Богдан Ступка (ред.)

Нові коментарі

Нова тема   Відповісти
Автор Повідомлення
Віктор 
Відео Гуртом - субтитрування
Відео Гуртом - субтитрування


З нами з: 09.01.10
Востаннє: 11.08.17
Повідомлень: 8686

2010-08-20 13:34  
Богдан Ступка




Ім’я: Богда́н Сильве́стрович Сту́пка
Ім’я (при народженні): Богда́н Сильве́стрович Сту́пка
Дата народження: 27 серпня 1941, смт Куликів
Дата смерті: 22 липня 2012, Київ
Основне з біографії...

Народився 27 серпня 1941 у селі Куликів. До сцени звик змалку, батько його співав у хорі в оперному театрі, старший мамин брат був там же солістом, тітка — головним концертмейстером.
За лаштунками Богдан Ступка побачив і почув багатьох видатних співаків повоєнного часу, зокрема Козловського і Лемешева.
Богдан вирішив вступати на хімічний факультет «за покликом доби», але іспити склав невдало. Тому влаштувався в обсерваторію, працював певний час у Баку. А потім перекваліфікувався на філолога — заочно вчився у Львівському університеті.
У 1961 році Ступка закінчив акторську студію при Львівському театрі імені Марії Заньковецької (тут він тривалий час працював), а в 1964 році — заочне відділення театрознавчого факультету Київського державного інституту театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого. Його наставником протягом усього творчого життя був Сергій Данченко, який у 1978 році очолив київський театр імені І. Франка й переманив туди Ступку. Після смерті Данченка Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка очолив його учень Богдан Ступка.
* 1961 — Закінчив студію при Львівському театрі ім. М. Заньковецької.
* 1984 — Закінчив КДІТМ (театральний факультет, театрознавче відділення).
* 1999—2001 — міністр культури і мистецтв України.
Дружина Лариса, випускниця Бакинського хореографічного училища. Син Остап.

Творча діяльність

У кіно Богдан Сильвестрович вперше випробував свої сили у фільмі Юрія Іллєнка «Білий птах з чорною ознакою» (1971). Ступка тоді зіграв Ореста Дзвонаря, на цю роль претендував і Миколайчук. Але оскільки стрічка була на заборонену в радянські часи тему — боротьбу загонів УПА, то влада не хотіла, аби вояком повстанської армії був Іван Миколайчук. Тож затвердили Ступку, за яким після театральної ролі Річарда III закріпився негативний імідж, але його трактування образу виявилося настільки вдалим, що роль Ореста (воїна УПА, в якого закохалася головна героїня, красуня Дана (Лариса Кадочникова), і досі одна з найкращих у списку актора.
Загалом у Ступки — понад 100 ролей у кіно та більш ніж 50 на сцені.

У його послужному списку — ряд історичних постатей: гетьмани Іван Брюховецький («Чорна рада») та Іван Мазепа («Молитва за гетьмана Мазепу»), Чингісхан («Таємниця Чингісхана»), Богдан Хмельницький («Вогнем і мечем»), Олександр Керенський («Червоні дзвони»), Борис Годунов («Кремлівські таємниці»), Остап Вишня («Із життя Остапа Вишні»).

У 2006 році на екрани вийшла російська стрічка «Заєць над безоднею» Тиграна Кеосаяна, де Ступка зіграв генсека Бежнєва (Брежнєва без літери «р»). Він знявся також у Дениса Євстигнеєва в комедійному детективі «Взяти Тарантіну» (тут його партнеркою по фільму була Людмила Ґурченко). У 2007 році знявся у фільмі режисера Володимира Бортка «Тарас Бульба» (прем’єра фільму відбулася у 2009 році), де виконав головну роль.

22 липня 2012 року Богдан Ступка після тривалої хвороби на сімдесят першому році життя помер о 6:45 у лікарні «Феофанія». 24 липня 2012 року у театрі імені Івана Франка відбулась церемонія прощання з актором. Як повідомив його син, Остап, причиною смерті став серцевий напад на тлі запущеного захворювання на рак кісток.
Богдан Ступка хотів померти в один день зі своєю матір’ю Марією Ступкою, яка пішла з життя в ніч з 23 на 24 липня 2007 року.
Похований у Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 52а).
Фільмографія


Актор:



. Платон Ангел (2010) ....
Релізи

() — українська, російська

Кіностудія: Кіностудія імені Олександра Довженка
Автор сценарію та режисер-постановник: Іван Войтюк (за мотивами п’єси Олексія Коломійця «Дикий ангел»)
Оператор-постановник: Віталій Запорожченко
Художники-постановники: Ганна Стародуб і Данило Таранін
Композитор: В’ячеслав Назаров
Звукорежисери: Ігор Мельнік і Віталій Іванюк
Звукооператори: Петро Захаров, Руслан Лебідь і Андрій Андрусюк
Ролі виконували/тонування: Богдан Ступка — Платон Ангел, Ірина Дорошенко — Уляна (дружина Платона), Олексій Зубков — Петро, Дмитро Ярошенко/Федір — Анатолій Зіновенко, Ольга Лук’яненко — Таня, В’ячеслав Ніколенко — Павло, Наталя Доля — Ліда, Тимур Бабаєв — Микита, Майя Кузьмішина — Світланка, Євгенія Гладій — Клава, Валерія Гуляєва — Оля, Валентин Шестопалов — Крячко, Остап Ступка — Маляр, Олег Стальчук — Сич, Георгій Дрозд/Кирило Баган — Юрій Коваленко, Павло Піскун — Павло, родина Ангелів у спогадах:Андрій Самінін — Платон Ангел, Олена Гончарова — Уляна, Андрій Скільський — Петро, Іван Скільський — Федір, Оля Матковська — Таня, Іван Бенькалович — Павло; також у ролях: Володимир Кокотунов — Микола Петрович (редактор журналу), Георгій Поволоцький, Олег Гречін, Вадим Скуратовський, Юрій Борисьонок, Віталій Іванченко — Бульдозерист, Микола Карцев — Віктор Степанович, Аліна Костюкова, Андрій Валенський — Андрій (охоронець), Павло Цибок — Дмитро (бандит), Юрій Молчановський — Охоронець та інші.
Сторінка на Вікіпедії
Придбати DVD:


. Украдене щастя (2010) (театральна вистава) ....
Релізи

(2.04 GB) — українська

Вистава Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка
Режисер: Сергій Данченко
Ролі виконували: Ірина Дорошенко — Анна, Богдан Ступка — Микола, Володимир Нечепоренко — Михайло Гурман, Галина Яблонська — Настя, Євген Шах — Бабич, Василь Мазур — Калинич, Анатолій Помилуйко — Війт, Олексій Пєтухов — Корчмар, Тамара Горчинська — Перша жінка, Зінаїда Цесаренко — Друга жінка та інші.
[url=]Сторінка на Вікіпедії[/url]
Придбати DVD: [url=][/url]


. Сафо / Sappho (2008) ....
Релізи та інформація про озвучення/дублювання

| Sub Ukr/Eng (1.46 GB) — професійний дубльований Tretyakoff production

Ролі дублювали: Тод Солі/Філ Ловел — Андрій Самінін, Авалон Барі/Сафо Ловел — Наталя Романько-Кисельова, Людмила Ширяєва/Єлена Орлова — Інна Капінос, Елісаос Влахос/Діонісіос — Олександр Завальський, Василіс Психополус/Перукар — Олег Лепенець, Професор Володимир Орлов — Богдан Ступка та інші.
Сторінка на Вікіпедії
Придбати DVD: Наш формат , umka


. Таємниця Чингіcхана (2002) ....
Релізи

(1.48 GB)

Кіностудія: Кіностудія імені О. Довженка
Режисер: Володимир Савельєв
Сценаристи: Іван Драч, Володимир Савельєв
Оператори: Валерій Анісімов, Едуард Тімлін
Композитор: Євген Станкович
Ролі виконували: Богдан Ступка — Чингіcхан, Олег Драч, Поліна Лозова, Сергій Марченко, Раїса Недашківська, Сергій Романюк, Костянтин Степанков та інші.
Сторінка на Вікіпедії
Придбати DVD: [url=][/url]


. Чорна рада (2002) ....
Релізи

AVC (2.62 GB) — українська, російська

Кіностудія: Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка і Творче об’єднання «Промінь» (за мотивами однойменного роману Пантелеймона Куліша)
Режисер-постановник: Микола Засєєв-Руденко
Автори сценарію: Микола Засєєв-Руденко і Григорій Штонь
Композитор: Ігор Поклад
Ролі виконували: Богдан Ступка — Брюховецький, Олександр Бондаренко — Яким Сомко, Віталій Розстальний, Валерій Шевченко, Віктор Степанов, Микола Шутько, Олександр Биструшкін, Олексій Петренко — Богдан Хмельницький, Богдан Бенюк — Черевань, Сергій Романюк — Шрам, Костянтин Шафоренко — Петро Шраменко, Руслана Писанка — Мелася, Радмила Щоголева — Леся, Микола Боклан — Кирило Тур, Оксана Ковальова, Георгій Гавриленко, Йосип Найдук, Антін Мухарський, Олег Примогенов, Анатолій Мокренко, Анатолій Решетников, Микола Олійник, Михайло Поплавський, Тетяна Кравченко, Володимир Сакун, Микола Засєєв-Руденко, Дмитро Наливайчук, Борис Харитонов, Олександр Белина, Георгій Морозюк, Віктор Поліщук, Василь Галата, Василь Мазур? — Оповідач та інші.
Сторінка на Вікіпедії
Придбати DVD: Наш формат , umka


. Молитва за гетьмана Мазепу (2001) ....
Релізи

(696 MB) — українська, російська

Кіностудія: Національна студія ім. Олександра Довженка
Режисер, сценарист і оператор: Юрій Іллєнко
Композитор: Вірко Балей
Ролі виконували: Богдан Ступка — Гетьман Мазепа, Людмила Єфименко — Любов Кочубей, Микита Джигурда — Король Карл XII, В’ячеслав Довженко — Цар Петро I, Віктор Демерташ — Генерал Кочубей, Катя Лісовенко — Мотря Кочубей, Сергій Романюк — Федір Лелека, Пилип Іллєнко — Молодий Мазепа, Сергій Марченко — Старший Мазепа, Марина Петренко — Люба Жученко (Кочубеївна), Лесь Сердюк — Гетьман Самойлович, Остап Ступка — Пилип Орлик, Михайло Голубович — Кошовий Сірко, Олег Драч — Князь Голицин, Дмитро Миргородський — Семен Палій, Раїса Недашківська — Циганська чаклунка, Кость Степанков — Ватаг вільної волі, Юрій Іллєнко — Маршал Жук, Мирослав Домолевський — Юний цар Петро I, Сергій Альошечкін — Князь Меншиков та інші.
Сторінка на Вікіпедії
Придбати DVD:


. Judenkreis, або вічне колесо (1996) ....
Релізи

AVC (1.04 GB) — українська (місцями російська, німецька та інші мови)

Кіностудія: Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка і Творче об’єднання «Земля»
Режисер-постановник: Василь Домбровський
Автори сценарію: Станіслав Цалик і Василь Домбровський
Оператор-постановник: Олександр Мазепа
Художник-постановник: Володимир Веселка
Композитор: Володимир Шумейко
Актори: Богдан Ступка — Ліберзон, Костянтин Степанков — Коваль, Світлана Круть — Марічка, Тамара Яценко — Пані Ліберзон, Петро Бенюк — Кв’ятковський, Олексій Богданович — Дон-Жуан, Лев Перфілов — Лахмітник, Ромуалдас Раманаускас — Самсон Шик, Андрій Максименко — Вончик, Тарас Денисенко, Євген Пашин, Костянтин Шафоренко, Юрій Рудченко, Г. Левченко, Н. Надірадзе та інші.
[url=]Сторінка на Вікіпедії[/url]
Придбати DVD:


. Кайдашева сім’я (1993-1996) ....
Релізи

(2.05 GB) — українська, російська

Кіностудія: Консорціум Козак
Режисер: Володимир Городько
Автори сценарію: Олександр Сизоненко і Володимир Городько
Оператор-постановник: Михайло Мураткін
Художники-постановник: Олександр Вдовиченко
Композитор: Володимир Шумейко
Звукорежисер: Віктор Лукаш
Директор фільму: Дмитро Бондарчук
Ролі виконували: Богдан Ступка — Кайдаш, Людмила Лобза — Кайдашиха, Валентин Тарасов — Лаврін, Т. Кришевич — Мелашка, Сергій Кучеренко — Карпо, О. Гарашук — Мотря, Тетяна Назарова — Варка, Сергій Дашевський — Лейба, Юрій Потапенко — Онисько, Анатолій Барчук — Волосний, Лідія Чащина — Палажка, Раїса Недашківська — Ігуменя, Йосип Найдук, Галина Долгозвяга, Віктор Степаненко, Борислав Брондуков — Кавун, Лев Окрент — Берко, Ніна Набока — Макуха, Володимир Костюк — Кум, Юрій Рудченко та інші. Тонування: Остап Ступка
Сторінка на Вікіпедії
Придбати DVD: [url=][/url]


. Пастка (1993) (мінісеріал) ....
Релізи

DVB-TRip (4.07 GB)

Кіностудія: Укртелефільм»
Режисер-постановник: Олег Бійма (за мотивами повісти Івана Франка «Перехресні стежки»)
Сценаристи: Олег Бійма, Леонід Мужук і Віктор Політов
Оператор-постановник: Лесь Зоценко
Композитор: Володимир Гронський
Ролі виконували: Анатолій Хостікоєв — Євгеній Рафалович, Богдан Ступка — Валеріан Стальський, Ольга Сумська — Регіна Стальська, Георгій Дрозд — Вагман, Дмитро Миргородський — Баран, Костянтин Степанков — Брикальський, Олександр Гринько — Президент суду, Лариса Кадирова — Аліція Горська, Тамара Яценко — Маршальська, Матвій Нікітін — Рафалович у дитинстві, Гізела Ципола — Співачка в опері, Л. Смородина, Давид Бабаєв — Шварц, Володимир Задніпровський — Шнадельський, Мальвина Швидлер — Іда, Анатолій Юрченко — Отець Зварич, Олександр Затучний — Берко, Віктор Коваленко — Ілько Марусяк, Віктор Черняков — Суддя Страхоцький, Анатолій Васильєв — Лейба Хаймайдес, Олексій Пєтухов — Слідчий, Володимир Гончаров — Дорн, Йосип Найдук, Анатолій Пашнін (лише в 3-й та 5 серії), Олександр Гринько, Борис Олександров та інші.
[url=]Сторінка на Вікіпедії[/url]
Придбати DVD:


. Фучжоу (1993) ....
Релізи

(1.54 GB)
(Театральна версія) (1.45 GB)

Кіностудія: Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка
Режисер і автор сценарію: Михайло Іллєнко
Автори сценарію: Іван Драч, Микола Мащенко, Михайло Черничук
Композитор: Володимир Гронський
Художники: Оксана Тимонішина, Ігор Влазнєв
Оператор: Богдан Вержбицький
Ролі виконували: Тарас Денисенко — Орест, Богдан Ступка, Дарина Рашеєва, Лев Перфілов, Іванка Іллєнко — Маруся, Валентин Троцюк — Ботічеллі, Богдан Бенюк — Горілий, Тетяна Печьонкіна, Юрій Рудченко, Галина Сулима, Кристиян Канінгі, Констянтин Шафоренко, Євген Пашин, Ростислав Гуревич, Наталя Розкокоха, Олексій Горбунов, Дмитро Миргородмький, Даша Рашеєва — Катерина, Артур Лі, Владислав Пупков — закадрове озвучення та інші.
Сторінка на Вікіпедії
Придбати DVD: Наш формат , umka


. Для домашнього огнища (1992) ....
Релізи

бетакам (1.45 GB)

Кіностудія: Київська кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка
Режисер-постановник: Борис Савченко
Сценарист: Василь Босович
Оператори: В’ячеслав Онищенко і Євген Калін
Художник: Євген Пітенін
Музика: Володимира Шумейка
Ролі виконували: Ганна Дуновська (у титрах Ханна) — Анеля Ангарович, Анатолій Хостікоєв — Антін Ангарович, Богдан Ступка — Гірш, Наталя Сумська — Юлія, Валерій Легін — Редліх, Богдан Бенюк — Грицько, Федір Стригун — Комісар поліції, Віктор Демерташ — Штенберґ, Даринка Мамай — Цеся, Юрко Парнюк — Михась, Світлана Круть — Мушка, Олена Гаврилов, Тетяна Павелко, Марина Ширшова, Людмила Никодименко, Олексій Богданович — Фоґель (барон), Віра Щуревська, Наталя Кінеш, Олена Смирнова, Таїсія Литвиненко — Співачка у ресторані, Альбіна Сотникова, Богдан Кох, Борис Александров, Олександр Беліна, Тарас Жикро, Михайло Ігнатов, Олександр Костильов, Володимир Коляда, Олександр Кузьменко, Василь Мазур?, Юрій Марчак, Юрій Мисенков, Валерій Наконечний, Валерій Панарін, Анатолій Пашнін?, Сергій Підгорний, Юрій Рудченко, Віктор Сарайкін, Анатолій Соколовський, Віктор Степаненко, Назар Стригун, Олександр Чернявський, Валерій Шалига, Борислав Яроцький та інші.
Сторінка на Вікіпедії
Придбати DVD: [url=][/url]


. Тарас Шевченко. Заповіт (1992–1997) .... (телесеріал)
Релізи

VHSRip (4.1 GB)

Кіностудія: Київська кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка, ВТО «Фест-Земля»
Режисер: Станіслав Клименко
Сценаристи: Іван Дзюба, Борис Олійник, Станіслав Клименко
Оператор: Аркадій Першин
Художники: Анатолій Добролежа, Микола Поштаренко
Звукорежисер: Георгій Салов
Композитор: Михайло Старицький
Ролі виконували: Богдан Ступка, Андрій Кульбачний, Ярослав Попадюк, Олена Іллєнко, Олександр Герелес, Олексій Дронников, Мар’ян Бурак, Олександр Белина, Петро Бенюк, Василь Литвин, Юрій Мисенков, Олена Семенюк, Марина Могилевська, Олена Кушніренко, Валерій Наконечний та інші.
Сторінка на Вікіпедії
Придбати DVD:


. Чотири листи фанери (1992) ....
Релізи

(1.45 GB) — українська

Кіностудія: Кінофірма «Воля-ХХ»
Режисери: Іван Гаврилюк, Сайдо Курбанов
Сценаристи: Василь Барка, Сергій Дяченко, Лесь Танюк
Оператори: Олег Маслов-Лисичкін
Композитори: Володимир Гронський
Ролі виконували: Іван Гаврилюк — Капітан Богдан Мазепа, Ольга Сумська — Журналістка Софія, Богдан Ступка — Полковник, Ада Роговцева — Мама Мазепи, Костянтин Степанков — Батько Мазепи, Лариса Удовиченко — Галя з Крижополя, Борислав Брондуков — Кооператор, Віктор Маляревич — Директор, Сайдо Курбанов — Шухрат, Ігор Слободський — Кавказець, Зіновій Симчич — Іван, Йосип Найдук — Пилипенко, Мирослава Резніченко — Секретарка, Тетяна Баштанова — Сестра директора, Юрій Рудченко — Бармен, Ірина Мельник — Ніна, Микола Гудзь, Олександр Задніпровський, Олена Костянтинівська, Володимир Костюк, Валентина Масенко, Юрій Мисенков — Бармен, Наталя Плахотнюк та інші.
Сторінка на Вікіпедії
Придбати DVD: Наш формат , umka


. Гріх (1991) .... (двосерійний)
Релізи

(2.03 GB) — українська (дубляж повний або частковий)

Кіностудія: Укртелефільм
Режисер: Олег Бійма
Ролі виконували: Олена Борзова — Ніна Чоботар (дублює Олена Бліннікова), Борис Невзоров — Іван Чоботар (дублює Віталій Дорошенко, Богдан Ступка — Сталинський, Наталя Єгорова — Марія Ляшківська (дублює Ірина Дорошенко, Людмила Аринiна — Олена Карпівна, Людмила Смородіна — Стефа, Олексій Богданович — Михась Середчук, Ярослав Гаврилюк — Ангелок, Костянтин Степанков — Середчук-старший, Зінаїда Дехтярьова — Тіна, Віталій Полусмак — Станіслав Ляшківський, Анатолій Юрченко — Ніздря, Сергій Дашевський — Філер, Анатолій Пашнін, Тетяна Антонова, Олена Бліннікова, Юрій Мисенков, Наталя Поліщук та інші.

. Із життя Остапа Вишні / Из жития Остапа Вишни (1991) ....
Релізи та інформація про озвучення/дублювання

(1.36 GB) — професійний дубльований (титри російські)

Кіностудія / кінокомпанія: Київська кіностудія художніх фільмів ім.О.Довженка, ТВО «Союзтелефільм»
Режисер: Ярослав Ланчак
Ролі виконували: Богдан Ступка — Остап Вишня (дублює себе), Людмила Чиншева (дублює себе), Володимир Олексієнко, Микола Бабенко, Богдан Бенюк (дублює себе), Геннадій Болотов, Володимир Волков, Віктор Демерташ, Юрій Критенко, Леся Ланчак, Олександр Мілютін, Юрій Мисенков, Андрій Подубинський, І. Стариков, Остап Ступка та інші.

. Камінна душа (1989) ....
Релізи

VHSRip (700 MB)

Кіностудія: Кіностудія імені О. Довженка і Друге творче об’єднання (за однойменною повістю Гната Хоткевича)
Автор сценарію: Георгій Шевченко
Режисер-постановник: Станіслав Клименко
Оператори-постановники: Віктор Політов, Павло Небера
Художники-постановники: Анатолій Мамонтов, Микола Поштаренко
Композитор: Євген Станкович
Звукорежисер: Анатолій Чорнооченко
Ролі виконували: Анатолій Хостікоєв — Дмитро Марусяк, Марина Могілевська — Маруся, Юлія Тархова — Катерина, Олексій Горбунов — Юріштан, Петро Бенюк — Отець Василій, Федір Стригун — Юрчик Неклопотана Голова, Валентин Троцюк — Бідочук, Богдан Бенюк — Кудиль, Володимир Абазопуло — Ільчук, Костянтин Степанков — Старий опришок, Михайло Ігнатов — Одноокий, Стефан Мерцало — Бойчук, Остап Ступка — Іванко, Тетяна Струмковська — Оришка, Богдан Ступка — Старий Марусяк, Наталя Наум — Мати Марусяка, Ігор Слободський — Гердлічка, Тетяна Орленко — Мати отця Василія, Людмила Никончук — Оксана, Орест Кулешир — Чоловік Оксани, В. Антонов, Таїсія Литвиненко, К. Турієв, В. Хорошко, I. Моцак, Ю. Потапенко, С. Кузьменко, Людмила Лобза, О. Григорович, В. Мазур, Юрій Рудченко, О. Ящук, Олександр Задніпровський, Йосип Найдук, Д. Верстюк, М. Заграничний, С. Рій, Т. Огнєвая та інші.
Сторінка на Вікіпедії
Придбати DVD: [url=][/url]


. Марія (1988) ....
Релізи

(1.26 GB)

Кіностудія: Укртелефільм
Режисер-постановник: І. Кобрин (За новелою Євгена Гуцала «Копитами збито»)
Оператор-постановник: І. Приміський
Композитор: Євген Станкович
Ролі виконували: Світлана Донська — Марія, Богдан Ступка — Степан, Лесь Сердюк — Бригадир, Микола Шутько — Батюшка, Світлана Князева — Гапочка, Микола Олійник — Василь, Катерина Брондукова — Галина, Леонід Яновський — Петро, Євген Пашин — Дурник, Валентин Макаров та інші.
[url=]Сторінка на Вікіпедії[/url]
Придбати DVD: [url=][/url]


. Данило – князь Галицький (1987) ....
Релізи та інформація про озвучення/дублювання

(1.43 GB) — професійний дубльований

Кіностудія / кінокомпанія: Одеська кіностудія
Режисер: Ярослав Лупій
Ролі виконували: Віктор Євграфов — Данило Галицький, Сергій Бистрицький — Лев Данилович Михайло, М. Горносталь — Вишгородський, Віталій Демерташ, Віра Кузнєцова, Арунас Сторпірштіс, Зинаїда Дехтярьова, Болот Бейшеналієв — Куремса, Нурмухан Жантурін — Батий, Богдан Ступка — Боярин Судич Юрій, Юрій Рудченко, Іван Гаврилюк — Василько Волинський, Ернст Романов — король Бела IV та інші.

Ролі дублювали: Владислав Пупков та інші.
[url=]Сторінка на Вікіпедії[/url]
Придбати DVD:


. Вечорниці (1986) .... не розписано
Релізи

(745 MB) — українська, російська

Кіностудія: Укртелефільм
Режисер-постановник: Юрій Суярко
Сценарій: Юрія Янкевича за участю Юрія Суярка
Композитор: Мирослав Скорик
Художник: Віталій Ясько
Оператор: Олег Андрусенко
Ролі виконували: Інна Капінос — Орися, Людмила Боєвчук — Горпина, Галина Києшко — Хівря, Наталя Чорна — Гапка, Андрій Баса — Тарас, Олег Шуран — Олег, Сергій Озіряний — Микола, Вадим Тупчій — Степан, Микола Шутько — Кукса, Жанна Карпач — Уляна, Олег Драч — Антон, Богдан Ступка — Фінтик, Ніна Ільїна — Пріська, Людмила Лобза — Риндичка, Борислав Брондуков — Майстер, Богдан Бенюк — Помічник, Валентина Зимня — Явдоха, Лесь Сердюк — Михайло, Тетяна Мітрушина — Тетяна, Іван Матвєєв — Дід та інші. Дубляж або тонування: Володимир Нечепоренко та інші.
[url=]Сторінка на Вікіпедії[/url]
Придбати DVD: [url=][/url]


. Дім батька твого (1986) ....
Релізи

(1.81 GB)

Кіностудія: Укртелефільм
Режисер-постановник: Ростислав Синько (за п’єсою Олексія Коломійця «Дикий ангел»)
Сценарист: Олексій Коломiєць
Композитор: Олександр Яворик
Ролі виконували: Валерій Івченко — Ангел Платон Микитович, Ірина Буніна — Уляна, Степан Олексенко — Петро, Анатолій Хостікоєв — Федір, Віталій Борисюк — Павлик, Ірина Дорошенко — Таня, Борислав Брондуков — Крячко, Олена Амінова — Ліда, Богдан Ступка — Маляр, Сергій Джигурда — Віля, Ілона Гаврилюк — Оля, Зоя Сивач — Клава, Володимир Ставицький — Кореспондент та інші.
[url=]Сторінка на Вікіпедії[/url]
Придбати DVD: [url=][/url]


. Диктатура (1985) .... фільм-вистава
Релізи

(1.66 GB)

Кіностудія: Укртелефільм
Режисер-постановник: Василь Вітер
Оператор-постановник: Микола Гончаренко
Художник-постановник: Віктор Козяревич
Ролі виконували: Богдан Ступка — Малоштан, Микола Шутько — Чирва, Михайло Голубович — Дудар, Наталя Сумська — Небаба, Валентин Троцюк — Коваль, Володимир Коляда — Ромашка, Світлана Автухова — Параня, Леонід Титов — Гусак, Олексій Пєтухов — Горох, Євген Шах — Нечай, Анатолій Помилуйко — Чернега, Володимир Нечепоренко — Величко (у титрах Нечипоренко), Вадим Шевченко — Чабаненко, Валерій Шептекіта — Півень, Віктор Цимбаліст — Сироватка. В епізодах: Богдан Бенюк, І. Гранко, Михайло Ігнатов, Іван Кадубець, Володимир Костюк, Сергій Олексієнко, І. Цареградська, Ярослав Чорненький
[url=]Сторінка на Вікіпедії[/url]
Придбати DVD:


. Женихи (1985) ....
Релізи

VHSRip (561 MB) — українська, російська (титри українські)

Кіностудія / кінокомпанія: Кіностудія імені Олександра Довженка і Творче об’єднання «Час»
Режисер-постановник: Станіслав Клименко (за мотивами новел Анатолія Колісниченка)
Автор сценарію: Олександр Сацький
Оператор-постановник: Віктор Політов
Художники-постановники: Анатолій Мамонтов і Микола Поштаренко
Композитор: Олександр Білаш
Звукооператор: Віктор Лукаш
Директор картини: Леонід Перерва
Актори: Галина Самойлова — Христина та її мама, Анатолій Лук’яненко — Андрій, Федір Стригун — Дід Базиліка, Володимир Онищенко — Базиліка в молодості, Богдан Ступка — Дід Федот Ратушний, Остап Ступка — Федот в молодості, Валерія Заклунна — Дарина, Олена Ілляшенко — Дарина в молодості, Ігор Тарадайкін — Степан-пасічник (та Степан у молодості), Людмила Алфімова — Ганна-травниця, Наталя Поліщук (у титрах Наталка) — Ганна-травниця в молодості, Людмила Сосюра — Марія, Світлана Хохун — Софійка, Йосип Найдук — Никодим, Антоніна Заводій — Галя, Лісоруби: Володимир Петрів, Дмитро Наливайчук, П. Марусик, В. Мазур і С. Самохін, О. Довгань, В. Лавров, М. Придатко, Н. Довга, О. Пайтина, Алла Усенко, Л. Слісаренко, Галина Довгозвяга, В. Поліщук, К. Артеменко, А. Білий, С. Котляренко, М. Малашенко, Н. Морозенко, В. Волощенко, В. Хорошко та інші.
[url=]Сторінка на Вікіпедії[/url]
Придбати DVD: [url=][/url]


. Украдене щастя (1984) ....
Релізи

(1.47 GB)

Кіностудія: Укртелефільм
Режисер-постановник: Юрій Ткаченко (за мотивами драми Іван Франка)
Сценарій: Василя Сичевського
Оператор-постановник: Геннадій Енгстерм
Художник-постановник: Борис Жуков
Композитор: Євген Станкович
Ролі виконували: Неле Савиченко — Анна, Богдан Ступка — Микола Задорожний, Григорій Гладій — Михайло Гурман, Анатолій Білий, Микола Гудзь, Юрій Дубровін, Микола Олійник, Юрій Рудченко, Микола Шутько, Тамара Яценко, Н. Сумська, Дмитро Миргородський, Людмила Лобза та інші.
Сторінка на Вікіпедії
Придбати DVD: [url=][/url]


. У привидів у полоні (1984) ....
Релізи

VHSRip (988 MB) — здається дубляж (титри українські)

Кіностудія / кінокомпанія: Кіностудія імені Олександра Довженка і Творче об’єднання «Веселка»
Режисер-постановник: Анатолій Іванов (за мотивами повісті Володимира Кашина «Чужа зброя»)
Автор сценарію: Віктор Копилець
Оператор-постановник: Борис М’ясников (у титрах без апострофу)
Художники-постановники: Олександр Вдовиченко і Микола Поштаренко
Композитор: Олександр Злотник
Директор картини: Дмитро Бондарчук
Актори/ролі дублювали: Олена Фіногєєва — Марія, Олександр Денисенко — Іван, Сергій Яковлев/Лагута Петро Трохимович — Богдан Ступка, Людмила Сосюра — Степанида, Олександра Яковлєва — Валя, Юрій Ступаков — Котов, Леонід Яновський — Льоня, Лада Кушкова — Марія в дитинстві, Леонід Бакштаєв — Батько Марії, Сергій Підгорний (у титрах Подгорний) — Андрій, Костянтин Степанков — Павло Андрійович, Тамара Совчі — Слідчий, Сергійко Корсуненко, Людмила Алфімова, Анатолій Білий, Борис Болдиревський, Іван Гаврилюк — Шура, Сергій Дворецький, В. Кашуба, Людмила Лобза, Ірина Мельник, Віктор Панченко, Михайло Ігнатов, Олена Чекан та інші.
[url=]Сторінка на Вікіпедії[/url]
Придбати DVD: [url=][/url]


. Вир (1983) ....
Релізи

AVC (1.2 GB)

Кіностудія: Кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка і Творче об’єднання «Час»
Режисер-постановник: Станіслав Клименко (за мотивами однойменного роману Григорія Тютюнника)
Сценарист: Олександр Сацький
Оператор-постановник: Віктор Політов
Художній-керівник: Тимофій Левчук
Художник-постановник: Анатолій Добролежа
Звукорежисер: Віктор Лукаш
Композитор: Олександр Білаш
Актори: Ігор Тарадайкін — Тимко Вихора, Ніна Вовденко — Орися, Федір Стригун — Гнат, Анатолій Барчук — Оксен, Володимир Волков — Дорош, Богдан Ступка — Йонька, Ірина Буніна — Уляна, Дмитро Наливайчук — Денис, Йосип Найдук — Гаврило, Олег Мосейчук — Сергій, Віктор Данилов — Марко, Людмила Сосюра — Настя, Таїсія Литвиненко — Олена, Ольга Кондратюк — Лукерка, Олена Амінова — Юля, Олександр Ящук — Федот, Коста Турієв — Тимур, Володимир Антонов — Кузь, Борис Молодан — Вихтір, Леонід Слісаренко — Тетеря, Микола Шутько, Інна Капінос, Ю. Перенчук та інші.
Сторінка на Вікіпедії
Придбати DVD: [url=][/url]


. Дударики (1980) ....
Релізи

VHSRip (687 MB) — українська

Кіностудія: Кіностудія імені Олександра Довженка і Творче об’єднання «Юність»
Режисер-постановник: Станіслав Клименко
Автори сценарію: Анатолій Щербак і Євген Митько
Художній керівник: Тимофій Левчук
Оператор-постановник: Василь Курач
Композитор: Ігор Поклад
Пісня на вірші: Михайла Ткача
Директор картини: Дмитро Бондарчук
Актори: Ярослав Гаврилюк — Гриць, Наталка Сумська — Христина, Богдан Ступка — Леонтович, Федір Стригун — Стригун, Григорій Гладій — Отаман, Світлана Автухова — Явдошка, Лідія Чащина — Акомпаніатор Леонтовича, Костянтин Степанков — Циган, В. Чуринов — Корнюха, Анатолій Столбов — Горшков, Віктор Мірошниченко — Уповноважений НК, Віктор Півненко — Чоловік Христини, діти Христини: Роман Усенко і Маріанна Колюшина, Федір Панасенко — Батурин, С. Вірченко — Медсестра, Борис Александров, Іван Бондар, Г. Ведмідський, Іван Голубов, Сергій Дворецький, Степан Донець, М. Заграничний, М. Запесочний, Микола Ковтуненко, Володимир Костюк, Юрій Мажуга, Л. Марченко, В. Мишаков, В. Пархомчик, Ніна Реус та інші.
Сторінка на Вікіпедії
Придбати DVD: [url=][/url]


. Камінний господар (1971) ....
Релізи

()

Кіностудія: Укртелефільм
Режисер: Микола Мащенко
Сценаристи: Борис Тарасенко, Микола Мащенко
Оператор: Олег Мартинов
Композитор: Іван Карабиць
Художник: Анатолій Добролежа
Ролі виконували: Олександр Гринько — Командор, Ада Роговцева — Донна Анна, Богдан Ступка — Дон Жуан, Антоніна Лефтій — Долорес, Володимир Ячмінський — Сганарель, Таїсія Литвиненко (у титрах не вказана), Микола Гудзь — Лицар, Наталя Гебдовська та інші.
Сторінка на Вікіпедії
Придбати DVD: [url=][/url]


. Білий птах з чорною ознакою (1970) ....
Релізи

(1.04 GB)

Кіностудія: Кіностудія імені Олександра Довженка
Режисер: Юрій Іллєнко
Сценаристи: Юрій Іллєнко, Іван Миколайчук
Оператор: Вілен Калюта
Художник: Анатолій Мамонтов
Ролі виконували: Лариса Кадочникова — Дана, Іван Миколайчук — Петро Дзвонар, Богдан Ступка — Орест, Юрій Миколайчук — Богдан, Василь Симчич — Отець Мирон, Наталя Наум — Катерина Дзвонариха, Джемма Фірсова — Вівдя, Олександр Плотніков — Лесь Дзвонар, Олег Полствін — Георгій у дитинстві, Михайло Іллєнко — Георгій, Леонід Бакштаєв — Остап, Володимир Шакало — Левицький, Микола Олійник — Роман, Костянтин Степанков — Зозуля та інші.
Сторінка на Вікіпедії
Придбати DVD: Наш формат , umka

2. Осяяння (1971)
3. Наперекір усьому (1972)
4. Новосілля (1973)
5. Друге дихання (1974)
6. Право на любов (1977)
7. Забудьте слово смерть (1979)
9. Від Бугу до Вісли (1980)
10. Мужність (7 серій) (1981)
12. Володчине життя (1984)
13. Все починається з любові (1984)
16. Версія (1986)
17. Наклеп (1987)
19. Генеральна репетиція (1988)
21. Нині прославіся сине людський (1990)
26. Господи, прости нас грішних! (1992)
29. Єлисейські поля (1993)
33. Сірі вовки (1993)
34. Геллі і Нок (1995)
35. Вогнем і мечем (1999)
38. Водій для Віри (2004)
39. Свої (2004)
41. Serce na dłoni (Серце в долоні) (2008)
42. Тарас Бульба (2009)



Дублювання та озвучення для кінопрокату, Disney Channel, тб і таке інше:



. Кун-фу панда 2 (мультфільм) / Kung Fu Panda 2 (2011) .... Дастін Гофмен/Майстер Ші-Фу


. Кун-фу панда (мультфільм) / Kung Fu Panda (2008) .... Дастін Гофмен/Майстер Ші-Фу


. Пірати Карибського моря. На краю світу / Pirates of the Caribbean: At World's End (2007) .... Стеллан Скарсґард/Білл «Притоп» Тернер


. Я, він та ще один / Він, я, і його друзі / You, Me and Dupree (2006) .... Майкл Даґлес ДУБЛЯЖ, ЯКИЙ БУВ У ПРОКАТІ ВТРАЧЕНО


. Пірати Карибського моря. Скриня мерця / Pirates of the Caribbean: Dead Man's Chest (2006) .... Стеллан Скарсґард/Білл «Притоп» Тернер


. Поет і княжна (1999) ....
Релізи

(698 MB) — українська, російська

Кіностудія: НПО «Джерело», Продюсерська агенція «Зелений пес», за сприяння телекомпанії «Інтер»
Режисер: Станіслав Клименко
Сценаристи: Іван Дзюба, Павло Мовчан, Борис Олійник, Станіслав Клименко
Оператори: Михайло Мураткін, Володимир Гутовський, Віктор Політов
Художник: Микола Поштаренко
Звукорежисер: Георгій Салов
Композитор: Михайло Старицький
Ролі виконували: Тарас Денисенко — Тарас Шевченко, Галина Стефанова — Варвара Репніна, Наталя Наум — Княгиня Репніна, Анатолій Мокренко — Князь Репнін, Ярослав Гаврилюк — Олексій Капніст, Анатолій Барчук — Григорій Тарновський, Олег Примогенов — Карл Брюллов, Віктор Гресь — Петро Селецький, Олена Яременко — Софія Закревська, Василь Мазур — Василь Репнін, Світлана Прус — Ганна Закревська, Віктор Ліщинський — Афанасьєв Чужбинський, Богдан Ступка — закадровий текст, Юрій Мисенков та інші.
Сторінка на Вікіпедії
Придбати DVD: [url=][/url]


. Пристрасть (1998) (телесеріал) ....
Релізи

(2.05 GB)

Кіностудія: Студія «Укртелефільм» і та Арт Юніон Бійма
Автор сценарію та режисер-постановник: Олег Бійма
Оператор-постановник: Лесь Зоценко
Художник-постановник: Ігор Бєляк, Надія Коваленко
Звукорежисер: Богдан Міхневич
Композитор: Євген Станкович
Ролі виконували: Сергій Романюк — Павло, Світлана Прус — Варка, (красуня, яку покохав Павло), Єлизавета Слуцька — Анна, (перша дружина Павла), Костянтин Степанков — Економ, Йосип Найдук — Румай, Ніна Касторф — Дружина Румая, Леся Липчук — Марія, Лариса Красовська — Дарка, Володимир Ткаченко — Лікар, Олександр Світляков — Лакей, Микола Запісочний — Лакей, Людмила Ардельян — Пані (у титрах Арделян), Ніна Шаролапова — Кухарка, Дмитро Наливайчук — Селянин, Віктор Степаненко — Селянин, Євген Шах — Селянин, Володимир Зозуля — Селянин, Костянтин Яременко — Лукаш, Наталя Наум — дружина Лукаша, Зінаїда Дехтярьова — Бабка, Віталій Дзюбенко — Павло у дитинстві, Соломійка Жилінська — Ганна у дитинстві, Назар Задніпровський — Семен, Олена Єременко — Кума, Ю. Кисленко, Олександр Кожедуб, Ігор Гнєздилов, Тетяна Кондратюк, Василь Довжик, Альона Коровка, Віктор Кошевенко, Олексій Кублицький, Сергій Кучеренко, Віктор Ліщинський, А. Орлович, О. Симоненко, Світлана Штанько; текст від автора — Богдан Ступка та інші.
Сторінка на Вікіпедії
Придбати DVD: [url=][/url]


. Жменяки (1987) ....
Релізи

(4.27 GB) — українська

Кіностудія: Укртелефільм
Автор сценарію: Василь Руснак (за однойменним романом Михайла Томчанія)
Режисер-постановник: Альфред Шестопалов
Оператор-постановник: Ігор Приміський
Художник-постановник: Микола Рєзнік
Композитор: Євген Станкович
Звукооператор: В. Коляда
Режисер: О. Алексєєв
Оператор: В. Солонін
Монтажер: О. Книженко
Художник-гример: Н. Степанова
Художник по костюмах: Л. Жуковська
Художник-декоратор: М. Мотола
Балетмейстер: М. Клят
Асистенти режисера: Ж. Гусакова, В. Федотова, В. Чумаченко
Асистенти оператора: В. Мірошник, М. Терехов, Ю. Гальченко
Асистенти по монтажу: Н. Алексєєнко, Г. Котлярова
Комбіновані зйомки: оператор — В. Солонін; художник — В. Рудько
Піротехніки: Я. Гольдман, М. Попов,
Майстер світлотехніки: В. Єхолов
Установник кольору: М. Коваленко
Державний симфонічний оркестр кінематографії СРСР: диригент — Володимир Кожухар
Консультант: Я. Байрак
Адміністративна група: А. Кучеренко, Є. Астрова, В. Соколова
Редактори: Л. Мужук, Н. Голик
Музичний редактор: Ж. Бебешко
Директор картини: С. Палагутін
Ролі виконували: Лесь Сердюк — Іван Жменяк, Наталя Наум — Варка (дружина Івана), Дмитро Матвєєв — Михайло Жменяк (син Івана), Володимир Некрасов — Михайло Жменяк (син Івана), Любов Полєхіна — Юлька Петричка (донька Юрка, сумирно кохає Михайла), Ольга Богачова — Олена (кохана Михайла), Ніна Колчина — Верона, Іван Миколайчук — Павло Жменяк (брат Івана), Володимир Талашко — Петро Олійник (брат Варки), Станіслав Коренєв — Юрко Петричко, М. Антонова — Дружина Юрка Петрички, Ірина Буніна — Мама Олени, Ольга Матешко — Марія (дружина Олійника), Григорій Грумберг, Костянтин Артеменко, Віктор Панченко — Степан, Дмитро Миргородський — Священник, Олена Попова — Ганька (в дитинстві), Юра Квашук — Степан (у дитинстві); В епізодах: Анатолій Барчук — Василь Сосняк (батько Петра), П. Божко, Галина Довгозвяга — Соснячка (матір Петра), Тарас Денисенко, Валентин Макаров, Борис Марин, Ніна Набока, О. Синягін, Остап Ступка — Степан Жменяк, Галина Мороз — Ганька, Анатолій Матешко — Петро Брила (чоловік Ганьки), Микола Олійник, Г. Болотова, Н. Волошина, А. Маврець, Н. Марченко, Йосип Найдук, Т. Сміян, Валентин Черняк, Михайло Чураков, Валентина Масенко — Дружина Степана, Олексій Горбунов — Ілько, Георгій Дворников, Ірина Стерлядкіна, А. Булигіна, Н. Волошин, Є. Гузєєва, К. Гусакова, Г. Кирейко, Г. Маврець, В. Марин, Валерій Наконечний — Селянин, Ігор Слободський — Офіцер, О. Чесна, Є. Сайдулаєва, Тамара Яценко, Л. Яшук. Богдан Ступка — закадровий текст. У зйомках брали участь жителі Закарпатської області.


Документальні фільми про Богдана Ступку:


Богдан Ступка. Забудьте слово «смерть» (2013) [1.05 GB]

Моя правда / Богдан Ступка. Останнє бажання (2013) [745 MB]

Богдан Ступка. Майстер-клас (2013) [700 MB]

Богдан Ступка. Остання легенда (2012) DVBRip [819 MB]

Зірка на ім’я «Бодя» (2012) [301 MB]



Книги про Богдана Ступку:


Коломієць Ростислав. Пристрасті за Богданом. Життя та творчий шлях Богдана Ступки
Віктор 
Відео Гуртом - субтитрування
Відео Гуртом - субтитрування


З нами з: 09.01.10
Востаннє: 11.08.17
Повідомлень: 8686

2012-07-22 12:41  


Статті про Богдана Ступку:
Магія Ступки
«День» звернувся до Ростислава Коломійця, члена-кореспондента Національної академії мистецтв України, відомого театрального діяча, історика театру, критика, драматурга, перекладача, автора книжки «Пристрасті за Богданом», яка вийшла українською, російською та англійською мовами, щоб згадати митця. Коломієць зізнався:

«За Богданом Сильвестровичем спостерігав усе життя не тільки із зали, а й у репетиційній кімнаті, за лаштунками, на знімальному майданчику, на гастролях, у міністерському кабінеті, на дружніх вечірках, у стосунках із колегами, ба навіть у потязі... Це була незвичайна людина і незбагненний актор!..»

ЕДІП, МИКОЛА, КОТЛЯРЕВСЬКИЙ, ФРОЙД

І ось воно — осяяння! Воно прийшло до мене на одній із вистав франківців софоклівського «Царя Едіпа». Можу сказати для історії, коли це відбулося — 16 грудня 1996 року. Вистава як вистава, у доробку Роберта Стуруа, може, й не вершинна, але, як завжди буває у цього режисера, детально пробудована. І Ступка грав Едіпа, як завжди, майстерно, що не кажіть — аполлонічний дар. Але, чесно кажучи, до якогось часу сприймав виставу більше розумом, як критик, аніж серцем, як глядач.

Та ось Едіп-Ступка, приголомшений тим, що на нього звалилося, розчавлений невідворотністю долі — тим, що, попри власні наміри, вбив власного батька й одружився з матір’ю, раптом відсторонюється від подій, що вирують поруч, непевним кроком прямує до лівої, як дивитися з зали, куліси, втомлено спирається на неї плечем. Інакше — впаде. Мовчить. Очі заплющені. Перебуває ніби в комі. Дія зупиняється. За мить він уже дивиться перед собою, спрямовуючи зір кудись далеко у позасценічний простір.

Він знаходить поглядом мене! Я ловлю його погляд, звернений безпосередньо до мене. Так, саме до мене! І в цьому погляді той надвисокий вимір жаху, як душевна судома, що дозволяє проникнути в сутність хвороби, яка оволодіває давньогрецьким Едіпом, та ні, Богданом Ступкою 16 грудня. Цей погляд занурює у безодню відчаю. Він звертається по допомогу — саме до мене!

— Невже доля є ланцюгом випадковостей, збігом несумісностей, хаосом нерозгадуваностей? Невже я — іграшка долі?

Й чекає відповіді від мене. Чим же я можу йому відповісти? Як би я вчинив на його місці? Причому запитання не умоглядне, а конкретне, таке, що вимагає такої ж конкретної й негайної відповіді. Яка там відповідь, я ж знаю, чим усе це закінчиться... А він чекає!

Та ось Богдан здригнувся, йому закортіло зникнути звідти, де він стоїть — голий на площі, в напрузі перехресних поглядів. Рвонувся було — і зупинився на злеті. Куди втечеш від себе? І знову благальний погляд на мене: що вчинити? Як урятуватися від себе? Як позбутися цього нестерпного душевного вантажу?

А він уже дивиться повз мене — погляд у безкінечність. Настав час, коли за все скоєне треба відповісти самому, й ніхто тобі не допоможе...

Далі я сприймаю виставу як безперервний діалог із Богданом, вибачте, з Едіпом. Він грає виставу для мене. Та яке там «грає виставу»? Розтинає душу — задля мене! У вас не бувало такого моторошного відчуття?..

Феномен Ступки, як я його збагнув: він грає як людина, яка ледь не в кожній ролі розпізнає своє власне улаштування, і, розпізнавши, жахається себе. Себе, якого побачив у собі.

Коли глядачі приходили «на Ступку», вони чекали чуда, чуда, яке народжувалося на очах. Дивовижні глядацькі враження виникають спонтанно в самий момент сценічної дії, але осмислюються після вистави. І не одразу, як вийшли із зали, а з плином часу. Ніби щось безпричинно й без видимого приводу виринає з глибин підсвідомості й висвітлюється, як осяяння. Але як передати те, що не відомо, як виглядає, і не відомо, з чого складається? Враження — ось вони є, мить — і їх ніби не було. Але ж були! І не минулися безслідно. І крізь призму цих вражень починаються рефлексії. Таблетку проковтнули, її немає, та починається її дія...

Парадокс: ніколи не знаєш, чого чекати від Ступки зі сцени, і це при тому, що за кількома ознаками сценічної поведінки він завжди впізнаваний. Та актор, здається, й не прагне до зовнішніх перемін у вигляді своїх персонажів — не змінює голос, перебуває у притаманній йому пластиці, байдужий до всіляких наліпок на обличчі, товщинок на тілі. Навпаки, у будь-якій ролі — підкреслено впізнаваний за кількома характерними пластичними ознаками і тембральними варіаціями у голосі. Може навіть скластися враження, що він концертує. Але тільки на перший погляд.

Втягуючись у споглядання-співпереживання, ми помічаємо, що Ступка цікавий не тільки в момент перебування на сцені й не стільки тим, що говорить зі сцени, скільки тим, що забирає з собою зі сцени — недомовленим, непроявленим. Ніби вже все сказав, уже зникає за лаштунками, сюжет уже рухається далі, а ми проводжаємо Ступку поглядом й чогось чекаємо: не все сказав, що думав? Не так вчинив, як хотів? Що забрав із собою?

Не гра це — чаклування. Та якщо розібратися й не напускати туману, все, як у житті. Коли ми обтяжені внутрішніми конфліктами, конфліктами з собою, мовлене нами слугує метафізичним контрастом видимому. Тобто пластика — в контексті висловлюваному. Так і Ступка на сцені — віртуозно обігрує сумнівність видимого. Звідси, напевне, його підкреслено нежиттєподібна, синкопна пластика — так одразу і не збагнеш, що його, власне, муляє, і взагалі, до кого він звертається? А оці дряпаючі інтонації — у чому дієвий зміст його звернень? І тому кожного наступного моменту його перебування на сцені не знаєш, чого від нього чекати. Несподівані паузи, інколи навіть посередині думки, в яких актор ніби запрошує нас до співчуття, втягує до співроздумів над тим, що відбувається з ним. Інколи він ніби розхитує те, що тільки-но стверджував, ну, не розхитує — ставить під сумнів. А часом відключається від швидкоплинного теперішнього і відлітає кудись далеко від події, в якій щойно перебував, в інший світ — чого шукає там?

Це не шок задля шоку. Актор мимоволі спонукає нас до розгадки своєї неоднозначної поведінки. І перебуваючи на сцені, і коли зникає з неї. Може, це неусвідомлене посилання до глядачів? В одній людині, в мені самому стільки криється, що грати — не переграти.

Тут доречно говорити про харизму Ступки як мудрість, послану Богом, як дар небес. Про життя таких акторів — а їх зовсім небагато у світі — кажуть: не життя — житіє. Граючи на перехресті історії і власної біографії, він не удає, не переживає за свого героя, але проживає його життя, як своє. І відбувається чудо, коли артист без останку спалює свою біографію, прагнучи єдиним почуттям оживити і зв’язати воєдино місце, час і дію й перетворюючи це в історію. Більше того, складається враження: все, що відбулося з ним у житті, те й показане ним зі сцени. І пам’ять викликає з туманного небуття дорогоцінні миттєвості цього сценічного життя, що тануть у просторі часу. Тільки творча уява дозволяє людині вийти за межі пекла повсякденності й зафіксувати миттєві спалахи вражень — миттєвості щастя від зіткнення з чудом. Тебе це торкнулося — і ти щасливий! Ти поринув у паралельний світ...

Бліц з «Украденого щастя»! Микола, одержавши остаточну відмову від Анни, повільно, дуже повільно прямує до дверей — все втрачено. Довго йде, ніби чекаючи, що його зупинять. І раптом зупиняється. Повільно розвертається. Мовчки звертається... Ні, не до Анни. До того, хто перебуває незримо — за ним? Над ним? У ньому? Це його друге «Я»: його сумніви, метання, розпач, чого він прагне і не в змозі загасити. Він дивиться на мене. Між нами відбувається мовчазний діалог:

— Миколо, Миколо, як ти не збагнеш — марні твої благання.

— Ні, ні, я не можу в це повірити! Не вірю!

Ще один погляд на Анну. Очі повільно згасають, постать горбиться — повірив-таки. Зникає...

Бліц із «Тев’є-Тевеля»! Молочник, ступивши на авансцену, скидаючи з себе тягар повсякденності, благально дивиться просто на мене:

— Допоможіть...

Дія зупиняється. Чим тут допоможеш? Хіба що поспівчуваєш — ми з тобою, молочнику.

Бліц з «Енеїди»! Ось його герой долає межу між сценою і залою. Хоче розчинитися поміж інших у залі? А хто там у залі? Друзі? Учні? Однодумці? Це, зрозуміло, автор безсмертної «Наталки Полтавки». Просто до мене підходить, роблячи відповідний жест вітії масонської ложі «Любов до істини» і пошепки:

— Доброго вечора, Ростиславе!

— І вам хай щастить, Іване Петровичу!

Його губи продовжують ворушитися. І вже легше жити. До чого тут вистава! Мене підтримав Ступка!

А він уже проходить між рядами. Знову посмішка упізнавання. Несподівано — ніяковість від невпізнавання. Миттєве відсторонення. Тут не тільки друзі, а й недоброзичливці, недовірливі. Ба ні, друзі переважають. Час на сцену — підтримка залу забезпечена.

І це безпосереднє звернення до мене, саме до мене... Він щось мені хотів сказати? І далі дивлюся виставу, намагаючись розгадати таємний зміст його недомовленого звертання до мене. Вже вдома, заплющивши очі: що все-таки він хотів мені сказати? Саме мені. Розмірковую... Давно вже мучуся питанням: чому «малоросійська опера» з нехитрим сюжетом «Наталка Полтавка» стала доленосною для українського театру? Чи не через ментальний вчинок Возного? Думай, думай, досліднику... І ось уже чверть століття прагну знайти відповідь. Готуюсь обнародувати свої думки і почуття в монографії «Наталка Полтавка» в оптимістичній перспективі національної долі».

Дякую, Богдане, що розбурхав думку.

Бліц з «Істерії»! Зігмунд Фройд у нестямі рве свої книжки-одкровення — перекреслює справу свого життя. Психоаналітик у боротьбі з дияволом? А де той диявол? Ось ніби промайнув за лаштунками? Прослизнув між софітами? А ось його гримаса відбивається на Богдановому обличчі. Він здирає її з себе. Завмирає. Його душа кровоточить.

Він дивиться на мене! І я даю зрозуміти, що відчув це звернення. Та чим я можу допомогти?

— Диявол у мені самому? Господи, де межа втручання людини у Твій задум?

Питання явно не задля негайної відповіді. Але воно прозвучало в мені, і вже не відмахнешся від нього. Розгадати б той Божий задум...

І я поринаю думками в наш останній задум — ібсенівський «Пер Гюнт». Я переклав цей твір. Сергія Данченка вже немає, я повинен поставити його зі Ступками в ролях Пера: діючого, якого зіграє Остап, і рефлексуючого, якого зіграє Богдан.

— Я вже ледь пересуваюся, пане режисер, де вже мені?..

— Наприкінці життя, пане актор, Пер міг пересуватися в інвалідній колясці!

— Хіба що...

Ми замкнулися в його кабінеті. Ось Пер наприкінці життя — чому б не в інвалідній колясці? Інфернальний голос проголошує присуд: «Самим собою ти не був ніколи!», волає: «Самим собою? Що це означає?» Я промовляю за інфернальний голос: «Собою бути — це себе зректися, це «я» своє і «я» в собі убити. Самим собою бути — це бути гідним задуму Творця».

Велика пауза. Тут Пер мав би запитати: «А як пізнати задум той, скажи?» А Богдан мовчить. Мовчить, мов розчавлений тим присудом, уходить в себе. А потім виринає і сам запитує в себе: «Пізнати?» І відповідає сам собі, аксіоматично: «Прочути, здогадатись треба». Душа повинна працювати, і день, і ніч... І сумно-сумно подивився на мене — всі істини банальні, та осягнути її дано не кожному. Тут мала б з’явитися Сольвейг...

НА ЕКРАНІ: МАЗЕПА

Бліц із «Молитовних марень за гетьманом Мазепою»!

Із викликом, болем, докором, але у неприхованій блюзнірській інтонації звертається ступчин гетьман до козацької старійшини, стоплюючи довгий період в одне слово, поминаючи коми та інші цезури й прагнучи якнайшвидше до знаку оклику наприкінці: «Панове гетьмани всіх Україн, скільки їх було зранку!» І нараховує принаймні п’ять Україн.

Це треба чути, як дбайливо, аби жодної не пропустити, перелічує Ступка ці «держави»: «Україна з Лівого берега, з Правого, Без берега, Січ Понизова, Фастівська республіка...»

Й зупиняється, ніби у подивуванні. Дивиться уважним поглядом на присутніх. Невже ніхто не відчуває абсурдності ситуації? «Фастівська республіка» — це ж як?!

Це треба бачити: страдницькі очі Мазепи, що перебувають у кричущій невідповідності з інтонаційним малюнком блюзнірського мовлення. У самому цьому зіставленні нібито безстороннього (читає як реєстр) переліку «Україн» і страдницьких очей — повне спантеличення! І водночас — гнівний докір, яким жбурляє у козацьку старійшину.

І далі: смакуючи — ніби дивлячись на це збоку, очима ворога, глузуючи — чи не з себе, що допустив таке, плачучи — над долею материзни: «Україна — руїна? Україна — руїна! Україна — руїна...»

І раптом, знімаючи патетику моменту — «правду кажуть, що я характерник», тобто «що з мене візьмеш», — трагічно блазнює. Я навіть здригнувся, відчувши «сюр», коли зачув від Мазепи інтонацію вождя світового пролетаріату з характерним гаркавленням: «Полковники усіх країн, єднайтеся!»

Бліц із «Молитовних марень»!

Паніка. Козаки відступають, море крові, пливуть коні, тонуть поранені, крики, зойки, молитви, благаючі погляди, грім і блискавка — апокаліпсис та й годі. І над усім цим на пагорбі — постать Мазепи. Він охоплює відстороненим поглядом, разом із нами, це жахіття... І раптом — неочікувано — повільно розгортається, не в силі бути спостерігачем, і дивиться у глядацьку залу.

В українському кіно це сталося вперше. Табуйований прийом: Мазепа-Ступка раптом відривається від дії й дивиться з екрану просто в залу. Актор Ступка дивиться на кожного з нас. Дивиться на мене безпосередньо, око в око. І тихо-тихо, чи то докірливо, чи то благально, промовляє: «Невже ви тільки й можете — співати і зраджувати?..» Мороз дере по шкірі.

Це він про себе! І про нас — українців! Минулих часів і нинішніх!

І про того свого полковника, який так невчасно — у вирішальний момент битви — запізнився до поля бою.

І про тих, хто у пароксизмі патріотизму начепив на себе есесівський мундир у благородній боротьбі за вільну Україну.

І про тих, хто виплеснувся на майдан і з перемінним успіхом та незмінною екзальтацією скандував то «Ю-щен-ко!», то «Ю-ля!» Кого завтра скандуватимемо?

«Невже ви...» Ступка промовляє ці слова, як завжди, некатегорично, напівзапитувально, не бажаючи вірити в їхню справедливість, спонукаючи мене до роздумів про драматичну історію України, історію, яка затягнулась, історію становлення, за визнанням головного отамана армії УНР, театрального критика Симона Петлюри, «недозрілої нації». «А в чому, власне, її недозрілість?» — запитую себе на початку ХХI століття? Національна гордість заступила національну гідність і засліпила погляд?..

А за мить Ступка — Мазепа вже підморгує нам із вами. Клоунський прийом! Але ж не забуваймо, що маємо справу з характерником. У такий спосіб Актор перекидає місток, який зв’язує картину з життям — вигадане з реальним. Залучає нас до своїх болісних роздумів.

І відтоді стає зрозуміло, що актор Богдан Ступка в образі Мазепи, своїм тлумаченням образу Мазепи веде напружений, на межі геніальних здогадок, вражаючих одкровень та емоційного зриву на грані божевілля, діалог із сучасником про драматизм української історії.

Про те, чому ми, єдині в Європі, не говоримо рідною мовою?

Про те, чому ми останніми на континенті набули — не вибороли — своєї незалежності?

Про те, нарешті, чому ми й досі не осягнули, що свобода особистості є її внутрішня свобода у співвідношенні з незалежністю нашої держави — справжньою, а не дарованою та продекларованою?

Кілька разів настирно нам пропонується маска Мазепи, жахливо схожа на автопортрет Сальвадора Далі з великими гострими вусами і виряченими очима. Здається, він не розлучається з нею.

Ба ні, ось топче її, розриваючи на шматки Петро I.

А ось валяється вона бутафорським аксесуаром у бентежному натюрморті фільму.

То вона приростає до обличчя героя, так що й не відірвати. Прикривається нею? Ховається за нею?

То він тримає її у руці, на відстані від очей, з подивом вдивляючись у неї. Ухиляється від своєї справжності? Грає в історичну особу, відчуваючи щомиті свою мінливу приналежність історії?

Інакше: «Впав обличчям об свою рідну землю й зробили мій відбиток...»

Так бачить цей світ і себе в ньому цей Мазепа. Перебуваючи на межі безумства. Ще всесильний, екстатичний в епіцентрі битви. І вже безсилий, байдужий у передчутті поразки.

Одна з останніх сцен фільму. Герой у хламиді просить останнього пробачення у глядачів: «Вибачте, я хотів як краще, а не вийшло...» Його мучить передчуття поразки і смерті. Це — як химерний сон. Видається цілком логічним і послідовним, допоки тягнеться. Але, прокинувшись, бачиш, що не було в ньому ніякої логіки.

Історія належить кожному з нас. Кожен може — повинен (!) — переписувати, інтерпретувати її по-своєму. Граючи для мене, для тебе, Ступка пробуджує і розбурхує в мені, в тобі почуття приналежності до історії. І я відчуваю потребу в особистій відповіді. А це, погодьтеся, більше, ніж естетичне враження.

МИ ВСІ ОСИРОТІЛИ...

Магія Ступки в тому, що його немає вже з нами, а він — із нами. Ніякої містики: живе у наших душах у подовженому сприйнятті миттєвостей його сценічного та екранного існування. І я вже не переймаюся питанням, куди діваються після відходу від земного буття наші думки, почуття, відчуття, переживання. Безмірно вдячний, я пишу про Богдана у теперішньому часі. Це велике щастя: наше душевне спілкування зі Ступкою триває, не втрачаючи ні напруги, ні нагальності.
Ростислав КОЛОМІЄЦЬ, член-кореспондент Національної академії мистецтв України
Рубрика:
Культура
Газета:
№150, (2013)
Джерело http://www.day.kiev.ua/uk/article/kultura/magiya-stupki
Богдан Ступка дублює Майкла Даґлеса, "Я, він та ще один" – наступний україномовний фільм у кінопрокаті
Наступним дубльованим українською мовою фільмом українського прокату буде комедія "Я, він та ще один"/You, Me and Dupree (США, режисери: Ентоні Руссо і Джо Руссо, актори: Овен Вілсон, Кейт Гадсон, Метт Діллон, Майкл Даґлес, Сет Роджен, Аманда Детмер), що вийде на екрани вітчизняних кінотеатрів 17 серпня (дистриб’ютор – компанія B&H Film Distribution).

Персонажа, що його виконує Майкл Даґлес, в українській версії озвучуватиме Богдан Ступка, котрий вже брав участь у роботі над дублюванням "Піратів Карибського моря: Скрині мерця".

"Я, він та ще один" – історія про молодят Карла і Моллі, які щойно побралися і тільки-но почали насолоджуватися сімейним щастям. Але раптом у їхнє життя втрутився Ренді – друг подружжя, що він саме переживає смугу невдач – хлопця виселили з дому, звільнили з роботи і взагалі в усьому йому не щастить. Карл і Моллі з радістю надають притулок Ренді, але він занадто довго користується їхньою гостинністю...

Нагадуємо, що компанія B&H Film Distribution вже дублювала українською мовою дві стрічки для кінопрокату – "Тачки"/Cars (2006, режисер Джон Лессетер) і "Пірати Карибського моря: Скриня мерця"/Pirates of the Caribbean: Dead Man`s Chest (2006, режисер Ґор Вербінські).
JACKUS 
Відео Гуртом - фільмокрай
Відео Гуртом - фільмокрай


З нами з: 08.10.09
Востаннє: 16.08.17
Повідомлень: 1947

2012-07-22 14:26  
Да, це прикро. Я в щоці був коли прочитав біжущю стрічку
Віктор 
Відео Гуртом - субтитрування
Відео Гуртом - субтитрування


З нами з: 09.01.10
Востаннє: 11.08.17
Повідомлень: 8686

2013-07-27 23:09  
Переоформлено і оновлено, тема редагується, ті фільми що є на гуртом ще буде дописано.
Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години

Нова тема   Відповісти