Агатангел Кримський. Перський театр, звідки він узявсь і як розвивавсь (1925) [djvu, pdf] | Оцифровано Гуртом

Нові коментарі

Нова тема   Відповісти
Автор Повідомлення
Ярпен 
Оцифрування книг Гуртом
Оцифрування книг Гуртом


З нами з: 09.10.13
Востаннє: 22.08.17
Повідомлень: 1873

2017-04-09 14:46  
Агатангел Кримський. Перський театр, звідки він узявсь і як розвивавсь (1925) [djvu, pdf] | Оцифровано Гуртом

Агатангел Кримський. Перський театр, звідки він узявсь і як розвивавсь (1925) [djvu, pdf] | Оцифровано Гуртом


Мова: українська
Опис:
Уривок з III тому «Історії Персії та її письменства» Агатангела Юхимовича Кримського.
Де що є:

а) РЕЛІГІЙНІ МОХАРРЕМСЬКІ МІСТЕРІЇ 1-8
I. Про перську релігійну драму, присвячену оплакуванню страстей св. дому Алієвого. Вона — наслідок довгої еволюції (ст. 3-4).
II. Первісне оплакування імама Хосейна з арабськими чи взагалі з семітськими обрядами (ст. 4-5); аналогія з Адонісом-Таммузом (ст. 5). Шіїтське "ашура" за часів дамаських халіфів-омейядів УІІ-УІІІ вв. та багдадських халіфів-аббасидів IX в. (ст. 5-6). Маскарадна антишіїтська пародія у аббасидського халіфа Мотаваккиля, 847-861 (ст. 6). Шіїтські султани бовейгіди в Багдаді Х-ХІ вв. наказують святкувати страсті дому Алієвого привселюдно (з 963 р.; ст. 6); певна театральність (ст. 6-7) та мабуть чи і не маскарадність тодішніх мохарремських процесій (ст. 7-8).
ІІІ. Шиїтська держава Білобаранних туркменів у західній Персії XV в. — і звістка проїзжачого тверитянина Афанасія Нікітіна 1475 р про *Ша- Усеня* (ст. 9-10). Святкування "ашура" в шіїтській Персії за шахів-сефеїдів ХУІІ в. з великою маскарадністю. Що оповідають про те свято московський посланець Котов 1623-1624 рр. (ст. 10-11) та бельгієць Мик. Гемм 1624 р. (в столиці Іспагані) (ст. 11-12), гольштинець Олеарі 1637 р. (в закавказькій Шемасі та в Іспагані, ст. 12-16), француз-місіонер в Іспагані о. Рафаель дю-Ман 1660 (ст. 17-18), шахські ювеліри Тавернье 1667 та Шарден 1674 (ст. 18-21).
IV. Оповідання голандця Де Брайна 1701 р, за дуже драматичне святкування "ашура" (в Іспагані; ст. 22-26). Видко, що і в кінці еефевідського періоду драматизовані обряди і священно-маскарадні процесії ще не перейшли в театральні містерії.
V. В описі Сам. Ґмеліна 1770-их рр. мохарремське свято ще нічим не одрізняється од сефевідських часів (ст. 26-28). Значнішу еволюцію показує нам 1787 року Франклін — сильно драматизовані процесії, вже близькі до правдивих сценічних пієс релігійно-історичного змісту, ще й з відповідними декораціями (ст. 28-29).
VI. Безперечні театральні пієси у персів малює нам французька місія 1808 р. (в Шіразі, а аташе Танкоань — в Теграні; ст. 30-32) та член рівночасної англійської місії Моріер (1808 у Теграні; ст. 32-33). Але в глухих провінціях або на окраїнах перської території ще довго справляється ашура по давньому, без пієс; опис ериванського свята 1820-их рр. у бар. Гакстгавзена 1843 (ст. 34) та бакинського свята — у повістяра-Дюма 1858 (ст. 34-36).
VII. Релігійна драма в Персії в її остатній фазі ХІХ-го та ХХ-го вв 36—47 Те'зійна драма в очах більшости персів — то діло боговгодне (ст. 36-37). Спеціальні будинки (*текіє*) для те'зійних спектаклів (ст. 37). Обстанова в залі для глядачів; публіка — на правах гостей; водоноші-бобітованці* (ст. 38). Проповідь ровзехана та фанатична процесія, як пролог до спектаклю (ст. 38-39). Сцена ("техт"); слабі декорації і анахроністичні костюми (ст. 39-40). Актори, хоч уже виробляються з них і професіонали, побільше все-ж аматори (ст. 40). Неминуча присутність режисера-"остада" на сцені, не без комічних наслідків, але без шкоди для загального вражіння серед побожної публіки (ст. 40-41). Змагання те'зійного театру до подовження свого сезону; можливість вистав по-за священним місяцем, попросту для акторського заробітку' (ст. 41-42). Негативні наслідки такої профанації (ст. 43). Додаток: Лист із Теграну од самовидця, 1904 (ст. 43-47).
VIII. Деяка бібліографія про те'зіс 47 -57
б) "САД ФАТИМИ, ДОЧКИ ПРОРОКА МОХАММЕДА". Те'зійна пієса . . .58-70
в) ШІЇТСЬКЕ СВЯТО-ПАРОДІЯ "ОМЕР-КОШАН" (= День Омарового вбиття>) і звязана з ним літературна творчість . . . . . . . . 71—80
I. Релігійні проти-Омарівські обряди-фарси (ст. 71).
II. Закорінена в персах ненависть проти халіфа-Омара (ст. 71-72). Пошана до його вбійника-"Шоджаеддіна" (ст. 72). Свято Омарового вбиття в описі д-ра Уільза 1886 та К. Смирнова 1916 (ст. 73-74).
III. Первісно "Омер-кошан" випрямувано було проти омейядського полководця Омара ибн-Са'да, 680 (ст. 74). Свідоцтва Котова й Гемма, 1623-1624 (ст. 74-75); Олеарій 1637 (ст. 75-76);; Де Брайн 1704 (ст. 76). На грані XVIII і XIX вв. замість Омара ибн-Са'да перси в своєму обряді вже добачають халіфа-Омара; опис Скотт-Уорннга 1803 (ст. 76).
IV. Занепадання проти-Омарового пародійного свята в Персії у XX в. (ст. 77). Запис пасквільного "Плачу за Омаром" у В. Мінорського 1902 в Казвіні (ст. 77-79). Уваги К. Смирнова 1916, в Теграні (ст. 79-80).
V. Радісний для перса день "Омарової загибели" — щасливий для всякого починання (ст. 80).
г) СВІТСЬКИЙ ТЕАТР 81-89
I. Кумедіянтські штуки- (ст. 81-82).
II. Лялькова комедія "Кечель-Пегливан" (ст. 82-83).
III. Драма европейського типу. Перські переклади 1874 російсько-азербейджанськнх пієс Ахундова (ст. 83-86). Мольєр по-перськи —живовидячки за прикладом од турків-османів (ст. 86-87). Початки власної драматургії; Мальком-хан ХІХ-ХХ в., і ин. (ст. 87-89).
ДОДАТОК П. Левченка: Мохарремські процесії 1917 р. на персько-російському пограниччі (з 3-ма знімками) - 91—93
ЗМІСТ . .95-96

Автор: Агатангел Кримський
Місце видання: Київ
Видавництво: Друкарня Української Академії Наук
Формати: djvu, pdf
Кількість сторінок: 96 сторінок
Джерело: Оцифровано Гуртом: balik2
книга оцифрована у рамках проекту
"Оцифрування книг Гуртом"



Золотий реліз (завантажене не впливає на рейтинг)
 Трекер:    Зареєстрований   

Завантажити / скачати книгу українською



відео для новачків



 Зареєстрований:   2017-04-09 14:46
 Розмір:   23 MB 
 Оцінка літератури:   10/10 (Голосів: 5)
   
Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години

Нова тема   Відповісти