Вчора сходив на фільм "
Брудний дідусь". Я, звісно, великий шанувальник шалених і неоднозначних фільмів, та навіть для мене це творіння британського режисера Дена Мезера виявилось занадто вже "веселим". Так буває, коли готуєш їжу: варто трохи пересолити/переперчити/перецукрити - і все, насолода від їжі втрачена. А тут, таке враження, пакет з сіллю/перцем/цукром прорвався, все висипалось у баняк, і нічого іншого у страві вже не залишилось.
Отже, молодий юрист Джейсон Келлі (Зак Ефрон) жениться, а його бабуся помирає. Його дідусь, відставний полковник Дік (Робер Де Ніро), просить відвести його на море, щоб трохи "відійти" після смерті дружини. Колись Дік і Джейсон були близькими, та з часом зв'язок між ними втратився. Дорогою туди і на курорті вони знову зближуються та віднаходять себе. Одночасно старий і молодий Келлі переживають багато смішних і дурнуватих пригод.
Відчувається, що режисер "Брудного дідуся" був причетний, як продюсер, до трьох фільмів з Сашою Бароном Коеном. У "Брудному дідусі" той самий ниций, дурнуватий гумор на рівні нижче пояса, але виглядає ще ниціше, бо стосується відносин дідуся та внука. Добре, що не бабусі та онука. Чого тільки вартий Роберт Де Ніро, який дрочить на анальне порно, те, як дідусь спав в одному ліжку з внуком голим і у якості "дотепного" і "витонченого" жарту показав впритул до обличчя малого свого члена. дідусь таки і справді брудний. Решта головних героїв у фільмі не менш дурнуваті та надумані, аніж дідусь Келлі. Більшість ситуацій у фільмі цілком штучні, а відносини між людьми - надумані і неправдоподібні. Особливо це стосується поліцейських та Тена Пама (Джейсон Мандзукас). Такого не буває, бо такого не буває ніякого. Найгірше: вживання наркотиків (у тому числі й важких) показане у цьому фільмі як шось веселе і нешкідливе, а не смертельна нищівна залежність. Та й наркоторговець зображений як веселий і майже хороший хлопець, а не цинічний злочинець. Як на мене, це неприпустимо. Це все гірше і ниціше, аніж останній "Пиріг" чи фільми Саші Барона Коена. Крім того, багато тупості та наївності. Звісно, все це має місце і в решті так званих "молодіжних" комедій, але для всього у цьому світі мають бути межі. У цьому фільмі їх сміливо переступили. Принаймні, як на мене, було забагато голої сраки Зака Ефрона у стрінґах. Спроби запхати у цей фільм щось душевне і гідне виглядали не надто переконливо.
Разом з тим, як не дивно, у фільмі гарна акторська гра. Талант не проп'єш, а Роберт Де Ніро - справжній профі, тож завжди викладається. До того ж, я думаю, він за потреби може досконало зіграти будь-кого. Плюс, він у свої 72 роки все ще у досконалій фізичній формі (у цьому фільмі це важливо). Відчувається, що він отримував справжнє задоволення від зйомок та відпочивав у процесі. Інші теж виглядали достойно, зокрема, Зак Ефрон і Зої Дойч (Шадія). Зої - дуже багатообіцяюча дівчина. Цікаво було дивитись на гарне поєднання старого і нового покоління Голлівуду. Величне минуле і гарне майбутнє. Тим більше дивно і прикро, що такі зусилля були витрачені на таке пусте кіно.
Загалом, я оцінюю цей фільм на
4/10 і не раджу до перегляду. По одному балу за: 1) гарну акторську гру 2) красивих дівок 3) сцену як "брудний дідусь" захищає друга-гея Шадії від гопників 4) було й справді декілька кумедних жартів. Шкода, що стільки зусиль витрачено дарма. Людям з хоча б зародковим смаком і мораллю вище гопницької дивитись не варто. Як і тим, хто не любить забагато членів і голих задниць на екрані. Дітей до цього фільму не можна підпускати і на кілометр.