Величко Самiйло. Лiтопис [Том 2] (1991) [MP3]

Нові коментарі

Нова тема   Відповісти
Автор Повідомлення
raven1976 
VIP


З нами з: 17.04.08
Востаннє: 16.08.17
Повідомлень: 279

2010-10-12 13:33  
Величко Самiйло. Лiтопис [Том 2] (1991) [MP3]




Мова: українська
Опис:
Самійло Величко - відомий літописець, що навчався у Києво-Могилянській колегії. наком вступив до запорізького війська;
з 1690 до 1708 - канцелярист у генерального писаря Василя Кочубея, після страти якого був відсторонений від служби.
Займався навчанням дітей та історіографією. Вашій увазі представлений літопис Самійла Величка, що охоплює події,
які відбувались в Україні за його життя.

Зміст другого тому виклав окремим файлом у роздачі - (див. Список файлів завантаження "Папка: 527 - 00 Zmist/zmist.txt")

Завантажити перший том можна тут

Автор: Величко Самiйло
Видавництво: Днiпро, Київ, 1991 рік
Озвучено: Мурашко Ігор
Кодек звуку: MP3
Бітрейт: 96
Тривалість звучання: 42 год. 18 хв.
Джерело: Internet
Особиста оцінка: 10 - без сумнівів рекомендую всім


Срібний реліз (на рейтинг впливає 50% завантаженого)
 Трекер:    Зареєстрований   

Завантажити / скачати аудіокнигу українською



відео для новачків



 Зареєстрований:   2010-10-12 13:33
 Розмір:   1.7 GB 
 Оцінка аудіокниги:   10/10 (Голосів: 18)
   
jara 
Свій


З нами з: 29.11.10
Востаннє: 09.07.17
Повідомлень: 62

2011-01-20 12:26  
Завантажуючі та активність
Завантажують: [ 2 ]
Завантажили: [ 7 ]

Мало хто першоджерелами історії цікавиться.

cizarion 
Оцифрування книг Гуртом
Оцифрування книг Гуртом


З нами з: 01.01.10
Востаннє: 23.07.17
Повідомлень: 2036

2011-01-20 19:19  
jara написано:
Мало хто першоджерелами історії цікавиться.

сподіваюсь, "срібло" покращить ситуаціюHappy

Idlin 
Новенький


З нами з: 26.02.08
Востаннє: 08.12.14
Повідомлень: 20

2011-01-21 21:29  
raven1976 - дякую за цікаву книгу.
А також:
Дякую yuriy12, за оцифровку книги;
Дякую geogeo, за почищений запис.
Джерело: abook-club.ru.

golem 
Оцифрування книг Гуртом
Оцифрування книг Гуртом


З нами з: 24.04.09
Востаннє: 19.07.17
Повідомлень: 347

2011-01-21 22:07  
Можна було б викласти 2а тома в одному релізі. imho

Додано через 2 хвилини 22 секунди:

P.S. yuriy12 та geogeo молодці

Idlin 
Новенький


З нами з: 26.02.08
Востаннє: 08.12.14
Повідомлень: 20

2011-01-22 14:39  
Саме yuriy12, та не велика группа помічників (які допомагають йому), не дали зникнути київській бібліотеці аудіокниг, яку "шановні" бібліотекарі списали на сміття.
На початок року, кількість оцифрованих ним видань, сягнула понад Дві тисячі творів (2000 шт.).

jara 
Свій


З нами з: 29.11.10
Востаннє: 09.07.17
Повідомлень: 62

2011-01-24 09:20  
Idlin написано:
"шановні" бібліотекарі списали на сміття.


Ще Петро І і Катерина ІІ розуміли "шкідливість" першоджерел і активно їх знищували або заміняли окремі розділи на більш "правильні". От і ще одна паралель історії з сьогоденням.

Romanus_Valyanus 
Новенький


З нами з: 27.09.10
Востаннє: 13.07.14
Повідомлень: 8

2012-02-04 16:00  
підкиньте дров для ліпшої швидкості Happy
Kozarluga_Trygub 
Новенький


З нами з: 04.07.15
Востаннє: 10.09.15
Повідомлень: 1

2015-07-04 23:15  
дайте швидкість!!!! прошу!
torr88 
Новенький


З нами з: 26.11.12
Востаннє: 09.08.17
Повідомлень: 8

2015-12-02 01:04  
Шановні дайте хто роздачу релізу Happy
Knigolub 
VIP


З нами з: 31.08.10
Востаннє: 16.08.17
Повідомлень: 762

2016-03-13 22:46  
ПОВІСТЬ ЛІТОПИСНА ПРО МАЛОРОСІЙСЬКІ ТА ЧАСТКОВО ІНШІ ПОДІЇ, ЗІБРАНІ І ТУТ ОПИСАНІ
Передмова до читальника

Змiст

Розділ 1
Про польське домагання відібрати собі Україну; про
Хмельниченкову зраду під Слободищами; про розгром поляками й татарами
московських та козацьких військ під Чудновом тощо.

Розділ 2
Про Сомкове полковництво й наказне гетьманство в Переяславлі;
про роздвоєння, як і за Виговського, Малої Росії; про Хмельниченкове
старання привести те роздвоєння до первісної єдності; про подвійний
марнотний Хмельниченковий похід проти Сомка в Переяславль і про біду
Україні від Хмельниченкового війська.

Розділ 3
Про повторне Хмельниченкове шаленство і розорення цьогобічної
України; про Сомкове старання здобути цьогобічне гетьманство; про
ікону Пресвятої Богородиці в Чернігівському Іллінському монастирі, яка
стала плакати; про Сомкову посилку до Ромодановського; про
з'єднання Ромодановського з Сомком; про битву з Хмельниченком навпроти
Канева; про поразку й загнання у Дніпро його війська; про
Хмельниченковий прибір для помсти; про виправу Ромодановським війська
з Сомком за Дніпро, щоб добити Хмельниченка; про поразку й загнання у
Дніпро його війська Хмельниченком; про тривогу від татар під Лубнами в
московському та козацькому військах; про від'їзд їх звідтіля додому;
про Брюховецького і початок його конфіденції 35 з отцем єпископом
Методієм; про ординське вторгнення аж до Чернігова і про докірливі
листи до Хмельниченка й Тетері, писані з Запорожжя.

Розділ 4
Про настановлення цьогобічним гетьманом на Ніжинській раді
Брюховецького; про взяття тоді з ради в Ніжинський замок до ув'язнення
і про згубу в Борзні Сомка з товаришами; про намір Брюховецького йти
на Тетерю; про почуту звістку, що польський король тягне на Україну,
і про повернення Брюховецького з військом від Кременчука до Гадячого й
Батурина; про пораду польського короля, як відібрати собі Україну з
військами, і похвальна його промова про Україну; про його,
королівське, прибуття з військами до Білої Церкви і як Тетеря його там
вітав; про білоцерківську розмову Іоаникія Галятовського, київського
ректора, з єзуїтом Адріаном Пекарським, королівським казнодією, щодо
ієрархії православної церкви й римського костелу; про
королівське рушення з Білої Церкви на цей бік Дніпра; про переправу
Дніпра; про прибуття до Остра і про розкладення там до часу по зимових
кватирях.

Розділ 5
Про королівське рушення з Остра до Глухова; про марнотне
здобування Глухова; про королівське нещастя і втечу від Брюховецького
з-під Глухова і про щастя Брюховецького над поляками; про Тетерине
повернення з військами до Чигрина; про прибуття Ромодановського з
військами в Лохвицю і про лохвицьку біду; про добування Брюховецьким у
Чигрині гетьмана Тетері і про безуспішне його повернення звідтіля з
розоренням Черкас; про добуття Чернецьким Ставищ і про біду
тамтешнім людям; про Тетерин сумнів утриматись у Чигрині проти
Брюховецького й запорожців і про відхід його на мешкання з Чигрина до
Корсуня.

Розділ 6
Про намір Брюховецького йти на Тетерю; про зимування його в
Каневі; про Тетерину втечу з Корсуня у Польщу; про взяття Корсуня й
Тетериної старшини Гамалією; про марнотне здобуття Брюховецьким Білої
Церкви; про його повернення звідтіль у Гадяче і про виїзд його з
полковниками на Москву; про з'їзд у Чигрині тогобічної старшини і про
наречення там гетьманом Дорошенка; тут-таки королівське убезпечення,
дане ігуменові Макошинського монастиря.

Розділ 7
Про вальний з'їзд у Чигрині тогобічних полковників та старшини і
потвердження там Дорошенка на ціле гетьманство із взаємною присягою на
нейтральність; про Дорошенкові універсали, заслані на цей бік Дніпра,
щоб люди прихилилися до нього; про п'яте чи шосте роздвоєння,
українську пагубу через її гетьманів і про руїну від Дорошенка
Переяславля; про замешкання й одруження в Москві Брюховецького; про
знищення ним давніх прав і вольностей малоросійських; про
прибуття Брюховецького до Гадячого; про його страх перед Дорошенком і
про розіслання універсалів на всю Україну не схилятися до Дорошенка, з
чого в народі затвердилося роздвоєння; про підозру Брюховецького на
Гамалію; про затемнення сонця; про повішеного жидівського
псевдомесію в Турках і про російську війну на Лівонію та шведську
Ригу; про Дорошенкову кореспонденцію до Криму і до запорожців; про
здобуття собі ханської приязні і про одержану відповідь на
його лист від запорожців; про королівське бажання, викладене
Дорошенкові; про тодішні його обітниці і про довгий Дорошенковий
роздум.

Розділ 8
Про виправу від короля повноважних послів і про постановлених
через них з російськими послами в Андрусові пактів на 13 років з
корисними для них і шкідливими для козаків умовами; про звіщення про
те від Дорошенка ханові; про виправу від короля на Україну
Маховського; про біду їй від нього і про остаточний погром того
Маховського від козаків та орди; про деяких тогобічних полковників;
про цьогобічне всенародне повстання з Дорошенкової побудки на
Брюховецького через прийняття воєвод у Малу Росію; про викривальний
ханський лист до короля Казимира, в якому хан боронить козаків; про
солтанську загайку з Дорошенком на українських рубежах; про прибуття
до них із польським військом маршалка й пального гетьмана і про
учинені з ними, Дорошенком та солтаном, Підгаєцькі пакти; про
сватівство єпископа Методія з Брюховецьким і про схильність
Брюховецького до зради.

Розділ 9
Про нараду Брюховецького зі своєю старшиною, як вигнати з Малої
Росії воєвод; про виконання того рішення і про воєвод, що втримались у
деяких містах; про полтавську вірність; про благовіщенське свято і про
сніг на нього; про монарший гнів на Малу Росію за зраду і про мстиву
війну за те Ромодановського; про вихід Брюховецького на оборону
вітчизни і про з'єднання його зі своїми полками на Сербинському полі;
про прибуття до Брюховецького на оборону вітчизни іншого опікуна
Дорошенка; про смерть тоді-таки Брюховецького і про військове
заворушення проти Дорошенка; про полтавський розрух і вбивство їхнього
полковника Витязенка; про таємну пересторогу від Дорошенка
Ромодановському; про відступ Ромодановського від Опошного і Котельви
до Охтирки; про уявну Дорошенкову погоню за Ромодановським і про
повернення його від Хухри назад; про утвердження ним під свій реймент
цьогобічної України; про повернення його від Срібного назад; про
прибуття в Чигрин і залишення для застороги від Ромодановського в
Ромні Коритського; про вихід із Січі Суховія з запорожцями й ордами,
щоб дістати гетьманство після Брюховецького; про біди від нього людям;
про новий наступ Ромодановського на Чернігів і про його згоду там із
Многогрішним; про виправу від Ромодановського сина з військом на
ускромлення Суховія і про поразку того війська від татар та про взяття
Ромоданенка в неволю; знову про Суховієве бажання чигринського
гетьманства; про його марш за Дніпро з людським розоренням; про його
прибуття за Дніпро і про розіслання звабних листів у весь народ
тогобічний, аби відступилися від Дорошенка, а прийняли за гетьмана
його; про Дорошенкову хитрість супроти Суховія; про нужду і про
Суховієву біду, що ось-ось мала наспіти його від татар через
нерозважну його поведінку на тому боці; про Суховієвих посланців на
Запорожжя з проханням рятунку від татар. Про те, що король Казимир
назовсім виїхав із Польщі до Франції, і про вибрання після нього на
королівство Михала Вишневецького; про Дорошенкову супліку до нього на
потвердження давніх військових прав і вольностей.

Розділ 10
Про Суховієве звільнення зі своїм військом від татар, бо прибули
до нього з Запорожжя Сірко й Улановський; про відхід татар від Суховія
до Криму, а Суховія із Сірком до Січі, його ж козаків по своїх
домівках; про Дорошенкову підозру на запорожців, що врятували Суховія,
і про його гнів за те; про цьогобічні події, отримання прощення
царської величності за зраду Брюховецького; про вибрання у Глухові
гетьманом Многогрішного і його статті; про Дорошенкову нараду, як
відібрати від Многогрішного цьогобічну Україну під свій реймент і про
наслання на цеп бік його війська; про зустріч його під Рогинцями та на
інших місцях Стрієвським, посланим від Многогрішного; про розгром
Стрієвського Дорошенковим військом у Глинському повіті і про ховану
втечу Стрієвського у вигляді школяра; про повернення до Дорошенка його
війська з користями; про лист запорожців до Дорошенка з наганою за
такий учинок і про його озлобу за те на запорожців; про Дорошенкову
виправу до короля з інструкцією своїх послів; частина тієї інструкції;
про повернення до Дорошенка з Польщі тих його послів і про Дорошенкове
розуміння з їхньої реляції про лядську несхильність до його,
Дорошенкових, умов; про лядський вербунок нового війська і про
Дорошенкову зневіру як щодо польської до себе ласки, так і щодо
російської приязні й допомоги супроти поляків; про Дорошенкову раду,
як зберегти свою Україну, і про звідомлення у турчина, чи буде
прийнятий він під його оборону; про звістку в поляків про той
Дорошенковип замисел і про їхню зневіру втримати цьогобічну Україну;
про усталення на цьогобічнім гетьманстві Многогрішного; про монаршу
грамоту, писану в дев'ять цьогобічних полків, що вибачає їхню вину, і
про особливе монарше прощення через грамоту полтавцям.

Розділ 11
Про новий лядський винахід на біду тогобічної України з
універсальним дозволом вибрати собі другого гетьмана; про лядське до
того схилення і про вибрання в Умані гетьманом Ханенка; про лядську
пропозицію Ханенкові послати послів на комісію; про розділення тоді
Малої Росії на три частини; про Дорошенковий гнів супроти поляків і
про повторну виправу послів до короля з проханням остаточної резолюції
на свою минулорічну інструкцію; про королівську невдячність до тих
послів і про їхню виправу назад до Дорошенка з пропозицією вчинити
комісію в Острозі; про виправу від короля до Острога комісарів з
інструкцією і про їхнє там замешкання, начебто задля Дорошенкових
комісарів; про Дорошенкове мале дбаня навзаєм щодо тієї комісії; про
звідомлення його про ту комісію; про побажання від комісарів
інструкції, що їм її дано, і про приспання від них Дорошенкові не
списку, а власної коронної інструкції при печатці; про вигадливі
Дорошенкові торги з комісарами; про затримання в Острозі й
відправлення ні з чим його посланця; про двох посланців від Дорошенка
в Острог з проханням до комісарів, щоб дали на письмі армистиціюм 435;
про прибуття в Острог Ханенкових послів і про довершення там їхньої
комісії з коронними комісарами; про виїзд ні з чим з Острога до
Дорошенка його посланців і про роз'їзд із Острога обидвох, польських і
Ханенкових, комісарів; про небезпеку Дорошенкові від поляків і
Ханенка; про його остаточне піддання через послів під турецьку
протекцію; про прийняття його в ту протекцію і прислання до нього
нарошного посла зі значними подарунками, військовими клейнодами,
утвердженням на Чигринському з усією Україною гетьманстві та з
обіцянкою, що дадуть йому бажану оборону від усіх загроз; про субмісію
й синівство Дорошенкове до Турецької Порти; про королівську апробацію
і сеймове потвердження Острозької комісії з Ханенком і про розсилання
Ті в усі тогобічні полки при особливих універсалах; про королівську
письмову відповідь та вимовлення, учинені на Дорошенкову інструкцію,
надруковані і прикладені наприкінці тої-таки Острозької комісії і тут
подану; про відпуск із Чигрина турецького посла і про Дорошенкове
прохання через нього собі янчарів і ханської допомоги; про те, що
Дорошенко відбирав по містах Острозькі комісії, які розіслав Ханенко,
і про польське військо, прислане Ханенкові; про тиранське нахилення
Кіяшком під реймент Многогрішного Лубенщини та інших міст, що
трималися Дорошенка; про пагубу тим містам і селам, яка була від
Дорошенка, тощо.

Розділ 12
Про королівський універсал з присягою преосвященного отця
Тукальського, київського митрополита; про листовну Дорошенкову
відповідь до запорожців з його вимовленнями і висловленням запорозької
неправди; там-таки про роздвоєння та розтроєння малоросійське; про
цьогобічних гетьманів і уманського Ханенка; про шкідливі для Малої
Росії Андрусівські договори; про Підгаєцькі пакти; про Острозьку
комісію і про піддання його, Дорошенка, під турецьку протекцію.

Розділ 13
Про безперервне озлоблення поміж козаків; про обмову
Многогрішного Мокрієвичем; про взяття його, Многогрішного, з
товаришами до Москви і про вічне заслання їх у різні місця; про
вибрання після Многогрішного на гетьманство Івана Самойловича; про
дані йому монарші статті і про його попереднє життя; про царських
послів, що мали бути на царських комісіях з поляками; про Дорошенкову
піджогу турків на поляків і на взяття Кам'янця-Подільського; про
розгром Дорошенком Ханенка, який не пускав Дорошенка йти під
Кам'янець; про взяття турками й Дорошенком Кам'янця і про турецьку
ласку крем'янчанам; про від'їзд з-під Кам'янця турецьких і козацьких
із Дорошенком військ та про лядський жаль на втрату преміцного
Кам'янця; про Дорошенкове повернення з-під Кам'янця і про повітання
його під Христинівкою уманцями; про простору Дорошенкову мову до
уманців з ганою за їхню непостійність і з побажанням, щоб схилилися
під його реймент, та про схильність до того уманців; про ласкаве
відпущення уманців назад і про його прибуття у Чигрин; про страту в
Чигрині одних, а в Умані інших уманців; про встановлення уманським
полковником Гродзенка і про віддачу в Чигрин Ханенчихи й Білогрудихи;
про уманський гнів за те на Дорошенка і про приспання від Дорошенка в
Умань двох охотницьких полків для ускромлення бунтів; про нерозумний
вчинок в Умані тих полковників і про їхню погибель; про піймання ордою
Гедеона Хмельниченка з іншими і про відіслання його з Криму в Стамбул.

Розділ 14
Про турецьку завзятість на поляків і про головну поразку турків
під Хотином від Собеського з поляками та козаками; про смерть короля
Вишневецького; про вибрання на королівство Собеського і про перший
його некорисний мир із турками; про козацьке лицарство під Хотином
супроти турчина і про турецьку ярість за те на козаків із
приготуванням до їхнього викоренення; про уманський бунт у Світлий
понеділок і про вибиття Дорошенкових полковників та сердюків; про
лядську й Ханенкову вдячність їм за те і про прислання в Умань
польських хоругов; про Гродзенкову втечу з Умані до Дорошенка і про
Дорошенкову лють на уманців за їхній бунт; про нового полковника в
Умані; про Ханенкове приготування йти війною на Дорошенка і про заклик
до себе запорожців; про облогу Дорошенка в Стеблеві Ханенком і про
поразку там Ханенка від орди й Дорошенка; про польський страх в Умані
та в інших тамтешніх містах через те Дорошенкове щастя і про втечу
багатьох тамтешніх людей на цей бік Дніпра в різні місця, особливо в
Полтавський полк; про забиття в Лисянці того-таки літа Дорошенкового
брата; про Дорошенкову злість супроти запорожців і про піймання
запорожцями Мазепи; про діткливий запорозький лист до Дорошенка і про
Дорошенковий та турецький гнів за те на запорожців тощо.

Розділ 15
Про подвійні різні тодішні зачини; про причини, через що турчин
повстав на розорення тогобічної козацької України; про суплікацїі
тогобічних міст до гетьмана Самойловича, щоб заступив від турчина, і
про його легковажне заступництво; про Мурашкове лицарство під
Ладижином проти турків і про неправедний вчинок його -- забиття взятого
живцем турецького царевича; про турецький за те гнів, про взяття й
розорення Ладижина та інших міст і про загибель Мурашка, якого турки
взяли живцем у Ладижині; про турецькі посилки до уманців, щоб
схилились перед ним без бою, і про хитре взяття та розорення Умані;
про вейзирову плату янчарам за козацькі голови, які до нього
приносили; про Дорошенковий приїзд після розорення Умані до турецького
царя; про прохання волі деяких уманців і про турецьке промешкання під
Уманню; про вибрання з тамтешніх повітів, з людей поголівщини їхніми
дітьми і про повернення турків від Умані додому на зимівлю; про страх
перед турками в людей, що залишилися в Уманському та інших тамтешніх
повітах і про сумне їхнє переселення на цей бік Дніпра в різні полки,
а особливо в Полтавський, як і раніше; про польські війська, що жили в
ту зиму з новим королем Собеським у Браславщині; про добуття

Розділ 16
Про злий умисел султана й вейзира турського на викоренення
запорожців; про нещасливу їхню в тому ділі поведінку з погубленням у
Запорозькій Січі численних янчарів; про щастя в тому запорожців і про
всі тодішні діяння; про подяку їхню спасителеві Богу; про взятих
живцем янчарів і про викуплення їх ханом; про чотири аги, що
викупилися; про запорозький лист, з підозрінням і діткливо писаний до
Дорошенка; про клятвенно примирливу відповідь на те Дорошенка з
бажанням запорозької приязні; про схильність після того запорожців до
приязні з Дорошенком; про тодішню шкоду в запорожцях і про їхні
похорони; про султанський гнів на вейзира за пропалих у Січі янчарів;
про здобуття Дорошенкової Паволочі присланою від короля Собеського
литвою і про Дорошенкових серденят; про празниковий з'їзд у Собеського
і про його мову до всіх поляків тощо; про Сіркову згоду в Чигрині з
Дорошенком; про турецьку війну на Скит, Львів та інші малоросійські
міста; про небесні стовпи, які бачено в Єлецькому монастирі; про
Сіркову війну на Крим; про Сірковий лист до хана і про викуплення
невільників-татар; про смерть Тукальського.

Розділ 17
Про смерть царя Олексія Михайловича і про нового царя Феодора
Олексійовича; про Самойловичеву апеляцію до Москви на Дорошенка; про
Дорошенковий лист до запорожців, у якому він жаліється на Самойловича,
і про відповідь запорожців на цей лист Дорошенкові; про Дорошенкову
антипатію із Самойловичем через тодішні причини; про прихід під Чигрин
Ромодановського з Самойловичем і про здобування Чигрина; про
Дорошенкову раду з чигринцями -- при кому краще залишатися; про
віддання військових клейнодів Самойловичеві і про прибуття Дорошенка з
усім майном з Чигрина в обоз до Самойловича; про залишене
Ромодановським і Самойловичем у Чигрині військо з наказним гетьманом
Коровченком; про їхнє рушення з-під Чигрина і про те, що вони
розійшлися по домівках; про Дорошенкове промешкання в Сосниці; про
його від'їзд на Москву; про його там одруження й смерть; про турецький
гнів на Дорошенка і про приготування до розорення Чигрина; про
Самойловичеву справу зі священиком; про Барановичеве в те втручання;
про його посланця в тій справі до Москви і про мову того посланця до
царської величності, що привітав Дорошенкове схилення під його монаршу
руку.

Розділ 18
Про тридцятилітнє тогобічне українське нещастя і про настале
всеконечне Ті запустіння; про причини турецького находу на Чигрин, про
скликання і першу виправу від Цариграда під Чигрин турецьких військ із
вейзиром, трапезонтським пашею і Хмельниченком; про передчуття в
нещасливій Україні крайнього Ті занепаду; про тодішні моління й
підмогу, послану в Чигрин; вірші панегіричні; про зібрання на цьому
боці московських і козацьких військ на порятунок Чигрину і про
прислання в козацькі полки ікони Христового святителя й чудотворця
Олексія з похвальним словом Запорозькому війську і заохоченням на
війну проти бусурман; також про особливу монаршу грамоту, що
потверджувала давні українські права й вольності; про запал од того
козаків битися; про прибуття до дніпрового берега всіх християнських
військ і про звідомлення з Чигрина, що турчин уже здобуває його; про
осадження турецькими шанцями дніпрового берега і про опанування тих
шанців козаками; про прибуття від Чигрина турків і татар до Дніпра;
про їхню війну з козаками, що були в турецьких шанцях, які вони
опанували, і про велику їхню, бусурманську, шкоду зі втратою ханського
сина; про Хмельниченків страх; про переправу християнських військ на
той бік Дніпра і про повторне звідомлення з Чигрина, що турчин уже
надокучив йому, здобуваючи цілий місяць не без значної своєї шкоди, а
козацької здобичі; про всілякі марнотні турецькі способи до здобуття
Чигрина і про втрати; про прибуття від Дніпра під Чигрин численних
легких московських військ; про втечу з-під Чигрина бусурман і про
гоніння їх аж до Чорного лісу з великою їхньою шкодою.

Розділ 19
Про повторне турецьке готування на розорення Чигрина; про
начальників, які були з військом у Чигрині; про повторне прибуття
бусурман під Чигрин; про тісну його облогу і про мужню козацьку відсіч
з Чигрина; про нещасливий похід християнських командирів на оборону
Чигрина і про їхнє прибуття до Дніпра; про переправу Дніпра; про те,
як вони прогнали від Дніпра турків і татар; про рушення від Дніпра до
Чигрина християнських військ і про заступлення бусурманами їм виходу
на Кувичинський звіз; про вихід християнських військ на Кувичинський
звіз і про пагубну бусурманську втечу із Стрільникової гори від свого
обозу до головного обозу під Чигрин; про вейзирський відчай після двох
нещасливих битв його військ; про незичливість Чигрину християнських
командирів; про звідомлення у них через утікача-невільника; про
бусурманський намір і про шкідливі турецькі підкопи; про винесення з
Чигрина в християнський обоз тіла преосвященного отця Тукальського,
київського митрополита; про сердюцьку мужність і про страх у інших
козаків та чигринців, що кинулись утікати з Чигрина на міст і які
нещасливо потопились у Тясмині; про остаточне взяття Чигрина і про
запалення його; про смерть там гадяцького полковника Криницького з
товариством і про християнських утікачів з Чигрина до обозу; про
нездоланну тоді мужність козаків та сердюків; про запалення всього
Чигрина і про вихід турків з Чигрина до свого обозу; про вихід уночі
московського й козацького війська з Чигринського замку і про спалення
його; про замкову пожежу, запалення порохової казни і зірвання
замкових гармат; про страх від того в турецькому обозі; про охітництво
Левенця; про рушення християнських військ від Чигрина і про прибуття
їх третього дня з великими труднощами під Бужин до дніпрової пристані;
про погамування козацького війська від утечі; про страшну бусурманську
битву з християнами під Бужином 14 серпня і про інші, менші, там
битви, що тяглися [...] 854 днів до 24 серпня; про бусурманське
рушення з-під Бужина до Канева і про жалісне розорення турками Канева
та інших українських міст та сіл; про уподібнення Вавілону останнього
українського падіння; про перехід від Бужина через Дніпро
християнських військ; про розпуск їх по домівках; про дешевизну й
дорожнечу, що були у війську, і про підозру на Ромодановського й
Самойловича, що були незичливі до Чигрина.

Розділ 20
Про турецький намір заволодіти Києвом чи розорити його; про
приготування християнських військ на оборону Києва; про начальників,
що очолювали християнські війська, і про чудотворну ікону Пресвятої
Богородиці та інші святині; про осібні сторожові війська, що стояли
супроти Криму, про козацькі війська -- одні з них притягли під Київ, а
інші виправлено на низ Дніпра супроти татар; про прибуття всіх військ
під Київ; про настановлення там мостів через Дніпро; про турецьку
готовність іти на Київ і про його оманну хитрість; про загайку
християнських військ під Києвом і про угрунтування валами горішнього
города Києва та Києво-Печерського города; про причини, що стримали
турчина від походу на Київ; про турецьку хитрість до заволодіння
християнських держав і про його гординю через свої гаразди; про
шкідливу для християн їхню схильність до згоди з турками і про страшну
для турчина християнську згоду; про зміну турчином свого наміру йти на
цісаря Риму і на Київ; про його боязливе повернення до Цариграда;
королівський універсал, що велів Русі з'їздитися в Люблін для унії.

Розділ 21
Про марнотний Флоренський з'їзд римлян задля уші з греками; про
введення унії в православну Русь, що лишалася під польським
володінням, і про скасування тієї унії найсвятішим єрусалимським
патріархом Теофаном і козацьким гетьманом Сагайдачним; про унітів, що
ховалися поміж православних; про нещирість короля Собеського щодо
православної Русі і про Люблінський з'їзд для введення унії в Русі;
про вимовки й руську нехіть до розмови на тому з'їзді з унітами; про
літургії, казання та інші тодішні церемонії; про виправу послів від
руського духовенства до короля з інструкцією; про беззвісний кінець і
роз'їзд з Любліна з'їзду, який там був; про турецьку поголоску щодо
знищення низового Запорозького війська і про лист гетьмана Самойловича
до запорожців з обіцянкою щирої їм допомоги; про повноважних
московських послів у Варшаву до поляків, щоб якнайшвидше постановити
союз з поляками на спільну війну супроти турчина; про Косогова, який
міряв за Ворсклою степ від слобідських міст до Дніпра; запорозький
лист про Сіркову смерть і про бусурманську поведінку; про мор у Січі й
Казикермені; про турецький кордон; про польську комісію з турками; про
комету, що була на небі.

Розділ 22
Про смерть царя Феодора Олексійовича і про царювання після нього
двох царів і третьої їхньої сестри в Росії; про дбання короля
Собеського завести в Русі унію; про його послів через те в Люблін; про
схилення Шум'янського до унії і його лист про те до папи римського;
про перший розмін невільниками під Перевалочною; про повторний
Суховієвий прихід у тогобічну Україну, щоб посісти там гетьманство;
про нещастя його в тому через Самойловичеві перепони; про повернення
його на Низ; про поведінку його прихильників, тогобічних козаків; про
тодішній землетрус.

Розділ 23
Про царювання трьох царів у Роси; про стрілецький бунт і причини
його; про якості государя Петра Олексійовича; про події, що були за
його царювання; про розмежування Косоговим полтавських грунтів із
коломацькими; про ханського посла в Москву і про постановлення миру з
Кримом; про королівські затяги козаків на Віденську війну і про
заборону тих його затягів; про повторну переволочанську розміну і про
викуплення Шеремета; про царське жалування, послане ханові.

Розділ 24
Про владу Дуки, волоського господаря, над тогобічною Україною;
про закликання з цього боку на той бік людей і про встановлення
тогобічних полковників; про Самойловичеву заборону людям переходити на
той бік; про господаревий, писаний про те, лист до Самойловича; про
Думитрашкові забруднення; про книгу <<Вечеря>>, що була тоді видрукувана
в Москві; про смерть печерського архімандрита Гізеля; про преславну й
радісну для всього християнства війну під Віднем з перемогою над
турчином.

Розділ 25
Про турецьку лють на поляків і козаків за їхню перемогу під
Віднем; про хитрі затяги козаків з визначенням їм на місяць великої
платні і про козацьку в тому обережність; про турецьку нещасливу
дванадцятирічну війну з цісарем; про третю розміну невільників під
Переволочною з татарами; про випалення гетьманським військом степу;
про незгоди через те між запорожцями й гетьманом; про уразливе
гетьманське писання до запорожців; про вивідання запорожцями того, що
з царського боку мають їх утиснути, і про простору запорозьку
відповідь до гетьмана з оголошенням давніх своїх вольностей, привілеїв
та військових клейнодів.

Розділ 26
Про оренди в Україні за формою орендової інтерцизи 1063; про
ранню четверту розміну з татарами під Переволочною; про відняття
Портою української влади в господаря Дуки і про вручення Ті
свавільному розстризі Хмельниченкові з гетьманством і новим
князюванням; про його, Хмельниченкові, збитки і про скарання його за
те на смерть; про лядський страх через Хмельниченкове гетьманство і
про їхню радість з його погибелі; про Драгинича, Куницького та інших
гетьманів і полковників лядських, що були в Немирові після
Хмельниченка, і про те, як вони звелися; про Палія, Іскру й Самуся;
про смерть гетьманича Симеона; про багатий урожай солі в Бердах і
Молочних; про обрання князя Гедеона Святополка на Київську митрополію;
про лист казикерменського бея до Січі з виказом кривд татарам; про
п'яту й останню розміну під Переволочною; про татарські догани
росіянам за подарунки, вислані з Москви до Криму, і про посталу від
того причину до війни.

Розділ 27
Про гетьманську уразу на Орільські сотні; про їхнє покарання й
прощення, висловлене в гетьманському універсалі; про діткливе
гетьманське писання до запорожців і взаємну діткливу листовну
відповідь гетьманові від запорожців; про постановлений і утверджений у
Москві Вічний мир і російський союз з поляками проти турчина; про
тодішні пакти; про лібертаціяльний 1085 королівський універсал,
виданий на прохання Шум'янського всьому духовенству грецького обряду,
що жило в Польщі; про королівський лист до запорожців з побажанням,
щоб вони допомогли йому супроти бусурман; про затвердження в Москві на
Київську митрополію князя Гедеона Четвертинського з даною йому на те
патріаршою грамотою.

Розділ 28
Про перший невдалий російський похід на Крим та про причини
його; про довгочасні християнські шкідливі незгоди і про успіхи через
те у бусурман; про згоду та союз християнський, страшний для бусурман;
про лихий знак Самойловичеві; про воєвод, котрі були в московських
військах; про з'єднання гетьмана та його полків і про дарування
гетьманові від Величковського образу його патрона з віршами; про
тодішню генеральну старшину та полковників; про злучення з
московськими військами та про переправу Самари; про виправу за Дніпро
військ з Неплюєвим та гетьманичем; про сухе тодішнє літо; про
випалення пожежами степів і про повернення назад усіх військ; про
переправу Самари і про підозріння на Самойловича, що це він попалив
степи й мости; про подання Голіцину доносу на Самойловича, про
відіслання того доносу в Москву і про швидку государську відповідь на
те з дозволом відставити Самойловича й поставити іншого гетьмана; про
взяття та віддання Голіцину Самойловича з сином його Яковом; про
заслання гетьмана з Москви на вічне заслання і про причини ненависті
до нього старшини; про дану старшиною звістку про ті події Гетьманичу
Григорію, котрий був за Дніпром, і про нещасливу участь там
гетьманича; про бунт у війську на цьому й на тому боці Дніпра; про
постановлення гетьманом Мазепи і про статті, дані тоді Запорозькому
війську і всьому малоросійському народові; про бунти в містах і про
покарання бунтівників і драпіжників; про розпуск військ з-під
Коломака; про прибуття гетьмана зі смоленцями у Гадяч та Батурин; про
Мазепині бенкети й подарунки своїй старшині; про розполовинення
гетьманських та гетьманичівських скарбів, що були разом із військовим
скарбом, і про віддання однієї половини на Москву; про грім, котрий
вдарив на Києво-Печерську церкву і запалив Ті; про запорозьких послів
до Мазепи і про чесну їхню відправу з подарунками від Мазепи всьому
низовому війську; про страту в Севську гетьманича Григорія.

Розділ 29
Про будівництво козацьким військом у гирлі ріки Самари міста
Новобогородицького; так само про будівництво іншої фортеці в Кам'яному
Затоні; про причини, навіщо ці міста побудовано; про запорозьке
невдоволення від того будування і про розорення цих міст; про лист
київського митрополита до руського воєводи зі скаргою на Шум'янського.

Розділ 30
Про гетьманський з'їзд у Севську із Голіциним для наради про
похід; про розісланих гетьманського розпорядження в усі полки, щоб
готувалися до походу; про раннє рушення в той похід; про прибуття до
Самари і про прибуття до Чорної Долини; про ханське привітання там
християнських військ зі шкодою для себе і для слобідських полків; про
другу сутичку з ординцями на Колончаку; про зловлення там татарських
<<язиків>> і про повернення всіх військ від Колончака назад; про
незадоволення у війську супроти князя та гетьмана за те повернення;
про гетьманське вимовлення перед своїм військом; про підозру на
Голіцина, начебто прийняв він од хана подарунки, і про поголоску,
пущену від Голіцина, чому не воював він Криму; про дарма тоді пропалі
монарші кошти; про військо, котре було виправлено під Горбаток і котре
повернулося; про резидента, присланого з листом, писаним до гетьмана і
до Голіцина від коронного гетьмана Яблуновського; про письмову
відповідь, послану військовою канцелярією до Ігнатовського на
королівську репліку; про злі наміри супроти государя в Москві Голіцина
і про його за те покарання з іншими його дорадниками; про царювання
відтоді одного лише царя Петра Олексійовича; про перше тодішнє
перебування в Москві і в Троїцькому монастирі гетьмана зі старшиною;
про взяття монаршої милості і про підтверджувальні грамоти на
гетьманство і на грунти та маєтності, видані йому, гетьману, а так
само й усій старшині та значному товариству; про розставлені
охотницькі війська, щоб стерегли від ворога; про хлібні та воєнні
запаси і про воєвод у Новобогородицькому місті; про видрукувану вперше
книгу <<Житій святих>>, які починаються від вересня.

Ярпен 
Оцифрування книг Гуртом
Оцифрування книг Гуртом


З нами з: 09.10.13
Востаннє: 15.08.17
Повідомлень: 1871

2016-03-13 22:58  
Knigolubе, спасибі, але може зміст заховаєте під спойлер? Натискаєте "Зміна", виділяєте текст та натискаєте на панелі інструментів латинське "S" . Після верхнього "spoiler" у квадратних дужках дописуєте =Зміст.

Або скопіпастіть звідси:

[spoiler=Зміст]текст [/spoiler]

Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години

Нова тема   Відповісти