Дорошенко Д. Історія України 1917 - 1923 рр, [Ч. 1-2] (1930, 1932) [PDF]

ingwar · 2010-10-23 21:27

Мова: українська
Опис:

Дорошенко Дмитро Іванович (*27 березня (8 квітня) 1882 — †19 березня 1951) — політичний діяч, історик, публіцист, літературознавець, бібліограф. Засновник «Просвіти» на Катеринославщині.
Навчався на історико-філологічному факультеті Варшавського, Петербурзького і Київського університетів. В 1903 очолював Українську студентську громаду в Петербурзі. Дуже рано розпочав політичну діяльність, спочатку як член Революційної Української Партії, а згодом — Товариства Українських Поступовців. Активно займався публіцистикою.
З 1897 співпрацював з політичними виданнями в Галичині, в 1905—1907 — з газетами і журналами національно-демократичного напряму на Наддніпрянській Україні — «Рада», «Украинский вестник», «Украинская жизнь», «Україна». Певний час працював вчителем у середніх школах Києва і Катеринослава. В 1910—1914 — редактор часопису «Дніпрові хвилі» у Катеринославі.
Під час першої світової війни обраний уповноваженим Всеросійського Союзу Міст на Південно-Західному фронті (з 1915), очолював відділ допомоги українцям на окупованих російськими військами землях Галичини і Буковини.
В березні 1917 Дорошенко після реорганізації ТУП у Союз Українських Автономістів-Федералістів (з червня 1917 — Українська Партія Соціалістів-Федералістів) став членом цієї організації. З квітня 1917 входив до складу Української Центральної Ради.
22 квітня призначений Тимчасовим урядом крайовим комісаром Галичини і Буковини з правами генерал-губернатора.
Після відступу 2 серпня 1917 російських військ з Галичини повернувся до Києва, наприкінці серпня 1917 йому було запропоновано сформувати новий склад Генерального Секретаріату УЦР-УНР. Проте через розходження у поглядах на шляхи становлення української державності з Михайлом Грушевським Дорошенко відмовився від цієї пропозиції. Незабаром був обраний губернським комісаром Чернігівщини і перебував на цій посаді до кінця 1917.

Весною 1918 виїхав у Галичину. Після приходу до влади гетьмана П.Скоропадського повернувся до Києва.
20 травня 1918 очолив Міністерство закордонних справ Української Держави. В період керівництва зовнішньополітичним відомством було відкрито дипломатичні представництва України в Румунії, Польщі, Швейцарії, Фінляндії та ряд українських консульств за кордоном і зарубіжних держав у Києві. В липні-серпні 1918 при активній участі Дмитра Дорошенка відбулася ратифікація Берестейського миру 1918 країнами Четверного союзу (крім Австро-Угорщини).
В середині серпня 1918 у відповідь на антиукраїнську політику уряду генерала Сулькевича у Криму Дорошенко намітив ряд заходів по економічній блокаді півострова, після реалізації частини з яких, кримські власті пішли на переговори про форми державного об'єднання України.

Дмитро Дорошенко часто виступав посередником у пошуках шляхів порозуміння між Павлом Скоропадським і національно-демократичними силами та виробленні умов формування українського уряду на повністю національній основі.
В жовтні 1918 робив спроби вступити у переговори з дипломатичними колами держав Антанти у Берні.
Після падіння Гетьманату працював приват-доцентом Кам'янець-Подільського державного українського університету.
З 1920 перебував у еміграції.
Дорошенко разом з В. Липинським, С. Шеметом та іншими діячами гетьманського руху брав участь у створенні об'єднання українських монархістів — Українського Союзу Хліборобів-Державників.

Головні праці Дмитра Дорошенка:
* «Нарис історії України» (ч. І-2, 1932—1933),
* «Історія України 1917-23» (ч. І-2, 1930, 1932),
* «Огляд української історіографії» (1923),
* «Православна церква в минулому і сучасному житті українського народу» (1940),
* монографії про Миколу Костомарова, Пантелеймона Куліша, Володимира Антоновича, гетьмана Петра Дорошенка та інших.

Пропонована праця присвячена опису подій української революції 1917-1923 рр. Перша частина присвячена розгляду діяльності Центральної Ради (див. також Христюк П., Замітки і матеріали до історії української революції та Винниченко В., Відродження нації). У другій частині розглядається період Української Держави Гетьмана П.Скоропадського (див. також літературу про Гетьманат П.Скоропадського).

Автор: Дорошенко Д.І.
Видавництво: Ужгород, друкарня "Свобода"
Формат: PDF
Кількість сторінок: 437, 423

Приклади сторінок (скріншоти з Adobe Reader)

Alinea · 2010-10-25 12:35

Дякую за чудовий реліз!

wyiko · 2010-11-07 17:07

А де взяти продовження цієї книги? 2 том закінчується на самому цікавому

ingwar · 2010-11-08 12:07

wyiko
Нігде. Дорошенко написав два томи.
Автор був очевидцем подій, які описував. Незабаром після падіння Гетьманату виїхав за кордон, владу захопили комуністи і історію України цих часів можна вже читати за радянськими підручниками...

За кордоном Дорошенко підтримував зв'язки зі Скоропадським, про діяльність гетьманців можна скласти уявлення з літератури про Гетьманат

Риф · 2010-11-29 00:49

Це один із найкращих підручників про той час. Він мінімально засіяний соціалізмом та необ`єктивністю, так характерними для підручників із соціалістичним нахилом.

redkiborg · 2011-09-12 19:54

а пароль для файлів можно ?

rioter · 2011-09-28 23:54

А де золото???

ssTAss · 2011-09-28 23:57

hol · 2012-08-12 16:55

Книга чудова, дякую!!!

Pawlo1989 · 2013-05-04 06:07

kuzjamus · 2013-05-09 14:00

Супер! Дякую за книгу. Дорошенко - найкращий український історик.

Дорошенко Д. Історія України 1917 - 1923 рр, [Ч. 1-2] (1930, 1932) [PDF]

Друкована література

Наукова література (гуманітарні дисципліни)

Завантажити / скачати книгу українською