Вільде І. Сестри Річинські [К. 2](1977) [djvu] | Оцифровано Гуртом

taras1994 · 2014-05-09 07:09

Мова: українська
Опис:

Події відбуваються у місті на річці Прут, за назвою Наше вгадується Коломия. У центрі твору — розповідь про родину греко-католицького священика Аркадія Річинського, типового пристосуванця. Після несподіваної смерті батька, що призвела до матеріальної кризи, кожна із п’яти дочок намагається влаштувати свою долю, керуючись особистими уявленнями про моральність і щастя. Відтепер життя осиротілих дочок панотця Річинського Катерини, Зоні, Ольги, Нелі і Слави цілком залежить від обставин. Старосвітська ідилія руйнується під впливом втручання зовнішніх чинників. Польський шовінізм, комуністичне підпілля, український націонал-соціалізм, єврейська буржуазія агресивно втручаються у містечкове середовище з його провінційністю і пристосуванством. Десь існують романтизм просвітянської інтелігенції, іделізм борців за національну свободу, але вони занадто слабі. Складна суспільно-політична ситуація в Галичині часів міжвоєнної Польщі скоро приведе до небачених за своїм трагізмом наслідків. Проте які б історичні зміни не відбувалися навкруги, жінка все одно залишається жінкою і прагне кохання, родинного щастя, дітей.

Автор: Вільде І.
Місце видання: Київ
Видавництво: Дніпро
Формат: djvu
Кількість сторінок: 690

Джерело: Книгу для сканування надав користувач vitalis

книга оцифрована у рамках проекту "Оцифрування книг Гуртом"

Особиста оцінка: 0 - не читав

CrimsonAndrew · 2016-01-04 07:42

Дякую!

tin-tina · 2016-01-04 14:19

Проте які б історичні зміни не відбувалися навкруги, жінка все одно залишається жінкою і прагне кохання, родинного щастя, дітей.

Ага, наприклад Зоня Річинська :-)

Knigolub · 2016-08-28 21:09

На Гуртом ви можете завантажити озвучену версію книжки https://toloka.to/t75651

laszlozp · 2019-10-09 07:41

phoma1987 · 2019-10-09 12:26

Ще не читав "Сестер Річинських, але в планах маю. Щодо радянської "реклами" - мені в таких випадках допомагає абстрагування від позиції, висловленої тим чи іншим героєм. Не обов'язково вважати кожну тезу правильною чи гідною схвалення, навіть авторська позиція мене не дуже обходить, якщо відверто. Автор у текстах інколи перевершує самого себе. Я так у дитинстві "Кортик" і "Бронзового птаха" Рибакова читав - захоплювався пригодницьким сюжетом, а комуністичну маячню просто відкидав та ігнорував, був для того вже достатньо свідомим. До речі, спокійно ту пропаганду сприймав - відчувалося, що воно все награне й нещире. У своїх відчуттях я не помилився: вже пізніше дізнався, що той-таки Рибаков - автор "Дітей Арбату". Гадаю, в "Сестрах..." так само потрібно скидати комуністичну риторику, ніби зайву обгортку та вчитуватися в зміст.

laszlozp · 2019-10-09 14:07

phoma1987
Признатись чесно, я маю запитання і до твору як такого. На мою скромну думку, можу звичайно помилятись, бо не є літератором, авторка навіщось втручалась в оригінальний текст кілька разів. Чому я так думаю? Бо в тексті твору, якщо читати уважно, є фрагменти, які читаються легко і добре відкладаються в пам'яті. А є такі, які інколи доводиться 2 рази перечитувати, бо вони перенасичені якоюсь зайвою інформацією. Все починалось з того, як мені здається, що у Вільде була історія сестер Річинських та їхньої матері: лаконічна (коротша), жвава оповідка, насичена цікавенними подіями та непересічними персоналіями. Її залишки досі можна зустріти у фінальному тексті, бо ж вони читаються найлегше і зберігають в собі найбільше інформації про головних героїв. Тепер автора перший раз втручається в оригінальний твір, вплітаючи додаткових героїв, які не впливають на процес розкриття персонажу та формування в читача певної опінії стосовно нього. Візьмемо за приклад "гусарика", якого вподобала Мариня. Ну з'явився собі "гусарик" на 2 - 3 сторінки, аби вчергове вказати читачеві на те, що служниця Річинських - важка дівка з чоловічим характером. Такий собі додатковий доказ цього твердження авторки. І за кілька сторінок вона його "виводить" через розрив з Маринею, бо остання його приревнувала до хазяйки - надто "палився". Ну а далі в нас чергове втручання з агітацією. Ні, я чудово розумію, що вона, не зіпсувавши твору, не отримала б Шевченкової премії, і взагалі б не змогла видаватись. Але мені, мушу визнати, надто складно абстрагуватись від усього цього. В принципі я звик до того, що цитати умовного маркса про "апщєствінній строй сасєцкава народа" можна зустріти навіть в книжці про міфи Стародавньої Греції, але тут цього добра так багато, що я якось спіймав себе на тому, що мені доводиться гортати 2 - 3 сторінки, аби пропустити рюмсання Бровка через те, що його начальник зарубив його план з підняття революції в селі. Якщо мені не зраджує пам'ять то із "Повнолітніми дітьми" ситуація трохи краща, але й там агітація з'являється ближче до фіналу твору. Хай кожен сам робить свій свідомий вибір: читати чи пропустити. Хоча на мою думку я б попереджував про перенасичений рекламою окупаційного режиму текст.

yu1923 · 2019-10-09 21:27

Читав, сподобалось - комуняцькі "реклами", то не тре на то звертати увагу.

Вільде І. Сестри Річинські [К. 2](1977) [djvu] | Оцифровано Гуртом

Друкована література

Українська художня література (до 1991 р.)

Завантажити / скачати книгу українською