Піккардійська терція - Етюди (2009) [MP3] | A Capella
Стиль: A Capella
Країна, місто: Україна, Львів
Сайти: Офіційний сайт
Видавець: UKRmusic
Виконавці:
Володимир Якимець : художнiй керiвник, тенор
Ярослав Нудик : тенор-універсал
Андрiй Капраль : тенор
Андрiй Шавала : бас
Роман Турянин : високий голос, тенор
Богдан Богач : баритон
Пісні:
1. Останній літній дощ (О. Садова, В. Якимець) - 00:03:23
2. Трамвайні етюди (Т. Угрин, В. Якимець) - 00:04:07
3. Там, де неба блакить (Т. Угрин, В. Якимець) - 00:03:57
4. Sole mio (G. Capurro, E. Di Capua) - 00:02:48
5. Shamps Elysses (Pierre Delanoe) - 00:02:21
6. I can't help (G. Weiss, H. Peretti, L. Creatore) - 00:04:27
7. Очі відьми (Д. Добрийвечір) - 00:05:08
8. Коломбіна (Г. Аполінер, М. Лукаш, Я. Нудик) - 00:02:42
9. Заспіваєм ще хоч раз (М. Осєцка, Т. Угрин, В. Цибулько, С. Краєвскій) - 00:03:29
10. Ой, летіли дикі гуси (Ю. Рибчинський, І. Поклад) - 00:04:01
11. Гранули (ТНМК) - 00:05:50
12. Я вчора потрапив на небо (О. Сливинський, А. Срельбицький) - 00:04:26
13. Трамвай (О. Шевченко) - 00:04:32
14. Львів (М. Хемар, В. Лучишин, А. Кирчів) - 00:03:25
Тривалість: 53:43
Мова: українська
Аудіо-кодек: MP3
Бітрейт: 320 кб/с
Джерело: оригінальний диск
Додаткова інформація:
В альбомі "Етюди" "Піккардійська терція" вперше максимально наблизилася до джазової гармонії, додаючи пісням дуже виразних інтонацій та чіткого ритму. Найбільше джазовість проявляється у незвичних аранжуваннях Володимира Якимця, нестримних імпровізаціях соліста Андрія Капраля й віртуозному супроводі барабанів та перкусії. Тож пісні на концертах щоразу звучатимуть із новими вокальними "колінцями" та суттєво відрізнятимуться від записаних у альбомі. Найнесподіванішим джазовим експериментом стала пісня "Ой, летіли дикі гуси", яку, здавалося би, після Ніни Матвієнко та Руслани неможливо було наново перелицювати. (Взято з нашої головної=)
Отже, "Етюди". За визначенням, етюд – п’єса, заснована на частому застосуванні якогось важкого прийому виконання і призначена для вдосконалення техніки виконання. Ну а така назва альбому дає підстави говорити про неабияку скромність Піккардійської Терції у справі оцінювання власної майстерності. Це, звичайно, плюс – адже немає меж для досконалості – але Терція вже не раз довела, що цілком здатна бездоганно виконати все, що поставить собі на меті. І – блискуче доводить це знов. Альбом чудово збалансовано, він точно зможе задовольнити найрізноманітніші смаки. Авторські композиції – є. Обробки – будь ласка, тут можна знайти дійсно знамениті пісні, і не лише з України. І аранжування, як завжди, приємно вражають тонкою простотою – але цього разу вони сповнені справжнього джазового настрою. А значить, і враження простоти є дещо оманливим – воно виникає, радше, завдяки напрочуд легкій подачі секстету. І, якщо Ви скучили за примхливими візерунками, то їх тут теж вистачає – знайшлося місце навіть для скету. Але – жодного надміру. Те ж стосується і перкусії: її на альбомі чимало, більше того – залучено навіть і ударну установку. Але звучить ритм-секція дуже акуратно, ненав’язливо. Словом, нові фарби – нові обрії. Після виходу другого тому "Антології" хотілося чогось такого легкого, завзятого, радісного – чогось на манер продовження першого тому тої ж-таки "Антології". Так воно і сталося, "Етюди" підтримали саме цю лінію – і, треба сказати, вийшов цей альбом навіть світлішим за свого попередника. То, може, тепер на черзі вже чисті імпровізації? (Взято з УМКИ, автор Антон Йожик Лейба)
Якщо Ви справді бажаєте підтримати українське - після прослуховування, якщо музика вам сподобалась, придбайте ліцензійний диск. Підтримаймо вітчизняних виконавців!