Лютий-Лютенко І. Вогонь з Холодного Яру (1986) [pdf, fb2] | Оцифровано Гуртом

Нові коментарі

Нова тема   Відповісти
Автор Повідомлення
Askold25 
Модератор літератури


З нами з: 18.06.09
Востаннє: 22.11.17
Повідомлень: 651

2012-07-16 17:56  
Лютий-Лютенко І. Вогонь з Холодного Яру (1986) [pdf, fb2] | Оцифровано Гуртом

Лютий-Лютенко І. Вогонь з Холодного Яру (1986) [pdf, fb2] | Оцифровано Гуртом


Мова: українська
Опис:
Ця книга є спогадами колишнього повстанця Івана Лютого-Лютенка, більш відомого як отаман Гонта. У першій частині автор розповідає про своє дитинство, навчання, службу в російській імперській армії та армії УНР, про умови, які змусили його стати на нелегку стежку повстанської боротьби за волю України, та вимушений перехід на терени західноукраїнських земель, які на той час перебували у складі Польщі. У другій частині автор докладно описує своє перебування в Західній Україні в часи польського владарювання та німецької окупації, потім - життя на еміграції в Німеччині та Марокко до остаточного переїзду до Сполучених Щтатів.

Автор: І. Лютий-Лютенко
Місце видання: Детройт, США
Видавництво: Hamtramck Printing
Формат: pdf, fb2
Кількість сторінок: 146

Джерело: Бібліотека ім. Ольжича
Особиста оцінка: 9 - дуже сподобалося

книга оцифрована у рамках проекту
"Оцифрування книг Гуртом"
Інші книги про повстанство в роки Перших Визвольних змагань:

Барбон М. Зазим'є (1997) [djvu] | Оцифровано Гуртом
Гальчевський-Войнаровський Я. Проти червоних окупантів (1941-42) [pdf, fb2] | Оцифровано Гуртом
Горліс-Горський Ю. Отаман Хмара (1934) [doc] Дорошенко М. Стежками холодноярськими: Спогади 1918-1923 (1973) [pdf, fb2] | Оцифровано Гуртом
Завальнюк К. В. Провісники волі (2005) [pdf]
Іванущенко Г. М. Повстанський рух 20-х - 30-х рр. ХХ ст. на Сумщині [том 1] (2011) [pdf]
Історія банди Хмара / История банды Хмара (1931) [DOC]
Коваль Р. Багряні жнива Української революції (2005) [fb2]
Коваль Р. Коли кулі співали. Біографії отаманів Холодного Яру і Чорного лісу (2006) [fb2]
Коваль Р. Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею [Історичний нарис. Вид. 2-ге] (2012) [djvu] | Оцифровано Гуртом
Коваль Р. Отаман Зелений (2011) [fb2, djvu] | Оцифровано Гуртом
Коваль Р. Отаман Орлик (2010) [djvu] | Оцифровано Гуртом
Коваль Р. Отаман ''Святих і страшних'' (2000) [mp3]
Козельський Б.В. Шлях зрадництва й авантур (петлюрівське повстанство) (1927) [djvu]
Котляр Ю.В. Висунська і Баштанська республіки (2010) [pdf]
Лютий-Лютенко І. Вогонь з Холодного Яру (1986) [pdf, fb2] | Оцифровано Гуртом
Степовий Ю. В Херсонських степах (1947) [djvu, pdf]
Степовий Ю. Зв'язкова Віра (1948) [djvu, pdf]
Чепур-Удайський В.М. Заграва над Літками (2000) [pdf] | Оцифровано Гуртом


Золотий реліз (завантажене не впливає на рейтинг)
 Трекер:    Зареєстрований   

Завантажити / скачати книгу українською



відео для новачків



 Зареєстрований:   2012-07-16 17:56
 Розмір:   20 MB 
 Оцінка літератури:   9.4/10 (Голосів: 33)
   
ХЕндрюХ 
Поважний учасник


З нами з: 14.12.09
Востаннє: 21.11.17
Повідомлень: 213

2012-07-16 20:34  
Ого, тепер залишилося знайти тільки "Стежками Холодного Яру"
drtato 
Свій


З нами з: 28.10.10
Востаннє: 21.11.17
Повідомлень: 129

2012-07-17 16:29  
Пане ХЕндрюХ а хіба оце _Горліс-Горський Ю. Холодний Яр (1935-1937) [fb2]_ не те ж саме ?
Askold25 
Модератор літератури


З нами з: 18.06.09
Востаннє: 22.11.17
Повідомлень: 651

2012-07-17 18:06  
drtato
Відповім замість пана ХЕндрюХ, бо якраз займаюсь оцифровуванням "Стежок Холодноярських": Ні! Інший автор, інший стиль, окремі події перекликаються з подіями "Холодного яру", адже обидва автори були членами однієї повстанської організації, але більшість сюжетів відрізняються. М. Дорошенко, автор "Стежок..." воював у загоні Пилипа Хмари, а Ю.Горліс-Горський - у мельниківському загоні (або ж загін Чучупаки-Деркача). Горліс-Горський приєднався до повстанців Холодного яру взимку 1920 р., а через рік його відправили закордон, а М.Дорошенко був місцевим, і воював у тих краях значно довше... і тд., і тп.

ХЕндрюХ 
Поважний учасник


З нами з: 14.12.09
Востаннє: 21.11.17
Повідомлень: 213

2012-07-18 01:33  
О, Askold25 мене випередив і все дуже докладно описав. Останнім часом дуже проникся цією тематикою і нещодавно дізнався про існування цієї книжки та "Стежок". Ще на Ютубі можна знайти багато відео на цю тематику, а за те, що ми маємо можливість дізнатися правду треба дякувати Роману Ковалю, який вже років 15 займається цією тематикою. І що найцікавіше - пан Коваль з Горлівки, що доводить те, що й на Донеччині є справжні українці.

Все ж таки Шкляр підняв хвилю зацікавленості до цієї теми за що йому шана й повага, але у Горського краще описано, адже він був безпосереднім учасником тих подій. Тож покладаю великі надії й на ці дві книжки, оскільки вони також написані холодноярськими козаками.

П.с. Хто цікавиться подібною тематикою: нещодавно дізнався про Павлоградське повстання - теж досить цікава подія в нашій історії.

Gufijs 
Свій


З нами з: 04.02.10
Востаннє: 22.11.17
Повідомлень: 70

2012-07-18 07:29  
Не радив би вам покладати великі сподівання на Коваля з Лютенком.

Про науковий рівень першого яскраво свідчить його опис загибелі Михайла Малашка: "Бойовий шлях кошового Малашка… добігав кінця: в липні 1920 року чекісти довідалися… Михайла Малашка доставили в Катеринославську губернську ЧК, де… у ніч проти Великодня… зарубали".

Великдень 1920 року припав на 11 квітня. Таке датування видається надійним, бо 2 квітня чекісти послали з Катеринослава до Харкова телеграму з повідомленням про арешт Малашка. Розслідувати було вже нема чого — Малашко приєднався з бригадою до Червоної армії, але невдовзі підняв повстання під прапором УНР та вчинив напад на Верхньодніпровськ, де повбивав чимало комуністів.

Але ж звідки взявся липень? Коваль посилається на того ж таки Лютенка:
"На початку літа 1920 року ми демонстративно проїжджали селами на Херсонщину в напрямі Ананьєва. По дорозі зустрілися з частинами Зимового походу під командою ген. Михайла Омеляновича-Павленка… Ми пропонували вдарити спільними силами на Єлисаветград… Отаман Чорт (Мелешко)… що завзято обстоював думку наступу на Єлисаветград… запропонував такий варіянт…" (с. 49).

Зрозуміло, що мова йде про Фотія Мелешка, який походив з Глодос і волів би захопити недалекий Єлисаветград. Не кажучи вже про те, що Зимовий похід скінчився 3–6 травня проривом фронту набагато далі на захід, тому ніяких українських військ на початку літа під Єлисаветградом бути не могло.

Що говорить вже про рівень Лютого-Лютенка. По-перше, у 1919 р. він був керівником фармацевтичної управи. По-друге, такі перли, як
"У 1920 році, під час наступу Добровольчої армії під командою ген. Шкуро" (насправді, це липень-серпень 1919 р.) та "Я з моїм загоном ішов із станції Цибульова, недалеко Знам'янки, а отамани Загородній і Заболотній із своїми загонами вдарили на большевиків із правого боку"
свідчать про те, що він у кращому разі не дуже добре пам'ятав ті події.

Ніякого Заболотного там не могло бути, він оперував в околицях Балти. (На початку 1919 р. цей отаман взагалі був проти УНР — коли перейшов під жовто-блакитний прапор, мені особисто невідомо. Нажаль, у Михайла Ковальчука, дійсно поважного дослідника повстанства, я відомостей про це не знайшов.)

taras1994 
Почесний оцифрувальник літератури


З нами з: 23.03.12
Востаннє: 30.11.16
Повідомлень: 5096

2012-07-18 09:12  
Gufijs написано:
Не радив би вам покладати великі сподівання на Коваля з Лютенком.

Ти знаєш який календар використовували, старий чи новий? зараз ми живемо за новим, а тоді все записували за старим, тому і розбіжності.

Gufijs 
Свій


З нами з: 04.02.10
Востаннє: 22.11.17
Повідомлень: 70

2012-07-18 09:18  
Ги, давно я так не сміявся. По-перше, різниця між старим і новим стилем становить у XX і XXI століттях 13 діб. Тобто, за новим стилем Великдень був 11 квітня, а за старим — 29 березня. Липень тут зовсім ні до чого.
По-друге, юліанським календарем у 1920 році користувалися лише білі. Історія з Малашком і чекістами не про них.

І не тикай дорослим, Тарасику.

Askold25 
Модератор літератури


З нами з: 18.06.09
Востаннє: 22.11.17
Повідомлень: 651

2012-07-18 12:08  
Цитата:
Що говорить вже про рівень Лютого-Лютенка

Цитата:
свідчать про те, що він у кращому разі не дуже добре пам'ятав ті події.

Кілька слів на захист Лютого-Лютенка:
Цитата:
Але друкувати своїх спогадів я ніколи не збирався і якби не безперервні спонуки моїх приятелів, я й не надрукував би їх.

Цитата:
зібравши докупи тільки ті події з мого вибоїстого життя, які глибше закарбувалися в моїй пам'яті, я подаю їх тут епізодично, особливо не дотримуючись хронологічної послідовности.

Отож Лютий-Лютенко сам особисто визнавав певну неточність у спогадах.
Йдемо далі: надруковані спогади були в 1986-му. Не знаю, коли він їх почав писати, але напевно що у 80-х. Виходить, що спогади він почав писати більше ніж 60 років після тих подій (маю на увазі саме його повстанську діяльність). Дай Боже кожному у його віці таку память! Документальної бази він не мав. Тому особливо його критикувати за неточність, я вважаю, буде неправильно. Тим більше, що спогади - це не наукова праця, і оцінювати їх тими ж критеріями, що і праці пана Ковальчука, не правильно.
Аналогічно не досить вірний підхід до порівняння праць Р. Коваля і М. Ковальчука. Р.Коваль пише науково-популярні праці, а М. Ковальчук - наукові (доречі, саме тому в працях пана Коваля частенько випливає особисте ставлення до подій, що описуються, а для наукових праць Ковальчука - - особисте ставлення в науковій праці неприпустиме). Р. Коваль не професійний історик, на відміну від Ковальчука, дійсно, в окремих епізодах своїх праць він допускається певних помилок, іноді сприймає бажане за дійсне, але як для автора науково-популярних праць із данної тематики Р. Коваль робить просто титанічну роботу. недаремно у бібліографії праць М. Ковальчука про повстанство можна зустрітити посилання на Р. Коваля.

Додано через 14 хвилин 24 секунди:

Цитата:
Ніякого Заболотного там не могло бути, він оперував в околицях Балти. (На початку 1919 р. цей отаман взагалі був проти УНР — коли перейшов під жовто-блакитний прапор, мені особисто невідомо.

Є такі собі мемуари одного радянського командира "Шел отряд по берегу" здається Гончарова. Звісно мемуари радянські))), але!... при описі боїв Південної групи радянських військ з армією УНР влітку 1919 р., автор згадує, про спільні дії "петлюровцев" и "галичан" разом з "бандитами" Заболотного проти радянських військ. Якщо й автор "приукрасил", то наврядчи багато...
Ще можна згадати спогади М. Омеляновича-Павленка "Зимовий похід" про перебування армії УНР в районі Балти та Ананьїва і про їх співпрацю з місцевими повстанцями.
"коли перейшов під жовто-блакитний прапор" - гадаю логічно припустити, що після встановлення більшовицьких порядків у його районі, він і розпочав боротьбу проти більшовиків, а з наближенням армії УНР до його району влітку 1919 р. зявився і жовто-блакитний прапор.

ХЕндрюХ 
Поважний учасник


З нами з: 14.12.09
Востаннє: 21.11.17
Повідомлень: 213

2012-07-18 20:55  
Хоті втрутитись в дискусію, але пан Askold25 вже все зняв з мого язика та ще й більш фахово описав)
Єдине, що хотів додати, так це те, що Лютий-Лютенко писав свої мемуари майже в 90 років, тож я взагалі слабко уявляю як він ще дати зазначав. Тут варто згадати Горліса-Горського, який, наскільки я пригадую, датами не оперував, бо погано їх пам'ятав і це при тому, що писав він мемуари років через 10 після тих подій. В такій ситуації важко буде встановити істину і доводиться покладатися на те, що є.

А з приводу науковості праць пана Коваля сперечатися не буду - залишу це експертам, проте хотів би зазначити, що принаймні для просвітницької діяльності він зробив/робить дуже багато.

Gufijs 
Свій


З нами з: 04.02.10
Востаннє: 22.11.17
Повідомлень: 70

2012-09-15 21:12  
2 Askold25
Щодо документальної бази — книжки або часописи, в яких писали про те, що білі наступали центральною Україною влітку 1919, а не 1920 року, в еміграції знайти було досить легко. Не кажучи вже про можливість звернутися по пораду. З отаманом Заболотним так, справа складніше, але ж...
Але ж, якщо він так погано пам'ятав ті події, то чи велика вартість його спогадів? Як на мене, невелика. Незважаючи навіть на те, що це одни з трьох, у гіршому разі, спогадів про Холодний Яр.

Щодо "титанічної" праці Коваля — майже всю її доведеться переробляти. У тому, що стосується Холодного Яру, нащадкам, здається, лишиться небагато чого: теорія про те, хто був прототип Андрія Чорноти, щось іще.
Це як "титанічна" праця Ілька Борщака, що вигадав казки про Орлі, про Сірка під Дюнкерком тощо. Ці казки міцно застрягли в мізках українців і видрати їх звідти буде досить важко.

Про спомини Гончарова ви згадали цілком слушно. Дарма що радянські — головне, щоб була можливість їх з чимось нерадянським, або навіть радянським документальним, співставити. Краще б, звісно, ви написали не про "літо", а про кінець серпня 1919 р., коли під командою Якіра була створена Південна Група.
Перехід Заболотного під жовто-блакитний прапор, як на мене, співпадає з початком повстання проти більшовиків. І ось чому:

А обстановка создавалась... всё более тяжелая. В районе Кодымы, где расположена была саперная рота первой бригады, поднял восстание Заболотный. В двух-трех верстах от расположения штаба бригады в с. Бол. Крикливцы восстанием руководил какой-то учитель по фамилии не то Черный, не то Ангел... В районе Жидовка–Горячковка — третье восстание.

Мова йде про початок вимаршу Південної групи 30–31 серпня. Цитата з дуже рідкого видання: "Бессарабия будет советской. 45-ой Краснознаменной дивизии к 10-летию". (45-а дивізія була головною силою тієї групи.) Якщо б Заболотний вже кілька місяців боровся проти більшовиків, то автор мав би висловитися інакше.

Askold25 
Модератор літератури


З нами з: 18.06.09
Востаннє: 22.11.17
Повідомлень: 651

2013-02-10 11:24  
Gufijs
Цитата:
Але ж, якщо він так погано пам'ятав ті події, то чи велика вартість його спогадів?

Згоден, що у фактологічному значенні - невелика, але як штрихи для загальної ілюстрації тих подій, дуже навіть нічо. Правильних дат і конкретних фактів замало, але настрої повстанців, емоційний та моральний стан населення теж потрібні для істориків, завдяки їм можна краще розуміти мотивацію тих чи інших дій. І такі речі пам'ятаєш до смерті, на відміну від дат і фактів.
Цитата:
Перехід Заболотного під жовто-блакитний прапор, як на мене, співпадає з початком повстання проти більшовиків.

Можете конкретизувати, якого саме повстання. Якщо не помиляюсь, хвиля повстань у цьому регіоні почалася ще в червні.
Цитата:
В районе Кодымы, где расположена была саперная рота первой бригады, поднял восстание Заболотный.

Ви самі добре розумієте, що в подібних спогадах радянські мемуаристи рідко бувають "дотошними" в описі ворогів. "Поднять восстание" - не факт, що він підняв повстання саме в момент, описаний автором, факт, що це повстання стало проблемою в той момент. Часто окремі села й цілі райони формально на території, зайнятій радами, радянської влади не мали, і на них "до пори до врємєні" демонстративно не звертали уваги й не повідомляли вищому керівництву про них, допоки ці "вольниці" не починали заважати. Потрібні додаткові джерела.
З іншого боку, з моменту, як Заболотний сформував свій загін і територія формально була занята червоними, пройшло декілька місяців. За логікою того часу можливі лише такі варіанти: 1) Заболотний включив свій загін у склад Червоної армії, тоді він отримав би якийсь номер, і тоді згадувався саме бунт якоїсь частини, але цього нема; 2) Заболотний розпустив свій загін, і підняв повстання тільки в серпні (Ваш варіант), але я особисто сумніваюсь, що серед хвилі повстань і дій партизанських загонів, а також особливостей радянської системи господарювання в українських селах, Заболотний і Ко терпіли б кілька місяців. Зазвичай, якщо селяни мали мали досить сил, зброї та умови, а Заболотний мав це все, то повстання проди червоних починалось приблизно через місяць після їх приходу. 3) Заболотний влаштував собі вольницю, радвладу до себе не пускав, але й особливо активних дій не розпочинав, тому його червоні поки терпіли, оскільки проблеми були ворогі серйозніші, а сил було мало (мій варіант).

pah 
Новенький


З нами з: 08.11.12
Востаннє: 28.10.17
Повідомлень: 12

2013-02-25 03:00  
Пане Аскольд,

Коли плануєте "Стежки" завершити? Чи можете зробити fb2?

Дякую

Askold25 
Модератор літератури


З нами з: 18.06.09
Востаннє: 22.11.17
Повідомлень: 651

2013-03-18 13:57  
пане pah
"Стежками Холодноярськими" вже давно виклав на Гуртом.
https://toloka.to/t38588

vit26.85 
Новенький


З нами з: 07.04.13
Востаннє: 17.06.13
Повідомлень: 1

2013-04-07 14:58  
не можу завантажити книжку! постійно відхилити викидає!
Askold25 
Модератор літератури


З нами з: 18.06.09
Востаннє: 22.11.17
Повідомлень: 651

2013-04-12 17:38  
vit26.85
Значить щось із вашим завантажувачем або мережею.
Раджу не мучитись, а зайти на сайт diasporiana.org.юа (юа - латиницею) і в пошуку ввести "Вогонь з Холодного Яру", і отримаєте пряме посилання. Адміністратор цього сайту частенько буває на Гуртом і давно перевиклав цей реліз (а я, в свою чергу, "пасуся" на його сайті)

Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години

Нова тема   Відповісти