Bloody_Justice Частий відвідувач
З нами з: 18.03.13 Востаннє: 08.09.24 Повідомлень: 37
|
2020-03-17 18:01 |
Доброго всім дня! Сьогодні я хотів би запропонувати вашій увазі невеликий огляд на гру Splinter Cell Conviction. Ця гра вийшла в 2010 році, весною. Тобто 10 років тому. Тоді вона зібрала досить слабкі відгуки як преси так і гравців. Я не ознайомився із цією частиною серії свого часу, а тому вирішив перевірити чи все там настільки недобре, як стверджували люди, що викликають у мене певну довіру у певних питаннях. :) Одразу хочу зауважити, що оригінальні ігри серії Splinter Cell (трилогія, DA вже не враховується) я люблю і поважаю. Мало того, я вважаю їх найкращими представниками жанру "стелс-екшн". Але я, починаючи грати, також знав, що у Conviction автори, свого часу, зробили акцент якраз на екшн-складовій. Такий собі крок вбік для серії, експериментальна частина можна сказати. Я був не проти такого кроку, оскільки розвиток чого-небудь передбачає також і рухи в різні боки, спробу освоєння нових територій/концепцій/напрямків і тд. Ну, а наскільки такі рухи вже виявляються вдалими - інше питання. :) Ну, що ж, камон! Але обережно - можливі спойлери! Як і завжди в мене: спочатку переваги, потім недоліки, потім цікавинки, потім підсумок.
ПЕРЕВАГИ:
+ На свій час гра мала хорошу, в плані технічного виконання, графіку. Вона файно виглядає і зараз. Оточення має досить багате наповнення. Рівні, які ми просто пробігаємо не зупиняючись, обставлено по повній.
+ Хороші актори озвучення. Звісно, я маю на увазі англійський оригінал. Це взагалі характерно для всієї серії. І хоч в чомусь Conviction має рідство із цією всією серією. :) Але про це нижче.
+ Стильно та цікаво реалізовано візуалізацію думок ГГ. Де б ви не були, на лінії вашого руху, на якомусь плоскому об'єкті (стіна, скло, контейнер) буде написано про що зараз думає Сем Фішер. Як правило це чинна мета завдання, наприклад "пробратися в такий-то кабінет". Іноді це щось більш абстрактне, наприклад "дочка". Легше насправді зрозуміти це побачивши, але я не роблю скріншоти, оскільки їх і так повно у Інтернеті. Їх за 5 секунд знайде будь-хто зацікавлений.
+ Славна система допиту різнокаліберних антагоністів. Добравшись до якогось чергового хлопця Сем починає вибивати із нього цінну інформацію. І цей процес може контролюватися гравцем. Тобто взявши у захват невезучого чувака ми можемо його, для прикладу, підвести до піссуара чи столу із оргтехнікою і там почати мутузити із використанням даних елементів оточення. Гахнути макітрою об сантехнічний виріб із силою достатньою щоби той розлетівся на шматки, а антагоніст нам за таке дійство видає необхідні відомості. Мені особливо сподобалося одного мужика лупити мордою об піаніно. Або рояль. Щось клавішне, корочше кажучи. :) І це зовсім не пропаганда садизму, просто Сем - месник, а часу у нього не так щоб багато. :)
+ Титри у грі подаються дещо вище від низу екрану ніж у більшості медіапродуктів. Це несподівано зручне та просте рішення. Легше одночасно спостерігати за кат-сценами та читати текст.
+ Автори представили у грі деяке різноманіття місій, що завжди іде на користь. Тут у нас і погоня, і втеча, і ран-енд-шут.
+ Штучний інтелект іноді поводиться адекватно ситуації. :)
+ Очки для закупки збройних апгрейдів ми отримуємо за виконання певних ігрових умов. Наприклад вбити декілька ворогів із висячого положення, чи вбити із шотгана, чи успішно застосувати певний вид гранат і тд. Люблю такий підхід. Хоча тут він і куцовато реалізований.
НЕДОЛІКИ:
- Автори позабирали левову частку стелс-механік, доступних в попередніх частинах серії. Натомість адекватний екшн не завезли. Ні риба ні м'ясо. В грі до половини всіх моментів зустрічі із ворогами передбачають відкрите бойове зіткнення, що одразу ж показує всю убогість місцевого екшену. Стріляти незручно, рухатися незручно, гранати кидати незручно.
- Гра стала повністю і зовсім лінійною. Причому все влаштовано так, що гнути свою лінію проходження неможливо. Тобто не можна пройти цю гру нікого не вбивши, або не здійнявши галасу і тд і тп.
- Гра дуже оказуалена. Тут немає шкали здоров'я, немає того багатого комплекту навиків та гаджетів, що був колись (адже над його використанням необхідно думати). Тут безкінечні боєприпаси до пістоля. Тут всюди розкидані чудо-контейнери-арсенали де ми можемо міняти зброю та поповнювати боєприпаси скільки завгодно раз. Тут немало розставлено червоних бочок, що вибухають. Причому в місцях де таким бочкам ну зовсім робити нічого. Тут мало інтерактивних об'єктів на рівнях. Тут можна "відзначити" декількох ворогів і протягом якоїсь секунди вразити їх із вогнепальної зброї. Press X to win. Причому в грі прямо підсовуються моменти де потрібно використовувати даний елемент геймплею бо інакше або ніяк, або прощавай прихованість. Правда, для того щоби активувати такий убер-режим необхідно врукопашну покласти єдного зольдера. Ну і так циклічно. ))
- Коли Сем попадає в зону низької освітленості то екран стає чорно-білим. Така собі все-екранна сигналізація. Тупо, некрасиво, дратівливо.
- Сюжет зкомканий, непродуманий, недолугий. Одним словом - убогий.
- Чекпойнти.
- Коли ми вичерпуємо боєприпаси до вторинної зброї (а до такої зброї їх все-таки залишили скінченними) то вона просто зникає із рук Сема.
- В грі забагато антинаукової дурні. Бачення крізь стіни, ЕМ-імпульси, що розходяться синіми хвильками, клавіатура від ПК, що вбиває оператора розрядом і тд. :) Варто зауважити, що в оригінальній трилогії таке теж проскакувало, тільки менше. Наприклад коли з'явився режим візора, що показував через стіни проводку, електрощитки та інші електричні комунікації. Теж антинаукова туфта. Пістолет FN Five-Seven вказується, як обладнаний "інтегрованим глушником", що є фактична неправда та й навіть по ігровій модельці видно, що ніякого глушника при ньому немає. Для гри із претензією на реалістичність все це є певним недоліком.
- Невелика тривалість всього цього забігу. Гру реально пройти за години чотири. І це на Харді. Правда там іще присутні кооперативні режими, що якби давали на момент виходу змогу збільшити час використання даного програмного продукту. В 2010 їх навіть називали кращими по цікавості за синглплеєр. Зараз їх звісно не спробуєш. А от одиночна кампанія ну зовсім куценька.
- Навіть приціли до автоматів/ПК-шок не змогли зробити зручними. Вже якісь зовсім показові лінощі.
- Хоча чудо-окуляри дають можливість бачити силуети людей крізь стіни (а також лазерні промені систем безпеки), - у них один режим роботи. Причому в цьому режимі все показується розмито, як після 0.7 самогону.
- Можна укриватися за принтером і він дасть надійний захист від куль штурмових гвинтівок. Перекати теж є. Але зовсім вже безтолкові, вони реально просто для галочки, оскільки між тими ж укриттями Сем переміщується простим ривком. Це стосовно укритть та перекатів. :)
ЦІКАВИНКИ:
* Гру розроблено на рушієві UE 2.5, що є застарілим продуктом на 2010 рік релізу. Адже ігри на третій редакції UE виходили іще в 2006 році. Це свідчить про проблемність розробки, переноси та інші кранчі. Адже амбіцій у авторів гри було хоч відбавляй, згадаймо перші трейлери. Але життя все розставило по своїх місцях. Вийшло те, що вийшло. Проте, слід зауважити, що графічно гра все одно виглядає добре, див. перший пункт. І тим більше виглядала на свій час.
* В грі можна натріскати по мордасам Грімсдоттір. Буквально. Це частина плану по втечі Сема із чергової задниці. :) В наш час, сюжетна необхідність товкти морду жінці (нехай навіть такій вредній, як Анна) викликала би потужний струмінь мутного незадоволення всіляких "організацій" та "активісток".
* Значок збереження, а також значок вибору складності демонструють нам трикуляр Сема із червоними скельцями. Вже зовсім на святе зазіхнули, нелюди! :)
ПІДСУМКИ:
Нічого не вийшло. Експеримент із серією не вдався. Гра зовсім ніяка. Моя оцінка 1/4, тобто "Погано". Дуже сильні та принципові недоліки. Наявні переваги ніяк не можуть їх перебити. Кому я міг би порадити таку гру? Напевне нікому. Тут убогий екшн, убогий стелс, убога казуальність всього, убогий сюжет. Витрачати свій час (нехай це навіть приблизно 4 години) на Splinter Cell Conviction немає ніякого сенсу.
Ну що ж, дякую за те що дочитали чергову порцію моїх ігрових досліджень. Пишіть коментарі, вступайте у дискусію, протирайте дверні ручки хлором. Грайте хороші ігри та будьте здорові! До зустрічі! |
|