Агатангел Кримський. Історія Персії та її письменства. Випуск 1 (1923) [djvu, pdf] | Оцифровано Гуртом

Нові коментарі

Нова тема   Відповісти
Автор Повідомлення
Ярпен 
Оцифрування книг Гуртом
Оцифрування книг Гуртом


З нами з: 09.10.13
Востаннє: 22.08.17
Повідомлень: 1873

2017-03-09 12:29  
Агатангел Кримський. Історія Персії та її письменства. Випуск 1 (1923) [djvu, pdf] | Оцифровано Гуртом

Агатангел Кримський. Історія Персії та її письменства. Випуск 1 (1923) [djvu, pdf] | Оцифровано Гуртом


Мова: українська
Опис:
У праці викладена історія перебування іранців під владою арабських завойовників і поступового занепаду їх держави, на місці якої виникло цілий ряд держав, де правили нові династії. Закінчився цей період тим, що в столиці халіфату Багдаді закріпилася іранська династія Бовейгідів.
Де що є:

I. Спис джерел, арабською та перською мовою писаних . ст. 3—16
Дієписи ІХ-Х б.: ибн-Тейфур 819-893 (ст. 5), Якубій (ст. 6), Табарій 838-923, Сулій f 946, ибн-аль-Азгар, Мас‘удій 947 (ст. 7), Селлямій, Нершехій, Хамза Іспаганець 961, «Агані» 963 (ст. 8), Шабюштій + 1000, ибн-Мискавейг, «Фиг^ист» 988 (ст. 9).—
Географи X в. (ст. 9).
Письменники XI в.: антологіст Тайлибій 961-1038 (ст. 9),
Біруній 973-1048 та Іярдізій бл. 1050 (ст. 9-10), Хосрій 1058 (ст. 10), «Сіясет-наме» 1091 (ст. 10).
Компілятори з XII-XIY в.в.: «Чегар медале» 1110-1155 (ст. 10), «Генеалогії» Сам‘інія 1113-Ц67, енціклопедист .ибн-аль- 1 Джавзій 1116-1201 (ст. Ц), літературний історик Овфій до 1236, географ і біограф Якут 1179-1229 (ст. 11).—Всесвітній історик ибн-аль-Асір 1160-1232 (ст. 11-12) та його вченик-біограф ибн- Халликян 1211-1282 (ст. 12).—«Ta6aqaT-n Насирі» Джузджанія 1260 (ст. 131, «фахрій» 1302 (ст. 13) та «Таріх-и ^озіде» 1330 (ст. 13).
Довлет-шахові «Життєписи поетів» 1487 (ст. 13) та Мір- хойдова історична всезбірка f 1498. Пізніші компіляції (ст. 14).
Дві-три слові про допомічні праці (ст. 14-16).
II. Іран під володінням арабських намісників (VII-IX в.) . ст. 17—22
Зороастрійство та мусулманство (ст. 19-20). Нахил у персів до шіїзма (ст. 21). Хорасанські шіґти— і запанування династії аббасидських халіфів (ст. 21). Перська культура за абба- сидів віджива (ст. 22). '
III. Тагириди в Хорасані, 821-873 ст. 23—44
Тагир Дводесничний і його карієра (ст. 25-28). Халіф Мамун доручає йому Хорасанське намісництво, 821 (ст. 28-29).
Хорасанське намісництво одпада од халіфата, 822 (ст. 29-30).
Династія тагиридів (ст. ЗО). Межі тагиридської держави; її власні васали (ст. 31-32).
Внутрішня політика тагиридських володарів (Ст. 32). Адмі- ністратцвно-політичні ідеали Тагира, висловлені в його заповіті до сина. (ст. 33-36).
Абдаллах ибн-Тагир, 828-844, найславніший представник тагиридської династії, освічений автократор - народолюбець (ст. 36). Його попередня карієра до від‘їзду на батьківщину (ст. 37-38)—і дуже самостійне, до того високо-культурне, панування в Хорасані (ст. 38-41). Освіта—для широких мас (ст. 43).
Остатні тагириди (ст. 42). Невдатній Абдаллахів унук Мохаммед, 862-873 (ст. 42-43). Західні аграрні заколоти в При- каспії (алідське князівство 864, ст. 43) та східне безладдя (ха- риджити в Седжистані)—грізні ві’сники політичної катастрофи (ст. 43).
Таблиця тагиридів (ст. 44).
IV. Саффариди із Седжистана, 861-909 . . . . . . ст. 45—62
Вступні бібліографічні уваги (ст. 46-47).
Перша Саффарова поява. Неспокійні хариджит- ські елементи в Седжистані в полов. IX в. і «добровольча» боротьба проти їх; малопохвальна характеристика тих «добровольців» (ст. 48-49). До них прилучається з своєю розбишацькою ватагою отаман Я4куб ибн-Лейс Саффар та його брати; попередня Саффарова карієра (ст. 49). Якубова вдача (ст. 60); добровольці обирають його за начальника над собою і над Се- джистаном, 861 (ст. 60). Байдужність супроти цієї події як у тагиридів, так і в правовірвого халіфа, дарма що Саффар—не- правовірний єретик-шіїт (ст. 60-51).
Я куб гуртує саффаридську державу:
Седжистан, з його хариджитськими елементами і «ротбі- .лем», піддається ввесь Саффарові, 861-867 (ст.. 51-52). Од та- гиридів одібрав о Герат, 867 (ст. 52). Якуб у Кирмані та Фарсі,
869 (ст. 52-58). Занепокоєний халіф, щоб одтягти Саффарові сили на схід, дає йому грамоту на тагиридський Бельх та То- харистан, 870 (ст. 53-54). Якуб* бере Нішапур, 873, кладе кінець тагиридській династії і йїтає паном цілого східнього Ірану, без Заріччя (ст. 54).
Апогей Саффярової слави і йоготсікецт»:
Військовий характер Саффарово •' держави (<*/»•. 54-56). Дещо про його військо (ст. 56-58). Саффар іде походом на Багдад, і коло Дейр-аль-‘Акуля 876 халіфові війська геть розбивають персів Якуба Саффара (ст. 58). Його остатні три роки (ст. 58).
Амр и б н-Л е й с, 879-900, Я к\ б і « бра т:
Відносини Амра ибн-Лейса до халіфату (ст. 59-60). Путяща адміністрація в саффаридській державі за Амрових часів (ст. 60-61). Військо в Амра; малюнок військового огляде й параду (ст. 61-62). Сутичка з бухарськими правителями—і впадіння саффаридів (ст. 62).
' Таблиця саффаридської династії (ст. 62).
У.Саманіди, бухарські еміри, 875-999 (чи 1005) . . . . ст. 63—88
Дещо додаткове про джерела (ст. 65-66).
Саманіди в «Заріччі», як аристократичні васали аристо- кратичних хорасанських тагиридів (ст. 66-67); первісний їхній звязок із халіфською центральною "владою (ст. 67-68). Як звалив тагиридів Саффар 873, саманіди робляться самостійними (ст. 68),
Засновник саманідської могутности, видатний емір Ісмаїл ибн-Ахмед, 892-907 (ст. 68). Його блискуча перемога над А мром- Саффаром, 900 (от. 69-71), і величезний обсяг його держави (ст. 7]); доля саффаридської династії (ст. 71-72). Емір Ісмаїл, як путящий внутрішній правитель своєї держави, оборонець бідняків (ст. 72-73J.
Саманіди X в. після Ісмаїла (ст. 73). Нормальніші, бо не такі розлогі, межі їхньої держави; їхні васали (ст. 73-75). Наср II Кармат, 914-943^і його талановиті везіри (ст. 75-76). Найваж- ніші саманідські володарі другої половини X віку (ст. 76-77);
Нух II ибн-Мансур, 976-997 (ст. 77). На чому полягає слава саманідської династії? (ст. 77).
Заслуги саманідів, як культурних правителів (ст. 78).
Емір—«добрий хазяїн» своєї держави і дбає про добробут на- родніх мас (ст. 78-79). Промисловість і торговля (ст. 79-80); китайські технічні впливи (ст. 80); питання про історію паперу (ст. 80); торгові відносини з Волгою та з північною Руссю та Европою (ст. 80-83). Розумове життя; письменство й наука (ст. 83-84); емірська книгозбірня Нуха II, описана філософом ибн-Сіною бл. 997 року (ст. 84-85).
Тіньові боки саманідського ладу. Паралелізм влади ці- вільної і військової: везір та начальник гвардії (ст. 85) Впливове правовірне соннітське духовництво (ст. 85-86); улем-«остад» і його політична роля (ст. 86). Духовництво кличе, турецьку гвардію скинути еміра Насра II за його карматське шіїтство,
943 (ст. 86); Hyx I, 943-954, і його святий везір (ст. 87). Початок політичного занепаду саманідів (ст. 87-88). їхня загибель,
999 (ст. 88).
Таблиця саманідської династії (ст. 88).
VI. Перське державне життя в землях західнього та південного Ірану X в.: Аліди в Прикаспійській країні, Зія-
риди, та початок^ Бовейгідської держави ст. 89—116
Декотрі попередні уваги (ст. 91).
Аліди в Табаристані.
Відокремлене політичне становище прикаспійський країв за мусулманської епох^и YII-IX в. (ст. 91-92). Місцеві династії (ст. 92-93). Аграрний рух 864 р. і заснування Алідської держави в Табаристані (ст. 93); дещо про історичні табаристанські джерела (ст. 93-94). Перший алідський володар Хасан ибн-Зейд,
864-884: його культурні і іслямські заслуги; шіїтська перевага в Прикаспії (ст. 94-95). /
/ Перерва в політичній історії алідського князівства; намісники самані да Ісмаїла в Табаристані, 900-913 (ст. 96-97).
Руський напад на Прикаспій 913 р. (ст. 97-98). Алід Хасан Отруш, 913-917, соціяльний демагог, скидає саманідських намісників і поновляє Алідську державу (ст. 98-99); об‘єктивна оцінка Отрушевих змагань (ст. 99). Серед дальшої політичної боротьби в Прикаспії висувається 928 малозначний ґілянський князь Мердавідж ибн-Зіяр, а до нього пристає збіднілий князь- дейлемець Бовейг (ст. 99j101).
Таблиця табаристанських алідів (ст. 100).
ЗіяридизБовейгідами.
Пишна генеалогія ибн • Зіярової та Бовейгової . сім‘ї (ст. 101-103), що погано шириться з їхньою первісною бідністю та чималим варварством (ст. 103-105). Розповсюджуючи свою державу ао західній Персії, Мердавідж ибн-Зіяр 928-935 незабаром підходить близько до арабських халіфових земель (ст. 105-»06)- рівночасно бовейгіди забирають ІПіраз, 934 (ст 106-108). Передчасна загибель не дає Мердавіджеві захопити халіфський Багдад і коронуватися на іранського «царя над царями», 935 (ст. 108-111).
Оешмґіра ибн-Зіяра, 935-967, Мердавіджевого брата й наступника, бовейгіди одтісняють назад до рідного Прикаспія (ст. 111), а халіфову столицго-Багдад звойовують сами 945 та й загортають усю дотогочасну *халіфову свіцьку владу в свої руки (ст. 111-113). Тим часом, через бовейгідську небезпеку,
’ прикаспійська держава зіяридів самохіттю знов сполучається з саманідською, бл. 944 (ст. 113). Дуже культурний характер зіяридського прикаспійського князівства Х-ХІ в. із столицею Ґорґаном (ст. І13-Ц5).
Хронологічна таблиця зіяридів (ст. 115-Ц6).
VII. Бовейгіди, володарі халіфського Багдаду, іранські «царі над царями» (932, 945-1055) . . . і . . . . . ст. 115.
Дещо про джерела (ст. 119-123). Вони мало розроблені (ст. 123-124).
Вовейгідський розцвіт у Багдаді з 945 р. (ст. 124). Могутність їхньої держави; титули: «султан» (ст. 124-126) та «цар царів» (ст. 126-127). Відносини до халіфа-чужовірця; залежне й сумне його становище (ст. 127-132). Шіїтські успіхи: культ могил Алія та його синів; шіїтські святкування в соннітському Багдаді. Сутички шіїтів та соннітів. Ідеалізація давнього халіфського минулого у багдадців; «Тисяча й одна ніч».

Автор: Агатангел Кримський
Місце видання: Київ
Видавництво: Друкарня Української Академії Наук
Формати: djvu, pdf
Кількість сторінок: 136 сторінок
Джерело: Оцифровано Гуртом: balik2
книга оцифрована у рамках проекту
"Оцифрування книг Гуртом"



Золотий реліз (завантажене не впливає на рейтинг)
 Трекер:    Зареєстрований   

Завантажити / скачати книгу українською



відео для новачків



 Зареєстрований:   2017-03-09 12:29
 Розмір:   27 MB 
 Оцінка літератури:   10/10 (Голосів: 2)
   
Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години

Нова тема   Відповісти