Григорій Китастий [2CD] (2006) [MP3] | Ethno / Folk

Григорій Трохимович Китастий народився 17 січня 1907 року в Кобеляках (зараз Полтавської області) у селянській родині, що вела свій родовід з «козацького стану».
На 20-му році життя вступив до Полтавського музичного технікуму на вокально-хоровий відділ, а в 1930 році - до Київського музично-драматичного інституту ім. Миколи Лисенка. Навчаючись на диригентсько-капельмейстерському факультеті найбільше часу присвячував бандурі і доволі часто виступав як бандурист у складі агіткультбригад. Тоді ж він познайомився з бандуристами Київської капели, а в 1934 році став дійсним її членом.
У 1935 році Полтавська і Київська капели об'єдналися в одну — Державну Зразкову Капелу бандуристів України. В ній Китастий спершу був концертмейстером, а пізніше — заступником мистецького керівника.
З початком війни Капела була розформована. Китастий пішов на фронт і потрапив у полон, звідки йому пощастило втекти і повернутися у Київ. В окупованому місті він розшукав 16 артистів і з ними утворив нову капелу, давши їй ім'я Тараса Шевченка. У вересні 1942 року, під виглядом гастролей артистів було вивезено до Райху. Два місяці вони провели у таборі, а після, залишаючись в статусі остарбайтерів до кінця війни, постійно роз'їжджали по німецьких містах, де було найбільше українських робітників. Скрізь їх виступи проходили з тріумфом. У 1943—1944 роках Капела 9 місяців перебувала на гастролях в Галичині, виступала в селах, містах Західної України та в лісах перед вояками Української Повстанської Армії.
Після закінчення війни Китастий жив у Детройті, пізніше короткий час у Каліфорнії, в 1964 році переїхав до Чикаго, де очолив перший ансамбль бандуристів Об'єднання Демократичної Української Молоді.
У 1984 році Григорій Китастий несподівано захворів і 6 квітня помер від раку. Похований на українському православному кладовищі, побіч церкви-пам'ятника в Баунд-Бруці, в штаті Нью-Джерзі.

(З Вікіпедії)