Сідні Люмет / Sidney Lumet [режисер]

Нові коментарі

Нова тема   Відповісти
Автор Повідомлення
yuranako 
VIP


З нами з: 03.11.10
Востаннє: 20.08.17
Повідомлень: 1161

2013-07-13 04:36  
Сідні Люмет / Sidney Lumet


Ім'я: Сідні Люмет
Ім'я (при народженні): Сідні Люмет (анг. Sidney Lumet )
Дата народження: 25 червня 1924
Дата смерті: 9 квітня 2011
Основне з біографії
Мало хто з голлівудських режисерів найвищого рівня може похвалитися такою працездатністю як Сідні Люмет. Тим більше, своїм зовнішнім виглядом він аж ніяк не схожий на титана: невисокого зросту, в окулярах з товстим склом – він аж ніяк не схожий на рекламний образ голлівудського «кінопрофі». Мабуть, однією з причин такої його інтенсивності в роботі було те, що він – неперевершений майстер екранізацій. І якби він, ніби Коппола чи Кездан, довго і не поспішаючи виношував у собі свій оригінальний авторський задум і лише згодом сідав писати сценарій, то його фільмографія, скоріш за все, не дорахувалася б з половину робіт. Та Люмет працював інакше. Не претендуючи на абсолютне авторство, він рік за роком екранізовував відомі п’єси та романи, сподіваючись, що детальна і продумана робота з акторами-зірками, операторська камера, яка чутлива до міміки обличчя на крупних планах, перетворять їх у надзвичайне видовище.
Сідні Люмет народився у Філадельфії, звідки у дворічному віці разом із батьками переїхав до Нью-Йорка, який став для нього по-справжньому рідним містом. Один із найбільш космополітичних центрів світової культури, Нью-Йорк – невичерпне джерело для творчості багатьох кінематографістів. Одним із таких став і Люмет.
Його батько - актор єврейського театру – вивів малюка Сідні на сцену ще тоді, коли йому було тільки 4 роки, а згодом відвів свого сина в студію радіотеатру. Бродвейський дебют Люмета (це був не просто вихід у масовці, а ціла роль, хоч і невеличка) відбувся в 11 років. Це був спектакль за п’єсою Сідні Кінґслі «Тупик». А вже наприкінці 30-х років Сідні Люмет став професійним актором, на якого покладалися значні надії. Але натхнений всезагальним антинацистським ентузіазмом, який охопив Сполучені Штати після трагічного для американців грудня 1941 року, коли японці, союзники Гітлера, завдали неочікуваного удару по Перл-Гарбору, Сідні записується добровольцем до армії і прослужив у ній до 1946 року.
Демобілізувавшись, 22-річний Люмет поступив в акторську студію Лі Страсберґа та Еліа Казана. Однак провчився там тільки рік і в 1947 році він організував самостійну акторську трупу. У той же час його запросили прочитати курс лекцій у нью-йоркському вищому акторському училищі, але, очевидно, ані акторська, ані викладацька кар’єра не приносили Люмету справжнього творчого задоволення. У 1948 році він остаточно покидає театр і повністю присвячує себе радіо та телережисурі. Протягом наступних восьми років Сідні Люмет послідовно пройшов усі сходинки телепостановки – від помічника режисера до творця відомих серіалів. Безсумнівно, саме тут, на телебаченні, сформувався його режисерський почерк: реалістичний стиль зображення, багата нюансами гра акторів, майстерно подана за допомогою чергування середніх і крупних планів, схильність до соціальних і, навіть, конфліктних сюжетів та іноді неквапливий спосіб розповідання історії.
Тяга до екранізацій виникла у Сідні Люмета також на телебаченні, як і звичка постійно, місяць за місяцем, рік за роком, майже без відпочинку перебувати у роботі. Скоріш за все, він скептично оцінював свої можливості як сценариста, творця оригінальних екранних сюжетів, і тому надавав перевагу перевіреним часом, художньою критикою та глядачами (читачами) романам і п’єсам.
І тому немає нічого дивного в тому, що для свого кінодебюту, який відбувся при продюсерській підтримці актора Генрі Фонди, Люмет вибрав відому п’єсу Реджинальда Роуза «12 розгніваних чоловіків». Цей фільм уже давно став справжньою кінокласикою. Засідання дванадцяти присяжних, яке відбувається у тісній кімнатці, навіть зараз виглядає дуже захопливим. Камера оператора фільму Бориса Кауфмана, брата Дзиги Вертова, постійно перебуваючи в русі, вихоплюючи яскраві деталі крупних планів, ніби проникає у внутрішній світ героїв, які в суперечці вирішують: винен чи не винен. Фонда-продюсер не помилився в Люметі-режисері і дозволив Фонді-актору зіграти одну зі своїх найяскравіших і найпомітніших ролей.
Досягнувши великого успіху своїм кінодебютом, Сідні Люмет протягом наступних років продовжує екранізовувати п’єси знаменитих драматургів. У «З роду втікачів» (за Теннесі Вільямсом) у нього знімалися Марлон Брандо і Анна Маньяні, у «Виді із мосту» (за Артуром Міллером) - Раф Валлоне і Жан Сорель, у «Довгий день переходить у ніч» (за Юджином О’Нілом) – Кетрін Гепберн, Ральф Річардсон і Джейсон Робертс, в антимілітаристському «Пагорбі» (за Реєм Реґбі і Р. С. Алленом) – Шон Коннері і Майкл Редґрейв…
Не всі із цих картин сподобалися американській критиці і глядачам, але Люмет залишався вірним своєму кредо. У 1968 році він екранізував чеховську "Чайку". Серед кількох західних екранізацій цього класичного літературного твору саме фільм Сідні Люмета вважається найбільш вдалим.
Не зважаючи на всю свою любов до п’єс, Люмет також екранізовував і романи: «Група» Мері МакКарті, «Смертельна афера» Джона Ле Каре, «Записи Андерсона» Лоуренса Сандерса, «Серпіко» Пітера Мааса та інші. У 1974 році Люмета привабив один із найкращих романів Аґати Крісті «Вбивство в Східному Експресі». У фільмі знялося чимало відомих акторів, які звикли бути «першою скрипкою в ансамблі», а тут були лише одними із багатьох фігур на шаховій дошці уже маститого на той час режисера.
Через рік Сідні Люмет знімає ще один успішний і відомий фільм – «Собачий полудень» з Аль Пачіно і Джоном Казале у головних ролях. Історія двох невдах, які вирішують пограбувати банк, була розказана режисером динамічно, емоційно і психологічно переконливо. У цьому фільмі слід відмітити нетипову для почерку Люмета комедійну сторону характерів і ситуацій, яка, якщо забігти трішки наперед, буде домінувати в його пізній роботі – «Сімейний бізнес», де кримінальна сімейка, що складається з батька (Дастін Гоффмен), сина (Меттью Бродерік) і дідуся (Шон Коннері) задумує ризиковане пограбування.
Але найбільш відомою картиною Люмета 70-х років стала «Телемережа» - сатира на телебачення як систему маніпулювання аудиторією, яка готова заради однохвилинної сенсації всіма правдами і неправдами добиватися поставленої мети. Пітер Фінч, Вільям Голден, Фей Данавей, Роберт Дювалл і Нед Бітті склали прекрасний ансамбль, який тонко відчув жанр чорної комедії та аж ніяк не жартівливий драматизм сюжету. В цьому фільмі Люмету вдалося, нарешті, використати своє багате телевізійне минуле на всі 100 відсотків. І навряд чи режисер, який не знайомий з усіма підкилимними особливостями телебачення, зміг би з таким іронічним блиском створити на екрані не підробний образ мас-медіа.
80-ті роки у творчості Сідні Люмета ніби діляться на дві половини: на початку десятиліття він знімає жорстку психологічну драму про поліцейського-хабарника «Принц міста» з Трітом Вільямсом у головній ролі. Потім судову драму «Ведикт» з Полом Ньюменом та політичні драми «Деніел» та «Влада» з Річардом Ґіром та Джином Гекменом. А в другій половині 80-х – два чисто жанрових, розважальних фільми – «Наступного ранку» з Джейн Фондою та Джефом Бріджесом і вищезгаданий «Сімейний бізнес».
У 90-ті роки Люмет продовжував активно працювати, але вже з меншою інтенсивністю та меншим успіхом, ніж у попередні десятиліття.
Свою режисерську кар’єру Сідні Люмет завершив фільмами «Визнайте мене винним», який вийшов у 2006 році і розповідає реальну історію про суд над мафіозним кланом Луккезі, який став найдовшим судовим процесом, пов'язаним з гангстерами, та «Ігри диявола» (оригінальна назва «До того, як диявол дізнається, що ти – мертвий») з Ітаном Гоуком, Альбертом Фінні та Філіпом Сеймуром Гоффменом у головних ролях. Останній фільм отримав чимало схвальних відгуків і був достатньо успішним у прокаті. Окрім режисури Люмет також був продюсером та автором сценарію кількох картин.
Помер Сідні Люмет від лімфоми 9 квітня 2011 року у своїй нью-йоркській квартирі у віці 86 років.

Особисте життя

Сідні Люмет був одружений чотири рази. Першою його дружиною була акторка Рита Ґем, з якою він одружився у 1949 році. Але через кілька років пара розлучилася. Влітку 1956 року Люмет одружився вдруге. Цього разу із акторкою, художницею та світською «левицею» Ґлорією Вандербілт, донькою та спадкоємицею залізничного магната Реджинальда Клейпула Вандербілта. Пара прожила разом рівно 7 років і влітку 1963 року вони розлучилися. Згодом був шлюб із Ґейл Баклі, з якою у нього народилося двоє дітей – доньки Емі та Дженні Люмет. Шлюб із Ґейл тривав майже 15 років і наприкінці 1978 року пара розлучилася. У 1980 році Сідні Люмет одружився з Мері Ґімбелл з якою прожив до самої своєї смерті у 2011 році.
Зовсім не розгніваний 13-й чоловік
Минулої суботи у своєму будинку в Нью–Йорку у віці 86 років помер один iз найвидатніших кінорежисерів американського та світового кіно Сідні Люмет. Причина смерті — онкологічне захворювання. Ще за життя Сідні Люмет забезпечив собі місце в історії світового кіно. При цьому вже дебютним фільмом «12 розгніваних чоловіків».

Сідні Люмет народився 25 червня 1924 року в Філадельфії, у родині акторів місцевого Єврейського театру. Тому не дивно, що батьки організували йому в чотири роки професіональний акторський дебют на радіо, а на сцені Єврейського театру мистецтв — у п’ять. Після переїзду родини до Нью–Йорка малий Сідні отримував ролі у різноманітних виставах на Бродвеї. У 15 років зіграв свою єдину за все життя роль у кіно — у стрічці «Третина нації» (1939). У роки Другої світової війни служив ремонтником радарних станцій на базах армії США у Бірмі та Індії. Після демобілізації 1946 року організував у Нью–Йорку свою власну театральну трупу. Починаючи з 1950 року, відточував свою режисерську майтерність вже як постановник телевізійних драм. Він також зняв десятки частин популярних серіалів для телеканалу Сі–Бі–Ес.

Дебют Сідні Люмета в якості кінорежисера був одним iз найблискучіших за всю історію світового кіно. Поставлена ним 1957 року судова кінодрама «12 розгніваних чоловіків» є одним з найбільших шедеврів світового кіно. Впродовж півстоліття роботи в кіно Люмет зняв понад 40 художніх фільмів, більшість з яких можна віднести до великих артистичних досягнень. Всі фільми режисера мали виразне соціальне забарвлення, тому навіть у часи СРСР, коли для прокату закуповували не більше 10 американських стрічок на рік, радянський глядач був знайомий iз більшістю робіт режисера. І справа не стільки в ідеології, як у високій художній вартості цих робіт. У наші часи інтернетної «вседоступності» кожен зацікавлений глядач може познайомитися з повним кінодоробком Сідні Люмета.

Ідеться також і про «12 розгніваних чоловіків», хоча доступні більшості українських глядачів телеканали віддають перевагу більш блідому рімейку цього фільму, який зняв 2007 року російський кінорежисер Микита Михалков під назвою «12». Дiя і американського оригіналу, і російської копії розігрується практично в одному приміщенні, де 12 присяжних мають вирішити долю підлітка, якого звинувачують у вбивстві батька. У цій судовій драмі Люмет переконливо продемонстрував, як єдиний присяжний iз сумнівами стосовно винуватості підлітка (у цій ролі легенда американського кіно Генрі Фонда) поступово переконує та перетягує на свій бік інших 11 присяжних, які спочатку не мали сумнівів стосовно вини підсудного.

Вже за цю свою першу режисерську роботу Люмет був номінований на «Оскара», якого у підсумку так і не здобув. Але стрічка швидко отримала світове визнання, була відзначена «Золотим ведмедем», головною нагородою VII Берлінського кінофестивалю. Варто зазначити, що завдяки набутому на телебаченні режисерському досвіду Люмет зняв свій шедевр усього за 19 днів і «смішну» за сучасними мірками суму в 343 тис. доларів.

Сідні Люмет мав ще чотири номінації на «Оскара» (тричі в категорії «Кращий режисер» та раз у категорії «Кращий сценарист»), але кожного разу статуетка діставалася іншим. Режисер був дуже різнобічним: у його доробку є і воєнні драми, і фільми про Холокост, і добротні соціальні драми. Британська газета «Гардіан» у своєму некролозі наголошує, що Люмет був «найкращим американським режисером кримінальних драм». Його улюбленою темою була та невиразна лінія, яка відділяє людську «нормальність» від злочину. У більшості своїх фільмів режисер ставить питання про дозволені межі дії закону та показує людей в обставинах, які неможливо вирішити простому смертному.

Про це фільм 1973 року «Серпіко» з Аль Пачіно в головній ролі поліцейського, який намагається наодинцi боротися з всепоглинаючою корупцією. Знятий 1975 року фільм «Собачий полудень» досліджує психіку двох грабіжників банку в стилі великої драми. Судова драма «Вердикт» (1982) розкриває таємниці лікарняних помилок. А сатиричний фільм «Мережа» (1976) є просто підручником для вивчення механізмів діяльності великих телеканалів та їхнього маніпулювання свідомістю масового глядача. Стрічка «Наступного ранку» (1986) є прикладом, як робити напружені трилери у стилі Хічкока, а фільм «Вбивство у Східному експресі» (1974) — зразок ретельної та захоплючої екранізації найвищого класу літературних детективів (у цьому випадку — Агати Крісті).

У фільмах Сідні Люмета знімалися кращі актори світового кіно. Ролі в них відзначені 19 номінаціями на «Оскара» за акторську гру. Загалом фільми Люмета здобули більше 50 номінацій на «Оскара». Лише 2005 року Американська кіноакадемія усвідомила, що «діамант» американського кіно відходить у вічність без гідної «оправи» і відзначила Сідні Люмета «Оскаром» за життєвий внесок у мистецтво кіно. Свій останній фільм, кримінальну мелодраму «Перш ніж диявол дізнається, що ти мертвий», режисер зняв 2007 року. Ще одним елементом, який пов’язує більшість фільмів Сідні Люмета, є те, що їх дія відбувається у Нью–Йорку. У цьому місті, а не в Голлівуді, режисер прожив і пропрацював більшу частину свого життя. Він був співцем і хронікером Нью–Йорка. Саме так — «хронікером життя нашого міста» — назвав померлого кінорежисера мер Нью–Йорка Майкл Блумберг.

Приватність

Сідні Люмет був чотири рази одружений, включно зi шлюбом iз представницею однієї з найбагатших родин Америки Глорією Вандербільт. Він залишив вдовою свою четверту дружину Мері Гімбел. По ньому залишилися двоє власних доньок і двоє усиновлених дітей, а також дев’ятеро онуків та одна правнучка.

"Україна молода"
Цікаві факти з життя
- Ріст Сідні Люмета – 165 см.
- Всі фільми режисера мали виразне соціальне забарвлення, тому навіть у СРСР, де для прокату закуповували не більше 10 американських стрічок на рік, глядач був знайомий із більшістю робіт режисера.
- Дія більшості фільмів Люмета відбувається у Нью-Йорку. У цьому місті, а не в Голлівуді, режисер прожив і пропрацював більшу частину свого життя. «Хронікером життя нашого міста» назвав померлого кінорежисера мер Нью–Йорка Майкл Блумберґ.
- Сідні Люмет був головою журі Каннського кінофестивалю 1982 року.
- Три фільми режисера входять до списку 100 найбільш надихаючих американських фільмів, який був складений і опублікований Американським інститутом кіномистецтва у червні 2006 року. Це – «12 розгніваних чоловіків» (42-е місце), «Вердикт» (75-е місце) і «Серпіко» (84-е місце).
- Два фільми режисера входять до списку 100 найкращих американських фільмів, який був складений і опублікований Американським інститутом кіномистецтва у 2007 році. Це - «Телемережа» (64-е місце) і «12 розгніваних чоловіків» (87-е місце).
- Мав бути також режисером фільмів «Жага смерті» (1974) із Чарльзом Бронсоном у головній ролі та «Обличчя зі шрамом» (1983) з Аль Пачіно у головній ролі, але змушений був відмовитися через зайнятість в інших проектах.
- 5 разів номінувався на «Оскар», але нагороди, окрім почесного «Оскара», так і не отримав. 4 – як Найкращий режисер («12 розгніваних чоловіків», «Собачий полудень», «Телемережа», «Вердикт») і одного разу у номінації Найкращий адаптований сценарій у співпраці з Джей Прессон Аллен («Принц міста»). Аналогічно мав 8 номінацій (всі за режисуру) на премію «BAFTA» Британської академії телебачення та кіномистецтва («Система безпеки», «Пагорб», «Лихвар», «Смертельна афера», «Вбивство у Східному Експресі», «Серпіко», «Собачий полудень», «Телемережа») та 4 номінації (всі за режисуру) на Каннському кінофестивалі («Довгий день переходить у ніч», «Пагорб», «Побачення», «Незнайомка серед нас»), але цих нагород він так жодного разу і не отримав.
Найвагоміші кінонагороди
Оскар


2005

Почесний Оскар за вагомий внесок у розвиток кіномистецтва

Берлінський міжнародний кінофестиваль


1964

Приз FIPRESCI - "Лихвар" (1964)

1957

"Золотий Ведмідь" (Найкращий фільм) - "12 розгніваних чоловіків" (1957)

Приз Міжнародної Католицької організації в галузі кіно (OCIC) - "12 розгніваних чоловіків" (1957)

Золотий Глобус


1977

Найкращий режисер - "Телемережа" (1976)

Венеціанський кінофестиваль


1981

"Золотий Лев" (Найкращий фільм) - "Принц міста" (1981)
Фільмографія


Режисер


72. Ігри диявола / До того, як диявол дізнається, що ти - мертвий / Before the Devil Knows You're Dead (2007)
Усі наявні релізи
(1.58) - багатоголосий закадровий, переклад і озвучення НТН

Ролі озвучили: Ярослав Чорненький (Філіп Сеймур Гофмен), Дмитро Гаврилов (Ітан Гоук) і два жіночих голоси

71. Визнайте мене винним / Find Me Guilty (2006)

70. Ракель, коли Господь... (короткометражка) / Rachel, quand du seigneur (2004)

69. Особистий огляд (телефільм) / Strip Search (2004)

68. Центральна вулиця, 100 (телесеріал) / 100 Centre Street (2001–2002) (9 episodes, 2001-2002)

67. Ґлорія / Gloria (1999)
Усі наявні релізи
AVC Ukr/Eng | Sub Eng (1.66) - двоголосий закадровий, переклад і озвучення Новий

66. Інтенсивна терапія / Critical Care (1997)

65. Ніч над Мангеттеном / Night Falls on Manhattan (1996)
Усі наявні релізи
AVC Ukr/Eng | Sub Eng (1.88) - багатоголосий закадровий, переклад і озвучення ІНТЕР

Ролі озвучили: Владислав Пупков (Річард Дрейфус), Олег Лепенець (Енді Ґарсія) і Ніна Касторф

64. Безсумнівно винен / Guilty as Sin (1993)

63. Незнайомка серед нас / A Stranger Among Us (1992)
Усі наявні релізи
AVC Ukr/Eng | sub Eng (1.61) - багатоголосий закадровий, переклад і озвучення телеканалу "Україна"

62. Запитання та відповіді / Q & A (1990)

61. Сімейний бізнес / Family Business (1989)

60. Біг на місці / Running on Empty (1988)

59. Наступного ранку / The Morning After (1986)

58. Влада / Power (1986)

57. Розповіді Ґарбо / Garbo Talks (1984)

56. Деніел / Daniel (1983)

55. Вердикт / The Verdict (1982)
Усі наявні релізи

Ukr/Eng | Sub Ukr/Eng (2.18) - двоголосий закадровий, переклад і озвучення 1+1

Ролі озвучили: Олександр Ігнатуша і Ольга Радчук

54. Смертельна пастка / Deathtrap (1982)

53. Принц міста / Prince of the City (1981)

52. Просто скажи мені, що ти хочеш / Just Tell Me What You Want (1980)

51. Чарівник / The Wiz (1978)

50. Еквус / Equus (1977)

49. Телемережа / Network (1976) Top 250 # 170
Усі наявні релізи
(1.6) - багатоголосий закадровий, переклад і озвучення студії "Цікава ідея" на замовлення hurtom.com
720p Ukr/Eng | sub Eng (4.37) - багатоголосий закадровий, переклад і озвучення студії "Цікава ідея" на замовлення hurtom.com
1080p Ukr/Eng | sub Eng (8.9) - багатоголосий закадровий, переклад і озвучення студії "Цікава ідея" на замовлення hurtom.com
Remux Ukr/Eng | sub Eng (18.2) - багатоголосий закадровий, переклад і озвучення студії "Цікава ідея" на замовлення hurtom.com

48. Собачий полудень / Dog Day Afternoon (1975) Top 250 # 182
Усі наявні релізи
Ukr/Eng (2.01) - багатоголосий закадровий, переклад і озвучення ІНТЕР
720p Ukr/Eng | Sub Eng (6.64) - багатоголосий закадровий, переклад і озвучення ІНТЕР

Ролі озвучили: Олег Лепенець (Аль Пачіно), Олесь Гімбаржевський (Джон Казале), Владислав Пупков (Чарльз Дарнінґ)

47. Вбивство в Східному Експресі / Murder on the Orient Express (1974)

46. Любляча Моллі / Lovin' Molly (1974)

45. Серпіко / Serpico (1973)
Усі наявні релізи
Eng | sub Ukr / Eng (2.18) - оригінальна англійська доріжка з українськими субтитрами

44. Дитяча гра / Child's Play (1972)

43. Камінь спотикання / Злочин / The Offence (1972)
Усі наявні релізи
(1.46) - багатоголосий закадровий, переклад і озвучення Ентер-фільм
Ukr/Eng | Sub Eng (1.6) - багатоголосий закадровий, переклад і озвучення Ентер-фільм

Ролі озвучили: Юрій Гребельник (Шон Коннері), Владислав Пупков, Володимир Терещук та ще один жіночий голос

42. Записи Андерсона / The Anderson Tapes (1971)

41. Кінґ: від Монтґомері до Мемфіса (документальний) / King: A Filmed Record... Montgomery to Memphis (1970)
(у співпраці з Джозефом Манкевичем)

40. Останній з Рухливих гарячих стрільців / Last of the Mobile Hot Shots (1970)

39. Побачення / The Appointment (1969)

38. Чайка / The Sea Gull (1968)

37. Бувай, Бравермене / Bye Bye Braverman (1968)

36. Смертельна справа / The Deadly Affair (1966)

35. Група / The Group (1966)

34. Пагорб / The Hill (1965)
Усі наявні релізи
Ukr/Eng | Sub Eng (1.61) - багатоголосий закадровий, переклад і озвучення ІНТЕР

33. Система безпеки / Fail-Safe (1964)

32. Лихвар / The Pawnbroker (1964)

31. Довгий день переходить у ніч / Long Day's Journey Into Night (1962)

30. Вид із мосту / Vu du pont (1962)

29. П'єса тижня (телесеріал) / Play of the Week (1959–1961) (4 episodes, 1960)

28. Рашьомон (телефільм) / Rashomon (1960)

27. Продавець льоду (телефільм) / The Iceman Cometh (1960)

26. Рейд Джона Брауна (телефільм) / John Brown's Raid (1960)

25. Недільна вітрина (телесеріал) / Sunday Showcase (1959–1960) (2 episodes, 1960)

24. Театр 90 (телесеріал) / Playhouse 90 (1956–1961) (2 episodes, 1960)

23. З роду втікачів / The Fugitive Kind (1959)

22. Такий різновид жінки / That Kind of Woman (1959)

21. Шоу місяця ДюПона (телесеріал) / The DuPont Show of the Month (1957–1961) (2 episodes, 1957-1958)

20. Телевізійний театр Крафта (телесеріал) / Kraft Television Theatre (1947–1958) (7 episodes, 1958)

19. Увесь королівський почет (телефільм) / All the King's Men (1958)

18. Вражений етап / Stage Struck (1958)

17. Ганс Брінкер та срібні ковзани (телефільм) / Hans Brinker and the Silver Skates (1958) (у співпраці з Джорджем Шефером)

16. Омнібус (телесеріал) / Omnibus (1952–1961) (1 episode, 1957)

15. Сім живих мистецтв (телесеріал) / The Seven Lively Arts (1957) (1 episode, 1957)

14. Студія Один (телесеріал) / Studio One (1948–1958) (1 episode, 1957)

13. Містер Бродвей (телефільм) / Mr. Broadway (1957)

12. Продюсерська вітрина (телесеріал) / Producers' Showcase (1954–1957) (1 episode, 1957)

11. 12 розгніваних чоловіків / 12 Angry Men (1957) Top 250 # 7
Усі наявні релізи
Eng | sub Ukr / Eng (1.33) - оригінальна англійська доріжка з українськими субтитрами

10. Телевізійний театр Goodyear (телесеріал) / Goodyear Television Playhouse (1951–1957) (2 episodes, 1956)

9. Година Алкоа (телесеріал) / The Alcoa Hour (1955–1957) (5 episodes, 1956)

8. Сталева година Сполучених Штатів (телесеріал) / The United States Steel Hour (1953–1963) (2 episodes, 1955)

7. Кордон (телесеріал) / Frontier (1955–1956) (1 episode, 1955)

6. Година Елґіна (телесеріал) / The Elgin Hour (1954–1955) (2 episodes, 1955)

5. Найкраще із Бродвею (телесеріал) / The Best of Broadway (1954–1955) (3 episodes, 1954-1955)

4. Ти там (телесеріал) / You Are There (1953–1957) (10 episodes, 1953-1955)

3. Небезпека (телесеріал) / Danger (1950–1955) (8 episodes, 1951-1953)

2. Кримінальний фотограф (телесеріал) / Crime Photographer (1951–1952) (1 episode, 1952)

1. Телевізійна майстерня CBS (телесеріал) / CBS Television Workshop (1952) (1 episode, 1952)



Автор сценарію


5. Визнайте мене винним / Find Me Guilty (2006) (у співпраці з Ті Джеєм Мансіні та Робертом Джеєм МакКрі)

4. Центральна вулиця, 100 (телесеріал) / 100 Centre Street (2001–2002) (8 episodes, 2001-2002)

3. Ніч над Мангеттеном / Night Falls on Manhattan (1996) (на основі роману Роберта Дейлі)
Усі наявні релізи
AVC Ukr/Eng | Sub Eng (1.88) - багатоголосий закадровий, переклад і озвучення ІНТЕР

Ролі озвучили: Владислав Пупков (Річард Дрейфус), Олег Лепенець (Енді Ґарсія) і Ніна Касторф

2. Запитання та відповіді / Q & A (1990) (у співпраці з Аланом Смітті на основі роману Едвіна Торреса)

1. Принц міста / Prince of the City (1981) (у співпраці з Джей Прессон Аллен на основі роману Роберта Дейлі)



Продюсер


9. Центральна вулиця, 100 (телесеріал) / 100 Centre Street (2001–2002) (32 episodes, 2001-2002)

8. Інтенсивна терапія / Critical Care (1997) (у співпраці з Доном Кармоді та Стівеном Шварцом)

7. Деніел / Daniel (1983) (у співпраці з Барттом Гаррісом та Е. Л. Доктороу)

6. Просто скажи мені, що ти хочеш / Just Tell Me What You Want (1980) (у співпраці з Джей Прессон Аллен і Барттом Гаррісом)

5. Останній з Рухливих гарячих стрільців / Last of the Mobile Hot Shots (1970) (у співпраці з Джимом Ді Ґанджі)

4. Чайка / The Sea Gull (1968) (у співпраці з Ф. Шервіном Ґріном)

3. Бувай, Бравермене / Bye Bye Braverman (1968) (у співпраці з Чарльзом Ейчем Маґвайром)

2. Смертельна справа / The Deadly Affair (1966) (у співпраці з Денісом О'Деллом)

1. Містер Бродвей (телефільм) / Mr. Broadway (1957)



Актор


4. Манжурський кандидат / The Manchurian Candidate (2004) .... Політолог / Political Pundit
Усі нявні релізи
Ukr/Eng | sub Eng (2.08) - багатоголосий закадровий, переклад і озвучення ІНТЕР

Ролі озвучили: Анатолій Пашнін, Євген Пашин, Людмила Чиншева та ще один жіночий голос

3. Віз униз по дорозі (короткометражка) / Wiz on Down the Road (1978) .... Режисер / Director

2. Небезпека (телесеріал) / Danger (1950–1955) .... (1 episode, 1952)

1. ...Третина нації... / ...One Third of a Nation... (1939) .... Джої Роджерс / Joey Rogers

yuranako 
VIP


З нами з: 03.11.10
Востаннє: 20.08.17
Повідомлень: 1161

2013-08-08 14:01  
Фільмографія завершена. Якщо з'являться нові релізи з фільмами цього режисера або помітите якісь недоліки в оформленні - пишіть.
Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години

Нова тема   Відповісти