Локалізація програмного забезпечення українською!

Для початку завантажуємо програму AkelPad з офіційного сайту.
Я вибрав AkelPad, тому що вона зручніша ніж класичний текстовий редактор.
Отже локалізувати потрібно невеликі файли з розширенням *.lng та *.lan. Такий тип файлів часто є у папці Languages та Lng, або у папці із самою програмою.

Cьогодні я покажу локалізацію на основі програми Stereoscopic Player 1.7.6.
Відкриваємо папку з програмою і бачимо файл Russian.lng
Відкриваємо за допомогою AkelPad.

І бачимо наступне!
Перекладати потрібно те, що обведене червоним кольором, те що обведене зеленим нечіпати в жодному разі.На місці зеленого квадратика можуть бути різні англ. коди їх непотрібно чіпати.Це може призвести до порушень у роботі самої програми.

Після того, як перекладемо увесь російський текст на українську жмемо Файл>Зберегти Як.
І зберігаємо як Ukrainian.lng

Все переклад закінчено. Залишилося в опціях програми вибрати укр. мову і програму українізовано. Рекомендую видалити Russian.lng та інші, щоб за замовчуванням була українська.
До

Після

Бажаю усім успіхів, бо переклад програмного забезпечення нелегка справа . Про можливі проблеми та помилки писати в коменти, або мені в ПП.

Restorator - це програма, яка редагує (змінює) ресурси Windows, вона чудово підходить для перекладу програм, але іноді без допомоги інших програм не обійтися. Тож для початку Вам потрібно завантажити саму програму. Завантажити можна з Офіційного сайта.

В і-неті можна знайти Restorator 2009, 2010 і нещодавно побачив 2011 і 2012 версії, але це тільки збірки, дещо змінено, але краще завантажити оригінальну.

Для початку ознайомимось з інтерфейсом. (Хто користувався Restorator-ом раніше, не обов'язково читати) Кольорами я позначив найважливіші вікна та панель. Я позначив тільки три зони, для перекладу цих трох зон достатньо. Ну і підписав їх

Для початку завантажуємо український Resource Hacker з Гуртому
Resource Hacker може редагувати файли *.exe, *.dll, *.cpl, *.ocx та *.res.
Ці ж файли може редагувати Restorator.
Якщо програма містить файли *.exe, *.dll та *.res то її можна перекладати за допомогою Resource Hacker.
Якщо під час відкриття будь якого ресурсу програми є тільки папки Version Info та 24, або немає зовсім нічого тоді локалізацію потрібно проводити за допомогою інших програм(до прикладу restorator). Також коли у кожному ресурсі програми незрозумілі символи та коди потрібно користуватись іншими програмами.

Сьогодні я покажу локалізацію програми Speccy
Для початку переглянемо файли *.dll. Speccy містить усі *.dll файли у папці Lang

У папці є два файли з розширенням*.dll

Відкриваємо перший lang-1043.dll і бачимо що це англійка бібліотека.

Відкриваємо наступний файл lang-1049.dll і бачимо що це російська бібліотека, саме її ми перекладемо.

Потрібно перекласти кожен рядок кожної папки не заціпаючи кодів.
Повинно вийти щось таке.

Потім жмемо файл>зберегти як і заміняємо даний файл. Якщо програма українізувалась то все добре якщо частково то потрібно ще переглянути файл *.exe.
Ось і все українізацію завершено.
Ось кінцевий результат.

Все ж таки я рекомендую використовувати restorator.
Про можливі помилки та проблеми писати в коменти, або мені вПП.Удачі.

Більшість з тих, хто ставить лінукс, ставляться до нього так само, як і до віндовс, але ж це не правильно, головний плюс лінукса в тому, що він дає свободу! Так-так, саме свободу. Свободу вибирати, свободу творити, ця операційна система нічого і ніколи від тебе не приховує і ти можеш зробити з нею все, що захочеш. Цей дух свободи офіційно називається Open Source (Відкрите програмне забезпечення), це цілий світ в якому все трудяться на благо, а основою цього світу є ліцензія GPL, яка закріплює всі свободи. Якщо коротко і не вдаючись у юридичні подробиці, то продукт, випущений під цією ліцензією, назавжди залишається відкритим і будь-який бажаючий може внести в нього внесок.

Програмісти можуть писати програмний код, дизайнери проектувати інтерфейс, а художники малювати іконки або інший арт. І все, що є в світі вільного софта, створено ентузіастами. І якщо почавши користуватися відкритим софтом, вас щось не влаштовує, то ви можете виправити це самі або написати прохання розробникам і, думаю, в наступному релізі, цілком можливо, побачите ваш запит реалізованим.

Але, що робити якщо знань у цих областях немає? У будь-якому випадку ви можете допомогти співтовариству в ролі тестера присилаючи баг-репорти або в ролі перекладача, адже розробники навряд чи знають всі мови. На останньому варіанті участі в співтоваристві зупинимося детальніше.


Зробити переклад вподобаного проекту, зовсім не складно є два варіанти, розглянемо їх у порядку зростання складності.

Веб-інтерфейс
Launchpad - це портал для проектів з відкритим вихідним кодом підтримуваний компанією Canonical розробниками дистрибутиву Ubuntu. На ньому існує функціонал для перекладу через веб-інтерфейс.

Під час реєстрації на порталі, виберіть мови з якими ви знайомі. Після підтвердження реєстрації потрапляємо на головну сторінку і вибираємо проект якого хочемо допомогти, скориставшись пошуком або вибравши в правій частині екрана. Далі ми потрапимо на сторінку проекту, де можна зробити внесок у його розробку:

Вибравши пункт «Help translate» потрапляємо в меню перекладу де видно стан перекладу, по всім зазначеним нами мовам, приблизно так:

Після вибору мови перекладу, від вас вимагається просто відповідати на питання, причому система буде пропонувати варіанти перекладу з інших програм. Досить зручно, хоча, іноді вибрати складніше, ніж перекласти самому.


Під час підготовки релізу, розробники отримують файли локалізації з системи і додають їх у пакет.

PO файли
Якщо не заглиблюватися в техніку інтернаціоналізації застосунків, просто приймемо як належне, що кожна програма має директорію «PO» в якій зберігаються файли певного формату для кожної мови. При компіляції в залежності від налаштувань вибирається потрібна і в результаті програма виходить перекладеної. Отримати PO-файл можна багатьма шляхами, наприклад через веб-інтерфейс або просто завантаживши вихідні тексти програми. Зазвичай програми містяться в tar.gz архівах. Формат файлів досить простий, ось для прикладу витяг з gedit:

Код:

#: .. / Data / gedit.desktop.in.in.h: 1 msgid "Edit text files" msgstr "Зьмяніць текставия файли" #: .. / Data / gedit.desktop.in.in.h: 2 .. / gedit / gedit.c: 463 msgid "Text Editor" msgstr "Редактар ​​текстаў"

Як ви зрозуміли msgid це ідентифікатор рядка, а msgstr це сам переклад, все інше створюється скриптом і вам абсолютно не потрібно. Якщо файлу перекладу для вашої мови немає, то можна взяти файл оригінального мови і перейменувати по індикатору свого (наприклад be для білоруської чи ru для російської), також можна схитрувати, якщо у вас є проблеми з мовою оригіналу, то можна взяти перекладену знайому мову і замінити в ній msgstr на цільовий (наприклад можна перекладати не з англійської мови, а з російської українською).

Також на початку файлу є розділ заголовка який потрібно заповнити за певними правилами, оновити дату редагування і записати автора перекладу, тобто себе. Саме для того, щоб не вводити все це рукам варто користуватися спеціальними інструментами перекладача. Про них нижче ...

Інструменти
Перший найбільш універсальний інструмент - це звичайний текстовий редактор (gedit, feany, vi, emacs). В принципі більше нічого і не треба, але при великих перекладах зручніше скористатися спеціальними засобами: Gtranslator, Kbabel або poEdit. Ці редактори допоможуть вам менше витрачати часу на рутинні завдання, на зразок заповнення заголовків перекладаємих файлів, а також спростять огляд виконаної роботи і будуть виводити підказки по перекладу.

Варто також знати кілька нюансів:
- Через те, що над перекладом працює велика кількість людей, зазвичай для кожної мови створюють правила перекладу стандартних або схожих за значенням фраз, для того щоб витримати переклад в одному стилі. Таку інформацію звичайно можна отримати на сторінці команди локалізації вашої мови.
- Для зручності перекладу повторюваних фраз часто створюють так званий compendium (збірка), в який включають всі перекладені фрази з усіх доступних додатків.
- Іноді перед рядками перекладу можна зустріти коментар містить одне або обидва слова:
- Fuzzy - цим ключовим словом позначаються рядки в перекладі яких автор не впевнений. На початку перекладу варто пошукати у файлі рядки зі словом fuzzy і якщо ви впевнені в перекладі просто видалити цей тег з рядка.
- C-format - іноді в рядок перекладу програмі потрібно підставити значення, в цьому випадку використовується спеціальний сі синтакс, де місця вставки значення позначаються знаком відсотка і латинською буквою, в залежності від типу підставляється значення.

Код:

#: ../gedit/gedit-io-error-message-area.c:1386 #, c-format msgid "Could not save the file %s." msgstr "Немагчыма захаваць файл %s."

Так само існує можливість змінити порядок йдуть аргументів за допомогою знака відсотка і номери аргументу. Приклад:

Код:

msgid "Search completed: %d user(s) found on %s." msgstr "Пошук скончаны: на %2$s знойдзены %1$d карыстальнік(і)."

- Через те, що в синтаксисі PO-файлу використовуються лапки, при додаванні лапок в переклад рядка їх потрібно екранувати за допомогою зворотного слеша, наприклад:

Код:

#: ../gedit/gedit-prefs-manager.c:1280 #, c-format msgid "Expected '%s' got '%s' for key %s" msgstr "Чаканы "%s" перадаў "%s" для ключа %s"

Фініш
Нарешті ми дісталися до фіналу. Що ж тепер робити з перекладеним PO-файлом? Все залежить від того яким чином ви його отримали, якщо завантаживши вихідні тексти програми, то варто відіслати його розробнику (або координатору перекладу на вашу мову) або залити в багзіллу. Якщо взяли через веб-інтерфейс, то залити його назад на сервер. Після того як файл переданий залишається тільки чекати нової версії програми в якій буде ваше ім'я серед перекладачів і звичайно ж улюблена мова

64 4A 01 00 49 00 00 00 92 4A 01 00 29 00 00 00
DC 4A 01 00 36 00 00 00 06 4B 01 00 3E 00 00 00
3D 4B 01 00 36 00 00 00 7C 4B 01 00 16 00 00 00
B3 4B 01 00 0A 00 00 00 CA 4B 01 00 0A 00 00 00
D5 4B 01 00 1F 00 00 00 E0 4B 01 00 19 00 00 00
00 4C 01 00 08 00 00 00 1A 4C 01 00 2A 00 00 00
23 4C 01 00 2E 00 00 00 4E 4C 01 00 2E 00 00 00
7D 4C 01 00 2C 00 00 00 AC 4C 01 00 0A 00 00 00
D9 4C 01 00 0A 00 00 00 E4 4C 01 00 0C 00 00 00
EF 4C 01 00 0B 00 00 00 FC 4C 01 00 13 00 00 00
08 4D 01 00 15 00 00 00 1C 4D 01 00 25 00 00 00
32 4D 01 00 19 00 00 00 58 4D 01 00 28 00 00 00
72 4D 01 00 1B 00 00 00 9B 4D 01 00 34 00 00 00
B7 4D 01 00 43 00 00 00 EC 4D 01 00 21 00 00 00
30 4E 01 00 23 00 00 00 52 4E 01 00 2D 00 00 00
76 4E 01 00 36 00 00 00 A4 4E 01 00 17 00 00 00
DB 4E 01 00 21 00 00 00 F3 4E 01 00 79 00 00 00
15 4F 01 00 33 00 00 00 8F 4F 01 00 0C 00 00 00
C3 4F 01 00 2E 00 00 00 D0 4F 01 00 12 00 00 00
FF 4F 01 00 4B 00 00 00 12 50 01 00 17 00 00 00
5E 50 01 00 03 00 00 00 76 50 01 00 04 00 00 00
7A 50 01 00 65 00 00 00 7F 50 01 00 15 00 00 00
E5 50 01 00 10 00 00 00 FB 50 01 00 34 00 00 00
0C 51 01 00 29 00 00 00 41 51 01 00 3C 00 00 00
6B 51 01 00 2E 00 00 00 A8 51 01 00 2A 00 00 00
D7 51 01 00 A9 00 00 00 02 52 01 00 22 00 00 00
AC 52 01 00 27 00 00 00 CF 52 01 00 35 00 00 00
F7 52 01 00 38 00 00 00 2D 53 01 00 2E 00 00 00
66 53 01 00 3A 00 00 00 95 53 01 00 2F 00 00 00
D0 53 01 00 4C 00 00 00 00 54 01 00 3A 00 00 00
4D 54 01 00 37 00 00 00 88 54 01 00 24 00 00 00

Більшість з тих, хто ставить лінукс, ставляться до нього так само, як і до віндовс, але ж це не правильно, головний плюс лінукса в тому, що він дає свободу! Так-так, саме свободу. Свободу вибирати, свободу творити, ця операційна система нічого і ніколи від тебе не приховує і ти можеш зробити з нею все, що захочеш. Цей дух свободи офіційно називається Open Source (Відкрите програмне забезпечення), це цілий світ в якому все трудяться на благо, а основою цього світу є ліцензія GPL, яка закріплює всі свободи. Якщо коротко і не вдаючись у юридичні подробиці, то продукт, випущений під цією ліцензією, назавжди залишається відкритим і будь-який бажаючий може внести в нього внесок.

Програмісти можуть писати програмний код, дизайнери проектувати інтерфейс, а художники малювати іконки або інший арт. І все, що є в світі вільного софта, створено ентузіастами. І якщо почавши користуватися відкритим софтом, вас щось не влаштовує, то ви можете виправити це самі або написати прохання розробникам і, думаю, в наступному релізі, цілком можливо, побачите ваш запит реалізованим.

Але, що робити якщо знань у цих областях немає? У будь-якому випадку ви можете допомогти співтовариству в ролі тестера присилаючи баг-репорти або в ролі перекладача, адже розробники навряд чи знають всі мови. На останньому варіанті участі в співтоваристві зупинимося детальніше.


Зробити переклад вподобаного проекту, зовсім не складно є два варіанти, розглянемо їх у порядку зростання складності.

Веб-інтерфейс
Launchpad - це портал для проектів з відкритим вихідним кодом підтримуваний компанією Canonical розробниками дистрибутиву Ubuntu. На ньому існує функціонал для перекладу через веб-інтерфейс.

Під час реєстрації на порталі, виберіть мови з якими ви знайомі. Після підтвердження реєстрації потрапляємо на головну сторінку і вибираємо проект якого хочемо допомогти, скориставшись пошуком або вибравши в правій частині екрана. Далі ми потрапимо на сторінку проекту, де можна зробити внесок у його розробку:

Вибравши пункт «Help translate» потрапляємо в меню перекладу де видно стан перекладу, по всім зазначеним нами мовам, приблизно так:

Після вибору мови перекладу, від вас вимагається просто відповідати на питання, причому система буде пропонувати варіанти перекладу з інших програм. Досить зручно, хоча, іноді вибрати складніше, ніж перекласти самому.


Під час підготовки релізу, розробники отримують файли локалізації з системи і додають їх у пакет.

PO файли
Якщо не заглиблюватися в техніку інтернаціоналізації застосунків, просто приймемо як належне, що кожна програма має директорію «PO» в якій зберігаються файли певного формату для кожної мови. При компіляції в залежності від налаштувань вибирається потрібна і в результаті програма виходить перекладеної. Отримати PO-файл можна багатьма шляхами, наприклад через веб-інтерфейс або просто завантаживши вихідні тексти програми. Зазвичай програми містяться в tar.gz архівах. Формат файлів досить простий, ось для прикладу витяг з gedit:

Код:

#: .. / Data / gedit.desktop.in.in.h: 1 msgid "Edit text files" msgstr "Зьмяніць текставия файли" #: .. / Data / gedit.desktop.in.in.h: 2 .. / gedit / gedit.c: 463 msgid "Text Editor" msgstr "Редактар ​​текстаў"

Як ви зрозуміли msgid це ідентифікатор рядка, а msgstr це сам переклад, все інше створюється скриптом і вам абсолютно не потрібно. Якщо файлу перекладу для вашої мови немає, то можна взяти файл оригінального мови і перейменувати по індикатору свого (наприклад be для білоруської чи ru для російської), також можна схитрувати, якщо у вас є проблеми з мовою оригіналу, то можна взяти перекладену знайому мову і замінити в ній msgstr на цільовий (наприклад можна перекладати не з англійської мови, а з російської українською).

Також на початку файлу є розділ заголовка який потрібно заповнити за певними правилами, оновити дату редагування і записати автора перекладу, тобто себе. Саме для того, щоб не вводити все це рукам варто користуватися спеціальними інструментами перекладача. Про них нижче ...

Інструменти
Перший найбільш універсальний інструмент - це звичайний текстовий редактор (gedit, feany, vi, emacs). В принципі більше нічого і не треба, але при великих перекладах зручніше скористатися спеціальними засобами: Gtranslator, Kbabel або poEdit. Ці редактори допоможуть вам менше витрачати часу на рутинні завдання, на зразок заповнення заголовків перекладаємих файлів, а також спростять огляд виконаної роботи і будуть виводити підказки по перекладу.

Варто також знати кілька нюансів:
  - Через те, що над перекладом працює велика кількість людей, зазвичай для кожної мови створюють правила перекладу стандартних або схожих за значенням фраз, для того щоб витримати переклад в одному стилі. Таку інформацію звичайно можна отримати на сторінці команди локалізації вашої мови.
  - Для зручності перекладу повторюваних фраз часто створюють так званий compendium (збірка), в який включають всі перекладені фрази з усіх доступних додатків.
  - Іноді перед рядками перекладу можна зустріти коментар містить одне або обидва слова:
      - Fuzzy - цим ключовим словом позначаються рядки в перекладі яких автор не впевнений. На початку перекладу варто пошукати у файлі рядки зі словом fuzzy і якщо ви впевнені в перекладі просто видалити цей тег з рядка.
      - C-format - іноді в рядок перекладу програмі потрібно підставити значення, в цьому випадку використовується спеціальний сі синтакс, де місця вставки значення позначаються знаком відсотка і латинською буквою, в залежності від типу підставляється значення.

Код:

#: ../gedit/gedit-io-error-message-area.c:1386 #, c-format msgid "Could not save the file %s." msgstr "Немагчыма захаваць файл %s."

Так само існує можливість змінити порядок йдуть аргументів за допомогою знака відсотка і номери аргументу. Приклад:

Код:

msgid "Search completed: %d user(s) found on %s." msgstr "Пошук скончаны: на %2$s знойдзены %1$d карыстальнік(і)."

  - Через те, що в синтаксисі PO-файлу використовуються лапки, при додаванні лапок в переклад рядка їх потрібно екранувати за допомогою зворотного слеша, наприклад:

Код:

#: ../gedit/gedit-prefs-manager.c:1280 #, c-format msgid "Expected '%s' got '%s' for key %s" msgstr "Чаканы "%s" перадаў "%s" для ключа %s"

Фініш
Нарешті ми дісталися до фіналу. Що ж тепер робити з перекладеним PO-файлом? Все залежить від того яким чином ви його отримали, якщо завантаживши вихідні тексти програми, то варто відіслати його розробнику (або координатору перекладу на вашу мову) або залити в багзіллу. Якщо взяли через веб-інтерфейс, то залити його назад на сервер. Після того як файл переданий залишається тільки чекати нової версії програми в якій буде ваше ім'я серед перекладачів і звичайно ж улюблена мова