Маланюк Є. Малоросійство (2015) [djvu] | Оцифровано Гуртом

Нові коментарі

Нова тема   Відповісти
Автор Повідомлення
Anonymous 







2015-08-23 08:35  
Маланюк Є. Малоросійство (2015) [djvu] | Оцифровано Гуртом

Маланюк Є. Малоросійство (2015) [djvu] | Оцифровано Гуртом


Мова: українська
Опис:
Ця книжка могла б допомогти українцям зробити свою державу успішною одразу після проголошеного відродження Незалежності 1991 року. Та один уряд змінював інший, а їхня суть залишалася незмінною — МАЛОРОСІЙСЬКОЮ, отже цю книжку вони не друкували. Не друкує її також і нинішній, уже післяреволюційний уряд. Чи не з тієї ж причини?
Ця книга для Українців і тих, хто хоче позбутися в собі хронічної хвороби ганебного МАЛОРОСІЙСТВА. Вже очевидно, що вона стане в нагоді й теперішнім очільникам України, яка в своїй війні проти вічного ворога — ординського варвара — стікає кров'ю через ту ж малоросійську відсутність їхньої політичної волі.
ISBN 978-966-2669-71-8

Автор: Євген Маланюк
Місце видання: Київ
Видавництво: Український пріоритет
Формат: djvu
Кількість сторінок: 48
Джерело: Оцифровано для Гуртом. Сканування і обробка несквік
Особиста оцінка: 0 - не читав



Золотий реліз (завантажене не впливає на рейтинг)
 Трекер:    Зареєстрований   

Завантажити / скачати книгу українською



відео для новачків



 Зареєстрований:   2015-08-23 10:14
 Розмір:   952 KB 
 Оцінка літератури:   10/10 (Голосів: 11)
   
zaika 
VIP


З нами з: 01.07.12
Востаннє: 23.08.17
Повідомлень: 1050

2015-09-10 08:34  
Є. Маланюк визначив малоросійство як хронічну хворобу. А може вона, хвороба, існує з тих пір, як існує сам етнос. Добре, якщо вона з'явилась уже після княжої доби. Недавно читав Натана Гановера - Глибокий мул. Він говорить, що 400 років тому українці були на останньому щаблі суспільної драбини. Українця пхнути ногою міг будь хто, навіть жид. Так, ми мстились, різали все що паном звалось. Але так і не спромоглись створити державу. Напевне мав рацію класик, коли говорив що є державні нації, а є бездержавні. І нема на це ради. Ну немає того стрижня в українців, отого самовідчуття нації, національної самоповаги і гордості. Ось відбулась Революція Гідності, а зросійщення ніби набрало нової сили. І перед ведуть тепер вихідці з села. Це вони, а не московські зайди тепер кажуть - а какая раздніца. Не стало руководящей і направляющей - і всі побігли до московських батюшек на сповідь. Цікаву зустрів статистику: якщо взяти любий адмінрайон південно-східної Волині - картина наступня: 50 церков РПЦ, 5-РКЦ, 3-УПЦКП, 1-УГКЦ. В містах, крім Галичини, картина приблизно та ж. Середньої руки інтелігенція, особливо технічна щиро впевнена, що ми маєм бути чиїмись - або московськими, або польськими. Краще московськими, бо ми з ними історично близькі. Недаром Дуда розродився ініціативами. Напевне бродят ідеї нового розподілу України. А що ж самі українці? А нічого, все чубляться. Маланюн каже, що нам потрібно не одне покоління, щоб вилікувати від того малоросійства. Але чи відвела нам історія на це час?.
TroSer 
VIP


З нами з: 11.09.13
Востаннє: 24.08.17
Повідомлень: 287

2015-09-10 20:59  
zaika написано:
І перед ведуть тепер вихідці з села. Це вони, а не московські зайди тепер кажуть - а какая раздніца.

Ви б тут під одну гребінку всіх не гребли. Саме в північних, переважно сільських районах Луганської та Донецької областей переважає проукраїнська позиція. Саме там люди розмовляють суржиком, а не московським діалектом. А Україна і українська мова відбулися завдяки селу, ну і суржику разом з ним. Ну чи то я не з того села, і скрізь насправді так і є, як ви зобразили...

don pedro 
Попереджень: 1
Попереджень: 1 


З нами з: 29.06.11
Востаннє: 24.08.17
Повідомлень: 10079

2015-09-10 21:04  
zaika
Менше посипайте собі голову попелом.

zaika 
VIP


З нами з: 01.07.12
Востаннє: 23.08.17
Повідомлень: 1050

2015-09-11 06:00  
don pedro
Мені не хотілось щоб мої думки виглядали як посипання голови попелом. Хотілось сказати яка титанічна і довготривала робота попереду.

zaika 
VIP


З нами з: 01.07.12
Востаннє: 23.08.17
Повідомлень: 1050

2015-09-16 09:58  
Тільки закінчив читати Ю. Шереха "Друга черга". В статті "Над озером. Баварія", конкретніше в III її частині "При битій дорозі" він теж аналізує наше малоросійство. Є. Маланюк з болем говорить про відсутність національної шляхти, яка була або малоросійська, або малопольська, або малоавстрійська. Шевельов же пише про провінційність нашой інтелігенції. А провінційність - це маломасштабність. Провінція - це все те, що не думає, що воно столиця. Не вдаючись в аналіз чому так сталось, він говорить про те, що потрібно робити. Його фраза "Картахена нашої провінційності мусить бути зруйнована" зустрічаєть не один раз в статті. А засоби для цього - дух, зброя. Культура, мистецтво, поезія - це вже мають бути наслідками боротьби, а не засобом. Як це актуально сьогодні.
Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години

Нова тема   Відповісти