Agruss "вистрілили" буквально з нізвідки навесні 2012 -го. Замість десятків концертів на домашній сцені - лише кілька, замість демо-записів і сплітів - кілька доальбомних записів групи, лише неофіційних бутлегів і записів репетицій. І зовсім раптово - виданий девятипісенний повноформатник під назвою Morok на лейблі
[i]code666. Лейбл, до слова, не абиякий, на ньому видавалися альбоми таких груп як
Ephel Duath,
Fen,
The Axis of Perdition,
Thee Maldoror Kollective і багатьох інших видатних метал-колективів.
Morok отримав масу позитивних рецензій в закордонній пресі, а до огляду в рідній Україні дійшли тільки зараз. Хлопці обіцяли зробити альбом першою частиною трилогії, але поки відсиджуються без новин, та й після релізу диска виступили лише кілька разів - воістину унікальне явище для української сцени.
Звичайно ж, подібний реліз не міг бути створений за місяці. Agruss існує з 2009-го року, коли учасники кількох груп з Рівного об'єдналися з метою грати суміш всіх екстремальних стилів, до яких змогли дотягтися. Кілька років пошуків і спроб, поки група не знайшла себе і не увічнила це у вигляді свого дебютного, приголомшливого альбому. Agruss - це шість осіб. Крім стандартного метал-набору, в групі присутні два вільних вокалісти. Можливо, звучить трохи дико, але це повністю виправдано і в записі, і на живих виступах - така кількість "агонізуючих" на сцені людей може ввести в транс. Два вокали - високий пронизливий скрім і утробний гроул - розносять в прах.
Morok взагалі в унікальній манері увібрав в себе все, чим може пишатися сучасний метал: від вищевказаних вокалів і бластбітів, до похоронних тремоло, брейкдаунів, сінгалонгів і різноманітних раптових вставок. І при цьому реліз вийшов настільки цілісним, вивіреним і якісним, що навіть не віриться. Ще більше рветься шаблон, коли вухо встигає вловити кілька слів українською мовою. Альбом важко класифікувати, його не можна віднести ні до чистокровного блек-металу (або пост-блеку), ні до дез-металу, ні до дезкору або пост-металу, хоча елементи всього цього, якщо придивитися/прислухатися, виявити можна.
Альбом з'явився на світ у день 26-ї річниці трагедії на Чорнобильській АЕС. Він весь і присвячений цьому: руйнування, порожнечі, приреченості, марності, сірості, пригніченості, хворобливості, заперечення майбутнього, безнадійності. Пост-апокаліптичні картини малюються в умі з перших же нот диска. Так і бачиш себе закутаним в лахміття, стоячи під холодним вітром десь у міських руїнах, щулячись від пекучих пластівців снігу. Найсильнішою частиною Морока я вважаю його другу половину, починаючи з пісні
Ashes of the Future. Якщо на перших піснях ти ще вникаєш в альбом і вдивляєшся в його темряву (причому, не має значення, який раз ти слухаєш диск), то на цій пісні - все стає зрозуміло, мозок починає вловлювати сигнал і правильно його обробляти. Попіл майбутнього - саме те, що ми всі зараз переживаємо, чого підсвідомо боїмося.
When the Angels Fall - мабуть, найцікавіший трек композиційно, стільки елементів з різних світів в одній пісні складно собі уявити. Геніально вписана оперна вставка (думаю, такий винахідливості навіть самі Peste Noire б позаздрили), змінюється брейкдауном і хоровим співом, трощачи свого необережного слухача. Ну а завершує альбом його перлина - атмосферна трилогія пісень
"Під Снігом ". І якщо в середині альбому ми ще стояли і дивилися вперед, струшуючи з себе танучі сніжинки, то тут ми вже лежимо, не в силах піднятися, і приймаємо неминучу загибель. Кожна наступна з цих пісень стає все похмурішою, темнішою і холоднішою, все вивіренішою і віртуознішою. А 14 -ти хвилинне полотно Under The Snow III має потенційної потужності відразу на кілька альбомів більш іменитих колективів. Цей трек так само солодкий і повільний, як і останні секунди життя, коли ти вже не борешся (бо безглуздо), а починаєш насолоджуватися тим, що тобі залишилося. Мурашки по шкірі, широко відкриті очі, щоб вловити кожну останню секунду того, що відбувається. Чудове задоволення від будь-якої дрібниці. Найпроникливіший і ф’юнеральний трек альбому, він просто розчавлює своєю апокаліптичністю. Потойбічний вокал, неймовірно сумні гітарні перебори і тиснучі рифи - мало кого залишать байдужим. До слова, саме в такому напрямку і збиралися надалі рухатися хлопці, але що з цього вийде - поки невідомо.
Morok - один з тих, поки нечисленних, повноформатних релізів, які абсолютно нічим не поступаються західним аналогам, а багато в чому і перевершують їх. Адже вся ця розруха оточує нас з самого народження, і нам нічого не потрібно вбирати додатково, достатньо лише прислухатися і впустити в себе темряву, щоб стати сильнішим і подолати всі складнощі і позбавлення, любовно уготовані нам долею. Я закінчую писати цей огляд, а у мене в колонках закінчує грати цей альбом. І в мене мурашки по шкірі - єдине справжнє підтвердження того, що творцям музики вдалося донести те, що вони хотіли. Браво.
Анатолій Nook (с) neformat.com.ua
відео для новачків
