Євген Нищук (редагується)

Народився 29 грудня 1972 року в м. Івано-Франківськ.
У 1995 році закінчив Київський театральний інститут ім.І.К.Карпенка-Карого (майстерня народної артистки України Валентини Зимньої).
Актор Київської академічної майстерні театрального мистецтва
"Сузір'я".
Заслужений артист України.

“Мені здається, що Помаранчева революція стала ще одним свідченням характеру, суті, «породи» українців: гордих, доброзичливих, волелюбних, толерантних, емоційних, співучих... ”

Євгена Нищука, 33 роки, називають ”голосом” помаранчевої революції. Разом із Миколою Томенком та Сашком Положинським він був ”діджеєм” революційного Майдану.

— Он там сцена стояла, — киває Євген у бік гранітних сходів. — А вежа на Будинку профспілок — наш Біґ Бен. Там висвічували важливі повідомлення.

Деякі перехожі впізнають його.

— Буває, підходять. Просять: ”Скажи Ющенкові...”. Наче я з ним чаї п’ю.

Дорогою до кав’ярні Євген розповідає, як за два роки до помаранчевих подій знявся в рекламному ролику. Реклама шампуню йшла на телебаченні півроку. Та з початком Майдану ролик раптом повернули на екран.

— Катерина Михайлівна (дружина Ющенка. — ”ГПУ”) перепитувала: ”Слухай! Це ж тебе отам показували: ”І лупи як не було!” — Нищук кривиться. — Відтоді я в жодній рекламі не знявся.

2004-го мистецькі моменти, каже Євген, вирішував із режисером Тарасом Грималюком. Політичні — з польовими командирами.

— Коли було небезпечно, радилися: казати людям чи ні? Були спецбригади — тихо їх попереджали. Ці люди мали бути готові до будь-яких провокацій. Спочатку нам перерубували кабелі, замикали мікрофони. А потім із добровольців створили охорону. Вони стояли по всій території. По лінії кабелів, екрана.

- Тобі було страшно?

— У перші дні, з метою безпеки, додому не приходив. У мене ж син є. Ніхто не знав, куди воно повернеться, — замовляє каву з вершками й продовжує: — Спали в мікроавтобусах. Грілися в машинах від генераторів. Пізніше з’явилася палатка для відпочинку. Потім почав навідуватися додому, після другої ночі. А о восьмій ранку вже був на місці.

- Не хворів?

— Навіть не схуд. Бутербродів накидаєшся — ще більше розносить. От голос кілька разів полишав. Але виходив на сцену, і з’являвся. Міг простудитися, захворіти. Але ні. А щойно Майдан скінчився, відразу захворів. Олег Скрипка возив мене до медичних світил. Лікували голосові зв’язки.

- Були кумедні ситуації?

— Коли йшов сніг, вільні мікрофони накривали пакетами. Ну, виступає Віктор Андрійович. По боках — охорона. Я збоку. І раптом один із пакетів розв’язується, починає кружляти перед Ющенком. Це його трохи дратує. Але зловити пакет важко — дуже слизька сцена. Я до нього — він від мене. Бачу, через усю сцену біжить Червоненко. У карколомному польоті хапає цей пакет і падає конкретно на задницю. Повна тиша. Народ думає, що вже все, контрреволюція. Віктор Андрійович знайшовся, каже: ”Женя! Тримайся на ногах. Що ти падаєш постійно?”

- Із якими політиками контактував?

— Найбільше з Томенком, Луценком, Філенком, Стецьківим. Нормальні, звичайні хлопці. Але часу, щоб десь посидіти, ”погрітися”, не було. Шкіль іноді приносив гарне віскі. На голос добре діяло. І трохи рятувало від холоду. А Луценко мав флягу. Видно, вже тоді готувався в міліцейські міністри. Іноді тихенько мене кликав, і ми на сцені вживали по краплині.

- Не було образ — кого на сцену першим випустив, кого в кінці?

— Політиків контролював Томенко. А митців — Грималюк і я. Коли шальки терезів змістилися в наш бік, прийшла група якихось попсовиків. Замучився їм відмовляти. Ми випускали тільки гурти, які сповідують самобутню українську музику, а попсу — геть. Віктор Павлік прийшов. Каже, йому дозволили виступити — “уже звонілі”. Ми говоримо: шановний, тут ми вирішуємо, кого випускати. Потім він підходив, вибачався. Але так і не співав.

- Із Ющенком спілкувався?

— Він міг спитати, як тримаюся, чи голос ще є? Потиснути руку, обняти. Я і його інавгурацію вів, — усміхається Нищук. — Вручав голуба доньці Віктора Андрійовича. Домовилися: коли махну, вона птаху підкине. Але дитина від хвилювання руки просто розвела. Голуб, не злетівши, сів на подіум, прямо під ноги. Його почали ганяти. То мала, то Віктор Андрійович. А він не злітає. Я тоді людям, які привезли цих голубів, дав команду випускати решту. І наш за ними теж здійнявся.

- Бачишся із соратниками по Майдану?

— Що далі, то рідше. Усі розійшлися по різних політичних таборах. Багатьох уже якось важко на ”ти” називати.

- Чи змінилося твоє матеріальне становище?

— Як не було власного житла, так і немає. Може, скромно просив? — Євген сьорбає каву з вершками. Каже, що винаймає квартиру на Повітрофлотському проспекті. — Зате дали звання заслуженого артиста України, разом зі Скрипкою й Фомою. Я не відмовився.

- А зараз чим займаєшся?

— Знімаюся у фільмі Олеся Янчука ”Владика Андрей”, про митрополита Шептицького. Граю учня й сподвижника митрополита.

- У політику не збираєшся?

— Ні. Може, років через 10.

1972, 29 грудня — народився в Івано-Франківську
1989 — закінчив школу
1994 — одружився з Оксаною
1994 — народився син Олекса
1995 — закінчив акторський факультет Київського театрального інституту імені Карпенка-Карого
1996 — знявся у фільмі Олега Бійми ”Острів любові”
2000 — картина ”Прощання з Каїром” (режисер О. Бійма)
2004 — роль Єсеніна у виставі ”Мені тісно в імені твоєму”, театр ”Сузір’я”
2005 — роль Миколи Вінграновського у спектаклі ”Заповітне”, театр поезії ”Мушля”
2005 — участь у фільмі ”Залізна сотня”

Смак перемоги

Газета «День» №240, четвер, 30 грудня 2004

Мене часто запитують, що відчував, вийшовши на сцену зранку 22 листопада перед багатолюдним Майданом? Я був вражений тим, що українці так згуртовано готові постояти за себе. Сам родом з Івано-Франківська. Мій батько (нині йому 82 роки) служив в УПА. З його розповідей дізнався, як він боровся за Україну. У 1990 році, коли відбувалася «революція на граніті», я разом зі своїми однокласниками не ходив на навчання, підтримуючи студентський страйк. Пізніше, пройшовши при вступі перший та другий тури у Щепкінське училище в Москві, забрав документи й подав їх до Київського театрального інституту ім. Карпенка-Карого. Україна тоді здобула незалежність, тому я вирішив навчатися у своїй державі.

Через кілька днів від початку Помаранчевої революції мене запитували, чи не боюся за свою кар’єру (Євген Нищук — актор столичного театру «Сузір’я». — Ред. ). Хоча й кажуть, що є професії (як акторство, наприклад), які потрібні за будь-якої влади. Але, окрім фаху, я маю громадянську позицію. Відверто кажучи, у ці моменти про небезпеку якось не думав.

Перші ночі були насичені подіями, тому доводилося спати по чотири години. Зранку, тільки-но виходив з дому, таксисти самі зупинялися: «Сідайте, підвеземо на Майдан», — категорично відмовляючись брати гроші. Тільки-но виходив на сцену, одразу збадьорювався. І що головне, мені на сцені було затишно й тепло.

Переконаний, це зігрівала позитивна енергетика людей. Як вони трималися духом! Постійні повідомлення про силовий варіант з боку влади тільки змобілізовували та згуртовували їх. Майдан більше переживав через інтриги та зволікання з прийняттям рішень у Верховній Раді. І тоді мені доводилося підбадьорювати.

Не обходилося без курйозів. Одного разу попросив, аби представники такої-то області пішли замінити своїх земляків біля Кабінету Міністрів. За півгодини, бачу, вони повертаються, мовляв, їх звідти відіслали назад. А я саме не мав зв’язку з Юрієм Луценком. «Гаразд, — кажу. — Піклуюся про вас, тому хотів, щоб ви зігрілися». Були й приємні несподіванки. Постійно повідомляв про те, хто кого загубив, нагадуючи, що традиційно всі зустрiчаються під годинником Будинку профспілок. І Маша з Донецька, яка чекала на Романа з Рівного, таки одружилися!

Мені здається, що Помаранчева революція стала ще одним свідченням характеру, суті, «породи» українців: гордих, доброзичливих, волелюбних, толерантних, емоційних, співучих...

Саме такими нас побачив світ. Під час цих доленосних подій ми виявили любов, такт і повагу одне до одного. Скільки бабусь приносили хоч щось зі своїх скромних статків: банку варення чи кілька кілограмів картоплі...

А як помаранчевий Майдан приймав блакитно-білих! Їх запросили у наметове містечко зігрітися біля вогню, гарні дівчата пригостили гарячим чаєм, разом співали пісень... У нашій історії стільки було трагедій, коли брат ішов на брата!

Але й були випадки, коли у Голодомор, наприклад, «західняки» рятували від голодної смерті «східняків». Один незабутній вражаючий відеокадр облетів увесь світ. Біля Адміністрації Президента один навпроти одного стояли омонівець у шоломі й масці та хлопець, обличчя якого було закрите оранжевою атрибутикою. Наступного дня «помаранчевий», втикаючи квіти у щит солдата, спробував з ним заговорити й скинув шапку, відкрив обличчя... І тут з’ясувалося, що вони — рідні брати!.. Кинулися назустріч один одному. У обох сльози на очах!

Надзвичайно важливо, що Помаранчева революція закінчилася перемогою демократії! Люди повинні були відчути смак перемоги! Від цього вони стануть ще сильніше духом і гордими за свій народ, свою Батьківщину. Можна ствердно сказати, що українці, як політична нація, вже відбулися.

Завантажити:
(1.36 GB) - професійний дубльований Студія "Пілот" звук записаний з телеканалу Інтер

---

Ролі дублювали: Джеймс Франко - Андрій Самінін, Жан Рено - Юрій Гребельник, Абдул Саліс - Євген Малуха, Анатолій Пашнін, Юрій Кудрявець, Євген Нищук та інші.

(1.37 GB) — багатоголосий закадровий Cтудія «1+1»

---

Переклад: Ганни Ведмідь
Літературний редактор: Валентина Левицька
Звукорежисер: Сергій Вачі
Режисер: Володимир Коваленко
Ролі озвучили: Інна Капінос, Євген Нищук і Олесь Гімбаржевський

Завантажити:

---

Переклад: Дмитра Колючого
Переклад віршів: Станіслава Чернілевського
Літературний редактор: Олена Ковалевська
Звукорежисер: Віктор Коляда
Режисер: Володимир Коваленко
Ролі озвучили: Інна Капінос, Євген Нищук, Олександр Ігнатуша

2xUkr/Eng | Sub Eng (2.55 GB) — багатоголосий закадровий Cтудія «1+1» і багатоголосий закадровий запис з телеканалу Інтер

---

Про озвучення від Cтудії «1+1»
Переклад: Дмитра Колючого
Літературний редактор: Ольга Чернілевська
Звукорежисер: Віктор Коляда
Режисер: Сергій Гаврилюк
Ролі озвучили: Лідія Муращенко, Євген Нищук і Андрій Бурлуцький

---

Про озвучення записане з телеканалу Інтер
Ролі озвучили: Шон Пенн — Юрій Гребельник, Володимир Терещук і один чи два жіночих

Ukr/Eng (749 MB) — двоголосий закадровий запис з 1+1

---

Ролі озвучили: Євген Нищук і Світлана Круть?

AVC Ukr/Eng (3.2 GB) - багатоголосий закадровий Студія "Контакт" на замовлення телекомпанії 1+1

---

Ролі озвучили: Юлія Перенчук, Євген Нищук і Максим Кондратюк

Завантажити:
(Season 1-8,9(2-10)) (82.09 GB) - багатоголосий закадровий Студія 1+1 (з 8-го сезону українські титри відрізані)

---

Про озвучення 1-го сезону (перевірено епізоди 0, 1 і 21)
Ролі озвучили: Джейсон Прістлі - Андрій Твердак, Єн Зірінґ - Євген Нищук, в 21 серії замість Євгена Нищука - Євген Пашин, Дженні Ґарт - Людмила Ардельян і Шенон Догерті - Наталя Поліщук

---

Про озвучення 2-го сезону (перевірено епізоди 1 і 28), 3-го сезону (перевірено епізоди 1 і 30 (в 29 і 30 епізоді замість Андрія Твердака - Олесь Гімбаржевський), 4-го сезону (перевірено епізоди 1 - Олесь Гімбаржевський і 31 - Андрій Твердак), 5-го сезону (перевірено епізоди 1, 31 і 32), 6-го сезону (перевірено епізоди 1, 31 і 32 + Епізод найкращі моменти), 7-го сезону (перевірено епізоди 1 і 32), 8-го сезону (перевірено епізоди 1, 2 і 32), 9-го сезону (перевірено епізоди 2 і 10)
Ролі озвучили: Джейсон Прістлі - Андрій Твердак, Єн Зірінґ - Євген Пашин, Дженні Ґарт - Людмила Ардельян і Шенон Догерті - Наталя Поліщук

2хUkr/Eng | Sub Eng (1.87 GB) — двоголосий закадровий Новий Канал і двоголосий закадровий запис з 1+1

---

Про озвучення від Нового Каналу
Ролі озвучили: Олег Лепенець і Олена Узлюк

---

Про озвучення записане з 1+1
Ролі озвучили: Євген Нищук і Олена Узлюк

2xUkr/Eng | sub Ukr/Eng (2.49 GB) — двоголосий закадровий Новий Канал і двоголосий закадровий Cтудія «1+1»

---

Про озвучення від Cтудії «1+1»
Переклад: Ганни Ведмідь
Літературний редактор: Олена Ковалевська
Звукорежисер: Олена Мойжес
Режисер: Станіслав Чернілевський
Ролі озвучили: Лідія Муращенко і Євген Нищук

---

Про озвучення від Нового Каналу
Ролі озвучили: Олег Лепенець і Лідія Муращенко

Ukr/Eng | Sub Ukr/Eng (2.19 GB) — багатоголосий закадровий запис з 1+1 (звук з VHS, пісні не озвучено)

---

Ролі озвучили: Олександр Завальський, Євген Нищук і Антонова або Стасів

(2.2 GB) — українська, російська

---

Кіностудії: ім. Олександра Довженка, ТВО "Братство"
Режисер: Станіслав Клименко
Автори сценарію: Іван Дзюба, Павло Мовчан, Борис Олійник і Станіслав Клименко
Оператор-постановник: Михайло Мураткін
Художник-постановник: Микола Поштаренко
Композитор: Володимир Гронський
Звукорежисер: Віктор Лукаш
Ролі виконували: Дмитро Суржиков — Тарас Шевченко, Іван Розін — Олексій Петров, Ірина Поплавська — Княжна Репніна, Ірина Буніна — Княгиня Репніна, Анатолій Мокренко — Князь Репнін, Оксана Філоненко — Глафіра Псьол, Іван Вовк — Михайло Юзефович, Юрій Гребельник — Жандарм, Ігор Назаров — Малєшкін, Олена Єременко — Єфросинія Петрова, Андрій Баранов — Микола Костомаров, Віктор Ліщинський — Микола Гулак, В’ячеслав Довженко — Куліш, Валерій Легін — Савич, Дмитро Тодорюк — Георгій Андрузький, Кирило Чернявський — Білозерський, Віктор Степаненко — Іван Посяда, Володимир Осадчий — Опанас Маркович, Олександр Красько — Навроцький, Ірина Небесенко — Ганна, Станіслав Боклан — Генерал Дубельт, Сергій Романюк — Слідчий, Олексій Колесник — Фундуклій, Олександр Биструшкін — Цар Микола I, Євген Нищук — Царевич Олександр (у титрах Ніщук), Олександр Агеєнков — Олексій Капніст, Анатолій Помилуйко, Григорій Боковенко, Леонід Микитенко, Ігор Гнєзділов — Перекладач Кашинець, Борис Георгієвський, Костянтин Лінартович та інші.

DVD5 (4.24 GB) — українська, російська, німецька, польська, іврит
(1.37 GB) — українська, російська, німецька, польська, іврит

---

Кіностудії: Кіностудія ім. О. Довженка, Олесь-фільм
Режисер: Олесь Янчук
Сценаристи: Олесь Янчук, Михайло Шаєвич
Оператори: Олег Горобець, Василь Чаплигін
Композитор: Володимир Гронський
Кошторис: 10 млн.гривень
Ролі виконували: Сергій Романюк — Митрополит Андрей Шептицький, Євген Нищук — Молодий Стефан, Ярослав Мука — Майор НКВС, Оксана Вороніна — Зося, Ірина Мак Кардл — Графиня Фредро, Тарас Постніков — Молодий Шептицький, Тарас Жирко — Климентій Шептицький, Орест Огородник — Леон, Роман Гринів — Шептицький у дитинстві, Федір Стригун — Граф Шептицький, Лембіт Ульфсак — Франц-Йосиф, Галина Делявська — Інка, Вікторія Янчук — Зося в дитинстві, Олег Цьона — Йосип Сліпий, Олег Треповський — Равін Левін, Надія Шепетюк — Софія Шамбек, Богдан Дубас — Секретар Митрополита, Анатолій Бевз — Папа Римський Лев XIII, Януш Юхнецький — Старий Стефан, Сергій Сипливий — «Сивий», Олексій Кочкін — Василько, Давид Оксенюк — Син равіна, Юрій Муравицький — Православний священик, Віктор Степаненко — Богдан, Ярослав Киргач — Польський капітан, Андрій Баса — Лейтенант НКВС, Анатолій Кузьменко — Генерал НКВС, Олег Драч — Оберштурмбанфюрер, Ігор Гнєзділов — Гауптштурмфюрер, Аліна Сотнікова — Дама на балу, Марія-Анна Ратушна — Маріанна, Олесь Янчук — Маршал Пілсудський, Юлія Перенчук — дубляж декількох акторок. В епізодах: М. Антонович, Ю. Брилинський, В. Бондар, О. Боруш, І. Витовська, Б. Банівський, Т. Ван, Ю. Волинський, С. Верещагіна, С. Возняк, М. Вишкварок, Р. Грицунь, В. Губанів, Гаврилів, Х. Гриценко, В. Гусаревич, А. Гордієнко, О. Гордієнко, М. Данилюк, С. Зозуленко, В. Іваницький, Л. Іванченко, В. Ілащук, М. Кравчук, О. Кравчук, М. Кілик, І. Кріп, Г. Левицька, А. Мороз, А. Михайлова, В. Мовчан, Т. Мойсеєва, М. Максименко, С. Малганов, Й. Найдук, О. Наумова, А. Новіцька, А. Огінок, Г. Приходько-Жангірова, І. Рева, Ю. Римарський, М. Самук, М. Сидор, О. Тузяк, Т. Фельдшерова, Р. Федорук, І. Храмов, Ю. Чеков, Д. Чухарев, І. Чижевський, Швець, М. Шумейко, С. Яроцький.

DVD9 Ukr | sub Eng (5.24 GB)
(1.39 GB)

---

Кіностудія: Олесь-фільм
Режисер: Олесь Янчук
Продюсер: Юрій Борець
Сценаристи: Василь Портяк, Михайло Шаєвич
Оператор: Віталій Зимовець
Композитор: Володимир Гронський
Ролі виконували: Громенко — Микола Боклан, Сова — Олег Примагенов, Чумак — Ігор Пісний, Павук — Олексій Зубков, Когут — В'ячеслав Василюк, Міша — Дмитро Терещук, Ксеня — Катерина Кістень, Катруся — Олеся Жураківська, Лагідний — Тарас Постніков, отець Кадило — Тарас Жирко, Рен — Іван Гаврилюк, Марічка — Ірина Бардакова, Лектор — Володимир Горянський, Барць — Олег Драч, Епізодична роль — Андрій Снєжко, Лікар Шувар — Ярослав Мука, Зорян — Євген Нищук, Стефа — Ірма Вітовська, Селянин-зрадник — Георгій Морозюк, Сверчевський — Олег Масленніков, Кіномеханік — Ігор Гнєзділов, Майор НКВД — Ярослав Кіргач, Хлопчик з соколом — Роман Кам'янецький, Старшина — Олесь Янчук; В епізодах: Б. Дубас, П. Ягоцький, В. Мельников, М. Комарницький, О. Слободський, К. Шафоренко, А. Касілова, П. Бенюк, Г. Боковенко, В. Портяк, Ю. Брилинський, А. Сотнікова, Ю. Чеков, Д. Базай, С. Радюшкін, О. Кочетков, Ю. Нездименко, О. Кавчак, О. Болтовський, В. Гутовський, О. Шевченко, А. Крилов, І Волков, Д. Вікулов, В. Галена, В. Пшеничний, Н. Шепетюк, Б. Равкевич, А. Коп'єва, Я. Юхницький, В. Яковенко, В. Котко, Й. Найдук, О. Безпалий, М. Ратушний, Є. Гірон, Р. Панкевич, М. Криворучко, Р. Максимів, І. Пилипчак, В. Пилипчак, І. Кулінець, С. Романів, М. Муравський, П. Мицак, З. Коваль.

(1.48 GB) — українська

---

Кіностудії: Укртелефільм, Українська незалежна ТВ-корпорація, Центр сучасного мистецтва «Брама»
Автор сценарію та режисер постановник: Олег Бійма (за мотивами повісті Володимира Яворівського «Варвара серед варварів»)
Оператор постановник: Лесь Зоценко
Композитор: Володимир Гронський
Продюсер: Ігор Цішкевич
Ролі виконували: Олена Сікорська — Варвара, Олексій Богданович — Варфоломій, Сергій Романюк — Георгій, Андрійко Цішкевич — Андрій, Тетяна Кобзар — Марія, Володимир Абазопуло — Сфінкс, Валерій Нєвєдров — Сікач, Євген Нищук — Василь, Світлана Прус — Віка, Світлана Штанько — Віра, Оксана Батько — Марія в молодості, Сергій Марченко — Лисий, Володимир Іллєнко — Амбал, Володимир Ямненко — Водій, Леонід Марченко — Вампір, а також: Дмитро Лалєнков, Є. Малуха, В. Голосняк, Н. Ярошенко та інші.

(8.67 GB) (4 серія відрізані титри)

---

Кіностудія: Укртелефільм
Режисер: Олег Бійма
Композитор: Володимир Гронський
Ролі виконували: Вікторія Малекторович — Панночка, Нонна Копержинська — Няня, Юрій Розстальний — Пан, Віталій Розстальний — старий пан, Йосип Найдук — дід Омелько, Володимир Терещук — Георгій, Олексій Богданович, Сергій Васянович, Олександр Герасимчук, Олег Комаров, Ярослав Маковійчук, Антін Мухарський, Віталій Полусмак, Юрій Критенко — Професор, Михайло Голубович — Данило Гурч, Людмила Травникова — Наталя, Наталія Гебдовська — стара, Радмила Щоголєва — Мотря, Олена Єременко — Ївга, Соломійка Жилінська — мала Наталка, Віктор Степаненко — Охрім; чумаки: Віктор Глушков, Юрій Кудрявець, Михайло Кукуюк, Костянтин Попудренко; дівчата: Лариса Красовська, Юлія Прус, Світлана Штанько; Леся Липчук — Маруся, Роман Дмитрів — Лях, Грегуар Даг'є, Олександр Кочубей, Наталія Наум, Микола Філіппов, Христина Ланська, Анатолій Кравчук, Олег Савкін — Федусь, Валерія Чумакова — Ція, Ірина Мельник — Чередарючка, Любов Кожедуб — Петриха, Олена Кечіна — Єленка, Тетяна Кондратюк — Марічка, Олександр Гай — суддя, Анна Кондаракіс — Соломія, Олег Мєсєча — кондуктор, Володимир Шакало — батько Ції, Сергій Кучеренко — Опанас Моремуха, Тетяна Олексенко — Киценька, Ярослав Маковійчук — оповідач, Вадим Яковенко, Анастасія Звєріна — дівчина в кафе, Алла Наталушко — "Фатьма", Костянтин Степанков — дід, Наталя Гордєєва — повія, Ніна Шаролапова — дружина професора, Матвій Нікітін — хлопчик, Єлизавета Слуцька — мати хлопчика, Наталія Єгорова — Антоніна, Марта Ружа — Людя, Тетяна Кравченко — Марфа, Римма Зюбіна — Гапочка, Олександр Герасимчук — Іван Ганенко, Олег Комаров, Тарас Денисенко, Володимир Ямненко — Фома Лабазніков, Тамара Яценко — незнайомка, Олена Хижна — Есмиральда, Олена Узлюк — Неоніла (8 серія), салопниці: Людмила Ардельян, Аліна Баранаовська, Алла Москвіна (8 серія); Ігор Тимошенко, Наталя Бочка — Поліна, Інна Капінос — Анеля (9 серія), Неоніла Білецька — поважна пані (9 серія), Микола Запісочний — пан у купе (9 серія), Євген Нищук, Алла Сергійко — Валерія, Марина Могилевська — Таїсія, Микола Боклан — Він, Ніна Касторф, Володимир Іллєнко, Лідія Яремчук, Галина Черняк та інші.