День нашої Перемоги 2011 ()

Нові коментарі

Нова тема   Цю тему закрито
Автор Повідомлення
golgofa 
Частий відвідувач


З нами з: 22.02.09
Востаннє: 18.10.17
Повідомлень: 48

2012-05-11 14:03  
"День нашої Перемоги" (2011) .




Жанр: історико-біографічний, 8 серійний документальний цикл
Країна: "Україна"

1. Початок війни
2. Танкова битва під Бродами
3. Евакуація
4. Оборона Києва
5. Оборона Одеси та Севастополя
6. Київська наступальна операція
7. Корсунь-Шевченківська операція
8. Звільнення України

Пам’ять... Вона нетлінна і вічна. Вона дивиться на нас із старих фронтових фотографій, з тих речей, які зберігають колишні фронтовики, і не дає померкнути жодній героїчній сторінці історії перемоги над нацизмом. Минають роки, відлітають у вічність. Минуло 66 років, відколи замовкли останні постріли гармат, настала тиша, прийшов на нашу землю довгоочікуваний мир, вистражданий, оплачений найвищою ціною людського життя. Все далі відходять грізні і важкі роки Великої Вітчизняної війни, але не згасає пам’ять про тих, хто не шкодував своєї крові, свого життя.
Скріншоти:







Мова: Українська

Тривалість: Кожна серія по ~4хв
Якість:
Відео:
кодек: MPEG-4
розмір кадру: 536x400
бітрейт: 800 кб/с

Аудіо:
мова: українська
кодек: 2.0
бітрейт: 38.0 кб/с

Джерело: Перший національний
Особиста оцінка: 10 - без зайвих вагань рекомендую всім!


 Трекер:    Зареєстрований   

Завантажити / скачати фільм українською



відео для новачків



 Зареєстрований:   2012-05-11 14:03
 Розмір:   188 MB 
 Оцінка фільму:   4.7/10 (Голосів: 16)
   
Форкуш 
VIP


З нами з: 03.02.10
Востаннє: 18.10.17
Повідомлень: 1877

2012-05-11 14:17  
Як на мене це була повторна окупація україни, а не її звільнення...
golgofa 
Частий відвідувач


З нами з: 22.02.09
Востаннє: 18.10.17
Повідомлень: 48

2012-05-11 14:20  
нажаль, з нумерацією проблеми.

іще не виходить вставити зображення.

всі пункти FAQ дотримувався

taras1988_2008 
Модератор розділу ТБ


З нами з: 01.05.09
Востаннє: 23.10.16
Повідомлень: 870

2012-05-11 14:56  
прочитайте добре правила оформлення , якщо вам цього мало візьміть для зразку оформлений реліз того ж типу. ну і треба встати на роздачу . правильно прописати назву і скріншоти , тех. характристики відео / аудіо .
askold7 
Свій


З нами з: 03.04.11
Востаннє: 18.10.17
Повідомлень: 59

2012-05-11 16:06  
Як на мене це була повторна окупація україни, а не її звільнення...

100%

Пабєда Колими над Бухенвальдом.

Virake 
Localize Team
Localize Team


З нами з: 07.07.09
Востаннє: 19.10.17
Повідомлень: 4609

2012-05-11 16:10  
Форкуш написано:
Як на мене це була повторна окупація україни, а не її звільнення...

+1, згоден.

знаєте, чому на початку війни стільки людей здавалися в полон? по це для них видавалося спасінням, у порівнянні з радянським режимом.

golgofa 
Частий відвідувач


З нами з: 22.02.09
Востаннє: 18.10.17
Повідомлень: 48

2012-05-11 16:56  
askold7, Форкуш
Та тут беззаперечно. Повторна окупація аж до 1991 року, а може й по досі...

Додано через 45 хвилин 20 секунд:

Щодо цього циклу, то шкода, що серії короткі.
Але цього вже вистачить аби похвалити розробників.
Хто бачив цикл "Великая война", той зможе провести якісь спільні риси з ним: цілком наглядна і популярна графіка і схематика, голос ведучого, звукове оформлення тощо.

Сонцеслав 
VIP


З нами з: 26.01.11
Востаннє: 17.10.17
Повідомлень: 414

2012-05-11 20:41  
golgofa
Ми живемо в умовах окупації.
1) http://life.pravda.com.ua/interview/2009/12/23/36056/
2) http://phorum.sd.org.ua/read.php?7,14802

Bushido 
VIP


З нами з: 27.12.10
Востаннє: 10.01.17
Повідомлень: 278

2012-05-11 20:52  
Наш День Перемоги 24 серпня 1991 року.

9 травня - це день перемоги шовіністичної Росії над нацистською Німеччиною. Тому це "свято" пора вже давно перейменувати на День Пам'яті жертв війни чи щось в тому роді.

Росіяни знищили більше 12 мільйонів українців (в радянський період), німці - 7 мільйонів. Воюючи на стороні більшого зла (для себе), і вважати себе при цьому переможцями якось безглуздо.

Форкуш 
VIP


З нами з: 03.02.10
Востаннє: 18.10.17
Повідомлень: 1877

2012-05-11 20:54  
Bushido
близько20 млн.!!!!

+1

golgofa 
Частий відвідувач


З нами з: 22.02.09
Востаннє: 18.10.17
Повідомлень: 48

2012-05-11 21:21  
Bushido,
Я вас цілком підтримую,
але ж існує інша сторона,як кажуть,медалі.
Наприклад, особисто вам легко говорити такі слова про день Перемоги.
Так,можливо у вас рідня загинула, воюючи за свою землю, але ж ДЛЯ НИХ І ДЛЯ ТИХ,ХТО ВИЖИВ,ЦЕ БУВ ДІЙСНО ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ. Вони звільнили свою землю,украінську землю (не будемо брати до уваги москальські територіі) і невже вони не мають права називати цей день таким?!
Просто пройшли роки, відкрилися нові факти, жахливі факти. це дійсно так.
Все ж ветерану зараз не скажеш і не доведеш, що то не був день Перемоги.
Виходить він воював без мети.

М_а_м_а_Й 
VIP


З нами з: 12.08.11
Востаннє: 17.10.17
Повідомлень: 379

2012-05-11 23:35  
Чергова агітка, яка до біса ВВВ? Навіть у назві - сталінський агітпроп. Війна для українців почалася з окупації Карпатської України у 1939, а закінчилася у 1950х. Це швидше день їхньої перемоги - хвацьких НКВДшників, що стріляли повстанців та виселяли їхні родини, а зараз розмахують червоною шматою на парадах зрежисованих ПР у стилі пізнього совка.
Форкуш 
VIP


З нами з: 03.02.10
Востаннє: 18.10.17
Повідомлень: 1877

2012-05-11 23:42  
В'ятрович про це "Тут лежить Україна" - http://tsn.ua/analitika/tut-lezhit-ukrayina.html

І з Інфопорну, до теми...

Навчитися відповідати за своє минуле


2012-05-11 11:52:00 Автор: Микола Малуха

Вже традиційно напередодні 9 травня відновилися мої дискусії з друзями щодо “великої перемоги”, “подвигу радянського народу”, месіанської ролі СРСР в очищенні планети від фашизму та інших штампів пропагандистської машини Кремля. У цих дискусіях найгіршою є не щира впевненість людей в антиісторичній концепції, а їхня неспроможність об'єктивно і чесно дивитися у своє минуле.

Я не збираюся вкотре розповідати про «миротворчий характер» діяльності червоноармійців в Європі та на Далекому Сході (пограбування, вбивства, зґвалтування), про початок Другої світової війни, спільні паради із нацистами та свідоме ігнорування попереджень розвідників щодо вірогідного нападу Німеччини та її союзників на СРСР. Не бачу сенсу розповідати про настрої та очікування людей після війни, про сподівання побачити лібералізацію сталінського режиму, про репресії проти радянських полонених та цілих народів.

Завдяки розвалу тоталітарного режиму відкрилися архіви, написані монографії, захищені дисертації, тому чорні сторінки історії Радянського Союзу стали відомі всім бажаючим. Вже не треба, як в тридцяті роки минулого століття, переконувати світову спільноту в існуванні Голодомору, репресіях проти віруючих, функціонуванні однієї з найжорстокіших каральних машин світу.

Саме у доступі до інформації полягає докорінна відмінність сучасного суспільства. Цілком зрозуміло, що за часів Сталіна рядові радянські громадяни не могли знати повного змісту пакту Ріббентропа-Молотова, могли не здогадуватися про жорстке винищення неугодних режиму людей.

Відсутність доступу до правдивої інформації вводила в оману громадян і змушувала їх приймати часто помилкові рішення. Одним із таких невдалих вчинків можна вважати прагнення захистити саме радянську тоталітарну державу, а не боротися із комуністичним поневолювачем. І вже невідомо, як би себе повели наші діди та прадіди, маючи в своєму розпорядженні ці факти.

Сьогодні ми отримали суттєву перевагу і здобуток — доступ до усіх сторінок нашого неоднозначного минулого. За логікою речей, українці за часи незалежності повинні були б переосмислити власну історію, зруйнувати шкідливі міфи та дати правдиву відповідь на найгостріші запитання. Зробивши ревізію минулого, нам би вдалося винести певні уроки для розбудови якісно іншого майбутнього.

Натомість, двадцять років ми тішили себе казками про святість радянського солдата, про вдячність звільнених від фашизму народів і країн, про велику трагедію, джерелом якої є виключно нацистський режим Німеччини.

Сьогодні ми любимо гордо розповідати, як наші діди тріумфально дійшли до Берліну. Проте розум блокує будь-яку спробу поставити собі чесне запитання: чи не був мій дід серед тих, хто ґвалтував німкень і грабував мирних мешканців? Як! Це ж блюзнірство над доброю пам'яттю “визволителів”. Саме тому я дуже радію, що мого прадіда демобілізували у 1943 році через численні важкі поранення і йому не довелося брати участі у спільному злочині.

Також ми досі боїмося осмислити, заради кого і заради чого воювали наші предки. Нам не вистачає сміливості, в першу чергу перед самим собою, визнати: у моїй родині були люди, що воювали і працювали на благо людиноненависницького режиму, заради зміцнення держави, яка гнітила мою батьківщину та рідну землю інших народів.

Нам соромно визнати, що ми не є нащадками шляхетних героїв-визволителів, а наші родичі були, у кращому випадку, гарматним м'ясом і опорою для зміцнення тоталітарного режиму. Хоча ще соромніше повинно бути внукам та правнукам працівників НКВС, які “боролися” зі зрадниками та “мотивували” простих солдат краще чинити опір німецьким військам.

Нам набагато комфортніше не звертати уваги на нові архівні документи, які проливають світло на ту добу, проте писати у блогах, соціальних мережах слова подяки за нібито даровану свободу, та чіпляти куди тільки можна георгіївські стрічки.

Звісно, можна далі сакралізувати усіх учасників бойових дій лише за те, що вони були на війні. Звісно, можна далі глоріфікувати Червону Армію за “звільнення Європи від фашизму”, “відсіч загарбникам”, а також ірраціональними аргументами пояснювати доцільність всіх її злодіянь. Але таким чином ми обдурюємо самих себе. Ми звикаємо виправдовувати свої злочини чужими, дуже спрощено ділити дійсність на добро (“свої”) та зло (“чужі”).

Ця хибна морально-етична система координат викривляє об'єктивний погляд на всю нашу історію, на те, як тяжка спадщина передається із покоління в покоління. Ми навіть не помічаємо, що вже називаємо героями учасників Афганської війни, бо вони несли незрозумілий “інтернаціональний обов’язок”. Можна дозволити собі повністю не орієнтуватися у тих подіях, але давати однозначну і “правильну” відповідь. Отже, моральний компроміс з історією заради душевного спокою з кожним разом набуватиме все більш дивних форм: почнемо шукати геройство в окупації, мародерстві, вбивствах та інших ницих вчинках.

Внаслідок таких викривлень, наша мораль зводиться до слів одного із засновників НСДАП Артура Дрекслера: “Історію пишуть переможці”. Тож не варто обурюватися огидному сьогоденню і безперспективному майбутньому.

Слова зайві...

Virake 
Localize Team
Localize Team


З нами з: 07.07.09
Востаннє: 19.10.17
Повідомлень: 4609

2012-05-12 09:18  
ого, цікава стаття. з вашого дозволу, і від себе докину.

http://ua-human.blogspot.com/2012/05/blog-post.html

Чужа перемога, чуже й свято

Володимир Яворський, 04.05.2012, 21:30

Що для нас, українців, перемога Росії (Радянського Союзу) над Німеччиною (Третім Райхом)? Хай там що, але тільки не визволення. Для України це була лише банальна заміна німецького зашморгу на російську удавку.

Инша справа росіяни чи євреї. Для перших перемога СРСР -- це справді визволення, а для других -- принаймні менше зло. Адже для росіян Радянський Союз хоч і був тоталітарною державою, в якій буяли масові репресії, розстріли, депортації, проте це була їхня рідна держава, базована на російській ідентичності, яка захищала й утверджувала культурно-історичні цінності Росії, тим часом як Третій Райх хотів російську ідентичність зруйнувати. Отже, для росіян перемога СРСР означала захист від онімечення, а перемога Третього Райху принесла б їм, окрім масових репресій, розстрілів, депортацій ще й національну асиміляцію. З цієї причини для росіян захищати Росію (Радянський Союз) було цілком виправданим кроком.
Щодо євреїв, то в них узагалі не було иншого вибору, ніж ставати по руку Росії. Адже Третій Райх проголошував і (що найважливіше) практично здійснював прямий геноцид єврейського народу, себто чинив масові людовбивства євреїв за те, що вони євреї. В СРСР, де масові людовбивства чинилися не так за національною, як за ідеологічною, майновою чи якоюсь иншою ознакою, євреї мали шанс хоч би частково фізично вижити, а в Третьому Райхові їх усіх поголовно чекала лише смерть.

Ось чому для росіян і євреїв перемогу Росії над Німеччиною підставно вважати визволенням. Адже перші завдяки цій перемозі уникли національної асиміляції, а другі врятувалися від повного фізичного винищення.

А як справа виглядає з нами, українцями? Чи була у нас під час російсько-німецької війни 1941-45 років можливість хоч би вибору меншого зла? Ні, не була. Анінайменша. Бо і Росія (Радянський Союз), і Німеччина (Третій Райх) мали стосовно українців абсолютно тотожні заміри: 1) повне зруйнування української ідентичности, себто асиміляція українців як націїWink (2) масові репресії, розстріли, депортації і навіть геноцид з тих чи инших мотивацій.

Ріжниця між Росією та Німеччиною була лише в питанні геноциду. Перша (Росія) засвідчила свою готовість до геноциду, бо на практиці вже здійснювала масове людовбивство українців – голодомор, себто геноцид, мотивований бажанням відібрати в українських селян хліб бо, бачте, Сталінові треба було закупити на Заході промислове обладнання, щоб провести індустріялізацію СРСР. А друга (Німеччина) геноциду щодо українців за національною чи будь-якою иншою мотивацією не здійснювала взагалі. Хоча, ясна річ, це не означає, що Гітлер не міг би (коли виникне «потреба») так само, як і Сталін, вчинити масове людовбивство українців (геноцид) у майбутньому. Втім, ясно одне, що тотального геноциду українців за національною ознакою (як у випадку з євреями) Третій Райх не плянував. Адже згідно з фашистською теорією українці, хоч і належали до «нижчих» націй, проте не зараховувалися до «злошкідливих», як євреї, яких належало фізично винищувати.

Отже, поширене в деяких колах твердження, що Росія для українців була меншим злом, ніж Німеччина, бо Гітлер, мовляв, збирався всіх українців фізично вигубити, себто здійснити злочин геноциду за національною ознакою, є хибне. Масові репресії, розстріли, геноцид (не національно вмотивований), депортації, асиміляція і не більше – ось що чекало нас як у Третьому Райхові, так і в Радянському Союзі. І від Росії, і від Німеччини ми могли сподіватися лише абсолютно рівноцінного зла, яке ріжнилося винятково нюансами, але аж ніяк не суттю. Тому вибору меншого зла для нас не було і не могло бути.

І все таки українці робили вибір. Ставали по руку одних або инших. Але абсолютна більшість просто корилася нездоланним обставинам. Переконаний, що девяносто відсотків українців підрадянської України аж ніяк не добровільно йшла до Червоної Армії. Йшли під примусом. Їх просто мобілізували. Тому так масово і здавалися німцям у перші роки війни. Бо коли смерть свінула в очі, то, гадаю, кожен українець поставив перед собою цілком логічне питання: а з якої рації я маю важити головою заради Росії? Хто ця Росія, яка називає себе Радянським Союзом, для мене, українця? І хто така для мене Німеччина, чи то пак Третій Райх? І чи не є ці дві потуги для мене одним і тим же однаковим злом?

Втім, так думати могли не всі українців, а лише та їх частина (хай, може, і велика), яка власну ідентичність розглядала як цінність і яка була наділена стійким почуттям окремого «ми українці». Для тих же українців, в яких це почуття було ослаблене, які не хотіли бути повноцінною нацією і прагли асимілюватися з росіянами, вибір міг бути лише такий самий, як і в росіян, себто на користь Росії. І це цілком логічно, бо, ототожнюючи себе з росіянами, відкидаючи українську ідентичність і фактично будучи українцями лише за психоповедінкою, вони могли вболівати лише за Росію і дбати лише про російські інтереси. Отож, саме українці з підірваною українською ідентичністю або українці з устіль російською ідентичністю вважали і вважають перемогу Радянського Союзу над Третім Райхом визволенням і девяте травня розглядають як свято. Та це й не дивно, адже для них питома українська ідентичність чужа, а російська -- рідна.

Orest 
Поважний учасник


З нами з: 11.06.08
Востаннє: 17.10.17
Повідомлень: 182

2012-05-12 13:47  
Форкуш
+1, 100%

Додано через 6 хвилин 22 секунди:

golgofa
То по вашому якби у мене загинув там родич в Афгані і союз переміг, то я би мав з того радіти? Маячня!

golgofa 
Частий відвідувач


З нами з: 22.02.09
Востаннє: 18.10.17
Повідомлень: 48

2012-05-12 14:11  
orest,
ви абсолютно не спіймали думку.
Та і до чого тут Афган?!

AlanAlan 
Почесний гуртомівець


З нами з: 29.06.08
Востаннє: 06.02.16
Повідомлень: 1376

2012-05-12 16:54  
мабуть буде краще закрити тему, ніж чистити двічі на день.
Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години

Нова тема   Цю тему закрито