Перлини поезії сходу / О. Хайям та ін. (2008) [djvu] | Оцифровано Гуртом

Нові коментарі

Нова тема   Відповісти
Автор Повідомлення
Krig 
Оцифрування книг Гуртом
Оцифрування книг Гуртом


З нами з: 02.02.12
Востаннє: 19.08.17
Повідомлень: 355

2013-01-17 18:49  
Перлини поезії сходу / О. Хайям та ін. (2008) [djvu] | Оцифровано Гуртом

Перлини поезії сходу / О. Хайям та ін. (2008) [djvu] | Оцифровано Гуртом


Мова: українська
Опис:
До збірки входять найкращі переклади творів видатних персько-таджицьких поетів середньовіччя : Омара Хайяма, Ібн Сіни, Сааді, Рудакі, Гафіза, Джамі у виконанні українського поета і перекладача з покоління розстріляного відродження Василя Мисика.
Книга має велику кількість графічних ілюстрацій.
Відкриває книжку вступна стаття лауреата Шевченківської премії Леоніда Талалая.
Про Василя Мисика

Біографія
Василь Олександрович Мисик народився 24 липня 1907 року в селі Новопавлівка Межівського району Дніпропетровської області в родині священика. Закінчив Харківський технікум сходознавства (таджицький відділ) та заочно фізико-математичний факультет Харківського університету.
Друкувати почав як поет, 1922 року, причому з перших літературних кроків поета радо привітав Павло Тичина. Справжнім дебютом була публікація 1923 року у журналі «Червоний шлях». Учитель семирічки, що її закінчив майбутній літератор, письменник Аркадій Казка був по суті й літературним хрещеним батьком Василя Мисика, бо саме він рекомендував поезії свого учня автору «Сонячних кларнетів».
У довоєнний період вийшли друком і були прихильно зустрінуті критикою поетичні збірки В. Мисика «Трави» /1927/, «Блакитний міст» /1929/, «Чотири вітри» /І930/, «Будівники» та «Турксиб» /обидві 1933 року/.
На жаль, не оминула В. Мисика, як і Косинку й Зерова, сталінсько-берїївська ідеологічна пильність. 4 листопада 1934 року за постановою Харківського ДПУ у справі зі звинувачення «у приналежності до ОУН і підготовці терактів проти керівних діячів партії та уряду» В. Мисика було заарештовано, а вже півроку потому — через брак достатніх даних — слідство було припинено. Однак сатанинський план статистичного поступу терору діяв попри логіку істини. Тож 19 липня 1935 року особливою нарадою при НКВС СРСР В. Мисика було засуджено строком до п'яти років виправно-трудових робіт. Покарання поет відбував на Соловках.
Навесні 1940 року після звільнення В. Мисик оселився у рідному селі. Невдовзі, у роки війни, йому випало ділити злигодні й випробування з фронтовими побратимами. Не уник безталанний вояк і фашистського полону. Втім, навесні 1945 року поет разом із групою військовополонених тікає з концтабору. Але тільки 1956 року з Василя Мисика було знято всі обвинувачення, і його повністю було реабілітовано ухвалою військового трибуналу.
Василь Мисик був членом Спілки селянських письменників «Плуг», літературних організацій Пролітфронт, Всеукраїнської спілки пролетарських письменників. Після вимушеного мовчання й довгоочікуваної реабілітації у В. Мисика одна за одною виходять друком «Вибране» /І958/, збірки лірики «Борозни» /1962/, «Верховіття» /1963/, «Чорнотроп» /1966/, «Біля криниці» /1967/, «Береги» /1972/, «Планета» /1977/, Твори в 2-х томах. Виступає В. Мисик також у жанрах оповідання й нарису: «Ґалаґанів сон» /1930/, «Тисячі кілометрів», «Казахстанська магістраль» /1932/, «Брянський ліс» /1978/.
На окрему увагу заслуговує плідна перекладацька спадщина В. Мисика, за яку 1977 року поета було відзначено премією імені М. Рильського. У Мисикових інтерпретаціях українською мовою озвучені поезії Байрона, Шекспіра, Пушкіна, Шеллі, Бернса, Лонгфелло, Кітса, Уїтмена, Гете, Гельдерліна, Беранже, Жака Превера та інших європейських авторів. Як фаховий сходознавець представив В. Мисик і блискучу плеяду поетів Сходу: Рудакі /Вибране, 1962/, Омара Хайяма /Рубаї, 1965/, Гафіза /Лірика, 1971/, Фірдоусі /З «Шах-Наме», 1975/.
Помер Василь Мисик на сімдесят шостому році життя 3 березня 1983 року. Творчість В. Мисика досліджували в Україні В. Іванисенко, О. Тимченко, Б. Корсунська, І. Драч, О. Лупій, О. Шугай та ін. Ряд творів поета перекладено російською, білоруською, чеською, болгарською та іншими мовами.
До 100-річчя поета у Харкові вийшла книжка вибраної лірики Василя Мисика «Чорнотроп» /вид. «Майдан», 2007, вступне слово А. Перерви. Упорядник І. Перепеляк/.
Ранній дебют
У 1922 закінчив семирічку, де йому пощастило навчатися мови й літератури в талановитого педагога Аркадія Казки, який запримітив поетичне обдарування юнака. Зшиток із його віршами Казка надіслав своєму другові Павлу Тичині, а той, у свою чергу, показав поезії школяра Миколі Зерову, Максиму Рильському, Павлу Филиповичу. Відтоді після публікації (1923) кількох поезій у журналі «Червоний шлях» Василь Мисик став входити в літературу.
1926 переїхав до Харкова, влаштувався коректором у друкарні, а згодом став бібліотекарем у Будинку літератури імені Василя Блакитного. 1927 побачила світ його перша збірка «Трави».
Одночасно з творенням оригінальних поезій Мисик багато перекладав. Ще навчаючись у школі, виявив неабиякий інтерес до чужоземних мов: самотужки оволодів німецькою, французькою. Живучи в Харкові, став відвідувати курси англійської. Там же вступив до технікуму сходознавства. Мисик перекладав з російської, білоруської, єврейської, польської, німецької, французької, а найбільше — з англійської, перської і таджицької.
На час утворення Спілки письменників СРСР (1934) 27-річний Мисик уже був автором поетичних збірок «Трави», «Блакитний міст», «Чотири вітри», «Будівники», збірки оповідань «Ґалаґанів сон», двох книжок нарисів про Схід, численних перекладів. Він належав до літературної організації «Плуг», але за своєю творчою позицією був близьким до групи так званих «неокласиків».
Кримінальне переслідування
Уночі 4 листопада 1934 року Мисика викрали з власної квартири у будинку «Слово» наймити Харківського ДПУ СРСР. За свідченням Василя Минка, який жив у тому ж будинку поверхом вище, Мисика заарештували помилково — ордер був виписаний саме на нього.
За постановою Бордона, оперуповноваженого СПВ УДБ НКВС УРСР у Харківській області, від 9 листопада 1934, його направили в Київ, де було сконцентроване слідство у справі зі звинувачення великої групи української інтелігенції у приналежності до ОУН і підготовці терактів проти керівних діячів партії та уряду, що інкримінувалося й Мисикові як членові «харківської терористичної групи» (крім Мисика, за фальшивими показаннями А. Біленького-Березинського, до «харківської групи» належали Р. Сказинський та Р. Шевченко). 13—15 грудня виїзна сесія Військової колегії Верховного суду СРСР під головуванням Ульріха засудила 28 звинувачуваних у цій справі до розстрілу — зокрема Григорія Косинку, Дмитра Фальківського, Костя Буревія, Олексу Влизька, Івана і Тараса Крушельницьких, Р. Шевченка, Р. Сказинського. Справу Мисика, який, попри всі тортури слідчого Грінера, категорично відмовився визнати себе винним, направили на додаткове розслідування  — разом із справами ще восьми звинувачуваних.
26 лютого 1935 затверджено обвинувальний висновок. Через брак достатніх даних, щоб віддати Мисика до суду, слідство у його справі припинили. Водночас постановлялося направити справу на «особливу нараду» при НКВС СРСР з клопотанням про ув'язнення його у виправно-трудовий табір строком на 5 років — «беручи до уваги, що Мисик виходець з попівської родини і був зв'язаний з українськими націоналістичними елементами, а тому є особою соціально небезпечною і його перебування в Україні в нинішній час небажане»… 19 липня 1935 Особлива нарада при НКВС СРСР засудила його до 5 років виправно-трудових таборів. Незаслужене покарання Мисик відбував на Соловках.
Навесні 1940 поет, після відбуття каторги, оселився в рідному селі. Від 1941 у радянських військах, потрапив у полон. Навесні 1945 разом із групою солдатів, виведених на розстріл, утік із німецького табору для радянських військовополонених.
Повернення в літературу
Після репатріації до СРСР почалося, як не дивно, поступове творче відродження поета. 1956 з Мисика раптом зняли всі звинувачення. 16 жовтня 1956 ухвалою військового трибуналу Київського військового округу його реабілітували.
Починаючи з 1958 одна за одною виходять поетичні книжки Мисика.

Автори: Омар Хайям, Ібн Сіна, Сааді, Рудакі, Гафіз, Джамі
Переклад: Мисик Василь
Місце видання: Донецьк
Видавництво: Бао
Формат: djvu
Кількість сторінок: 384
Джерело: Власне сканування та обробка
Підтримайте українське книговидання, купіть паперовий варіант книги.

книга оцифрована у рамках проекту
"Оцифрування книг Гуртом"



Золотий реліз (завантажене не впливає на рейтинг)
 Трекер:    Зареєстрований   

Завантажити / скачати книгу українською



відео для новачків



 Зареєстрований:   2013-01-17 18:49
 Розмір:   2 MB 
 Оцінка літератури:   10/10 (Голосів: 16)
   
pyatachok 
Координатор літератури


З нами з: 30.01.10
Востаннє: 19.08.17
Повідомлень: 1331

2013-01-17 18:53  
Krig
В назві потрібно вказати автора, а не перекладача.

cizarion написано:

6. Якщо авторів четверо і більше, на початку їх зовсім не вказується. У такому випадку вказується тільки перший наступним чином:
Приклад: Психологізм в літературі / М. Марченко та ін.

Ярпен 
Оцифрування книг Гуртом
Оцифрування книг Гуртом


З нами з: 09.10.13
Востаннє: 17.08.17
Повідомлень: 1871

2015-07-27 15:44  
pyatachok написано:
В назві потрібно вказати автора, а не перекладача.
ББК 84(0)9
М65
Мисик В. О.
М65 Перлини поезії Сходу. — Донецьк: ТОВ ВКФ
«БАО», 2008. — 384 с.: іл.
ISBN 978-966-481-135-1
Василь Олександрович Мисик — видатний український
письменник, перекладач з європейських та східних мов. Його
перу зокрема належать довершені переклади східної класич¬
ної поезії середньовіччя. Справжньою прикрасою збірки є спов¬
нені тонкої іронії графічні ілюстрації.
Відкриває книжку вступна стаття поета Леоніда Талалая,
лауреата Шевченківської премії.
Видання адресоване широкому загалу шанувальників
поезії.
Але про що я... Щоби побачить цю інформацію, потрібно хоча б книжку завантажити. )

viter07 
Оцифрування книг Гуртом
Оцифрування книг Гуртом


З нами з: 20.09.09
Востаннє: 09.08.17
Повідомлень: 344

2015-07-27 16:42  
Посилання на зразки сторінок все-одно не працює, варто його прибрати.
Ще й посилання на кацапську сторінку - бррр...

Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години

Нова тема   Відповісти