Для конструювання своєї музики Катерина Заволока використовує FM та гранулярний синтез, все ліпиться з віртуальних синтезаторів та всіляких плагінів. Свій перший повноцінний альбом "Суспензія" писала на дуже старому комп'ютері: "деякі програми взагалі не ставилися". Катя дуже полюбляє україський ліс, баламута Squarepusher'а і каталонського архітектора Франциско Гауді.
Катя - надзвичайний талант! В її музиці практично повністю відсутні петлі, часто в межах композиції взагалі немає навіть пари хоч трохи схожих звуків (копаючись у секвенсорах, буває важко відмовитись від використання придуманих раніше звучків). Иноді Катя пише чужий вокал і коротенькі партії живих інструментів на студії Innertion у друга. Катя говорить, що чужа творчість стимулює власні думки. Потім ці записані голоси з'являються в музиці неочікувано і звучать дуже цікаво. Палкий дитячий голосок під контролем чудернацьких фільтрів, протяжне жіноче волання, що зізнається у любові до України, захмарна пісня українського діда. Голоси з'являються, і їхня взаємодія з музикою дуже незвична і незвичайна - не скажеш, що "голоси з'являються, органічно вписавшись" - музика Каті взагалі неорганічна. І в цьому її головна перевага: бути надзвичайно цікавою, залишаючись неорганічною, неорганізованою, некрасивою і непослідовною. Музика Каті абсолютно непередбачувана, неосяжні структури її композицій і майже стовідсоткова неповторюваність аудіо-колажів ніяк не в'яжуться з її мініатюрною фігуркою та особистими музичними вподобаннями. Словом, ми маємо справу з талановитим, різнобічним та працелюбним музикантом.
В 2006 лейбл Nexsound видав спільну роботу Zavoloka з берлинською поеткою AGF (Antye Greie-Fuchs).
На запитання про те, як у неї виходить будувати настільки неповторні звукові ландшафти, Катя відповіла дуже просто: "Різноманітність мені просто цікаво слухати - така музика не може бути фоновою... а техно розкладає свідомість".
відео для новачків
