Стасюк А. Дорогою на Бабадаґ (2007) [djvu, pdf] | Оцифровано Гуртом

Нові коментарі

Нова тема   Відповісти
Автор Повідомлення
jinotot 
Почесний оцифрувальник літератури


З нами з: 28.01.09
Востаннє: 07.08.17
Повідомлень: 3234

2012-06-17 12:26  
Стасюк А. Дорогою на Бабадаґ (2007) [djvu, pdf] | Оцифровано Гуртом

Стасюк А. Дорогою на Бабадаґ (2007) [djvu, pdf] | Оцифровано Гуртом


Мова: українська
Опис:
Стасюка тягне на схід і трохи на південь. Його приваблюють країни за Конечною. Конечна — це польсько-словацький прикордонний переїзд лише за кілька кілометрів від його дому в Малому Безкиді. З неї все починається і нею все закінчується. Його вибір — це країни за перевалами, а всі польські перевали розташовані на півдні. Тому його вибір — це Угорщина, Румунія, Словаччина, Албанія, Молдова, запустіння, солодкавість серпня, бруд, лінощі, напівсон. Усе, що розсипається на очах, так нічим і не ставши (бо насправді і не хотіло нічим ставати!) — «стриманий розгардіяш, сонний балаган, сліди розпочатих будов і спогади про незавершені, склади, що дедалі більше нагадують смітники, церата, компост, опалі яблука, загороди для курей, бу­р ’яни, витоптані стежки, якесь вічне теперішнє, що чаїться в за­тінку горіхів і черешень». І незмінні чоловіки, що серед білого дня просто стоять на вулицях нічого не роблячи, просто стоять в очікуванні не знати чого.
Юрій Андрухович.
Анголи і демони периферії
Про Анджея Стасюка
Анджей Стасюк – прозаїк, поет, есеїст, один із найвідоміших авторів сучасної польської літератури. Народився 25 вересня 1960 року у Варшаві. Його виганяли зі шкіл, він дезертирував з армії, за що півтора року сидів у в'язниці. У 1987 виїхав із столиці та поселився в Нижніх Бескидах. З найменшою терпимістю до літературних салонів і чиновництва він рухається з Варшави до будинків у провінціях, з яких надсилає свої тексти до найпопулярніших і найпрестижніших газет і журналів Польщі.
У 1996 разом з дружиною засновує в селі Воловець «Видавництво «Чарне», що спеціалізується на літературі Центральної та Східної Європи. Тут зокрема вийшли книги Д. Угрешич, Ю. Андруховича, С. Жадана, З. Хаупта.
Першою книгою Стасюка, на яку звернули увагу критика та широка аудиторія читачів, була збірка оповідань «Мури Геброну» (1992). Увагу критики привернуло не стільки екзотичне середовище, яке там зображене, скільки мовний лад цієї прози. Втім, те саме можна сказати і про наступну книгу письменника – «Білий ворон» (1994), за якою Єжи Залевський в 1995 р. зняв фільм «Поганці». Рецензент «Газети виборчої» підкреслював: «Зміст «Білого ворона» викликає у мене сумніви, але мова роману місцями просто вражаюча».
Згодом виходять друком книги «Вірші любовні і ні», «Галицькі оповідки», «Через ріку», «Дукля», «Картонний літак», «Дев’ять» , «Як я став письменником» , «Моя Європа» (спільно з Юрієм Андруховичем), «Зима» , «Дорогою на Бабадаґ» та багато інших.
Анджей Стасюк – лауреат премії фонду «Культура» (1994), фонду Косцельськіх (1995), премії Віленіци (2008). У 2005 році отримав найпрестижнішу польську літературну премію «Ніка» за роман «Дорогою на Бабадаґ» – за визначенням журі – «метафізичний роман дороги».
Прозу Стасюка перекладено на англійську, французьку, німецьку, італійську, іспанську, голландську, фінську, чеську, українську мови та видано у багатьох країнах світу.

Про Анджея Стасюка:
«Не хочеться впадати в банальність, але на папір проситься саме таке: через 100 і тисячу років за книгами Анджея Стасюка вивчатимуть історію нашого сьогодення. Це аж ніяк не художнє перебільшення. Польський письменник обрав особливий шлях у літературі — роль уважного мандрівника».
Газета по-українськи 2008.07.11.

«Орган його любові — це зорова пам'ять. Орган його дихання — це сигаретна пачка. Орган його письма — це розбита друкарська машинка. І оскільки вона розбита, він пише рукою. Тобто від руки, від себе, від мене, від тебе».
Юрій Андрухович, письменник

«Для Стасюка історія як безперервний ланцюг змін у людському житті, що має форму прогресу, не має сенсу й морального права на існування. Його вабить нерухомість, вабить світ, у якому нічого не відбувається, тому й герой його творів внутрішньо не змінюється. Ми бачимо його в кінці таким самим, яким він був на початку. Письменник хоче, щоб світ нарешті вгомонився».
Сергій Яковенко, критик
Зразки сторінок для ознайомлення
























Автор: Анджей Стасюк
Переклад з польської Остапа Сливинського
Редактор Юрій Іздрик
Художник Влодко Кауфман
Місце видання: Київ
Видавництво: "Часопис "Критика"
Формат: djvu та pdf (обидва містять невичитаний текстовий шар та зміст)
Кількість сторінок: 290 с.
    ISВN 966-7679-94-2
    ББК 83.3(Пол)
    УДК
    С 55 (авторський знак)
Офіційний сайт: http://krytyka.com | http://www.stasiuk.pl/
Джерело: власні сканування та опрацювання
(кому треба TIFF’и або пакети FR'11 для створення книги в інших форматах — пишіть в темі або в приват)

книга оцифрована у рамках проекту
"Оцифрування книг Гуртом"



Також на Толоці: Анджей Стасюк. Фадо (2010)


Золотий реліз (завантажене не впливає на рейтинг)
 Трекер:    Зареєстрований   

Завантажити / скачати книгу українською



відео для новачків



 Зареєстрований:   2012-06-17 12:26
 Розмір:   24 MB 
 Оцінка літератури:   9.4/10 (Голосів: 14)
   
Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години

Нова тема   Відповісти