Ґжицький В. Чорне озеро (1932) [PDF]

Нові коментарі

Нова тема   Відповісти
Автор Повідомлення
Anonymous 







2018-03-03 23:27  
Ґжицький В. Чорне озеро (1932) [PDF]

Ґжицький В. Чорне озеро (1932) [PDF]


Мова: українська
Опис:
Володимир Зенонович Ґжицький (15 жовтня 1895, с. Острівець. — 19 грудня 1973, Львів) — український письменник, публіцист, перекладач, мемуарист. Член Спілки селянських письменників «Плуг». Брат Степана Ґжицького.

Жертва сталінського терору.

Романом «Чорне озеро» Володимир Гжицький увійшов у літературу як блискучий белетрист із особливим баченням життя і колоритним словом. Перша редакція роману спричинилася до заслання автора, друга — наслідок ідеологічного тиску після його реабілітації.

Автор: Володимир Зенонович Ґжицький
Місце видання: Харків-Київ
Видавництво: Література і мистецтво
Формат: pdf
Кількість сторінок: 316

Джерело: інтернет


 Трекер:    Зареєстрований   

Завантажити / скачати книгу українською



відео для новачків



 Зареєстрований:   2018-03-03 23:27
 Розмір:   76 MB 
 Оцінка літератури:   10/10 (Голосів: 4)
   
UAHistoryk 
Оцифрування книг Гуртом


З нами з: 06.07.12
Востаннє: 15.02.19
Повідомлень: 210

2018-03-03 23:46  
ҐЖИЦЬКИЙ Володимир Зенонович (15.10.1895 – 19.12.1973) – старшина УГА, письменник, публіцист, перекладач. Нар. в с. Острівець (нині Теребовлян. р-ну Терноп. обл.) в сім’ї вчителя. Від 1910 проживав у с. Довге на Теребовлянщині. Навчався 1907–14 в гімназіях у Станиславові, Чорткові і Теребовлі; випускні іспити склав восени 1917 в укр. гімназії в Тернополі. Мобілізований в австро-угор. армію, 1918 закінчив підстаршинську школу. В грудні 1918 у Тернополі вступив в УГА, служив у штабі ОВК. Перебував за Збручем; отримав 01.08.1919 військове звання четаря. Залишився в рад. Україні. Проживав у Харкові, був робітником на різних підприємствах. Закінчивши 1926 інститут сільського господарства і лісівництва, працював у наркоматі освіти, потім – у наркоматі продовольства УСРР. Одночасно займався літературною творчістю. Видав збірку поезій “Трембітні тони” (1924), повість “Муца” (1928), роман “Чорне озеро” (1929). збірки новел “Цісарське право” і нарисів “Комуни в степах” (1930), роман “Захар Вовгура” (1932) й ін. Входив до Спілки селянських письменників “Плуг”, літературної організації “Західна Україна”. Був членом редколегії часопису “Західна Україна” і редакційної ради однойменного видавництва. Заарештований 08.12.1933 у Києві за безпідставним звинуваченням у “приналежності до контрреволюційної організації УВО”, слідство велось у Харкові. За постановою “трійки” при колегії ДПУ УСРР від 23.02.1934 ув’язнений на 10 років. У грудні 1943 під час перебування у ВТТ в Інті (нині Республіка Комі РФ) термін ув’язнення продовжений. Заарештований 05.04.1945 і засуджений 03.10.1945 спеціальним судом при Інтатабі МВС СРСР на 4 роки позбавлення волі, починаючи від 07.12.1943. Звільнений 07.12.1947 і відправлений на заслання на ст. Кожва Печорської залізниці Комі АРСР (Росія), де працював у відділенні комбінату “Воркутавугілля”. Після звільнення 1956 поселився у Львові. Цього ж року реабілітований і прийнятий у Спілку письменників України. Опублікував збірку оповідань “Повернення” (1958), історичні романи “Опришки” (1962) і “Кармелюк” (1971), повість “Слово честі” (1968) спомини “Мої побратими” (1973) й інші книги, чимало статей і перекладів. Свій життєвий шлях упродовж 1914–56 відтворив в автобіографічній трилогії “У світ широкий” (1960), “Великі надії” (1963) та “Ніч і день” (1963; в авторській редакції ця повість, в якій йдеться про поневіряння в радянських концтаборах, вийшла 1989). Помер у м. Львів, похований на Личаківському цвинтарі.
Літ.: Лубківський Р. Книга болю // Ґжицький В. Ніч і день: роман. – Львів: Каменяр, 1989. – С. 9-16; Мельник В. Днi i ночi Володимира Гжицького // СiЧ. – 1995. – № 9–10. – С. 17–21.
Петро Гуцал

Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години

Нова тема   Відповісти