Сверстюк Євген, Блудні сини України (1993) [MP3]

Нові коментарі

Нова тема   Відповісти
Автор Повідомлення
raven1976 
VIP


З нами з: 17.04.08
Востаннє: 20.08.17
Повідомлень: 279

2010-05-27 11:18  
Сверстюк Євген, Блудні сини України (1993) [MP3]



Мова: українська
Опис:
Збірка есеїв, літературно-критичних статтей і виступів автора, присвячених відродженню духовности й морально-етичним проблемам. Деякі з них з'явилися друком лише за кордоном українською мовою і в перекладах. Тільки після фактичної ліквідації цензури вони вперше виходять в Україні.
зміст

До читача
Переднє слово
На моїм віку

Розділ 1
Блудні сини України
Осквернення священного дару життя
Шістдесятники і захід
Я приніс гілку терну
Берестечко
Свобода слова і культура думки
Духовні джерела відродження
Моральні сили РУХУ
Собаки на сіні

Розділ 2
Блаженні миротворці
Лист митрополитові
Чому партапарат боїться патріярха Мстислава?
Надії на преображення
Перебудова вавилонської вежі
Дорога сили
Діти розореного дому
Приспана тривога
Скелі і сирени
Феномен заходу

Розділ 3
Зерна українсько-ізраїльської солідарности
В єгипетському полоні байдужності
...Але істина дорожча
Лист Адамові Міхніку
Відкритий лист президентові Америки

Розділ 4
Базилеос
У боротьбі за істину
Європейський контекст
Феномен Шевченка
Шевченкові стовпи
Я любила вік лицарства
Прощання з Мадонною
У дивосвіті зруйнованої хати
Поет про поета
Василь Стус - летюча зірка української літератури
Вірний до кінця
Співи Ярослава Лесіва
Мить на чумацькому шляху
Творець свого свята

Розділ 5
Свіча його віри
Українська жінка на схилі віку
Андрій Сахаров не здається
про автора

http://uk.wikipedia.org/wiki/верстюк_ґвген_Олександрович
Сверстюк Євген Олександрович
(*13 грудня 1928, Сільце, нині Горохівського району Волинської області) — доктор філософії, головний редактор газети «Наша віра», президент Українського пен-клубу. Автор одного з найважливіших текстів українського самвидаву — «З приводу процесу над Погружальським». Політв'язень радянського режиму.

Біографія

Батьки — селяни. Освіта — Львівський державний університет, відділення «логіка і психологія» філологічного факультету (1947—1952), потім — аспірант Науково-дослідного інституту психології Міносвіти України (1953—1956). Працював викладачем української літератури Полтавського педагогічного інституту (1956—1959), старшим науковим працівником НДІ психології (1959—1960), завідуючим відділом прози журналу «Вітчизна» (1961—1962), старшим науковим працівником відділу психологічного виховання НДІ психології (1962—1965), відповідальним секретарем «Українського ботанічного журналу» (1965—1972).

У 1959, 1960, 1961, 1965 (за виступи проти дискримінації української культури), 1972 (за промову на похороні Д. Зерова) рр. звільнявся з роботи за політичними мотивами. Переслідуваний протягом pp. за участь у «Самвидаві» і протести проти арештів і незаконних судів, у січні 1972 року — заарештований і в березні 1973 засуджений за статтею 62 ч. I КК УРСР за виготовлення і розповсюдження документів «самвидаву» до семи років таборів (відбував у ВС — 389/36 у Пермській області) та п'яти років заслання (з лютого 1979-го — столяр геологічної експедиції в Бурятії). З жовтня 1983 до 1988 працював столяром на київській фабриці індпошиву № 2.

Нагороджено орденом Свободи «…за видатні заслуги в утвердженні суверенітету та незалежності України, мужність і самовідданість у відстоюванні прав і свобод людини, плідну літературно-публіцистичну діяльність та з нагоди Дня Свободи…» згідно з Указом Президента України «Про нагородження Є.Сверстюка орденом Свободи» від 25 листопада 2008 р. № 1075/2008.[1]

Творчість

Автор книг, численних есе і статей з літературознавства, психології і релігієзнавства; поезій, перекладів із німецької, англійської, російської мов.

Низка літературно-критичних есеїв Сверстюка, публіцистично актуалізованих у пов'язанні з проблемами сучасности, об'єднані спільною ідеєю боротьби за суверенність української культури від Івана Котляревського до наших днів. Деякі з них появилися (гол. у першій половині 1960-их) в журналах «Вітчизна», «Дніпро», «Жовтень», «Дукля» (есей про М. Зерова «Гострої розпуки гострий біль»), газ. «Літ. Україна»; ін. (з кін. 1960-их pp.) у «Самвидаві» («Котляревський сміється», «Остання сльоза» — про Т. Шевченка, «В. Симоненко — ідея», «Слідами казки про Іванову молодість» та ін.), передруковані за кордоном (гол. у зб. «Широке море України», 1972, «Панорама найновішої літератури в УРСР», 1974). Окремою кн. (у «Самвидаві») вийшов есей «Собор у риштованні» (1970) — про роман «Собор» О. Гончара.

Премії

* Державна премія України імені Тараса Шевченка (1995) за книгу «Блудні сини України».

Публікації Євгена Сверстюка

* Євген Сверстюк: «Утрачено той рівень культури, який зобов'язує до сповідування вершин і плекання принципу правдивості» (Інтерв'ю Олександрі Лавріненко, 6 листопада 1999)
* «Потрібне законодавче обмеження морального сповзання» (Інтерв'ю Ігорю Полянському та Оксані Левковій)
* Євген Сверстюк: Убивці Бандери не можуть пробачити своїй жертві власного вчинку (Інтерв'ю УНІАН, 14.04.2010)

Видавництво: Товариство "Знання України", Київ, 1993р
Озвучено: Мурашко Ігор
Кодек звуку: MP3
Бітрейт: 96
Tривалість: 18 год. 29 хв.
Джерело: Internet
Особиста оцінка: 10 - без сумнівів рекомендую всім


 Трекер:    Зареєстрований   

Завантажити / скачати аудіокнигу українською



відео для новачків



 Зареєстрований:   2010-05-27 11:18
 Розмір:   762 MB 
 Оцінка аудіокниги:   10/10 (Голосів: 16)
   
sannat 
Новенький


З нами з: 30.11.12
Востаннє: 16.07.17
Повідомлень: 2

2014-12-01 23:14  
Вічна пам’ять!
суперпатріот 
Новенький


З нами з: 18.02.15
Востаннє: 14.08.17
Повідомлень: 24

2015-12-02 08:11  
Його називали "совістю нації"... Рівно рік тому пішов у вічність. Пам’ятаємо.
Slava6699 
Новенький


З нами з: 09.05.12
Востаннє: 04.07.17
Повідомлень: 10

2016-02-15 23:47  
Дякую.
Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години

Нова тема   Відповісти