Анатолій Дімаров. Прожити й розповісти (2010) [mp3]

Нові коментарі

Нова тема   Відповісти
Автор Повідомлення
Knigolub 
VIP


З нами з: 31.08.10
Востаннє: 09.04.20
Повідомлень: 1692

2019-07-06 03:52  
Анатолій Дімаров. Прожити й розповісти (2010) [mp3]

Анатолій Дімаров. Прожити й розповісти (2010) [mp3]


Опис:
У мемуарній книзі відомий український письменник Анатолій Дімаров (справжнє прізвище - Гарасюта. Коли родину розкуркулили, батьки задля безпеки дітей розлучилися: мати вказала, що чоловік помер, змінила документи і дала дітям прізвище сільського вчителя Дімарова, який жив одинаком і помер незадовго до розкуркулення Гарасюти). У книзі автор згадує своє дитинство, страшні роки Другої світової війни, коли автора кілька разів мобілізували, працю у повоєнні роки в газеті «Радянська Волинь» (автор правдиво пише, що тоді для місцевого населення "...ми були окупантами"), а також роботу редактором та знайомства з непересічними письменниками того часу.

Озвучено: Тамара Швець
Кодек звуку: MP3
Бітрейт: 64 kbps, 22050 Hz, Mono
Тривалість: 18 год. 00 хв. 58 сек.
Видавництво: Ніде не купиш
Жанр: Повість про 70 літ
Мова: Українська
Озвучено з видання: «Дніпро», місто Київ, 1997 рік

Приємного відпочинку з гідною книгою


 Трекер:    Зареєстрований   

Завантажити / скачати аудіокнигу українською



відео для новачків



 Зареєстрований:   2019-07-06 03:52
 Розмір:   556 MB 
 Оцінка аудіокниги:   8.9/10 (Голосів: 9)
   
Knigolub 
VIP


З нами з: 31.08.10
Востаннє: 09.04.20
Повідомлень: 1692

2019-07-06 03:56  
На Гуртом ви можете завантажити друковану версію книжки https://toloka.to/t60886
[email protected] 
Свій


З нами з: 03.08.08
Востаннє: 03.08.19
Повідомлень: 81

2019-07-29 05:16  
Книга спогадів вийшла дуже цікавою через свою незлобливість і самокритичність автора. Пригоди під час війни змальовано іронічно, підкреслено роль випадку і обставин. Автор признався також у своїх огріхах раннього періоду на ниві "соцреалізму". Класна інвектива стосовно "Что делать" Чернишевскього - те саме враження про графоманство. У підсумку, повага до Дімарова, як цікавого автора, лише зросла.
Читання спочатку було із вряди-годи неправильними наголосами, далі голос вичитався і пішло діло на лад. Емоційний тон було обрано влучно. Якість пристойна, подекуди звук знижувався до ледь чутного, але контекст допомагав компенсувати втрати.

Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години

Нова тема   Відповісти