Василь Барвінський (1888-1963) - український композитор, піаніст, музичний критик, педагог, диригент, організатор музичного життя. Визначний представник української музичної культури XX століття.
Доктор мистецтвознавства (1940), почесний доктор Українського університету в Празі (1938).
Навчався по класу фортепіано у Львівській консерваторії, продовжив музичну освіту в Карловому університеті (Прага).
З 1915 до 1939 року був директором Вищого музичного інституту ім. Лисенка, у 1939-1941 та 1944-1948 роках - директор Львівської консерваторії.
Внаслідок наклепу в 1948 році засуджений на 10 років мордовських таборів. Майже всі твори композитора було знищено (спалено на подвір'ї консерваторії). Після звільнення в 1958 році решту свого життя Василь Барвінський присвятив відновленню з пам'яті знищених творів.
Помер у 1963 році.
Реабілітований посмертно в 1964 році "за відсутністю складу злочину".