційного суспільства до 2030 року». Концептуально це виглядає так, що Москва вирішила використати інтернет як зброю масового ураження з чітким поділом функцій між органами, на які він покладає обов'язок керувати (!!!) інтернетом. Кожен може особисто ознайомитися з текстом даного документа, ми ж прокоментуємо його словами самого Путіна:

«Інтернет не може бути місцем «розхристаної квазісвободи», де безконтрольно поширюється будь-яка інформація» ― Володимир Путін.

Згідно з цим документом, російський сегмент інтернету повинен бути зачищений від усього, що не відповідає лінії партії і уряду, перетворитися в моноліт і нести назовні «русскій мір» з усією духовно-скреповою ненавистю.

Щоб ні в кого не виникало ілюзій щодо того, наскільки по фен-шую Україна відреагувала на цей документ, наведемо всього два факти. Перший: НАТО офіційно заявило про те, що бачить цей крок керівництва України не в площині свободи слова, а в площині необхідних заходів безпеки. Другий факт полягає в тому, що реакція росіян на закриття їх чотирьох ресурсів відбувається на тлі тотального замовчування власних досягнень, а в Росії закритий доступ до 71 886 сайтів. Хвилиночку, коли там закрили сімдесят тисяч сайтів, по сотні щодня, то ні у кого не ворухнулося питання про свободу слова, про обмеження доступу до ресурсів та інше. Ніхто навіть не гавкнув. А ось закриття цих чотирьох смітників стало кінцем світу. Це ж чому?

Але повернімося до путінської концепції інформаційного суспільства. До 1 жовтня Міністерство зв'язку, ФСБ та інші структури мають розробити план заходів, які дозволять повністю контролювати російський сегмент інтернету в режимі реальномого часу. Що саме хочуть отримати російські спецслужби ― важко навіть уявити, зате є можливість поглянути на те, що вони мають зараз і що їх уже не влаштовує.

На скільки можна зрозуміти, контроль інтернету здійснює система, умовно розбита на дві частини. Перша з них відома як автоматизована система контролю трафіку «Ревізор». За даними Роскомнадзору, ця система розгорнута на технічних майданчиках 3684 провайдерів РФ і охоплює їхню 95% частку. У центральних регіонах Росії охоплення складає 100%. Ця система дозволяє отримувати доступ до будь-якого потоку інформації, відповідно, власники великих ресурсів, як ті ж «Вконтакте», «Однокласники» та інші, зобов'язані інтегрувати ці системи до своїх дата-центрів, з наданням алгоритмів шифрування й усього іншого. Фокус тут у тому, що ось цієї нісенітниці, пов'язаної з отриманням ордерів для доступу до інформації, немає як явища з 2013 року. Справа навіть не в тому, що в РФ демонтований блок конституційних прав і свобод людини і громадянина. Це в Росії проїхали набагато раніше, просто технічне виконання засобів збору інформації вже з самого початку інтегровано в обладнання провайдера і працює без його відома. Провайдера ніхто навіть не питає дозволу на доступ. Без уже встановленого обладнання збору інформації провайдер просто не працює. Те ж саме стосується і горезвісних «Однокласники», «Вконтакте», «Яндекс» та інших. Тобто, в самому їхньому ядрі вже є вбудований комплекс ФСБ, який дає доступ до будь-якого потоку інформації. Це значить, що цей комплекс є чорним ходом в будь-який комп'ютер і будь-який ресурс.

Але це ще не все, над «Ревізором» є якась оперативно-аналітична надбудова, умовно звана СОРМ-3. Це третя каденція СОРМ (система оперативно-розшукових заходів, що працює в третій каденції з 2014-го року. Грубо кажучи, «Ревізор» ― інструмент отримання доступу до інформації, а СОРМ ― інструмент маніпуляції нею. За різними даними, СОРМ ― умовна назва, а насправді, система має власну закриту назву. Так ось, СОРМ дозволяє збирати, групувати і класифікувати інформацію в режимі реального часу. Якщо мова йде про конкретний об'єкт спостереження, то вона збирає всю його мережеву активність, з фіксацією всіх його контактів. Оператори можуть не тільки пасивно збирати інформацію, а й легко вступати в контакт з потрібними людьми з-під конкретного облікового запису. Крім того, згадані вище програми, особливо сервіси «Яндекса», давно визначають розташування об'єкта через мобільні додатки. Тобто, кожен користувач цих програм повідомляє їм свою геолокацію, хоче він цього чи ні, ну і, звичайно ж, повідомляє телефонний номер мобільного пристрою, на якому він стоїть, щоб СОРМ підхопив ще й телефонний канал зв'язку і навіть отримав доступ до відеокамери пристрою.

Але система забезпечує і більш широкі функції, наприклад, одночасне відстеження тисяч інформаційних потоків, реагуючи на ключові слова, словосполучення або візуальні образи. Нерозумно вважати, що у контори не вистачить людей, щоб відстежити всіх. Нічого цього не потрібно. Контора пасе своїх клієнтів направлено, а СОРМ в автоматичному режимі просіює мільйони потоків даних, вишукуючи те, на що запрограмували. Ключові слова ― спрощене визначення, задаються алгоритми, в яких описані ті, кого слід шукати. Система невтомно і цілодобово обробляє масиви знятих даних і коли відбувається збіг потрібних критеріїв, починає збирати всю доступну інформацію про потрібний об'єкт і попереджає оператора про те, що виявлений новий об'єкт стеження.

Коротше кажучи, маючи ось такі підписки на ці додатки, ви гарантовано підсаджує в своє житло і навіть до своєї кишені російського шпигуна. Він про вас буде знати куди більше, ніж вам хотілося б і в потрібний момент, ця інформація може виявитися вкрай невигідною і може призвести до далекосяжних наслідків. Ми дивуємося, як росіянам вдається завербувати стільки народу, а дивуватися нема чому. Ми самі щодня розповідали їм про свої, не завжди чисті справи.

У всій цій історії є два ключових моменти, які слід розуміти з усією чіткістю.

Перше. Такі, або приблизно такі, системи спостереження ― не новина. Але зараз мова йде про конкретну систему «Ревізор» / СОРМ, яка працює на нашого противника і яку ми самі поселяємо на свої пристрої. Американцям не потрібні ваші інтимні пригоди або лівий заробіток. І німцям, і французам, навіть місцевим спецслужбам не до цього, а ось росіянам це потрібно і вони цим користуються щодня. Багатьом нашим військовим це коштувало життя і здоров'я. Вони могли просто вичистити свої телефони від «Вконтакте», «Однокласники», «Яндекс» та іншої гидоти ― і залишилися б живі, ще й не підставили б своїх товаришів по службі. На передку цю аксіому ввібрали з кров'ю і мізками. Цивільним це завжди доходить через інше місце.

І другий важливий момент. Для того, щоб мати таку можливість збирати інформацію, противнику потрібно мати доступ до тих серверів, де лежать бази даних служб, і клієнта на вашому пристрої. Тобто, сервери мають бути на їхній території, а ще краще, щоб і програмне забезпечення, з усіма алгоритмами шифрування, теж було російським. Усе! Далі все зробить робот.

Якщо і це пояснення до когось не дійде і знову якийсь розумник почне розповідати про те, що він в «Однокласниках» веде якусь контрпропаганду, беріть мокру ганчірку і лупіть його доти, доки в нього не проясниться в голові.

Ми будемо бачити наскрізь будь-якого, хто в коментарях напише подібні нісенітниці! Отже, чистимо свої пристрої і кулемети. Ворога ще не зламано!

Іноді трапляється так, що абсолютно очевидна тема, яка, за словами Шерлока Холмса, розкривається за час викурювання однієї трубки, перетворюється на якусь дурнувату епопею, що нагадує процес бродіння дріжджів у вигрібній ямі сільського нужника. Такою темою стала навіть не прийдешня заборона Московського патріархату або візового режиму з РФ, а заборона на доступ до чотирьох універсальних інструментів російської пропагандистської війни: «Вконтакте», «Одноклассники» та інші. Здавалося б, коментарі до цієї події не потрібні як такі, бо і так всім все має бути ясно, аж ні, фахівці з російських зносин висувають версії, одна божевільніша за іншу, для критики цього кроку. Мовляв, це ― заважає спілкуванню з російськими друзями, яким можна доносити якісь думки і займатися іншими нісенітницями, саме в цих ресурсах. Ну що ж, на це можна відповісти щирим подивом, в плані наявності там друзів на четвертому році війни. Взагалі-то, на цьому вже можна ставити крапку. Мати друзів у країні, яка щодня вбиває наших співгромадян ― багато що прояснює, але, тим не менш, ми востаннє спробуємо внести ясність вже для зовсім своєрідних співгромадян, і поставимо на цьому крапку.

Отже, на самих «Одноклассники» і «Вконтакте» гнівно пишуть про те, що Україна підло з ними вчинила і стверджують, що цей акт ― згортання свободи слова та інші такі нісенітниці. Мовляв, це нічим не спровоковані дії України. Добре, відштовхнемось від цих тверджень і підемо далі. З'ясовувати ситуацію пропонуємо з простого тестового питання: чий Крим? Насправді, цей простий тест відразу і дуже багато розставляє по місцях. Наші співгромадяни можуть поставити це питання адміністрації згаданих ресурсів або своїм «друзям і однокласникам» з Російської Федерації. Відповідь очевидна? Ще друзі залишилися? Тоді переходимо до відповіді на це питання, у виконанні наших громадян, які «обурені». То чий Крим? Якщо відповідь не збігається з тим, що дають російські «друзі», то тоді з'ясовуємо, скільки обшуків і арештів в Криму сталося тому, що ці соцмережі надають ФСБ будь-яку інформацію без судових запитів. Вірніше, ФСБ отримує інформацію в режимі реального часу. Саме керівництво цих мереж підтверджує, що працює з ФСБ в тому обсязі, який потрібен російській спецслужбі. Ще б вони не співпрацювали! Їх би миттю прикрили. Тобто, ті українці, які називають себе патріотами, пробачили «Вконтакте» і «Одноклассники» за те, що ті злили патріотів України, які залишилися в окупації? Ще раз: чий Крим?

Далі. Чомусь наші телепні вважають, що ось Порошенко прокинувся і запровадив ці обмеження, невідомо навіщо. А тепер ― до фактів. Президент України підписав указ про санкції проти РФ, в тому числі і проти чотирьох інтернет-ресурсів у понеділок. Це що, був односторонній і незрозуміло чим обґрунтований крок? В жодному разі, це була відповідна реакція України на оприлюднену 9 травня Путіним «Стратегію розвитку інформаційного суспільства до 2030-го року». Концептуально це виглядає так, що Москва вирішила використати інтернет як зброю масового ураження з чітким поділом функцій між органами, на які він покладає обов'язок керувати (!!!) інтернетом. Кожен може особисто ознайомитися з текстом даного документа, ми ж прокоментуємо його словами самого Путіна:

«Інтернет не може бути місцем «розхристаної квазісвободи», де безконтрольно поширюється будь-яка інформація» ― Володимир Путін.

Згідно з цим документом, російський сегмент інтернету повинен бути зачищений від усього, що не відповідає лінії партії і уряду, перетворитися в моноліт і нести назовні «русскій мір» з усією духовно-скреповою ненавистю.

Щоб ні в кого не виникало ілюзій про те, наскільки по фен-шую Україна відреагувала на цей документ, наведемо всього два факти. Перший: НАТО офіційно заявило про те, що бачить цей крок керівництва України не в площині свободи слова, а в площині необхідних заходів безпеки. Другий факт полягає в тому, що реакція росіян на закриття їх чотирьох ресурсів відбувається на тлі тотального замовчування власних досягнень, а в Росії закритий доступ до 71 886 сайтів. Хвилиночку, коли там закрили сімдесят тисяч сайтів, по сотні щодня, то ні у кого не виникло питання про свободу слова, про обмеження доступу до ресурсів та інше. Ніхто навіть не пискнув. А ось закриття цих чотирьох смітників стало кінцем світу. Це ж чому?

Але повернімося до путінської концепції інформаційного суспільства. До 1 жовтня Міністерство зв'язку, ФСБ та інші структури мають розробити план заходів, які дозволять повністю контролювати російський сегмент інтернету в режимі реального часу. Що саме хочуть отримати російські спецслужби ― важко навіть уявити, зате є можливість поглянути на те, що вони мають зараз і що їх уже не влаштовує.

На скільки можна зрозуміти, контроль інтернету здійснює система, умовно розбита на дві частини. Перша з них відома як автоматизована система контролю трафіку «Ревізор». За даними Роскомнадзору, ця система розгорнута на технічних майданчиках 3684 провайдерів РФ, охоплюючи в цілому 95%. У центральних регіонах Росії охоплення складає 100%. Ця система дозволяє отримувати доступ до будь-якого потоку інформації, відповідно, власники великих ресурсів, як ті ж «Вконтакте», «Одноклассники» та інші, зобов'язані інтегрувати ці системи до своїх дата-центрів, з наданням алгоритмів шифрування й усього іншого. Фокус тут у тому, що ось цієї нісенітниці, пов'язаної з отриманням ордерів для доступу до інформації, немає як явища з 2013-го року. Справа навіть не в тому, що в РФ демонтований блок конституційних прав і свобод людини і громадянина. Це в Росії проїхали набагато раніше, просто технічне виконання засобів збору інформації вже з самого початку інтегровано в обладнання провайдера і працює без його відома. Провайдера ніхто навіть не питає дозволу на доступ. Без уже встановленого обладнання збору інформації провайдер просто не працює. Те ж саме стосується і горезвісних «Одноклассники», «Вконтакте», «Яндекс» та інших. Тобто, в самому їхньому ядрі вже є вбудований комплекс ФСБ, який дає доступ до будь-якого потоку інформації. Це значить, що цей комплекс є чорним ходом в будь-який комп'ютер і будь-який ресурс.

Але це ще не все, над «Ревізором» є якась оперативно-аналітична надбудова, умовно звана СОРМ-3. Це третя каденція СОРМ (система оперативно-розыскных мероприятий / система оперативно-розшукових заходів), що працює в третій каденції з 2014-го року. Грубо кажучи, «Ревізор» ― інструмент отримання доступу до інформації, а СОРМ ― інструмент маніпуляції нею. За різними даними, СОРМ ― умовна назва, а насправді, система має власну, закриту назву. Так ось, СОРМ дозволяє збирати, групувати і класифікувати інформацію в режимі реального часу. Якщо мова йде про конкретний об'єкт спостереження, то вона збирає всю його мережеву активність, з фіксацією всіх його контактів. Оператори можуть не тільки пасивно збирати інформацію, а й легко вступати в контакт з потрібними людьми з-під конкретного облікового запису. Крім того, згадані вище програми, особливо сервіси «Яндекса», давно визначають розташування об'єкта через мобільні додатки. Тобто, кожен користувач цих програм повідомляє їм свою геолокацію, хоче він цього чи ні, ну і, звичайно ж, повідомляє телефонний номер мобільного пристрою, на якому він стоїть, щоб СОРМ підхопив ще й телефонний канал зв'язку і навіть отримав доступ до відеокамери пристрою.

Але система забезпечує і більш широкі функції, наприклад, одночасне відстеження тисяч інформаційних потоків, реагуючи на ключові слова, словосполучення або візуальні образи. Нерозумно вважати, що у контори не вистачить людей, щоб відстежити всіх. Нічого цього не потрібно. Контора відстежує своїх клієнтів направлено, а СОРМ в автоматичному режимі просіює мільйони потоків даних, вишукуючи те, на що запрограмували. Ключові слова ― спрощене визначення, задаються алгоритми, в яких описані ті, кого слід шукати. Система невтомно і цілодобово обробляє масиви знятих даних і коли відбувається збіг потрібних критеріїв, починає збирати всю доступну інформацію про потрібний об'єкт і попереджає оператора про те, що виявлено новий об'єкт стеження.

Коротше кажучи, маючи ось такі підписки на ці додатки, ви гарантовано підсаджує в своє житло і навіть до своєї кишені російського шпигуна. Він про вас буде знати значно більше, ніж вам хотілося б і в потрібний момент, ця інформація може виявитися вкрай невигідною і може призвести до далекосяжних наслідків. Ми дивуємося, як росіянам вдається завербувати стільки народу, а дивуватися нема чому. Ми самі щодня розповідали їм про свої, не завжди чисті справи.

У всій цій історії є два ключових моменти, які слід розуміти з усією чіткістю.

Перше. Такі, або приблизно такі, системи спостереження ― не новина. Але зараз мова йде про конкретну систему «Ревізор» / СОРМ, яка працює на нашого противника і яку ми самі поселяємо на свої пристрої. Американцям не потрібні ваші інтимні пригоди або лівий заробіток. І німцям, і французам, навіть місцевим спецслужбам не до цього, а ось росіянам це потрібно і вони цим користуються щодня. Багатьом нашим військовим це коштувало життя і здоров'я. Вони могли просто вичистити свої телефони від «Вконтакте», «Одноклассники», «Яндекс» та іншої гидоти ― і залишилися б живі, ще й не підставили б своїх товаришів по службі. На передовій цю аксіому ввібрали з кров'ю і мізками. Цивільним це завжди доходить через інше місце.

І другий важливий момент. Для того, щоб мати таку можливість збирати інформацію, противнику потрібно мати доступ до тих серверів, де лежать бази даних служб, і до клієнта на вашому пристрої. Тобто, сервери мають бути на їхній території, а ще краще, щоб і програмне забезпечення, з усіма алгоритмами шифрування, теж було російським. Усе! Далі все зробить робот.

Якщо і це пояснення до когось не дійде і знову якийсь розумник почне розповідати про те, що він в «Одноклассники» веде якусь контрпропаганду, беріть мокру ганчірку і лупіть його доти, доки в нього не проясниться в голові.

Ми будемо бачити наскрізь будь-якого, хто в коментарях напише подібні нісенітниці! Отже, чистимо свої пристрої і кулемети. Ворога ще не подолано!