Флудильня №3

Virake · 2020-03-07 16:35

Robar III, якби Зеленський віддав наказ про відступ під загрозою потрапляння наших військ в оточення, то порівняння було б доречне. а так… для відступу не було жодних підстав, окрім безглуздого задобрювання Путіна. ви самі писали, що деякі з нових позицій кращі за старі, деякі гірші… отже це рішення було не з тактичних міркувань.

Додано через 2 хвилини 56 секунд:

sergiyko.5 · 2020-03-07 16:38

Robar III
Зараз ви за кого топите? Хто більший ворог України? Може треба вже сьогоднішню владу "знищувати"? Ні?

Robar III · 2020-03-07 17:03

Virake · 2020-03-07 17:16

Robar III · 2020-03-07 17:17

qwasasqw · 2020-03-07 17:18

Robar III · 2020-03-07 17:24

Відведення військ в Золотому в 2016 році було «видатною перемогою України в справі доведення свого прагнення до миру» і одночасно «хитрим планом довести світовій спільноті, що агресор не дотримується угод», укріплення курсу національної валюти в 2015-2018 роках – рішучим здобутком Гонтарєвої на ниві голови НБУ, землю «не продають тільки в Північній Кореї» і тому її негайно треба було почати продавати без будь-якої підготовки, РРО «мають навіть бабці на іспанському базарі», тому їх треба було негайно вводити, бо «клятий нарід не платить податки», а кум в кріслі генпрокурора був «гарантією виконання всіх рішучих реформ, замислених ПАПою» і «грозою сепаратистів», яких на волю випускали виключно тільки «недореформовані суди». «Двоєдумство» воістину радянського рівня розмаху.

А найголовніше – це, звісно, «суцільні непрофесіонали і дилетанти», яких «понабирали в кабмін замість професіоналів Гройсмана, який, звісно, падлюка, бо в останній момент не підтримав ПАПу, але все одно геніальний реформатор-профі».

Хто ж прийшов у склад Кабміну?

Прем’єр-міністр – Олексій Гончарук, наймолодший в історії України прем’єр. Прийшов в політику в 2014 зі сфери юридичного обслуговування забудов в професійному плані та зі сфери боротьби з постраждалими від нечесних забудовників в громадському (в останньому співпрацював з фондом «Відродження» Сороса). Був радником міністрів екології та економіки в урядах Порошенка. Можливо він мало кому відомий з тих, хто не надто стежив за українською політикою, проте саме він з 2015 року і до обрання в прем’єри очолював BRDO (Офіс ефективного регулювання) – створену де-юре Абрамавічюсом (а де-факто «контролерами» з ЄС) структуру, яка мала виконувати при Порошенку законотворчу, дорадчу і контролюючу діяльність щодо «реформування України». З 2016 BRDO перетворився на порожнє місце, бо Порошенко почав «будувати Україну» для себе, а не для «міжнародних радників», але в подальшому ця абревіатура буде ще не раз мною згадана, бо цей «офіс» в результаті втрати влади Порошенком фактично і став новим кабміном.

Віцепрем'єр-міністр України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції – Дмитро Кулеба, син Івана Кулеби: обидва – і батько, і син – кадрові дипломати. Батько зараз працює послом в Казахстані, призначений туди Порошенком в 2018 році. Син до 2013 року працював в апараті МЗС, потім пішов в громадську роботу в структурі «Фонду культурної дипломатії» (хто фінансує цей фонд його співробітники за вісім років так і не спромоглися розмістити у себе на сайті, однак рік його відкриття – 2011, рік початку «євроатлантичних прагнень» Януковича – наводить на певні підозри). В 2014 колишнього співробітника запросив до себе Клімкін, в 2016 Порошенко призначив його постійним представником України в ПАРЄ. Весь час успішно підтримував «курс влади», відповідаючи за зовнішню політику Порошенка в Раді Європи.

Віцепрем'єр-міністр України і новостворений «Міністр цифрової трансформації» – Михайло Федоров, наймолодший міністр в історії України. Найбільш відомий, як керівник виборчої кампанії Зеленського в соцмережах. Не знаю, яким він там був СММщиком – принаймні його особиста сторінка до створення «ЗЕкоманди» більше кількох десятків уподобайок не набирала, та й кейси на сторінці агенції не вражають мільйонними контрактами, але кампанія Зеленського явно була виграна не СММ-технологіями, які не мають впливу десь так відсотків на вісімдесят населення України, а тим, як Порошенко дістав до печінок народ. В цілому типовий «активіст»-кар’єрист – почав ще з інституту, де виграв «Студентську республіку», в інтерв’ю 2012 року заявляв, що до 2018 року стане нардепом і таки майже встиг. Двадцять років тому, коли я був одним з організаторів «Студентської республіки» в своєму місті, я на таких хлопців надивився – ці точно пробиваються до певної межі, не стільки за рахунок професійності чи видатних знань, скільки за рахунок вміння «продати себе» в умовах української псевдодемократії. В 2012 Михайло продавав себе тодішньому меру міста, в 2014 - руху 5.10, в 2019 знайшов більш вигідного клієнта і от тепер пожинає плоди. Федорів - єдиний персонаж в кабміні не з української політики, тож ймовірно довго він в ній і не пробуде – таких «молодих комсомольців» українська влада зазвичай використовує в ролі ширми, а потім «зливає», як це було, наприклад, з лідером так званої «жовтої «Пори» Каськівом в «помаранчеві» часи чи кумом президента Стецем при Порошенку.

Міністер у справах ветеранів – Оксана Коляда. При Порошенку тривалий час очолювала прес-відділ Міністерства оборони (і фактично відповідала за весь той потік дезінформації, який лився на українців з вуст речника Лисенка), була заступницею командувача АТО і заступницею міністра в справах ветеранів, тепер піднялась на одну сходинку, а заступником у неї став «дємсокірівєц» Нойнєца Колумбєт – можливо теж згодом до міністра виросте.

Міністр внутрішніх справ – Аваков. Додаткових коментарів не потребує, окрім нагадування, що він є єдиним міністром, який переживає на своїй посаді вже третього президента.

Міністр енергетики – Олексій Оржель. Співробітник НКРЕКП з часів Ющенка, Оржель перебував ще в листопаді 2014 року на посаді заступника директора департаменту. Проте після зміни першого кабміну Яценюка Порошенко почав перебирати енергетичні потоки на себе – в грудні 2014 НКРЕКП очолив «молодий і рішучий реформатор» Дмитро Вовк (талановита людина – в 20 років ще до закінчення ВНЗ Вовк вже став віце-президентом ICU у Гонтарєвої, а згодом перебрався в керівники російського «Рошену», після втрати влади Порошенком вилетів з України і на сьогодні перебуває в міжнародному розшуку), а Оржель майже одночасно пересів в крісло голови новоствореної «Української асоціації відновлюваної енергетики» і на посаду керівника напрямку «Енергетика» того самого ЄСівського офісу BRDO під керівництвом Гончарука, звідки і пішов в міністри.

Міністр закордонних справ – Вадим Пристайко. Кадровий дипломат – працює в МЗС з 1994 року. В активі – Управління зовнішньої політики АП при Кучмі (під керівництвом Медведчука), з грудня 2004 по 2014 – заступником і послом в Канаді, США і знову в Канаді. При Порошенку був керівником дипломатичного апарату і головою місії України при НАТО, відповідав за добір дипломатичних співробітників та зовнішню політику Порошенка на євроатлантичному напрямку. Тепер піднявся до міністра.

Міністр інфраструктури – Владислав Криклій. В політику прийшов в 2014 з посади директора компанії, яка володіє сайтом «Кіно-театр». Був спочатку радником Авакова, потім «молодим рішучим реформатором» і «обличчям поліцейської реформи», ліквідовуючи ДАІ і створюючи мережу сервіс-центрів МВС. З крісла керівника головного сервіс-центру і піднявся до міністра.

Міністр культури, молоді та спорту – Володимир Бородянський, 15 років незмінний топ-менеджер в медіа-корпорації Пінчука StarLightMedia, лауреат двох премій «Телетріумф» в якості медіа-менеджера. Власне цим все і сказано. Пінчук ще з часів Кучми «провідник» західного впливу певних фінансово-політичних кіл в Україні, і це черговий випадок його діяльності. Ніхто ж не сподівався, що він просто так «форуми» і «конференції» на Заході організовує? Це у нас Пінчука знають як олігарха і зятя Кучми, а там це респектабельний бізнесмен і меценат.

Міністр оборони – Андрій Загороднюк. Як і багато топ-чиновників за 28 років незалежності України – спадковий номенклатурник. Його батько, Павло Загороднюк, зустрів незалежність комсоргом, а тепер він є одним з «геологічних олігархів», в якості якого колись був радником Азарова. Як і всі представники «другого покоління» комсомольців, які колись «роздержавлювали» Україну – має висококласну оксфордську освіту, бізнес із західними партнерами, а з 2014 – ще й імідж волонтера. Простий такий український «селфмейдмен», якого люблять ставити в приклад «клятому лінивому народу». При Порошенку Загороднюк з 2015 року очолював «офіс реформ» Міністерства оборони (такий собі мілітарний аналог BRDO), тепер піднявся до офіційної посади.

Міністр освіти – Ганна Новосад. На стипендію Фонду Сороса закінчила Університет Маастрихта в Нідерландах, за допомогою парламенту Канади проходила стажування в Іспанії. В Міністерстві освіти з березня 2014 року – спочатку радником міністра, потім – керівник управління, директор департаменту євроінтеграції, тепер - міністр.
Міністр охорони здоров’я – Зоряна Скалецька. Випускниця і згодом заступниця декана Києво-Могилянської Академії. Член громадської ради при МОЗ України з 2007 року, при Януковичі очолювала комісію з реформування МОЗ, при Порошенку стала головним експертом в медичному напрямку «Реанімаційного пакету реформ» - ще одній структурі від ЄС і Сороса на кшталт BRDO. Саме ця структура відповідає за абсолютну більшість так званих «реформ» при Порошенку – від набуїнів до позорро, на що і пішла частина тих самих «мільярдів ЄС», про які не так давно згадували в ЗМІ через «україногейт».

Міністр розвитку громад і територій – Альона Бабак, народний депутат від «Самопомочі» в попередньому скликанні. Також грантоотримувач-стипендіат програми Держдепу, за якою навчалася в Вірджинському університеті (з тієї ж програми вийшли Пивоварський, Войціцька і Квіташвілі). В попередньому парламенті була заступником голови комісії ВР з ЖКГ та містобудування, до того – директором і співзасновником «Інституту місцевого розвитку» - ще однієї організації, яка з 2004 року активно проїдала закордонні гранти, котрі надавали ЄБРР, Єврокомісія та USAID.

Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства - Тимофій Милованов. Унікальний персонаж, який вже неодноразово згадувався в попередні роки в зв’язку зі своїми вельми неоднозначними коментарями. Співзасновник надзвичайно…гм… лояльного до попередньої влади «аналітичного» сайту VoxUkraine, Мілованов з 2016 року трудився на нелегкій ниві члена ради НБУ під керівництвом Гонтарєвої. Власне з нього він відразу і перебрався до крісла міністра економіки, до якого приєднали міністерство аграрної політики, з чого випливають цілком логічні висновки щодо долі мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення.

Міністр соціальної політики - Юлія Соколовська. З посади керівника управління в КМДА в 2014 Соколовська потрапила на керівника департаменту Міністерства економіки, в 2015 – керівника департаменту Міністерства фінансів, а в 2017 – керівника департаменту Секретаріату Кабінету міністрів. Тепер просто чергове підвищення.

Міністр фінансів - Оксана Маркарова. Власне, була міністром фінансів і при Порошенку, що тут ще додавати. Ще одна випускниця Могилянки і стипендіатка закордонних грантів – навчалась в університеті Ілінойса. До призначення в червні 2018 на міністра була чотири роки заступником міністра фінансів.

Міністр юстиції - Денис Малюська. Ще один член того самого BRDO, з 2010 року «консультант» від Світового банку при уряді України. Тепер перейшов від консультацій до керування.

Міністр Кабінету Міністрів - Дмитро Дубілєт, син колишнього голови правління «Приватбанку». В банку відповідав за ІТ, після націоналізації організував свій «електронний банк» monobank, вів проект iGov. З такою сімейною історією не дивно, що має за спиною освіту в Німеччині, Великобританії і США. Тепер - «міністр без портфеля» при уряді, де, вочевидь, буде коригувати створення тієї самої «держави в смартфоні».

І що ж ми бачимо в цьому «наборі технократів»? Якісь невідомі до цього порохоботам обличчя?

Та ні - бачимо те, про що я писав в нещодавньому дописі за мотивами 60% підрахованих на виборах голосів – що влада, яка прийде на зміну Порошенку, буде «владою Порошенка з проведеною «західними партнерами» роботою над помилками». В кабміні ми бачимо всі ті самі давно знайомі персони– заступники міністрів, «радники», «консультанти» і навіть міністри попередньої влади, більшість з яких займались цим «консультуванням» і «реформуванням» ще з Януковича, а деякі – з часів Ющенка. Зараз порохоботи волають, що це «уряд дилетантів» - але ще півроку тому всі ці люди були для них «рішучими реформаторами із західною освітою», на яких «клятому народу» треба було дивитися, брати приклад і мовчати з критикою.

І так – те, що я кажу про «роботу над помилками» не означає, що ці помилки ми і «західні партнери» бачимо однаково. Цю команду «консультантів» поставили не виправляти напрямок роботи, заданий ще при ПАПі, а прискорити та активізувати його на всіх напрямках, де Порошенко гальмував через інтереси свої та свого оточення.

І ні – ці люди прийшли не будувати нам тут «нову омріяну Україну» на кшталт «сучасної Польщі, тільки української». Вони не будуть тут «воювати за мову», розбудовувати «конкурентну економіку», «виводити Україну в лідери» чи якось ще відстоювати «національні інтереси» в тому значенні, в якому їх бачать ті 10-15% громадян, які називають себе патріотами. Вони будуть відстоювати глобальні інтереси в тому значенні, в якому їх бачить ЄС, а місцеві інтереси їх будуть цікавити тільки в межах узгодження з глобальними. Власне, як це і було перші два роки при Ющенку, перший рік при Януковичі і перші три роки при Порошенку, після чого кожен з них починав «будувати країну по-своєму», лишаючи «західним консультантам» лише слова без реальних дій. Схоже тепер «західним партнерам» це все набридло і вони вирішили діяти без посередників з числа пострадянської номенклатурної еліти, яка правила нами всі роки незалежності, а дати важелі в руки своїм безпосереднім ставленикам.

І тому так – вони доведуть до кінця мінські угоди (звісно якщо окупант захоче, а я не бачу причин, чому б йому цього не хотілось зробити), дадуть «ОРДЛО» (і не лише їм, а й усім, хто забажає) «право мовного самовизначення», доруйнують радянську адміністративно-територіальну вертикаль під виглядом «децентралізації», доб’ють рештки радянської системи охорони здоров’я і дозволять торгувати землею.

І ні – їх при цьому не будуть хвилювати питання подальшої повзучої русифікації, проблеми глухих сіл за 300 км від найближчого «опорного шпиталю», неофеодали на місцях, які отримають в свої руки мільярди місцевих бюджетів, чи навіть олігархи – олігархи є і в ЄС, особливо в нових членах зі Східної Європи, і Брюссель вони не турбують - аби тільки не заривались сильно і нехай собі далі не бідують.

І ні - це не тому, що вони злі, українофоби, «агенти кремля» чи ще щось. Скільки б не верещали порохоботи, що це «команда дилетантів, а ми за ЄС» оцей кабмін – і є ЄС в чистому вигляді, настільки максимальний, наскільки його можна собі уявити в Україні в межах закону, бо далі вже хіба що пряме правління внаслідок іноземної окупації. Їм просто байдуже до цих речей. У них є чіткі глобальні задачі – мирний спокій на кордонах ЄС без стрілянини і танкових колон по газогонам, врівноважений економічний стан, який запобігає хвилям біженців, нелегальній міграції та економічному колапсу, стабільні і чітко визначені поставки певного переліку товарів, відповідність євростандартам і єврозаконодавству, передбачувана державна політика. Все інше їх просто не хвилює. Всі ті, хто виходив на Майдан не для повалення олігархічного паханату, знищення неофеодальної пострадянської системи, усунення від влади номенклатурної «еліти» та встановлення тут влади, яка б дотримувалась національних інтересів, а задля «кружевних трусиків і ЄС», мають бути задоволені – це і є той ЄС, в який вони так хотіли. Хто думав, що ЄС – це кав’ярні Праги і магазини Парижа, а не визнання Косово і «Вашингтонські угоди», Берлусконі і Земан, європротоколи на 500 сторінок на кожен чих та єдині правила для давно вже успішних країн і тих, котрі тільки вигреблись з комуністичного рабства – ну так хто ж вам винен, що ви не читали «текст дрібним шрифтом».

"Європа" для таких країн, як Україна чи Боснія, йде саме в комплекті з «федералізацією» на європейських умовах і ніяк інакше. ЄС послідовно з моменту свого існування будує «Європу від Лісабона до Владівостока» й інакше, аніж отак, Брюссель її не побудує, тому хто хотів «в ЄС» - той повинен прийняти ці правила гри. А хто не хотів – ну так «президент миру», коли в 2014 році між розбудовою національних інтересів та «євроінтеграцією» на умовах «євродиректорів» Меркель і Олланда обрав «євроінтеграцію», не залишив нам жодного вибору: або виконання умов, або «примус до миру» російськими танками – причому окупант, як і в Грузії, виступає не стільки з власних інтересів, скільки «збройною силою на захист спільних інтересів ЄС і РФ», спрямованою на «руйнівний регіональний націоналізм» дрібних держав в зоні спільного впливу. Норвезький серіал «Окупація», де Норвегію, яка вирішила діяти за власним планом і тому з волі ЄС була піддана агресії росії, щоб свої власні інтереси Брюссель захистив з «чистими руками», який я перекладав – він саме про це, а не про «героїчний опір норвезького народу», якщо хто не зрозумів.

https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=3058796337524175&id=100001815173862

sergiyko.5 · 2020-03-07 17:26

Robar III · 2020-03-07 17:29

Дякую пану VJ, він гарно розписав мої думки, щодо подій, що відбуваються.

PS: Пост вище чергове підтвердження створення з по "мессії", та впроваджування байки про нарід не той.

Додано через 2 хвилини 52 секунди:

feron9 · 2020-03-07 17:31

Robar III
А що той нарід? Танкісти соляри при вас не крали? На кухні волонтерську рибу чи курятину на ліво не пихали? Ні? Порох винен?

siromakha · 2020-03-07 17:33

Люди, не годуйте вар'ята, щоб нитку не загиджував

Robar III · 2020-03-07 17:34

feron9
Ну так Армія. Мова. Віра
Армія так реформована, що на 1 місце є 20 чоловік, і моральні якості людей грають велику роль при доборі, але ой... в реальності з армії йдуть багато людей, і зараз у бригадах комплектація по 50% (у моїй, це починаючи з 18го). Тому гребуть навіть бомжів з міст.

Virake · 2020-03-07 17:35

Robar III · 2020-03-07 17:36

Virake · 2020-03-07 18:04

проглянув опус (пана VJ? той, що на цій сторінці). за винятком першого абзацу (який складається з політичних гасел рівня 95-го кварталу), досить цікавий погляд на речі. такої критики на критику Зеленського я ще не бачив. до теми зі зміною уряду текст доречний — щоб ми пригадали, кого це там зараз турнули з кабміну.

якщо все дійсно так, як пише автор наприкінці (абзаци на «І…»), то Європі ми як повноцінна держава непотрібні, і вони (руками «технократів») з радістю віддають нас під номінальний контроль Росії, щоб самим мати можливість тихо знімати вершки.

а от до попередньої теми це ніяк не причепити.

Robar III · 2020-03-07 18:11

qwasasqw · 2020-03-07 18:26

Друзі - пан Робар для нас є втрачений і йому щось пояснювати немає сенсу..Навіть якби у нас був при владі умовний Бандера чи, скажімо, Чорновіл - він би боровся з баригами, щоб прийшли Сталін чи умовний Янукович...А далі б дивився на геноциц і далі розповідав, який поганий був укр. лідер..Поки і за ним би не прийшли...
Тут є інша фішка, яку ми маємо зрозуміти...Нас деморалізували - а ми в тому самі винні...Бо ми розсіяли про-укр. голоси...У нас кожен мудила, який має хоч якусь мінімальну впізнавасть створює політ силу і йде в презденти, і на парламентські...Розпорошує голоси на користь Медведчука і далі - чим гірше, тим краще..Він ходить по ефірах і розповідає, як все погано...А далі знову - йде і нищить 2-3 % голосів виборців з про-укр позицією...
Антимайдан чи то пак про-рос сили у яких без окупованих територій сумарно 20%: ОПЗЖ 13%+Шарій 2,5%+ОПоблок 3 %...
Втрати - 2,5 +3 = 5,5 % - не потрапили в раду...
13 % - потрапили, їхздять по європах і розповідають, що вони друга сила за популярністю в країні, що вони за амністію, парад в москві і тд, розповідають, як їх нарід підтримує...
Про-укр. сили, майданівські 40% : ЄС -8 % + Бют- 8% + Голос 6%+Смешко 4 %+ Ляшко4 %+ Гройсман 2,5%+Свобода2,5+ Гриценко1%+Садовий1%+Саака0,5%+Безсмертний0,2%+Аграрна0,5%
Втрати - 4+4+2,5+2,5+1+1+0,5+0,5+0,2+0,5 = 17 %- не потрапили в раду, згоріли і пішли на користь Медведчука і Слуг
22 % - потрапили, розпорошені, сидять на "гальорці" ні на що не впливають...
Болото - 40 % - а какая разніца? Ми за мір, Зе - зробимо їх разом... - Завдяки розпорошеності про-укр сил отримали монобільшість і зараз разом з ОПЗЖ формують укр. політику...І мають сумарно 70 % місць у раді...

Якби тільки "патріоти" з Галичини не спалили 6 % на "Голос" у ЄС було б 14 % і друге місце в раді...А якби хоча б ще на Гройсмана не спалили 2,5% - то ОПЗЖ б відставало з відривом...А виборець ЄС, Гройсмана і ГОлосу - це, ну взагалі, один і той же електорат, який навіть Пороха не вважає Баригою)Вже не кажучи про нелюбов до слуг, ригів і тд....Робіть висновки!! Бо 5 років туди-пять туди...Виїдуть всі адекватні по мільйону в рік...І нікому вже буде тут щось будувати...

Virake · 2020-03-07 18:32

Robar III, повторюю вже, мабуть, в 100 раз: я не роблю з Порошенка святого. чи ми з вами по-різному розуміємо цей вираз? для мене між Порошенком і Зеленським різниця колосальна — але це не значить, що один із них живим на небо проситься.

qwasasqw · 2020-03-07 18:36

Virake · 2020-03-07 18:45

про розпорошення голосів — це, з одного боку, не новина. а з іншого боку — не тільки в тім справа. в другому турі президентських виборів розпорошення не було і ми чітко побачили: державницький вектор дійсно програв.

qwasasqw · 2020-03-07 18:53

Зубожій, петушня!!!Шах і мат, порохоботи!! В Україні вперше за 49 місяців зафіксували падіння ВВП:
https://www.epravda.com.ua/news/2020/03/6/657797/

4 роки укр. "бариги" наживалися, а ввп - зростав))Прийшли хохлятки, чесні, чистенькі, як вранішня роса - і почалось піке)) Вітання пенсам з Заходу і Центру, які тепер будуть жити бідніше і їсти менше...Та завжди бід боком є вірний собака, яким можна сплатити за комуналочку....Це вже не просто танок на граблях...Це вже кривавий танок на граблях...Бо не всі старші люди доживуть до наступного приходу про-укр. сил(((Ще 4,2 роки по закону(((

Додано через 3 хвилини 44 секунди:

Virake · 2020-03-07 18:57

qwasasqw · 2020-03-07 19:05

Krest0 · 2020-03-07 19:12

Virake · 2020-03-07 19:28

точно — як мій старенький монітор, який пережив уже бозна скільки системних блоків.

qwasasqw · 2020-03-07 19:33

Ще вітаннячко від Зелененьких і Кремлівських братчиків - ДБР(на чолі з адвокатом Януковича) зараз у ці дні, може, навіть, у ці хвилини працює над тим, щоб примусово вилучити деякі документи у "Телеканалу Прямий", щоб заблокувати його роботу...

"Українчики - свободолюбивенький нарідчик, диктатуронька неможливенька, анархічненький душок так і струменіє з тушки салоїдчика - борця з воріженьками-бариженьками" - балакали вони...Закрутять гайки, заберуть ліцензію у всіх про-укр. ЗМІ, соціологія - їхня, всілякі центри Разумкова, тв - їхнє, моновлада - їхня, конституційна влада - їхня, разом з ОПЗЖ - і буде 86 % "нерабів" у нас/ без права голосу....Як в Росії...Де всі - незадоволені, але якби були вибори сьогодні, то 86 % - за царя...Здали Україну з потрохами саме ті, хто на заході і центрі давав 80-90 % зеленим...Був би собі президент від сходу і півдня з фракцією, мабуть, яка б мала 30-35 %...Ні - хіхлята зроблять монобільшість з правом взяти і легально перейменувати Україну в малорусію, чи взагалі, як в часи Хмельницького - законно - приєднати до Росіюшки...Зелебобіки і борцуни з Заходу і Центру- це більше зло, ніж люди на сході і півдні, які обрали свого антимайданівського кандидата...Вони і є вороги укр. народу...Не наріду зубожілого ментально, а саме - Народу! з великої літери "Н"...

Arsenfpu · 2020-03-07 20:06

Цікаво, де наші місцеві брати й сестри, що так тута минулоріч топили за Зеленського - давно їх не чути. Напевно лопатами розчищають кримський канал. Жалко їх - то важка робота... Happy

Krest0 · 2020-03-07 21:02

madagaskar1 · 2020-03-07 21:53

"Залізний Арні" подав до суду на російську компанію, що використала його обличчя для робота.
Шварценеггер вимагає заплатити йому 10 млн доларів

Флудильня №3

Форум

Про все