Маркіян Шашкевич. Твори [Серія: "Бібліотека поета"] (1960) [djvu, pdf]

Нові коментарі

Нова тема   Відповісти
Автор Повідомлення
viter07 
Оцифрування книг Гуртом
Оцифрування книг Гуртом


З нами з: 20.09.09
Востаннє: 14.09.19
Повідомлень: 505

2018-10-07 21:45  
Маркіян Шашкевич. Твори [Серія: "Бібліотека поета"] (1960) [djvu, pdf]

Маркіян Шашкевич. Твори [Серія: "Бібліотека поета"] (1960) [djvu, pdf]


Мова: українська
Опис:
«Людина наскрізь симпатична, щира і проста, огріта неложною любов’ю до рідного народу і непохитно певна своєї дороги, як у штуці, так і в житті», писав про М. Шашкевича Іван Франко.
Маєте нині ще одну книжечку блаженного Маркіяна Шашкевича, котрий помер у злиднях від туберкульозу, проте саме він з однодумцями видав знамениту «Русалку Дністровую» — першу книжку народною мовою на західних землях України. Через 50 років прах поета урочисто перенесено з Новосілок до Львова на Личаківське кладовище.

Автор: Шашкевич Маркіян Семенович
Місце видання: Київ
Видавництво: Радянський письменник
Формат: djvu, pdf
Кількість сторінок: 177
Упорядкування, вступна стаття і примітки: В.Т.Дмитрука
Редактор: Л. М. Новиченко
Художник: К. К. Калугін
Художній редактор: К. І. Золотарьова
Технічний редактор: Я. В. М'ясківська
Коректор: О. Я. Лазебна

Джерело: мережа
Особиста оцінка: 10 - без сумнівів рекомендую всім

Оцифровані книги із серії «Бібліотека поета»:

1. Слово о полку Ігоревім / Упоряд. В.Л. Микитась (1955)
2. Тарас Шевченко. Поезії. В двох томах (1955)
3. Народна лірика (1956)
4. Пісні та романси українських поетів. т.1 (ХХVІ – ХХVIII ст.) (1957)
5. Пісні та романси українських поетів. т.2 (ХІХ – поч. ХХ ст.) (1957)
6. Левко Боровиковський. Твори (1957)
7. Яків Щоголів. Поезії. (1958)
8. Революційні поети Західної України. (1958)
9. Петро Гулак-Артемовський. Байки, балади, лірика (1958)
10. Михайло Старицький. Поетичні твори (1958)
11. Микола Вороний. Вибрані поезії (1959)
12. Володимир Кобилянський. Поезії (1959)
13. Микола Чернявський. Поезії (1959)
14. Леонід Глібов. Байки та вірш (1959)
15. Із поезії 20-х років. Упоряд.А.І.Костенко (1959)
16. Євген Гребінка. Поетичні твори (1959)
17. Маркіян Шашкевич. Твори (1960)
18. Поети пошевченківської доби. Збірник (1960)
19. Віктор Забіла, Михайло Петренко. Поезії (1960)
20. Пісня мужніх. Поезії (1960)
21. Революційна поезія Жовтня / Упоряд. Б. Л. Корсунська (1960)
22. Пісні та романси українських радянських поетів (1917-1957) / Упоряд. Г.А.Нудьга (1960)
23. Леся Українка. Поезії. В двох томах (1961)
24. Іван Котляревський. Енеїда (1962)
25. Павло Грабовський. Поезії (1962)
26. Володимир Самійленко. Вибрані поезії (1963)
27. Юрій Федькович. Поезії (1963)
28. Коломийки (1963)
29. Сидір Воробкевич. Вибрані поезії (1964)
30. Олександр Олесь. Поезії (1964)
31. Іван Франко. Поезії. В двох томах (1964)
32. Українська балада. Антологія / Упоряд. Г. А. Нудьга (1964)
33. Борис Грінченко. Поезії (1965)
34. Василь Мова (Лиманський) Поезії (1965)
35. Олександр Козловський. Поезії (1966)
36. Українська дожовтнева байка. Упоряд. Б. Деркач (1966)
37. Українська радянська байка. Упоряд. В. Т. Косяченко (1966)
38. Осип Маковей. Поезії (1967)
39. Тридцять українських поетес. Антологія (1968)
40. Агатангел Кримський. Поезії (1968)
41. Думи (поетичний епос України) (1969)
42. Степан Руданський. Поезії (1969)
43. Історичні пісні / Упоряд. І. П. Березовський (1970)
44. Пантелеймон Куліш. Поезії (1970)
45. Григорій Сковорода. Поезії (1971)
46. Українською музою натхненні (Польські поети, які писали українською мовою) (1971)
47. Амвросій Могила, Ієремія Галка. Поезії (1972)
48. Олександр Афанасьєв-Чужбинський. Поезії (1972)
49. Павло Білецький - Носенко. Поезії (1973)
50. Володимир Сосюра. Поезії (1975)
51. Український сонет. Антологія (1976)
52. Максим Рильський. Поезії (1976)
53. Павло Тичина. Поезії (1977)
54. Андрій Малишко. Поезії (1978)
55. Ігор Муратов. Поезії (1979)
56. Микола Терещенко. Поезії (1979)
57. Іван Вирган. Поезії (1981)
58. Іван Нехода. Поезії (1982)
59. Терень Масенко. Поезії (1983)
60. Василь Симоненко. Поезії. (1984)
61. Степан Олійник. Поезії. (1984)
62. Кость Герасименко. Поезії (1985)
63. Михайль Семенко. Поезії (1985)
64. Павло Усенко. Поезії (1985)
65. Василь Бобинський. Поезії (1986)
66. Володимир Свідзинський. Поезії. (1986)
67. Українська співомовка (1986)
68. Микита Годованець. Байки (1987)
69. Українська поезія XVI століття (1987)
70. Микола Устиянович. Поезії (1987)
71. Євген Плужник. Поезії (1988)
72. Українська поезія XVII століття (перша половина) Антологія (1988)
73. Микола Філянський. Поезії (1988)
74. Богдан - Ігор Антонич. Поезії. (1989)
75. Олександр Гаврилюк, Ярослав Кондра. Поезії (1989)
76. Майк Йогансен. Поезії (1989)
77. Дмитро Фальківський. Поезії (1989)
78. Павло Филипович. Поезії (1989)
79. Дмитро Загул. Поезії (1990)
80. Богдан Лепкий. Поезії (1990)
81. Спиридон Черкасенко. Поезії (1990)
82. Тодось Осьмачка. Поезії (1991)
83. Грицько Чупринка. Поезії (1991)
84. Петро Карманський. Поезії (1992)
85. Євген Маланюк. Поезії (1992)
86. Іван Крушельницький. Поезії (1993)
Отже, оцифровані всі 86 книг (89 томів) із серії "Бібліотека поета" - підтримуймо роздачу!


 Трекер:    Зареєстрований   

Завантажити / скачати книгу українською



відео для новачків



 Зареєстрований:   2018-10-07 21:45
 Розмір:   4 MB 
 Оцінка літератури:   10/10 (Голосів: 7)
   
Laika 
Забанено
Забанено


З нами з: 19.02.17
Востаннє: 06.12.18
Повідомлень: 79

2018-10-12 00:39  
Велике спасибі за справжнього сина Русі та руського слова Шашкевича!

Його творчість варто було б сьогодні особливо глибоко вивчати тим, хто пішов на поводу у ватиканських прихвоснів - уніатів і так званих "українських націоналістів", які деформують і фальсифікуючих істинний сенс боротьби русько-українського народу Західної Русі - Галичини за свою свободу і возз'єднання з Росією і рештою єдинокровного народу! Нинішні "українські націоналісти" - це по суті ідейні спадкоємці тих, про кого йде мова нижче, в уривку з вступної статті.

З вступної статті:

Українська прогресивна культура не могла розвиватися. Австрійські правлячі кола здійснювали в Галичині політику онімечування. Офіціальною мовою була німецька. Польські пани, які віддавна хотіли привласнити ці землі, намагались ополячити українське населення. В цьому їм допомагали українське панство і уніатське духівництво, яке прислуговує австрійському уряду, польській шляхті і Ватікану.
Щоб полегшити для себе експлуатацію селянства, послабити його волелюбні прагнення і визвольну боротьбу, денаціоналізувати українське населення і утвердити своє панування в Галичині, іноземні загарбники разом з українським панством i уніатською церквою з усіх сил намагались розірвати зв’язки Галичини з Україною і єдинокровною Росією. Вигадувались брехливі «теорії» про окремішність Галичини та її народу, ігнорувалася історична спільність з Україною і Росією, переслідувалися всякі зв'язки з ними.

Освіта, навіть у сільських школах, велась німецькою та польською мовами. Література, пройнята клерикалізмом та почитанням монархії, була вкрай зідсталою. Про життя народу в ній і не згадувалося. До того ж так звані «освічені» верстви писали дивовижним «язичієм», — сумішшю польських, церковно-слов’янських, російських та українських слів і зворотів.

Церковна уніатська верхівка намагалась в дусі політики австрійської влади, Ватікану і польської шляхти відвернути семінаристів від усього народного. В семінарії майже не було чути української мови, до неї ставились зневажливо. На офіціальних зібраннях промови виголошувались латинською, німецькою чи польською мовами. Навіть лекції читались польською мовою. Поміж собою семінаристи говорили звичайно по-польськи. Порушуючи це правило, Шашкевич і його товариші розмовляли, виступали й писали українською мовою. За це реакційно настроєні семінаристи, виявляючи своє презирство до всього українського, «русинського» (бо ж «хлопське»), назвали Шашкевича та його Друзів «руською трійцею». Молоді поборники української культури і мови не відкинули цієї назви.
Відстоювання української народної мови було в цей час суспільно-важливою справою. Експлуататорські класи українського суспільства з презирством ставились до неї, самі користувалися німецькою та польською мовами. Міщанство і уніатські попи теж говорили майже виключно по-польськи.
Подібні тенденції виявлялись і в літературі. Висувались вимоги, щоб українське письменство загалом перевести на польський алфавіт. Все це робилося з метою відірвати українське населення Галичини від єдинокровного українського народу, від Росії. Народні маси Галичини чинили опір цій реакційній політиці. Народ зберігав свою мову, усну поетичну творчість; завдяки цьому, а також пам’яті про історичні традиції він постійно відчував свою спільність з Україною, з російськими братами. Питання боротьби за збереження української мови й утвердження її прав як мови літературної переростали в питання політичні, пов’язувалися з боротьбою проти соціального і національного поневолення і за зміцнення зв’язків з єдинокровним українським та братнім російським народами. В цьому напрямку розгорталася діяльність М. Шашкевича та членів його гуртка, яка в тогочасних конкретно-історичних умовах мала прогресивний характер. Клерикали та інші реакціонери розуміли, що діяльність Шашкевича стосувалася не лише мовних і літературних питань, а мала ширший зміст, і тому ставились до видань Шашкевича з підозрою і ворожістю, переслідували і забороняли підготовлені ним збірники.
Ще в 1833 році гурток підготував рукописну збірку «Син Русі», до якої ввійшли зразки народно-поетичних творів і деякі вірші Шашкевича, в тому числі «Слово до чтителів руського язика» із закликом до молоді єднатися для патріотичної праці на благо народу:
Разом, разом, кто сил має.
Гоніть з Русі мряки тьмаві.
Зависть най нас не спиняє.
Разом к світлу, други жваві.
Це був один з перших взірців української поезії рідною мовою в Галичині.

З не меншою силою громадські й патріотичні почуття звучать у прекрасному вірші «Руська мова» (назва умовна), скерованому проти реакційної інтелігенції, тих панків і попів, які погордливо називали народну мову «хлопською» і говорили по-польськи чи по-німецьки, вважаючи це ознакою своєї вищості:
Руська мати нас родила,
Руська мати нас повила,
Руська мати нас любила,
Чому ж мова ей не мила?
Чом ся нев встидати маєм?
Чом чужую полюбляєм?..

viter07 
Оцифрування книг Гуртом
Оцифрування книг Гуртом


З нами з: 20.09.09
Востаннє: 14.09.19
Повідомлень: 505

2018-10-15 09:17  
Laika
Дякую за такий розлогий коментар!

Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години

Нова тема   Відповісти