Ліна Костенко. Збірка віршів (2008) [mp3]

Нові коментарі

Нова тема   Відповісти
Автор Повідомлення
Knigolub 
VIP


З нами з: 31.08.10
Востаннє: 22.08.17
Повідомлень: 763

2017-03-11 23:14  
Ліна Костенко. Збірка віршів (2008) [mp3]

Ліна Костенко. Збірка віршів (2008) [mp3]


Опис:
Збірник віршів відомої української поетеси опубліковані впродовж останніх десятиліть, поезії з книг «Зоряний інтеграл» (1963) та «Княжа гора» (1972), які свого часу не побачили світу, а також найновіші вірші, що склали розділ «Інкрустації».
Зміст :
Зміст

Finita la tragedia
А затишок співає, мов сирена
А спробуй подивитися на все....
А що І я спочину на хвилинку....
Акварелі дитинства
Алея Тиші
Альтернатива барикад
Альтернатива барикад
Апологія лицарства
Астральний зойк
Атомний Вій опустив бетонні повіки
Біднесенький мій ліс він зовсім задубів!
Біла Симфонія
Біле - біле - біле поле
Біль єдиної зброї
Біля білої вежі чорне дерево...
Біля стоянки первісних людей....
Балада моїх ночей
Балада про дим
Балада про здоровий цинізм
Безсмертним рухом скрипаля
Блискоче ніч перлиною Растреллі..
Божевілля моє божемилля...
Болото цмокає губами
Боюся екзальтованих подруг..
Брейгель. 'Шлях на Голгофу'
Був Ірод, і була Іродіада
Буває мить якогось потрясінн
Буває час орлів
Бувають збіги динні і страшні
Будь щедрою, хай плаче твоє листя
Було нам важко і було нам зле
В дитинстві я літала над жоржинами
В дні, прожиті печально і просто...
В маєтку гетьмана Івана Сулими
В пустелі сизих вечорів
Відмикаю світанок скрипичним ключем
Відозва до балакучого гостя
Віки минули. і віки грядуть
Вітри гули віолончеллю
Ван Гог
Вдень ще літо, а надвечір — осінь
Ведмеже вухо (ботанічний жарт)
Великі поети не вміють писати віршів
Велосипед ночує на балконі..
Веселий привид прабаби
Весна. А вітер — наче восени...
Вечірнє сонце, дякую за день!
Вже в стільниках стерні немає меду сонця...
Вже почалось, мабуть, майбутнє
Вже третій день живу у лісі...
Ви думали – поет ні за холодну воду...
Вириваюсь як Лаокоон.
Високий норвежець, фіорди чистого розуму
Виходжу в ніч. Іду назустріч долі
Виходжу в сад, він чорний і худий...
Всі ми про щось мріяли у дитинстві
Всі ми – яблуні, облиті купоросом...
Всілякі «ізми» і всілякі «нео»
Все важче знаходити квіти...
Гілочка печалі на могилу Пастернака
Голуба дистанція
Горислава­Рогніда
Готичні смереки над банями буків
Гранітні риби
Гроза проходила десь поруч
Гуде вогонь — веселий сатана....
Гуманність добігає свої кроси...
Діалог у паризькому салоні
Давидові псалми
Двадцять два
Двори стоять у хуртовині айстр
Дев'ятий вал болотяних емоцій
День за днем
Десь там планети в просторі безмеж..
Десь, кажуть, є гора, де не співають....
Десь-не-десь, в якомусь царствi
Дзвенять у відрах крижані кружальця
Дозиметром не виміряєш дози
Доля
Дорогий мій, сонячний, озвися!
Досвід. Акація
Дотик печалі
Дощ полив, і день такий поливяний
Дощі
Древлянський триптих
Дума про шлях
Душа вертає на свої руїни
Душа здригнеться і в астралі
Душа моя, знайдибіда!
Душа тисячоліть шукає себе в слові
Душа у вирій проводжає птиць
Душа- єдина на землі держава
Екзотика
Епілог
Ескіз до портрета епохи
Є вірші – квіти
Жив колись художник Верне
Життя - як вокзал
Життя серед людей
За чорно-синьою горою, на схилку радісного дня
Заворожи мені, волхве!
Заворожили в?орони світанок
Затінок, сутінок, день золотий
Затишно дітям в пазусі казок...
Звичайна собі мить. Звичайна хата з комином...
Здається, часу і не гаю
Зонька
Зоряний інтеграл
І вийшов Колумб на берег Америки вранці...
І виростають покоління
І день, і ніч, і мить, і вічність...
І дощ, і сніг, і віхола, і вітер
І знов теж саме, знову за своє...
І знову пролог
І місячну сонату уже створив Бетховен...
І натовпом розтерзана Гіпатія
І не дивуй, що я прийду зненацька...
І не минає не минав!
І скаже світ
І смог, і снід, і чорний дим Бхопала..
І сум, і жаль, і висновки повчальні....
І тільки злість бував геніальна
І я не я, і ти мені не ти
І як тепер тебе забути
Іду в полях. Нікого і ніде
Іма Сумак
Інкрустації
Іспанка Карменсіта
Історія проситься в сни нащадків
Ісус Христос розп'ятий був не раз...
Ішов ночей повільний караван
Кінь Калігули
Казочка про трьох велетнів
Калина міряє коралі
Кардашинський лиман
Климена
Княжа гора
Князь Василько
Кобзар співав в пустелі Косаралу
Кобзарю
Коли вже люди обляглися спати
Коли у тузі вічної розлуки...
Колись були Орфеї, а тепер корифеї
Колись давно, в сумних біженських мандрах
Кольорові миші
Концерт Ліста
Коректна ода ворогам
Крізь роки і печалі
Красива осінь вишиває клени...
Кричали біс
Криши, ламай, трощи стереотипи!
Куди йдемо
Лідія Койдула на чужині
Ліс
Ліси та гори, мудрі...
Літо 1963-го року
Ластівки тікають із Європи
Лейтмотив щастя
Летючі катрени
Летючі кропи голубих дерев
Летять на землю груші, як з рогаток
Лист
Листопад
Лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть
Львівські голуби
Люблю легенди нашої родини...
Люблю чернігівську дорогу
Любов Нансена
Любов Потьомкіна
Людей на світи смуток не трима...
Людино людино людино людино!...
Лютіж
Між іншим...
Мій добрий ліс Моя любове
Мій перший вірш написаний в окопі….
Міс Істина
Місто Ур
Місто, премісто, прамісто моє...
Мабуть, ще людство дуже молоде
Майбутні злочинці
Майже переклад з провансальскої
Маркова скрипка
Марнували літечко, марнували....
Марную день на пошуки незримої..
Мати
Мені відкрилась істина печальна…
Мені завжди здавалося....
Мені здається музика — космічна
Мені снилась бабуся. Що вона ще жива
Мене ізмалку люблять всі дерева….
Мене дивує що в дитинстві....
Ми виїхали в ніч
Ми любимо тих, що знали нас молодими
Ми мовчимо — поезія і я
Ми поранені люди....
Ми прилетіли вранці у Європу
Ми — спадкоємці спадків розграбованих
Ми-атомні заложники прогресу
Мимовільний парафраз
Моя любове! Я перед тобою
Музики
Мучено. Мічено. В душу насмічено
Нe ставте, не ставте, не ставте крапку
Нічого такого не сталось....
На конвертики хат
На оболонях верби у болоньях....
На спиляному осокорі
На старих фотографіях всі молоді
На цямру монастирської кринички....
Навіщо ж декламація
Напитись голосу твого....
Настане день, обтяжений плодами
Не боягузи, не дебіли....
Не говори печальними очима....
Не живемо, а вибачаємось
Не знав, не знав звіздар гостробородий….
Не знаю, чи побачу Вас, чи ні....
Не любить слово стимулів плечистих...
Не так страшна та річка Лета
Не треба все валити на Прокруста...
Не треба думати мізерно
Не треба заздрити Шекспіру....
Не треба класти руку на плече
Негідно бути речником юрби
Негр купує разок бурштину.
Недумано, негадано забігла в глухомань....
Незнятий кадр незіграної ролі
Неправда хлопці, слава не аванс...
Несе Полісся в кошиках гриби
Нове століття ба тисячоліття!
Ну, мідь, ну, золото
О мастаки пристосувати крок!
О мово, ти іще жива
О, не взискуй гіркого меду слави!
Ображений Торквемада
Обступи мене, ліс
Од звичайного погляду скрите....
Одгородила доля шматок поля....
Одкам'янійте, статуї античні
Ожиново­пташиний ліс.
Ой ні, ще рано думати про все
Ой, із загір'я сонечко, з загір'я
Осінні карнавали
Осінній день березами почавсь....
Осінній день, осінній день, осінній!
Осінній сад ще яблучка глядить....
Осінь дикунська
Осінь жагуча
Осінь убога
Ота сама Ївга
Отак пройду крізь твій великий подив....
Отак, як зроду, потаємно, з тилу
Ох які усі ми генії!.
Ох, не повчайте молодих!.
Очима ти сказав мені люблю
Під вечір виходить на вулицю він
Під горою Машук
Підмосковний етюд
Пінг­понг
Пісенька з варіаціями
Після дощів смарагдова діброва
Пам'яті перших румунських художників
Пам'ятник Сошенку
Пансіонат 'Форель'
Папороть
Пастораль ХХ сторіччя
Пекучий день... лісів солодка млява...
Пелюстки старовинного романсу
Перегнали конку експресом
Переступи межу оторопіння
Перш ніж півень запіє
Пишіть листи і надсилайте вчасно....
Плем'я Тода
Пливли ми ввечері лиманом
По­Лицю­Дощ
Повернення Шевченка
Погасли кострища стоянок...
Поезія і популярність...
Поезія згубила камертон
Поет не може бути власністю
Поетів ніколи не був мільйон
Покремсали життя моє на частки
Послухаю цей дощ
Посмішки, цвітіння людських облич
Природа мудра
Притча про ріку
Причмелені гномики
Простору! Простору! Простору!
Прощай, морська корово....
Псалом 16
Псалом 22
Райська елегія
Рана ведмедя
Режими хунти и преторії....
Рожеві сосни... Арфа вечорова....
РозвиднилосьЬ траві — упали такі роси!
Розпусна вдовиця
Руан. Жанну д'Арк спалили в Руані
Самі на себе дивляться ліси....
Сахається розгублена душа....
Син білявого дня і чорнявої ночі.
Скіфська баба
Скрипалі з Марамореша
Скрипка Страдіварі
Сліпучо усміхнулася гроза
Слайди. У нашому саду була розкішна флора
Сміх
Смертельний падеграс
Сосновий ліс перебирає струни
Співучі обриси роденівсьої Музи
Спасибі вам за побажання злетів
Спасибі, предки
Спини мене, отямся і отям!
Спинюся я і довго буду слухать
Старі дуби, спасибі вам за осінь....
Стара фортеця з косими бійницями...
Стара церковця в Лемешах
Старесенька, іде по тій дорозі
Старий годинникар
Старої казки пісня лебедина...
Стихії смутку і любові
Стоїть у ружах золота колиска
Стояла груша, зеленів лісочок
Стоять жоржини мокрі-мокрі
Стоять озера в пригорщах долин
Страшні слова, коли вони мовчать.
Страшний калейдоскоп.
Страшний скрипаль підняв уже смичок
Стриптизи осені....
Струїли все — пора на карантин….
Сувид. Ми завжди проїжджаєм це село
Сумна Колумбіана
Ті журавлі і їх прощальні сурми...
Ті, що народжуються раз на століття
Тінь королеви Ядвіги
Тінь Марії
Тінь Сізіфа
Та нічого. Тільки от що
Так часом тяжко, що мені здається
Такий туман аж піють сірі півні
Те що принижує— пронизує
Тепер Жар­птиці не буває
Ти вчора поїхав, ти ж тільки поїхав учора....
Ти дивишся. А я вже — як на трапі..
Ти знов прийшла, моя печальна музо
Ти пам'ятаєш, ти прийшов із пристані...
Ти половець, ти правнук печеніга....
Ти —Шива. Ти — індуське божество....
Три принцеси
Тривожними уважними очима
Тунгуський бог
У драмі людській небагато дій
У Корчуватому, під Києвом
У Люксембурзі або десь в Монако...
У присмеркові доброї дібровості....
У світі злому і холодному....
У селі одному на Поділлі
Українське альфреско
Умирають майстри
Ура! Дозволено бути сміливими...
Усі вже звикли геніїв немає
Усі усіх по люблять. Це біда....
Утопленість в морі плебейства....
Учора в дощ зайшов до мене Блок
Фанерні журавлі не полетять у вирій....
Фенікс вилітає з попелу
Фото у далекий вирій
Хай буде легко. Дотиком пера....
Хлопчичок прийшов із Шарлевілю
Храми
Художнику ти пілігрим віків
Хуртовини
Хутір вишневий
Цавет танем!
Цариця Астинь
Це не чудо, це чад, мені страшно такого кохання...
Цей ліс живий
Циганська муза
Цитринове сонце смарагдовий ліс!
Чадра Марусі Богуславки
Чатує вітер на останнє листя....
Чекаю дня, коли собі скажу
Червоні краплі глоду
Чи зрікся Галілео Галілей
Чи й справді необхідно, щоб жінка була мужня
Чи ти питала свою Долю жінко....
Чигиринський колодязь
Чоловіче мій, запрягай коня!
Чомусь пам’ятаю, що річка звалася Леглич
Чорний сон віків не збудеться....
Чудовисько розтисло щелепи
Чуже весілля
Чумацький Віз
Шалені темпи
Шипшина важко віддає плоди....
Шпиль туги
Шукайте цензора в собі
Щасливиця, я маю трохи неба
Ще вчора була я висока, як вежа
Ще назва є, а річки вже немає
Що в нас було Любов і літо....
Що доля нелегка
Що ж, авторучка — це не шабля з піхов
Юдоль плачу, земля моя, планета
Я в людей не проситиму сили
Я вам цей борг ніколи не залишу
Я виросла у Київській Венеції
Я вранці голос горлиці люблю
Я дуже тяжко Вами відболіла....
Я кину все. Я вірю в кілометри....
Я ніколи не звикну....
Я не скажу і в пам'яті — коханий
Я пішла як на дно
Я хочу знати, любиш ти мене....
Я хочу на озеро Світязь….
Я, що прийшла у світ не для корид
Як давить світ як обступає....
Як сірничок припалений від сонця...
Як страшно оре історичний плуг!
Як чорно тіні впали від тополь....
Які слова страхітливі —дволикість....
Які щасливі очі у казок!
Яка різниця - хто куди пішов…
Який був світ античний і готичний!
Якщо не можна вітер змалювати

Мова: українська
Озвучено: Світлана Горлова
Кодек звуку: MP3
Бітрейт: 64 kbps, 44100 Hz, Mono
Тривалість: 08 год. 57 хв. 52 сек.
Озвучено з видання: Художньої літератури "Дніпро", Київ, 1989 рік
Особиста оцінка: 10 - без сумнівів рекомендую всім

Приємного прослухування....


 Трекер:    Зареєстрований   

Завантажити / скачати аудіокнигу українською



відео для новачків



 Зареєстрований:   2017-03-11 23:14
 Розмір:   352 MB 
 Оцінка аудіокниги:   9.9/10 (Голосів: 7)
   
Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години

Нова тема   Відповісти