Вітання.
Колись вмирав зі сміху від тої творчості цього прекрасного чоловіка.
Тепер в неті лише 2 гуморески йогоє і то Про Гриця Совківа обрізана дуже...
Хтось шось знає чи може поділитися???
Буду дуже вдячний!!!
Трохи інфи:
Стася і Дзюньо — союз психіатра і депутата
Людмила ПУЛЯЄВА Фото Володимира ДУБАСА
18 квітня Львівська обласна філармонія зібрала два аншлагові концерти: 15-річчя свого сценічного «шлюбу» святкували пані Стася і пан Дзюньо з львівського театру “Не журись!”
Стася і Дзюньо — союз психіатра і депутата
Як і годиться, привітати ювілярів прийшли і їхні друзі та колеги по сцені: народний артист України Роман Вітошинський, заслужена артистка України Наталія Романюк, соліст Вашингтонської опери Стефан П’ятничко, співак Валерій Степовий, гурт Олега Кульчицького, батяр-бенд “Галичина” і художній керівник театру “Не журись!” Віктор Морозов.
Союз Стасі і Дзюня почався з вистави театру “Не журись!” “Картотека пана Базя”. Пан Базьо займався тим, що сватав самотніх людей.
Хто ж ховається за цими сценічними масками, особливість яких полягає у незмінності і стабільності образів впродовж усіх 15-ти років? Хай розкажуть самі.
Пан Дзюньо (Богдан Рибка): “Я молюся двом богам – Мельпомені і Гіппократу. Працюю в Обласній клінічній психіатричній лікарні лікарем-психіатром. Мистецтво іде паралельно. Ми недержавний театр, хоча я і є членом Спілки театральних діячів України.
Саме знання психології людей підштовхнуло мене до створення образу пана Дзюня. Стася і Дзюньо - з нашого середовища, хоча і є трохи гротесковими, акцінтуйованими. Акцінтуйована особистість - у психології не патологія, а такий собі пограничний стан. За 15 років ми уже так зжилися зі своїми масками, що я відгукуюсь на “пана Дзюня”.
Пані Стася (заслужений діяч мистецтв України Остап Федоришин): “У житті я буваю похмурим і розважливим. Але думаю собі: якщо всі такими будуть, то не варто жити. І тоді намагаюся жартами розвеселити ще більш похмурих за мене людей. А взагалі, я багато чим займаюся. Працюю над антологією українського анекдоту, віддаю час обласній раді як депутат від Жидачівського району, буваю двічі на тиждень у своєму окрузі і намагаюся допомогти нужденним, чиї права утискають можновладці. Люди у селі дуже делікатні, а чиновники знахабнілі… Також люблю працювати на дачі. У моїх парниках першими з’являються редька, часник, свіжа цибулька. На дачі мені легко працюється і творчо. Туди часто приїжджають Дзюньо і Віктор Морозов, обговорюємо плани на перспективу.
У Віктора Морозова я запитала про особливість цього дуету і відмінність його від інших естрадних пар.
- Перш за все вони відрізняються тим, що обігрують суто наші, галицькі, події, - відповів пан Віктор, - і коментують їх на галицькому діалекті. Цим специфічним діалектом на сцені більше ніхто так не володіє. Вони знайшли свій неповторний образ. Їхня константа залишається незмінною від часу їх народження у виставі “Картотека пана Базя”. Їм вдалося створити колоритні образи львівського пузатенького міщука – своєрідного Санчо Панси – і Дон Кіхота, який є чи то жінкою, чи то трансвеститом. Це настільки гармонійна пара, що окремо їх уявити тепер уже дуже важко. |
