Моргун Ф.Т. Хто і де зірвав Бліцкриг? (2006) [PDF, DJVU, DOC]

Нові коментарі

Нова тема   Відповісти
Останній раз роздавалося Bourlatsky (2017-06-07)
Автор Повідомлення
Antropos 
Новенький


З нами з: 02.03.12
Востаннє: 19.01.16
Повідомлень: 15

2012-03-04 14:58  
Моргун Ф.Т. Хто і де зірвав Бліцкриг? (2006) [PDF, DJVU, DOC]

Моргун Ф.Т. Хто і де зірвав Бліцкриг? (2006) [PDF, DJVU, DOC]


Опис:
Друга світова — Велика Вітчизняна війна — центральна подія XX століт-тя, наше недавнє минуле, про яке ми знаємо далеко не все. Численні шеренги радянських воєначальників, авторів мемуарів та істориків у своїх книгах, повторюючи Сталіна, твердять про грандіозні переваги вермахту у танках, лі-таках, гарматах та живій силі, про раптовий напад Гітлера тощо. Ця брехня виливається на читачів ось уже понад 60 років.

«Хто і де зірвав бліцкриг?» Федора Моргуна — історико-публіцистична праця очевидця й учасника тих подій, в якій на основі фактів, чесного і неу- передженого їх аналізу доводиться вина Сталіна в розгромі Червоної Армії у 1941 році, утих жахах, з якими зітнулися народи України, Білорусі, Молдо-ви, Прибалтики і Росії до Ленінграда і Москви. Ця книга — короткий виклад монографічного дослідження автора «Прокляття війні* — льодяний, витве-резний душ. Автор підлітком пережив фашистську окупацію, потім — рядо-вий, сержант І Українського фронту, тричі поранений, полковник у відстав-ці, відомий письменник-публіцист, політичний і державний діяч, доктор сільськогосподарських наук, академік Української академії аграрних наук, перший міністр новоствореного в СРСР Державного комітету з охорони при-роди (1988—1989 pp.). Він глибоко переосмислює причини війни, роздумує про трагедію України та народів інших країн у минулому столітті, про змову Сталіна з Гітлером для підготовки і розв'язання Другої світової війни. Закли-кає політиків і людей усього світу об'єднати зусилля і не допустити пожеж нових воєн — ані в світовому, ані в локальному масштабах.

В книзі автор грунтовно доводить, що гітлерівський Бліцкриг було зірвано запеклим опором військ генерала Кирпоноса, якому допомагало населення Києва та весь народ України.
Матеріали цієї книги ввійшли в більш пізнє видання нової книги "Сталінсько-гітлерівський геноцид українського народу"


Автор: Моргун Ф.Т., уродженець Донецької області. Член ЦК КПСС. Все життя розмовляв українською мовою. Докладніше про автора Моргун Федір Трохимович - Вікіпедія
Місце видання: Полтава
Видавництво: Дивосвіт
Формат: PDF, DJVU, DOC
Кількість сторінок: 132

Джерело: інтернет
Особиста оцінка: 9 - дуже сподобалося


 Трекер:    Зареєстрований   

Завантажити / скачати книгу українською



відео для новачків



 Зареєстрований:   2012-03-04 17:50
 Розмір:   89 MB 
 Оцінка літератури:   10/10 (Голосів: 10)
   
pyatachok 
Координатор літератури


З нами з: 30.01.10
Востаннє: 19.08.17
Повідомлень: 1331

2012-03-04 15:03  
Antropos написано:
[rutracker.org].t3950055.torrent

Мабуть, буде краще створити власний торент, і нормально підписати.

Antropos 
Новенький


З нами з: 02.03.12
Востаннє: 19.01.16
Повідомлень: 15

2012-03-04 15:09  
pyatachok
А яка різниця? Наче качається добре - це головне.
Щоб час не гаяти

Додано через 2 хвилини 20 секунд:

ЦИТАТИ З КНИГИ:

СВІДЧЕННЯ ГУДЕРІАНА: НІМЦІ ПРОГРАЛИ ВІЙНУ В 1941 РОЦІ НА УКРАЇНІ
«У битві за Київ, що тривала до 26 вересня, було знищено кілька російських армій, узято в полон 665 тисяч чоловік, захоплено 3718 гармат і 884 танки. Але зате якою ціною!» (Итоги Второй мировой войны. — М.: Иностранная литература, 1957, с. 78). Автор цих рядків — генерал-полковник Гудеріан, який постійно потім твердив, що німці програли війну в битвах за Київ.
У своїй книзі «Записки солдата» Гудеріан докладно доводить, що Другу світову війну німці програли в 1941 році під Києвом.

Ця, найграндіозніша у Другій світовій і Вітчизняній війнах, битва Сталіним на довгі роки була захована від радянської і світової громадськості. Вона тривалий час замовчувалася радянськими воєнними істориками. Про неї відкрито говорив лише колишній противник, убачаючи в героїзмі Червоної Армії й українського народу причини своїх наступних невдач і поразок.

Наводжу думки німецьких спеціалістів з цього приводу: «Гітлер ще в 1941 році не захотів узяти в розрахунок велике стратегічне значення транспорту і, всупереч порадам військових експертів, перервав наступ на Москву, що обіцяв успіх, перед самим його завершенням, перенісши з воєнно-економічних міркувань головне зусилля кампанії 1941 року на Україну. Цим самим він відмовився завдати найбільш розгромного стратегічного удару, який тоді міг привести Радянський Союз до поразки. Він відмовився вибити саму серцевину всієї російської залізничної мережі заради досягнення мети, яка внаслідок падіння Москви так чи інакше була б у руках групи армії «Південь» (Итоги Второй мировой войны. — М.: Иностранная литература, 1957, с. 412).

Надаю слово такому авторитету, як маршал Жуков. У своїй строго документальній книзі «Тайньї уходящего века» А. Зенькович наводить черговий донос В. Семичастного в Політбюро на маршала Жукова (зберігся в архіві Політбюро), котрий у довірчій бесіді одному з колег із приводу видання «Історії Великої Вітчизняної війни» говорив: «...Лакована ця історія. Я вважаю, що в цьому відношенні описання історії, хоча теж спотворене, але все-таки чесніше, у німецьких генералів, вони правдивіше пишуть. А ось «Історія Великої Вітчизняної війни» абсолютно неправдива.

Кирпонос був, як усі сталінські генерали, не гірший і не кращий, просто його військова доля склалася інакше: він єдиний з усіх радянських генералів такого рангу не був розстріляний Сталіним, не дослужився (на горах мільйонів трупів наших солдат) до маршала, а загинув чесною смертю в бою, за що ми й пам'ятаємо його і згадуємо ось уже понад півстоліття.

Гітлер, Гіммлер, Геббельс, Борман та інші вищі нацистські чини вимагали від командирів німецьких військ, поліції й державних чиновників при відступі залишати після себе «спалену землю»: «жодного цілого будинку», «жодного неотруєного колодязя», «при відході з тієї чи іншої області України не залишати там жодної людини». Фашистські верховоди вимагали поголовного знищення українців.
Подібним чином до України та українців ставився і наш «вождь».

За що, за які вигадані гріхи тиран Сталін розпорядився видати мерзенний наказ: вважати їх зрадниками, виселити в Сибір усіх, хто знаходився на окупованій ворогом території. Оскільки окупована була вся Україна, то депортації підлягали всі українці. Зараз дехто намагається «довести», що такого наказу не було.

Шановний читачу!
Якщо ти уважно ознайомишся з внутрішньою і зовнішньою політикою Сталіна у 30-і, 40-і роки, то побачиш:
1. Сталін активно допомагав Гітлеру пробратися до влади. Це той самий Сталін, який найпершим у Радянському Союзі уважно прочитав книгу Гітлера «Майн Кампф» зразу ж після її виходу. Це того самого Гітлера, який у своїй книзі поставив головну мету — знищення слов'ян, і в першу чергу українців, поневолення України Німеччиною.
2. Сталін активно допомагав Гітлеру озброїтися і розпочати Другу світову війну.
Згідно з Версальським договором Німеччина не мала права озброюватися. І тут виручає Сталін. На радянських заводах під завісою особливої секретності вироблялися для німців літаки, танки, підводні човни, багато видів зброї, в тому числі й хімічної. В наших військових училищах навчалося багато фашистських льотчиків, танкістів, артилеристів, серед яких і майбутні фельдмаршали.
До цього часу в Росії опубліковано багато робіт учених, істориків і публіцистів, які доводять особливу запопадливість Сталіна в озброєнні Гітлера. Найбільш докладно цю тему висвітлюють доктор історичних наук Ю. Л. Дьяков і кандидат історичних наук Т. С. Бушуєва в своїй капітальній праці «Фашистский меч ковался в СССР» (М.: Советская Россия, 1992, 382 е.).
3. Сталін свідомо брехав радянському урядові, командуванню Червоної Армії і народу, що Гітлер у 1941 році на СРСР не нападе. Цим самим створював Гітлеру ідеальні умови для успіху в перші місяці війни.
У книзі маршала Голікова і доктора історичних наук Анфілова на сторінці 194 повідомляється: «12 лютого Жуков представив урядові новий мобілізаційний план МП-41, який після ретельного розгляду був затверджений. Розробку документів щодо мобілізаційного плану наказувалося
розпочати негайно, з розрахунком закінчення всіх робіт як у центрі, так і на місцях до 1 липня 1941 р. За мобілізаційним планом МП-41, з урахуванням наступних поправок, збройні сили намічалося розгорнути у складі: 303 дивізії (із них: стрілецьких — 198, танкових — 61, моторизованих — 31, кавалерійських — 13), 346 авіаполків, 5 управлінь повітряно-десантних корпусів, 10 окремих протитанкових артилерійських бригад РГК, 94 корпусних артилерійських полки, 72 ртилерійських полки РГК. Окрім того, передбачалося розгортання відповідної кількості частин бойового забезпечення та обслуговування військ армій і фронтів. Після мобілізаційного розгортання чисельність армії повинна була становити 8,9 млн. чоловік. У її складі мало нараховуватися 32628 літаків (із них 22171 бойових), понад 106 тис. гармат і мінометів, майже 37 тис. танків, 10679 бронеавтомобілів, біля 91 тис. тракторів, 595 тис. автомобілів».

c. 67
Спеціально підкреслюю, що більшість німецьких фронтових воєначальників і командирів нелюдських наказів Гітлера про поголовне винищення населення України, яке проживало на окупованій території, свідомо не виконувала. В результаті за 1943—1945 роки в основному за рахунок контингенту 1924—1927 років народження на Україні було мобілізовано та відправлено на фронт понад 3 мільйони чоловік (В. Гриневич, кандидат исторических наук.
Воєнная мобилизация в Украине 1943—44 годов. — Газ. «Зеркало недели», 2005, 3 сентября). Чи мала таку кількість живої сили в той час уся німецька армія на Східному фронті?

Разом із тим, абсолютно впевнений, що кожний українець повинен прагнути до вірної дружби з Росією, однак, особливо підкреслюю, цей процес має бути взаємним, точно так само слід ставитися до України.
Сатанинськими силами була здійснена пекельна робота для втягування провідних народів і держав у Другу світову війну, в якій найбільших жертв зазнали Білорусія, Україна, Росія, а також Польща, Югославія, Німеччина, Японія та Китай.

Над Землею ніколи не згасне благовіст свободи і спасіння. В які б тоги не вбиралися слуги сатани типу Гітлера і Сталіна, їм не знищити надії всіх людей світу бути братами.

Настав час нам, нині живущим, оголосити війні, її організаторам і паліям — анафему!
Віднині і на віки вічні...

Askold25 
Модератор літератури


З нами з: 18.06.09
Востаннє: 11.08.17
Повідомлень: 617

2012-03-04 15:38  
Цитата:
грунтовно доказує, що гітлерівський Бліцкриг

виправте, будь-ласка. "доказує" на "доводить"
Цитата:
зірвано жорстоким опором військ

слово "жорстокий" трохи не пасує в данному контексті до слова "опір". Це в російській мові "преодолевают жестокое сопротивление" ворога, а в українській мові краще використовувати варіант "запеклий опір"

Риф 
VIP


З нами з: 26.04.09
Востаннє: 19.08.17
Повідомлень: 462

2012-03-04 19:44  
Antropos написано:
абсолютно впевнений, що кожний українець повинен прагнути до вірної дружби з Росією

350 років пробуємо -- нічого не вийшло...
Ще 300 років треба пробувати за свій рахунок?
Є такий анекдот:
Судовий розрив шлюбних відносин. Суддя запитує позивача-дружину:
-- Ви знали, що ваш чоловік алкоголік, ледар, волоцюга, забіяка й неотесаний скупердяй?
Потерпіла:
-- Знала. Але думала, що може хоч чоловік з нього буде хороший.

Скільки ще років треба наступати на ті самі граблі?

А рівноправні відносини треба будувати з усіма близькими й далекими сусідами. Якщо це можливо. Без преференцій.

Сонцеслав 
VIP


З нами з: 26.01.11
Востаннє: 19.08.17
Повідомлень: 413

2012-03-05 10:50  
Згоден з Рифом.
Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години

Нова тема   Відповісти