Участь у Великій Північній війні
Брат і спадкоємець
Мустафи,
Ахмед III (1703—1730), зведений на трон повстанням яничар, виявив несподівану сміливість і самостійність. Він заарештував і спішно страчував багато офіцерів війська яничар і зняв з посади і заслав посадженого ними великого візира
Ахмеда-пашу. Новий великий візир,
Дамад-Гассан паша, придушив повстання в різних місцях держави, протегував іноземним купцям, засновував школи. Незабаром він був повалений унаслідок інтриги, що виходила з гарему, і візири почали змінюватися з вражаючою швидкістю; деякі залишалися у владі не більше двох тижнів.
Османська імперія не скористалася навіть труднощами, що мала Росія під час Великої Північної війни. Тільки у
1709 р. вона прийняла
Карла XII, що втік з-під Полтави, і під впливом його переконань почала війну з Росією. До цього часу в правлячих колах османів вже існувала партія, яка мріяла не про війну з Росією, а про союз з нею проти Австрії; на чолі цієї партії стояв великий візир
Нуман Кепрілу, і його падіння, що було справою
Карла XII, послужило сигналом до війни.
Положення Петра Великого, оточеного на Пруті 200 000 армією турок і татар, було украй небезпечне. Загибель Петра була неминуча, але великий візир
Балтаджі-Мехмед піддався підкупу і випустив Петра за маловажну порівняно поступку Азову (1711). Партія війни повалила Балтаджа і заслала на Лемнос, але Росія дипломатичним шляхом добилася від Османської імперії вислання Карла XII, для чого довелося удатися до сили.
Армія:
Матеріали з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
