Деякі дискусійні питання при перекладі ігор (український правопис)

Нові коментарі

Нова тема   Відповісти
Автор Повідомлення
Прокурор 
VIP


З нами з: 24.06.13
Востаннє: 24.07.21
Повідомлень: 375

2013-06-26 21:13  
Друзі, я займаюся перекладом однієї гри, під час якого в мене виникають деякі питання, в яких мені потрібні Ваші поради.

1. Чи можна у всіх випадках замінити слова "видалити" на "вилучити"?
2. Чи можна замінити слово "закрити" на "зачинити"? Адже у Windows всі активні процеси відображаються у формі вікон, чи не так?
3. "Ціль" - "мета". "Цілі" - ?
4. ОК - на "Так", "Гаразд", "Добре".
5. Пробіл - Прогалик.
6. І як замінити словосполучення зі словом "точка"?
P.S. Пропоную модераторам, які займаються розділами, що пов'язані із перекладом ігор, програм та іншого, створити уніфікований словник, аби уникати розбіжностей при перекладі, а також таким чином зробити мову комп'ютерних ігор більш українською та самодостатньою. Мову творить народ.
Oleksa_Kyrych 
VIP


З нами з: 20.02.12
Востаннє: 29.12.17
Повідомлень: 406

2013-06-26 21:33  
1) Думаю можна, але це залежить від контексту.
2) Як на мене це не зовсім доречно. Віконця у Windows це не віконця у вашій кімнаті. Це скоріше, те саме, що "закрити програму" або "закрити вкладку"... Тому "Закрити меню" (наприклад), є більш доречним і правильним.
3) Ціль і мета трошки різні поняття. Якщо мова йде про місії, про якесь конкретне завдання, тоді варто вживати "ціль", а от якщо у діалогах, хтось каже про те, навіщо нам досягати цілі (виконувати завдання) - то це вже буде мета.
4) Зазвичай замінюють словом "Гаразд".
5) Вперше чую таке, якщо чесно. Всюди бачив Пробіл (сам також вживаю це слово). Ви ж не будете буквально перекладати з англ. Space - Космос.
6) Точка і крапка це також різні поняття. Не можна сказати Крапка зустрічі, наприклад. Якщо вас так бентежить точка, то можете використати "місце зустрічі" "місце збору" тощо (якщо я правильно зрозумів про що ви).

З приводу окремого словника, не думаю що це така вже необхідність, адже кожен сам повинен вирішувати, де і яке слово йому застосовувати. А той словник тільки обмежуватиме надбання нашої мови.
І ще я наголошу на одному, про всяк випадок, не все що схоже на російську, обов'язково неправильне. Бо коли відкидаються абсолютно усі "схожі" слова, це вже маразм якийсь...
Прокурор 
VIP


З нами з: 24.06.13
Востаннє: 24.07.21
Повідомлень: 375

2013-06-26 21:44  
Oleksa_Kyrych
Можливо, ти і правий. Дякую за коментар.
AaLeSsHhKka 
VIP


З нами з: 07.01.13
Востаннє: 02.05.15
Повідомлень: 665

2013-06-27 10:27  
Авжеж, кожен сам вирішує, як йому перекладати, часто додає якісь словечка зі свого діалекту(якщо такий є), тому, гадаю, що в цьому цілковито немає необхідності.
[/quote]І ще я наголошу на одному, про всяк випадок, не все що схоже на російську, обов'язково неправильне. Бо коли відкидаються абсолютно усі "схожі" слова, це вже маразм якийсь...[/quote]
Ну, не погодився, я, наприклад, шукаю різні словники(1930-их і 1950-60-их років), повірте, там стільки класного можна знайти, що ті російські слова до лампочки будуть, тому, не погоджусь.
egle 
ігри
ігри


З нами з: 26.09.10
Востаннє: 24.07.21
Повідомлень: 2039

2013-06-27 14:22  
AaLeSsHhKka написано:
що ті російські слова до лампочки будуть,

Так пан Oleksa_Kyrych же ж наголосив на тому, що то не є російські слова. Вони лиш схожі.
AaLeSsHhKka написано:
шукаю різні словники(1930-их і 1950-60-их років)

Чи можна декілька прикладів найуживаніших слів?
AaLeSsHhKka 
VIP


З нами з: 07.01.13
Востаннє: 02.05.15
Повідомлень: 665

2013-06-27 15:12  
Кажу ж, пошукайте, невже це так складно?) Загалом, то там є старі відповідники, які замінилися полонізмами, русизмами тощо. Хоча й також є сучасні.
Oleksa_Kyrych 
VIP


З нами з: 20.02.12
Востаннє: 29.12.17
Повідомлень: 406

2013-06-27 23:23  
AaLeSsHhKka
Я мав на увазі, що не всі слова є калькою з російської, а не те, що треба кожне російське слово вважати своїм.
І в тих старих словечках також чимало "схожих" є, оте слово видіти наприклад.
AaLeSsHhKka 
VIP


З нами з: 07.01.13
Востаннє: 02.05.15
Повідомлень: 665

2013-06-28 12:00  
Та до чого тут "вважати", в тих словниках це цілком видно, ось наприклад слово "кількість", що це за слово?
Oleksa_Kyrych 
VIP


З нами з: 20.02.12
Востаннє: 29.12.17
Повідомлень: 406

2013-06-28 14:59  
AaLeSsHhKka
А чим це слово вам не догодило? Чи воно має ще якесь приховане значення?
варриор 
VIP


З нами з: 18.10.08
Востаннє: 29.10.17
Повідомлень: 492

2013-06-28 17:11  
Перегукується зі "сколько". Але, як на мене, це українізм, запозичений собі росіяками.
Hurtomivets 
Свій


З нами з: 09.01.10
Востаннє: 24.07.21
Повідомлень: 8774

2013-06-28 18:26  
Oleksa_Kyrych написано:
А чим це слово вам не догодило? Чи воно має ще якесь приховане значення?

Тим, що раніше вживалося слово - число. Після наближення української до російської, майже скрізь - кількість.
AaLeSsHhKka 
VIP


З нами з: 07.01.13
Востаннє: 02.05.15
Повідомлень: 665

2013-06-28 18:28  
Аж ніяк, першочергове - було "число", а "кількість" запровадили десь в 1956 році, коли відбувалося зросійщення української мови. Воно взялося з рос. слова "количество", хочете, самі подивіться.

Додано через 35 секунд:

Трясця, майже однакові повідомлення)
Hurtomivets 
Свій


З нами з: 09.01.10
Востаннє: 24.07.21
Повідомлень: 8774

2013-06-28 18:39  
Хоча, його теж відкидати не варто, бо у словнику Грінченка є слово декілька.) Тому казати, що воно геть штучне, теж нібито не вірно.
AaLeSsHhKka 
VIP


З нами з: 07.01.13
Востаннє: 02.05.15
Повідомлень: 665

2013-06-28 18:43  
Ну, не погоджусь, нащо ще одне слово додавати, якщо є таке, українське, а не калька з російської.
Oleksa_Kyrych 
VIP


З нами з: 20.02.12
Востаннє: 29.12.17
Повідомлень: 406

2013-06-28 19:14  
Народ, ви знущаєтесь? Дах, журба, цап, борщ, груша і купа інших слів також є запозиченими! То давайте все повідкидаємо, і повернемося до старослов'янської мови? Нащо ж нашу мову такими іноземними слівцями паплюжити... Кількість цілком прийнятне слово, як вже було вище сказано - є слово декілька, крім того, наше "скільки":
чеською - kolik
словацькою - koľko
білоруською - колькі
болгарською - колко
російською - сколько

То, може і це вважати русизмом? Корені все ж таки однакові.
AaLeSsHhKka 
VIP


З нами з: 07.01.13
Востаннє: 02.05.15
Повідомлень: 665

2013-06-28 19:58  
Щось мені згадується історія з "Балачкою", чи не повториться вона знову?)
Oleksa_Kyrych 
VIP


З нами з: 20.02.12
Востаннє: 29.12.17
Повідомлень: 406

2013-06-28 20:06  
AaLeSsHhKka
Та сподіваюся ні. Просто, нехай кожен для себе вирішує як йому перекладати. Я всього лише наголосив на тому, що не треба кожне "сумнівне" слово русизмом називати.
AaLeSsHhKka 
VIP


З нами з: 07.01.13
Востаннє: 02.05.15
Повідомлень: 665

2013-06-28 21:25  
Ну то ок тоді.
Кіндрат Книш 
VIP


З нами з: 13.02.13
Востаннє: 22.07.21
Повідомлень: 1200

2015-01-27 12:29  
Тобто, Sherlock Holmes=Шерлок Голмс, Hamlet=Гамлет, Robin Hood=Робін Гуд, Mister Hyde=містер Гайд - це абсурд, а Sherlock Holmes=Шерлок Холмс, Hamlet=Гамлет, Robin Hood=Робін Гуд, Mister Hyde=містер Хайд - це не абсурд? Я нічого не наплутав?
Xray_StyleZ 
VIP


З нами з: 13.06.13
Востаннє: 21.01.16
Повідомлень: 326

2015-01-27 12:58  
Кіндрат Книш, розумієш, що тут ще є проблема й у сприйнятті людей. Наприклад: представникам старшого покоління, що виросли на
Кіндрат Книш написано:
Sherlock Holmes=Шерлок Холмс, Hamlet=Гамлет, Robin Hood=Робін Гуд, Mister Hyde=містер Хайд

важко втямити, що насправді це неправильно. Ось у цьому й проблема. Але є ще одне але: у нас немає чітких, 100% правильних, правил з транслітерації власних назв з іноземних мов.
PS: більшість того, що тут пишуть - аби було не так я у кацапів, а це неправильно. Потрібно, щоб у козломордих було не так як у нас. Wink (1)
Xshot 
VIP


З нами з: 22.09.09
Востаннє: 26.04.21
Повідомлень: 1650

2015-01-27 17:32  
Xray_StyleZ написано:
Але є ще одне але: у нас немає чітких, 100% правильних, правил з транслітерації власних назв з іноземних мов.

Це неправда. У нас є чіткі правила - чинний правопис, востаннє перевидавався 2012.
Процитую, Розділ III. ПРАВОПИС СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ:

Цитата:
§ 87. G, H
G і h звичайно передаються літерою г: авангард, агітація, агресор, гвардія, генетика, гімнастика, гоніометр, грандіозний, графік, грог, ембарго, лінгвістика, міграція; гандбол, гегемонія, гектар, гербарій, герцог, гінді (мова), гіпотеза, горизонт, госпіталь, гугенот, гумус; Гаага, Гавана, Гавр, Гарвард, /119/ Гаронна, Гвінея, Гельсінгфорс, Гельсінкі, Гіндустан, Гренландія, Греція, Йоганнесбург, Люксембург; Ганнібал, Гейне, Гете, Гізо, Гомер, Горацій, Горн, Гюго, Магомет.
В окремих словах англійського походження h передається літерою х: хобі, хокей, хол; Хемінгуей.

http://litopys.org.ua/pravopys/rozdil3.htm
Кіндрат Книш 
VIP


З нами з: 13.02.13
Востаннє: 22.07.21
Повідомлень: 1200

2015-01-27 18:14  
Xray_StyleZ, кумедна штука, колего, але у росіян дійсно не так, як у нас (чи це у нас не так, як у росіян? Яка, до речі, різниця між цими висловами?): у росіян є букви "г" і "х", у нас є букви "г", "ґ" і "х". Росіяни пишуть "молоко" і читають "малако", ми пишемо "молоко" і читаємо "молоко". Росіяни не розрізняють "жи – жі, ци – ці, ши – ші", ми розрізняємо. У росіян нема кличного відмінку, у нас він є. І це лише найпритаманніші відмінності. Їх теж треба тлумачити згідно з "аби було не так, як у кацапів"?
Щодо правил: колега Xshot влучно цитує чинний правопис (лишень забув дописати "та ін." після Хемінгуей), відповідно до якого можна вживати "Голмс" (доки оте підступне "та ін." не розширять до зрозумілого переліку). Зауважте, я не писав, що Холмс - це неправильно, мене лишень обурило повідомлення колеги Robar III, тож я наочно показав зміст справжнього абсурду.
Хочете й надалі множити слова-винятки, в яких "h" треба писати як "х" - будь ласка. Що більше винятків, то краще. Але перед цим раджу прочитати дуже повчальну річ:
ФОНЕМИ Г ТА Ґ

Українська мова належить до тих індоєвропейських мов, де проривний задньоязиковий приголосний ґ перейшов у глотковий, або фарингальний, г (іноді його ще називають фрикативним). Зі слов’янських мов таке явище спостерігаємо також у білоруській, верхньолужицькій, словацькій та чеській мовах. Там, де в інших слов’ян на місці праслов’янського g зберігся проривний ґ (g), у зазначених п’ятьох мовах маємо фрикативний г (h). Для прикладу візьмемо слово голова: псл. golva, п., нл. głowa, рос. голова, болг., мак., срб. глава (вимовляється, як наша фонема ґ), хрв., слн. glava, з одного боку, та укр. голова, бр. галава, вл. hłowa, слц., ч. hlava — з другого. Тобто слова спільного кореня в одних слов’ян уживаються з проривним ґ, а в інших — із фрикативним г, причому це поширюється не лише на загальні, а й на власні назви. Скажімо, чехи звуть свою столицю Praha, а поляки Praga, хорвати кажуть Zagreb, болгари Бълґария, а чехи Záhřeb, Bulharsko. Тож і нам немає потреби писати й вимовляти Заґреб, Ґолубєв, бо в назві хорватської столиці той самий корінь, що й у дієслові гребти, а російське прізвище походить від птаха, який зветься по-нашому голуб: отже, пишімо й вимовляймо Загреб, Голубєв.

З неслов’янських мов звук ґ перейшов у г і в інших мовах, зокрема в грецькій, тому в словах грецького походження вживаємо г не тільки там, де був густий придих, що відтворювався лат. h. (Гера, Геракл, Гермес, гематома, гідра, гімн), а й на місці γ: апогей, галактика, епіграма тощо, бо так вимовляють греки, з якими наші предки мали давні історичні, географічні, господарські, культурні зв’язки. Дивно було б українцям «ґекати» в грецьких словах, коли самі греки «гекають».

Хоч проривний звук ґ у нашій мові використовується в порівняно небагатьох словах звуконаслідувального та іншомовного походження, до 1933 року для його позначення існувала літера ґ. Вилучення цієї літери спричинило розхитування вимовної норми, що вже майже була встановилася. У виданні правопису 1990 року літера ґ знову посіла належне їй 5-те місце в українській абетці. Але введення літери без вироблення чітких рекомендацій щодо її вживання спричинило нові порушення фонетичної системи. Позаяк кількість слів із фонемою ґ далеко не обмежується списком, наведеним на с. 20 «Українського правопису» (К., 1990), а поради на кшталт «правильною є вимова Гібралтар і Ґібралтар, Гете й Ґете» видаються, м’яко кажучи, дивними для мовного кодексу, кожен українець заходився писати літеру та вимовляти проривний приголосний на власний розсуд. Є люди, які гадають, що вимова г править за ознаку низької освіченості або сільського походження, і вживають ґ там, де його немає в жодній мові світу (крім російської): ґімн (гр. hymnos), Ґамлет (англ. Hamlet), балаґан (перс. balahana), навіть українське слово галузь дехто вимовляє ґалузь. На сторінках преси можна прочитати Ґавел (ч. Havel), Ґельмут (нім. Helmut), ґонор, ґоноровий (лат. honor) і под.

Як бачимо, йдеться здебільшого про іншомовні слова, де через різні причини мовного та позамовного характеру не розрізняються фонеми h = г, ch = х, g = ґ. До сплутування призводить беззастережне копіювання російських вимовних традицій. А ми ж маємо власні традиції відтворення чужих слів, які доволі вдало були застосовані в «Українському правописі» 1928 року, забороненому під час «боротьби з українським націоналізмом на мовному фронті» 1933-го. За тим правописом у давно засвоєних словах звук g передавався через г, бо це цілком відповідає духові нашої мови. Слушно завважував свого часу видатний український філолог і теолог Іван Огієнко: «Ознакою української мови є тільки г (h), чому й чужі слова з ґ ми українізуємо, цебто вимовляємо інтелігенція, гімназія, агітувати». Інший славний син нашого народу, поет і перекладач Володимир Самійленко у відомій статті «Чужомовні слова в українській мові» писав: «Наш люд, коли приймає ці слова, то систематично замінює в них звук ґ звуком г… Інші ж мови не наводять на потребу заховання звука ґ, бо цей звук часто віддається в тих чужих мовах: у мові французькій звуком ж, в італійській — звуком дж, а в еспанській звуком х. А всі ж ті мови мають і звук ґ, як і латинська мова. Чи не йти й нам слідом за народною фонетизацією таких слів і там, де вимовляють: римлянин ґ, француз ж, італієць дж, а еспанець х — не вимовляти ні першого, ні другого, ні третього, ні четвертого, а наше п’яте, себто г?». Зрозуміла річ — питання риторичне.

Отже, нам, не обмежуючись наведеним у сучасному правописі невеличким переліком слів із ґ, водночас не варто бентежити людей різними українсько-«анґлійськими» словниками. Поважаючи традиції свого народу, мусимо писати й вимовляти не лише Багами, Гаваї, Гавана, Гайдарабад, Гайдельберг, Гаїті, Гамбург, Ганновер, Гельсинкі, Гімалаї, Гондурас, Йоганнесбург, тобто закономірно відтворювати звук h українським г, а й Англія, Бельгія, Бенгалія, Гватемала, Генуя, Гібралтар, Гринвич, Грузія, Грюнвальд, Мадагаскар, Нікарагуа, галантерея, галера, галоп, гладіолус, граніт, грот, де в оригіналі маємо g.

Тепер стало модним порушувати чинний правопис. Він, певна річ, потребує вдосконалення, але в ньому є речі, освячені доброю традицією, усталені та безсумнівні. Приміром, відсутній у нашій мові огублений голосний е, що в різних мовах Європи позначається на письмі ö, ое, eu, послідовно віддається неогубленим е; інженер, режисер, фунікулер, Бернс, Ґете, Кельн. Деякі «вдосконалювачі» починають писати Бьорнс, Кьольн, хоч тут немає жодного пом’якшеного приголосного перед о (як в українському слові льон чи в російському прізвищі Тьоркін). Знову ж таки бездумно наслідують російський правопис. Але ж треба зважати передусім на можливості своєї мови; не завадить і досвід інших народів, зокрема слов’ян. Наприклад, чехи (за традицією мов з латинською графікою) прізвища Goethe й Gönez пишуть так, як німці та угорці, проте, не маючи огубленого е, вимовляють по-своєму: Ґете, Ґенц.

Ще більшої шкоди українській вимовно-звуковій системі завдають ті, що пишуть балєт, колєґа, лєкція, Лєта. Адже за нормами української літературної вимови звук л перед е та и не твердий і не м’який, а нейтральний л, близький до середньоєвропейського l, тому за всіма українськими правописами був, є та буде можливий тільки варіант ле: балет, колега, лекція, Лета тощо.

Стурбованість української інтелігенції невпорядкованістю вживання проривного ґ стала поштовхом до видання низки довідників на цю тему. Один із перших таких довідників уклав О. Негребецький1. Висловивши добрі наміри й навівши вже згадану цитату зі статті В. Самійленка, автор пішов на розхитування усталених вимовних норм, пропонуючи писати ґ там, де його не вимовляють навіть греки: ареопаґ, Аґамемнон, Антиґона, Ґанімед, Пеґас замість звичних для української та грецької мов ареопаг, Агамемнон, Антигона, Ганімед, Пегас та ін. З огляду на закони української фонетики неприйнятні поради п. Негребецького писати й вимовляти Гелєна, лєґато, Онґстрьом, Рьонтґен, Шрьодинґер замість Гелена, леґато, Онґстрем, Рентґен, Шрединґер тощо. Позитивним у цьому виданні є чітке розмежування при передачі іншомовних звуків h (г) та ch (х). Наш сучасний правопис, на жаль, має тут хибний орієнтир — залежність від примх російської мови, яка через відсутність фрикативного г відтворює звук h то через г (ґ), то через х: Гейне, Гавайские острова, Гофманн і Хофманн, Гельмут і Хельмут, Гелена й Хелена.

Тим часом українська мова може розрізняти ch, h та g:
ch - Харбін, Харибда, харита, хартія, херувим, хірург, хлор, хорей
h - гайдук, гарт, геві метал, гепі енд, гінді, гіт (не хіт), гобі (не хоббі), гокей (не хокей), гонор, гуманізм, магараджа, Вальдгайм, Гавптман, Гамер (не Хаммер), Гамлет, Гамсун, Ганібал, Ганс, Гельмут, Гемінгвей (не Хемінгуей), Генрих, Гонекер, Гофман, Гумбольт, Г’юм, Нетаньягу
g - Ґете, Гюґо, Геґель і под.
Користаймося багатством солов'їної, а не недосконалістю "вєлікава і маґучєва".

Мало не забув: завзятим поборникам букви "ґ" та іншим "ґ-філам" також раджу прочитати вищезгадану повчальну річ.
Sp1kezzz 
VIP


З нами з: 25.12.10
Востаннє: 18.07.21
Повідомлень: 250

2015-01-27 20:24  
Радий, що з'явилася подібна тема, і весь ср*ч перекочував сюди. Хоч Хемінгуей уникнув такого спаплюження Wide grin
Кіндрат Книш 
VIP


З нами з: 13.02.13
Востаннє: 22.07.21
Повідомлень: 1200

2015-01-27 23:10  
Sp1kezzz, тут не ср*ч, тут спокійне виважене обговорення. Ср*ч - це коли необґрунтовані твердження та всілякі образи. А Хемінгуею поки не щастить - буде як приблуда російська Rolleyes (1)
Добре, що є рекомендації, які, сподіваюся, стануть основою для змін у правописі.
Sp1kezzz 
VIP


З нами з: 25.12.10
Востаннє: 18.07.21
Повідомлень: 250

2015-01-27 23:51  
Кіндрат Книш, сумніваюсь, що дописувачі чи відвідувачі толоки візьмуться змінювати правопис. Вони між собою узгодитись не можуть (тому існує ця тема). Дав би бог, щоб в майбутньому правопис, як і закон, був однаковий для всіх Rolleyes (3)
Можна було б аналогічно підготувати правила застосування знаків пунктуації на письмі (найчастіші приклади тощо).
зі: ср*ч лише у відведених для цього місцях (див. міжнародну систему позначень).
Кіндрат Книш 
VIP


З нами з: 13.02.13
Востаннє: 22.07.21
Повідомлень: 1200

2015-01-28 14:29  
Власне назва цієї теми (правопис=орфографія+пунктуація) дозволяє обговорювати тут правильне вживання розділових знаків.
Sp1kezzz 
VIP


З нами з: 25.12.10
Востаннє: 18.07.21
Повідомлень: 250

2015-01-28 19:26  
Для чого перекладати клавішу клавіатури "Space", яка означає простір чи проміжок, тобто пробіл, якщо решта не перекладається. Ви коли-небудь бачили "ввід", "кнтрль", "повернутись", "вийти" тощо?
Клік (лівий або правий), але клацнути мишею. У росіян є щелчок, а який відповідник у нас?
Як перекласти контролер, якщо йдеться про елемент введення (миша чи джойстик)?
Папка/тека/каталог - що українське?
І питання по пунктуації: не знайшов правила, чи ставиться кома перед вставним словом (і власне, що врешті-решт), якщо перед ними є сполучник, і чи перед першим "чи" ставиться кома?
Xshot 
VIP


З нами з: 22.09.09
Востаннє: 26.04.21
Повідомлень: 1650

2015-01-28 19:36  
Sp1kezzz написано:
"Space"

В Сталкері теж не перекладали))
Sp1kezzz 
VIP


З нами з: 25.12.10
Востаннє: 18.07.21
Повідомлень: 250

2015-01-28 19:42  
Також не знайшов правил по побудові речень в минулому часі, де прикметник іноді виступає в теперішньому. Тут є якесь правило, хто-небудь прокоментує?
декілька прикладів

він був хорошим другом;
видовище було сумним;
слова були зайвими;
він був зайнятий;
чудовисько було огидне;
малюнок був зображений;
Додано через 4 хвилини 10 секунд:

Xshot, думаю, педалька просто не підписана, тому її одні перекладають, а інші ні.
bot 
робот


З нами з: 30.09.07
Востаннє: 26.05.05
Повідомлень: 28922

2016-02-20 14:23  
Тему перенесено з Обговорення до форуму Архів

Причина перенесення: Пункт 3.1 правил розділу.
Медихронал
Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години

Нова тема   Відповісти