Флудильня №4

Ви знаєте, насправді я не дуже люблю структури, які дублюють обов'язки інших структур. Але водночас незалежність або різна підпорядкованість тих чи інших підрозділів може давати певний баланс.
Для цього в Україні існує три гілки влади:
Законодавча (Верховна Рада),
Виконавча (Президент, Кабмін тощо),
Судова (тут усе ясно).
І в теорії, як задумувалось, в Україні — як і в демократичних державах — необхідно існувати принцип стримувань і противаг (стримувань і противаг). Це означає, що гілки влади мають взаємно контролювати одну одну, щоб не допустити концентрації влади в одних руках.
І от сьогодні я думаю, що законодавча гілка влади (до речі, нагадаю — саме та, яку обрав народ України, як завжди не розібравшись, хто є хто) показала, що не відмовилася, в якій країні вона живе. Ви, звісно, забудете це за декілька днів, але все одно прикро.
Особливо прикро через те, що це відбувається під час війни. Але коли я переглянув відео з ВР де ці розплоджуючі себе депутати, чомусь так сильно радіють, яав згадку одну прекрасну фразу Падме Амідалі «So this is how liberty dies... with thunderous applause.»
Але в цій історії я хочу сказати ось чому:
Нінішнього Генерального прокурора я не берусь оцінювати, але нагадати йому, що в його підпорядкуванні є такий орган, як ДБР, я можу. А тепер історія з життя.
Спілкуюсь я якось з одним зі слідчих ДБР. На той момент суд вже визнав неправомірність дій ДБР щодо невнесення відомостей до ЄРДР за моєю заявою. І цей слідчий показує мені папірець.
На аркуші без шапки, підпису чи номера справи надруковано перелік проваджень. Слідчий показує мені його і, виправдовуючись, каже:
— От, ми таке подаємо нашому "першому".
А ось тут — він показує на великий хрестик у кутку аркуша — залишити або плюс, або мінус. Якщо мінус — то не рухаємось, якщо плюс — то можна.
Ось така “тіньова документація” у керівника ДБР Сухачова, за діяльністю якого, між іншими, має здійснювати нагляд та контроль Генеральної прокуратури. Але там все «схвачено».
Я взагалі не хочу, щоб думати, ніби я захищаю співробітників та керівництво НАБУ та САП. Щоб оцінити ефективність їх діяльності, необхідно серйозно зануритись у документи, рішення судів і статистику.
Але якби Генеральна прокуратура виконувала свої обов'язки належним чином, то, і САП, і НАБУ не були б потрібні.
І саме тому я впевнений, що під контролем Генпрокуратури НАБУ і САП краще працювати точно не стануть.
Окремо про роботу з арештами в НАБУ.
Я вважаю, що керівник НАБУ мав би подати у відставку, якби мав хоч краплю гідності, коли в його підпорядкуванні служили й відчували себе комфортно відверті агенти РФ.
І я зазначаю: за заявою СБУ, керівництво НАБУ було поінформовано про одного зі співробітників, але не вжило заходів, покликаних забезпечити безпеку та прозорість своєї інституції.
Але в нас, схоже, ніхто в таких органах не вміє брати на себе відповідальність.
І, можливо, якби ці всі керівники думали не лише про свою "дупу" в теплому кріслі, а про інституцію, державу та закон, в Україні було б трішки більшої справедливості й права верховенства.
«Влада розбещує, а абсолютна влада розбещує абсолютно».
— Лорд Актон

Мало хто з депутатів може пригадати, щоб закон такої важливості був так швидко проштовхнутий через парламент. Ухвалення законопроекту №12414, який підпорядковує два головні незалежні антикорупційні органи України призначеному президентом генеральному прокурору у воєнний час, було схоже на те, що його ухвалювали в паніці. Він був представлений на поспішно скликаному засіданні комітету 22 липня о 8 ранку. До обіду законопроєкт поспіхом передали на підпис президенту. Люди Володимира Зеленського змогли знайти необхідну кількість голосів для комфортного ухвалення законопроєкту: 263 депутати проголосували "за" і лише 13 наважилися проголосувати "проти". Але голосування, спрямоване на підрив найбільш послідовних антикорупційних реформ в Україні, кидає тінь на майбутній курс країни.

Україна йшла до цього моменту протягом кількох тижнів, і, як видається, посилення придушення внутрішнього інакомислення. На початку липня уряд заблокував призначення Олександра Цивінського, відомого детектива, на вакантну посаду директора Бюро економічної безпеки. За цим послідував політично вмотивований арешт Віталія Шабуніна, відомого антикорупційного активіста. В середині липня, в результаті переформатування уряду, були підвищені на посадах надлояльні особи, в тому числі новий прем'єр-міністр. Потім, 21 липня, Служба внутрішньої безпеки та Генеральна прокуратура розпочали десятки обшуків, спрямованих проти співробітників НАБУ та САП - слідчих та прокурорських органів незалежної антикорупційної системи України, створеної під наглядом Заходу після так званої революції на Майдані у 2014 році. Офіцерів звинуватили в корупції та незаконних зв'язках з Росією.

Ці тривожні епізоди могли загубитися в хаосі, який визначає внутрішню українську політику та конкурентну правоохоронну систему. Активні розслідування тривають; без повного знання доказів не можна виключати фактичної злочинності з боку тих, проти кого спрямовані ці дії. Агресивний характер деяких українських антикорупційних кампаній призвів до поляризації суспільства, залишивши їх без прихильників. Але рішення уряду розпочати повномасштабну атаку на реформи часів Майдану свідчить про те, що за цим стоїть щось зловісне. Джерела припускають, що спусковим гачком для законопроекту могло стати початок розслідувань НАБУ щодо оборудок інсайдерів Офісу президента.

Атака на антикорупційну інфраструктуру України шокувала багатьох у команді пана Зеленського. Один чиновник припустив, що поспіх і масштаби законопроекту нагадують сумнозвісні закони про заборону протестів від 16 січня 2014 року, один з останніх актів уряду Віктора Януковича перед тим, як диктатор був змушений тікати з Києва на гелікоптері. Інший інсайдер припустив, що в Адміністрації президента вирішили скористатися моментом, який нещодавно привернув на свій бік американського президента Дональда Трампа після того, як він, схоже, розчарувався у Владімірі Путіні. "Фокус тепер переключився на внутрішніх ворогів", - сказав інсайдер. Але для Ярослава Железняка, депутата, який був присутній у Раді під час голосування, значення було грубішим. "Сьогодні 263 радісних депутати легалізували корупцію, - сказав він. "Послання було простим: ви можете брати все, що завгодно, поки залишаєтеся лояльними".

У ніч на 22 липня пан Зеленський підписав законопроєкт №12414. Європейський Союз, один із ключових фінансистів України, закликав його зробити паузу. Комісар ЄС з питань розширення Марта Кос написала в соціальних мережах до підписання цього закону, що він матиме негативний вплив на переговори про членство України в ЄС. "Незалежні органи, такі як НАБУ і САП, необхідні для шляху України до ЄС", - написала вона. У Києві посли країн "Великої сімки" виступили зі спільною заявою, в якій висловили "серйозну стурбованість". Але така риторика не мала великого впливу.

Як демократична держава, Україна зазнає нападок з двох джерел. Її першим і найочевиднішим супротивником є Москва, яка давно хоче повернути країну до часів, коли вона була іграшкою Кремля, простим російським сателітом.

Але можна стверджувати, що існує ще один підступний та агресивний супротивник зсередини — власне напівавтократичне керівництво країни.

Саме про це вже кілька місяців стверджують опозиційні законодавці та активісти громадянського суспільства, оскільки адміністрація президента України захоплює все більше влади, послаблюючи інші керівні та регіональні інституції, включаючи парламент країни, водночас залякуючи критиків, намагаючись змусити їх замовкнути за допомогою кампаній з ганьбою або називаючи їх російськими маріонетками.

Вони кажуть, що масштаби цього демократичного відступу стали очевиднішими цього тижня після того, як президент Володимир Зеленський розформував два ключові антикорупційні агентства України , які зосереджувалися на високопосадовцях уряду. Цей крок спричинив перші загальнонаціональні вуличні протести з початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році.

У Києві сотні протестувальників зібралися біля президентського комплексу, тоді як натовпи ветеранів, військовослужбовців та цивільних осіб зібралися в десятках інших міст, включаючи Львів та прифронтові міста Одесу та Дніпро. Незважаючи на мітинги, Зеленський схвалив новий закон , який передасть суттєві повноваження над Національним антикорупційним бюро (НАБУ) та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) політично призначеному генеральному прокурору.

Президент США Дональд Трамп, давній заклятий ворог Зеленського, міг бути мимовільним союзником, коли український лідер переслідував борців з корупцією у своїй країні.

«Він знає, що США не тиснутимуть на нього», – сказав колишній міністр Зеленського, який попросив не називати його імені через страх помсти. Рішення про ліквідацію відомств було результатом «усвідомлення того, що НАБУ продовжуватиме зближуватися з іншими людьми у внутрішньому колі влади», – сказали вони, посилаючись на розслідування НАБУ щодо захоплення земель колишнього віце-прем’єр-міністра Олексія Чернишова як на те, що мало б налякати інсайдерів.

«Це логічна кульмінація затягування гайків у себе вдома. Новий наратив простий: або ти з Зеленським, або ти російський агент», – додали вони.

За словами Стіва Беннона, колишнього головного стратега Трампа та ведучого подкасту «Військова кімната», рішення Зеленського націлитися на антикорупційні агентства, можливо, було розумним. «Він знає, що MAGA намагається звинуватити його у крадіжці мільярдів. Краще, щоб Марджорі Тейлор Грін та «Військова кімната» скиглили про корупцію, ніж насправді мали там офіс і людей, яких він не контролює, щоб щось із цим робити», – сказав він POLITICO.

Зі зростанням тиску громадськості та ЄС на Зеленського, український лідер, схоже, запропонував поступку в середу ввечері, заявивши у своєму звичайному вечірньому зверненні, що він просуватиме нове законодавство у відповідь на вимоги протестувальників, яке забезпечить «всі норми незалежності антикорупційних інституцій».

Що він мав на увазі, залишається незрозумілим, і це не вгамувало громадського гніву через закон, який він підписав так поспіхом.

Два згадані агентства були створені у 2015 році за наполяганням ЄС та інших міжнародних партнерів, включаючи адміністрацію тодішнього президента США Барака Обами. Вашингтон і Брюссель хотіли бачити, як Україна справді бореться зі своєю глибоко вкоріненою та ендемічною проблемою корупції, і наполягали на створенні антикорупційних органів, незалежних від уряду, які були б достатньо потужними для розслідування правопорушень високопосадовців та осіб, які мають політичні зв'язки.

Але Закон № 12414, який Зеленський швидко підписав після того, як його з майже безпрецедентною поспішністю ухвалила Верховна Рада, тепер позбавляє цієї незалежності як НАБУ, так і САП. Натомість він надає Генеральній прокуратурі повноваження видавати накази цим органам і перепризначати справи їхньому власному прокурору, фактично ліквідуючи гарантії, що захищають ці органи від неправомірного політичного втручання.

У своєму зверненні у вівторок увечері Зеленський запевнив українців, що не має наміру підривати роботу жодного з відомств, натякаючи, що зміни необхідні для захисту цих органів від російського впливу. «Антикорупційна інфраструктура працюватиме, тільки без російського впливу — її потрібно від цього очистити. І має бути більше справедливості», — написав він в інтернеті.

Але ні він, ні його впливовий керівник апарату Андрій Єрмак, який виконує обов'язки співголови , не вказали, як саме Москва могла впливати на будь-яке з цих відомств.

Леся Василенко, депутатка опозиційної проєвропейської партії «Голос», назвала ліквідацію антикорупційної структури «поганим рішенням. Неправильним рішенням». В інтерв'ю POLITICO вона сказала: «Я дуже пишаюся українцями, які вийшли на вулиці, щоб відстоювати те, що правильно, і ту Україну, якої насправді хоче народ». Але вона також застерегла, що «ми живемо у дуже складний час. Останнє, що нам потрібно, це революція посеред війни».

Звичайно, посадовці НАБУ та САП розглядають Закон № 12414 як загрозу своїм місіям. «Фактично, антикорупційну інфраструктуру було ліквідовано голосами 263 членів парламенту», – заявив голова НАБУ Семен Кривонос на спільному брифінгу для преси з головним антикорупційним прокурором Олександром Клименком. «Дві незалежні інституції, НАБУ та САП, фактично ставлять у повну залежність». (За даними місцевих ЗМІ, 18 законодавців, які проголосували за новий закон, є підозрюваними у розслідуваннях НАБУ.)

Незважаючи на запевнення Зеленського, такої ж думки дотримуються і посадовці та дипломати ЄС. Протягом місяців вони гірко скаржилися — хоча завжди приватно — на відступ українського президента від демократичної позиції. Вони незадоволені чисток та перестановок , в результаті яких з уряду пішли більш незалежні міністри та чиновники, такі як колишній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба та колишній керівник національної мережі електропередач України Володимир Кудрицький.

Їх не влаштовувало звільнення командувача збройними силами генерала Валерія Залужного, який мав конфлікт з президентом як щодо військової стратегії, так і щодо необхідності мобілізації набагато більшої кількості українців для боротьби, не кажучи вже про незрозумілий вплив, який Єрмак, схоже, має на Зеленського. Чиновники ЄС також висловили побоювання, що пошуки зрадників та російських колаборантів, організовані владою, перетворюються на політичне полювання на відьом, спрямоване на те, щоб змусити критиків замовкнути.

Однак досі ці побоювання трималися в таємниці — значною мірою для того, щоб уникнути пропагандистського подарунка Москві чи підриву підтримки Заходу оборони України.

Але цього разу все інакше.

У своїх публікаціях у соціальних мережах перед схваленням нового закону єврокомісар з питань розширення Марта Кос заявила, що ця ситуація зашкодить переговорам України про вступ. «Незалежні органи, такі як НАБУ та САП, є важливими для шляху України до ЄС», – написала вона. Тим часом посли країн G7 у Києві опублікували спільну заяву, в якій висловили свою «серйозну стурбованість».

Інші високопосадовці в Брюсселі також висловили своє несхвалення, зокрема президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, яка вимагала відповідей від Зеленського.

То чому ж посадовці ЄС лише зараз публічно висловлюють своє занепокоєння щодо цієї монополізації влади?

Частково це пов'язано з тим, що дії щодо антикорупційних органів були настільки відвертими. За даними як публічних джерел, так і посадовців антикорупційних служб, які поспілкувалися з POLITICO на умовах анонімності, НАБУ розпочало розслідування дій інсайдерів та міністрів Адміністрації президента. Крім того, адміністрація президента почала переслідувати антикорупційних активістів, таких як Віталій Шабунін, голова громадської організації «Центр протидії корупції».

Шабунін попередив у соціальних мережах: «Генеральний прокурор Зеленського припинить розслідування проти всіх друзів президента».

Різка реакція громадськості, ймовірно, також привернула увагу ЄС. «Kyiv Independent», англомовне ЗМІ, яке уважно читають у Брюсселі, опублікувало різко критичний заголовок своєї редакційної статті : «Зеленський щойно зрадив українську демократію — і всіх, хто за неї бореться».

Опозиційний депутат Микола Княжицький також погоджується, що поштовхом для розправи з відомствами стали їхні напади на інсайдерів президента. «НАБУ було близьке до висунення звинувачень кільком надзвичайно впливовим людям, і владі потрібно було терміново захистити себе», – сказав він POLITICO.

Він також підозрює, що Зеленський та Єрмак вважали, що так можна обмежити незалежність відомств і уникнути покарання. «Вони вважають, що ні ЄС, ні США не виявлятимуть такого ж інтересу до діяльності антикорупційних органів, як раніше, оскільки вони все одно будуть змушені підтримувати Україну», – сказав Княжицький.

КИЇВ — Тисячі людей заполонили площу в центрі Києва в середу ввечері та зібралися масово в інших містах по всій охопленій війною країні на другий день протестів проти закону, підписаного президентом Володимиром Зеленським, який надає генеральному прокурору контроль над основними антикорупційними органами України — крок, який, на думку багатьох громадян, скасує реформи, запроваджені після продемократичної революції понад 10 років тому.

Демонстрації — безумовно, найбільші в країні з часів вторгнення Росії у 2022 році — були мирними, але натовп кипів від люті населення, яке пережило майже 3,5 роки жахливої війни, щонічних атак безпілотників, втрати близьких і тепер має зіткнутися зі страхами, що їхня країна відмовляється від тих самих цінностей, за які борються та гинуть її війська.

Багато хто розцінив поспішне прийняття закону, що позбавляє незалежності двох антикорупційних органів — Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) — як самоспричинену кризу для Зеленського, який, діючи в умовах воєнного стану, вже консолідував величезну владу в президентській посаді та стикається зі звинуваченнями з боку політичних конкурентів у тому, що він схиляється до автократії.

«Це Україна, а не Росія», – проголошували на багатьох саморобних вивісках.

Протестувальники прибули з дітьми та собаками, на протезах та в інвалідних візках, несучи синьо-жовті українські прапори та вигукуючи, щоб уряд скасував закон, який викликав величезне обурення громадськості, стривожив колишніх чиновників та викликав занепокоєння серед європейських союзників України, які стають головним джерелом зброї та економічної допомоги для країни на тлі невизначеної підтримки з боку Сполучених Штатів.

«Ось як має виглядати демократія», – сказав 41-річний Антон Авринський, підприємець у сфері технологій, який приєднався до натовпу разом зі своєю дружиною Віталією та їхнім 9-річним сином Іваном. Під час війни країна повинна залишатися єдиною навколо президента, сказав він, але також не повинна боятися виправляти його помилки.

«Ми тут, щоб допомогти йому не приймати неправильних рішень», – сказав Авринський.

Цей закон привернув увагу до історії ендемічної корупції в Україні, яку недоброзичливці країни вже давно використовують для критики. Він також може вплинути на кандидатуру України на вступ до Європейського Союзу.

Коли натовпи почали збиратися другу ніч поспіль, Зеленський показав ознаки неминучого відступу. Президент сказав, що він «почув, що люди говорять цими днями» і запропонує «план конкретних кроків, які могли б зміцнити верховенство права в Україні». Він запропонував законопроект, який забезпечить незалежність усіх антикорупційних інституцій країни.

Але маси, здавалося, були незадоволені його відповіддю, і багато хто сказав, що вони були вражені тим, як швидко уряд ухвалив закон, не враховуючи громадську думку, що деякі вважали сигналом того, що їхній уряд прямує до неконтрольованої автократії.

35-річна Марія Голота, яка майже на дев'ятому місяці вагітності, несла плакат з написом «Я хочу народжувати у справедливій Україні».

«Ми вирішили жити тут, і якщо ви живете тут, ви повинні боротися за справедливі закони та прозорість», – сказав Голота.

Здавалося, що закон поспіхом пройшов через парламент, «щоб, можливо, ніхто його не помітив», – сказав її чоловік, Данило Голота, який служить у Третій штурмовій бригаді України. «Більшість людей готові встати, піти на протест і боротися. Ми втратили забагато, тому ми не готові просто проковтнути те, що нам не подобається».

Демонстранти зібралися в середу перед театром на площі Івана Франка, поблизу адміністрації президента, у значно більшій кількості, ніж приблизно 2000 людей, які протестували у вівторок увечері, вигукуючи: «Ганьба!». Штаб-квартира президента зараз розташована за кількома блокпостами та оточена невеликими горами мішків з піском для захисту від російських авіаударів.

Натовп співав державний гімн, скандував «Слава Збройним Силам України» та відроджував популярні скандування з минулих революцій, зокрема «Разом нас багато — нас не перемогти!». Деякі молоді люди вилазили на балкони театру, розмахуючи українськими прапорами та очолюючи вітання. Інші сиділи на фонтанах та статуях, або розкладали садові стільці та ковдри для пікніка.

39-річний Олег, український солдат, який говорив за умови, що його називатимуть лише ім'ям, оскільки його батьки проживають під російською окупацією в Запорізькій області, втратив ліву ногу в бою наприкінці минулого року. Він сказав, що приєднався до натовпу, бо боїться, що закон поставить під загрозу майбутнє України в Європейському Союзі — те саме майбутнє, за яке він боровся на сході країни, доки не наступив на російську протипіхотну міну поблизу міста Торецьк.

«Це просто образливо навіть для цивільної особи», – сказав Олег. «З військової точки зору також образливо, що ці хлопці стоять там і воюють, і це те, що відбувається всередині компанії».

18-річна Барбара Варвара гуляла зі своєю собакою Манею, яку віддали на усиновлення після того, як вона отримала поранення на сході Донецької області кілька місяців тому. На шиї Мані була табличка з написом: «Скоро навіть собаки не захочуть тут жити».

«У нашій країні так багато корупції, і ми нічого не можемо вдіяти», – сказала Варвара. «Я тут, щоб показати, що ми проти цього».

Закон, який був прийнятий парламентом і підписаний Зеленським у вівторок, передає НАБУ та САП під контроль Генеральної прокуратури, що, на думку критиків, фактично скасовує їхню незалежність.

Ці дві установи були основними антикорупційними органами, створеними в рамках агресивної кампанії проти державного хабарництва та інших зловживань з часів Майдану 2014 року, коли сотні тисяч українців вийшли на вулиці, частково тому, що їм набридла нестримна корупція за президента Віктора Януковича.

Ці два органи функціонували незалежно від зовнішнього контролю. У середу Зеленський, який намагався представити закон як спосіб посилення антикорупційних зусиль, зустрівся з керівниками правоохоронних та антикорупційних органів країни, включаючи НАБУ та САП.

Однак після зустрічі НАБУ та САП опублікували спільну заяву, в якій зазначили, що «законодавчі зміни, прийняті вчора, суттєво обмежують» їхню незалежність.

«Для відновлення повноцінної та незалежної роботи необхідні чіткі та недвозначні кроки на законодавчому рівні щодо відновлення гарантій, скасованих парламентом», – йдеться у заяві.

Мер Києва Віталій Кличко, який був присутній на першому протесті у вівторок, написав у соціальних мережах, що ті, хто відповідає за закон, «швидше тягнуть Україну до авторитаризму».

Українські законодавці, які проголосували проти законопроекту, заявили, що Зеленський серйозно недооцінив як внутрішню, так і міжнародну реакцію на цей крок, який розглядається як спроба стримати посадовців, яким доручено самостійно розслідувати справи про корупцію, зокрема ті, що можуть стосуватися близького оточення президента.

Цей крок, схоже, відображає зростаючу дистанцію Зеленського від покоління, яке започаткувало нову демократичну еру після революції 2014 року, — багато з яких зараз борються на передовій за ті ж демократичні цінності, які вони відстоювали на вулицях понад десять років тому.

«Найстрашніше те, що його використовуватимуть наші вороги», – сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе, депутатка від української партії «Європейська солідарність», яка побоюється, що сторонні люди використають цю невдачу, щоб спробувати зобразити Україну як країну, яка все ще загрузла в корупції. Климпуш-Цинцадзе, яка багато працювала над заявкою України про вступ до ЄС, проголосувала проти закону.

Росія, яка давно посилює наратив про корупцію в Україні, швидко відреагувала на цю подію, а речник Кремля Дмитро Пєсков заявив у середу, що американські та європейські податкові кошти «були розграбовані».

Тим часом Росію вже давно критикує Захід за один із найгірших показників корупції у світі.

Підписання Зеленським закону стало випробуванням неписаної домовленості між українським суспільством та урядом про те, що під час війни не буде політичного повстання через спільне розуміння того, що Росія є ворогом, сказав Володимир Ар'єв, депутат, який належить до тієї ж партії, що й Климпуш-Цинцадзе.

«Він справді неправильно розрахував реакцію суспільства», – сказав він про Зеленського. «Ми боремося проти Росії не лише як країни, а й як моделі».

У середу президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн зателефонувала Зеленському, щоб висловити «свою серйозну стурбованість щодо наслідків поправок» та «запросила пояснень від українського уряду», повідомив речник Європейської комісії.

«Повага до верховенства права та боротьба з корупцією є ключовими елементами Європейського Союзу», – сказав речник. «Як країна-кандидат, від України очікується повне дотримання цих стандартів. Компромісу бути не може».

У понеділок агенти Служби безпеки України, СБУ, Генеральної прокуратури та Державного бюро розслідувань здійснили обшуки в офісах НАБУ, заявивши про існування «російського «крота» в одному з елітних підрозділів бюро», – заявив голова СБУ Василь Малюк.

Однак багато українців категорично відкинули обґрунтування закону, надані урядом. Цей крок проти агентств також відбувся через місяць після того, як НАБУ порушило кримінальну справу проти віце-прем'єр-міністра Олексія Чернишова за звинуваченням у «зловживанні службовим становищем та отриманні неправомірної вигоди у значних розмірах для себе та третіх осіб».

Це був один із найвищих випадків корупції з тих пір, як Зеленський став президентом шість років тому, спрямований проти одного з найближчих союзників його впливового керівника апарату Андрія Єрмака. Чернишов заперечував звинувачення, але втратив свою посаду під час перестановки в уряді минулого тижня.