Коваль Р., Завальнюк К. Трагедія отамана Волинця (2002) [djvu]

Нові коментарі

Нова тема   Відповісти
Автор Повідомлення
Anonymous 







2018-02-19 17:28  
Коваль Р., Завальнюк К. Трагедія отамана Волинця (2002) [djvu]

Коваль Р., Завальнюк К. Трагедія отамана Волинця (2002) [djvu]


Мова: українська
Опис:
Національно-визвольною революцією 1917 — 1920-х років український народ створив героїчну добу, коли тільки й творяться політичні нації. Пробудившись із летаргійного сну, ми вийшли — хай і на короткий час — на світову арену, як повноцінна, неповторна, фізично могутня нація. Книга розповідає про збройну боротьбу на Поділлі, Волині та в Галичині під керівництвом подільського отамана, командира 61-го і 13-го полків Армії УНР, командира Гайсинсько-Брацлавської бригади Ананія Волинця — одного з визначних провідників революційного козацько-селянського руху початку XX століття — та його громадсько-політичну діяльність на Волині.

Автор: Коваль Р.М., Завальнюк К.В.
Місце видання: Київ
Видавництво: Діокор
Формат: djvu
Кількість сторінок: 288
Джерело: інтернет
Особиста оцінка: 8 - мені сподобалося


 Трекер:    Зареєстрований   

Завантажити / скачати книгу українською



відео для новачків



 Зареєстрований:   2018-02-19 17:28
 Розмір:   8 MB 
 Оцінка літератури:   10/10 (Голосів: 10)
   
несквік 
Свій


З нами з: 30.12.14
Востаннє: 02.12.18
Повідомлень: 69

2018-02-19 17:45  
Чудова книга!
Askold25 
Модератор літератури


З нами з: 18.06.09
Востаннє: 17.10.19
Повідомлень: 702

2018-02-19 22:31  
несквік написано:
Чудова книга!

На безриб'ї... Людей, які активно займаються історією повстанства 1918-1922 рр., а головне друкуються, можна порахувати по пальцях. Свого часу я саме на книгах Р. Коваля познайомився із цією темою і за це я йому вдячний. Але чим більше читав, шукав, зіставляв, тим більше розчаровувався.
Конкретно по цій книзі:
- деякі розділи пророблені вкрай погано. Не змігши нарити необхідної інформації, Коваль часто заповнює пустоти власними рефлексіями і перемішуваннями, а в результаті виходить, що по темі назви розділу корисної інформації вкрай мало;
- неувага до деталей, а в результаті на виході "фантастика". Наведу конкретний приклад по пам'яті, не готуючись: - як можна було переплутати Юліана Шепаровича, сотника, командира полку легкої артилерії 1-ої бригади ЧУСС, пізніше начальника штабу Гайсинсько-Брацлавського куреня (саме куреня, "бригада" з'явилася пізніше), та Едмунда Шепаровича, командира Кінної галицької бригади??? У джерелах, на які Коваль посилається, чорним по білому вказані різні імена
У результаті у Коваля замість двох реальних людей з'явилася одна із комбінованою біографією.

UAHistoryk 
Оцифрування книг Гуртом


З нами з: 06.07.12
Востаннє: 17.10.19
Повідомлень: 221

2018-02-19 23:01  
ШЕПАРОВИЧ Едмунд (1895–1967) – отаман УГА. Виходець зі змішаної українсько-німецької родини. Ротмістр 8-го драгунського полку австро-угорської армії. 12.04.1919 р. вступив до лав 6-го полку уланів Війська польського. Згодом перейшов до Галицької армії. Командир Запасного кінного полку в Стрию, з червня 1919-го командир 1-ої кінної бригади УГА. У ЧУГА бригада була перетворена на 3-й Галицький кінний полк. 6 квітня 1920 р. полк повстав проти більшовиків і 6 травня 1920 р. об'єднався з Армією УНР. У Станиславові Шепарович звільнився зі служби в Армії УНР і виїхав до Відня. Закінчив факультет політичних наук Віденського університету. Тривалий час працював у місцевому «Карінтія-банку», підтримував стосунки зі своїми українськими однополчанами.
Літ.: Стецишин Олег. Ландскнехти Галицької армії. – Львів: Часопис, 2012.
Олег Стецишин

ШЕПАРОВИЧ Юліан Зенонович (16.02.1886, с. Колодіївка Станиславівського повіту – 28.07.1949, м. Мюнхен (ФРН) – син пароха Зенона і Єви Шепаровичів, галицький військ., гром., діяч., брат Івана, Омеляна, Юрія, Романа і Лева Шепаровичів. Закінчив Коломийську гімназію (1904), Львівський університет.
Артилерист ГА, з 01.1919 на фронті, учасник Чортківської офензиви, отаман УГА з 06.1919, командир 3-го гарматного полку 3-ї Бережанської бригади 2-го корпусу УГА, командир бронепотягу “Запорожецьˮ ДА УНР, учасник польсько-радянської війни, воював за Бучаччину, охороняв міст через р. Дністер біля Нижнева 08.-09.1920. 16.09.1920 поблизу с. Джурин Чортківського повіту переміг більшовицький бронепотяг “Коршунˮ.
11.1920 демобілізувався. Засновник і директор Кооперативного Союзу у Станиславові. Працівник (1925), директор (1930) Центросоюзу у Львові. Голова організації комбатантів “Молода Громадаˮ. Працівник рекламної агенції Р. Шухевича “Фамаˮ. 09.1939 переїхав до Кракова. 1940 – 1944 референт “Хліборобської Централіˮ у Кракові. П. і похований у Мюнхені.
Літ.: Альманах Станиславівської землі. Збірник матеріялів до історії Станиславова і Станіславівщини / Ред. Богдан Кравців. – Т. 1. – Нью-Йорк, 1975. – С. 712–715; Ткачук П., Кривизюк Л. Бойові дії артилерійських полків Галицької армії на фронтах польсько-української та більшовицько-української воєн // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. – 2012. – Вип. 21. – С. 760-776; Український національно-визвольний рух на Прикарпатті в ХХ столітті. Документи і матеріали / Відповідальний редактор професор Микола Кугутяк. – Том 1. – Книга 1 (1919 – 1929). – Івано-Франківськ: КПФ “ЛІК”, 2012. – С. 70, 82; Шанковський Л. Бучаччина в роки визвольної війни 1918–1920 // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. – Ню Йорк – Лондон – Париж – Сидней – Торонто : НТШ, Український архів, 1972. – Т. XXVII. – С. 82–84; Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. – Т. 10. – Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1984. – С. 245; Мельничук Б. Шепарович Юліан // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. – Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. – Т. 4 : А – Я (додатковий). – С. 714; Тинченко Я. Панцирні потяги, панцирники та залізничні війська у Визвольній війні 1917-1920 рр.: науково-популярне видання. – К.: Темпора, 2012. – С. 46-47.
Микола Вітенко

У Юліана Шепаровича було ще 5 братів і всі ну дуже активні.

Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години

Нова тема   Відповісти