Флудильня №3

Про це пише головна редакторка блогу UkraineAlert аналітичного центру Atlantic Council Мелінда Херінг.

За її словами, те, що Міністерство юстиції США проводить розслідування проти депутатів, яких звинувачують у втручанні у американські вибори, не є дивним явищем, оскільки минулого року Мінфін США визнав нардепа Андрія Деркача та ще трьох інших політиків «російськими агентами» і запровадив проти них санкції. Натомість у центрі уваги NYT мали б опинитися відносини між Джуліані та Луценком.

«Саме фінансові зв’язки, а не народні депутати є, імовірно, у центрі Україноґейту», — наголошує Херінг.

Вона розповіла, що два тижні тому ніхто з українських топчиновників не захотів прокоментувати їй фінансові відносини Луценка-Джуліані, а цього тижня сам ексгенпрокурор заперечив відносини з адвокатом Трампа.

Вона додала, що повідомлення, опубліковані колишнім співробітником Джуліані Левом Парнасом у січні 2020 року, дозволяють припустити, що між адвокатом Трампа та Києвом була угода quid pro quo — послуга за послугу. За словаги Херінг, Луценко, можливо, міг пообіцяти інформацію, яку могли використати для дискредитації кандидатури Джо Байдена як президента США, а Джуліані, зі свого боку, гарантував дострокове відкликання посла США в Україні Марі Йованович. Тоді ЗМІ повідомляли, що Трамп ухвалив таке кадрове рішення після скарг свого адвоката.

Херінг нагадує, що у березні 2019 року Йованович висловилася про «кричущу корупцію в Україні», а відповідальними, за її словами, були тодішні президент Петро Порошенко та генпрокурор Юрій Луценко. Це сталося у розпал президентських виборів в Україні.

«Виступ Йованович несподівано застукав команду Порошенка зненацька і обнулив його здатність стверджувати, що він є справжнім реформатором», — пише редакторка Atlantic Council.

За словами Херінг, нескладно зрозуміти, «чому ЗМІ оминають реальну історію і повертаються до хлопчика для биття у справі про втручання у вибори». Аналітик Atlantic Council Владислав Давидзон коментує це так:
«Зрештою між Україною та США існує надзвичайно нездорова петля зворотного зв’язку. Це відбувається в обох напрямках… Не випадково кандидати обох найбільших партій на виборах 2020 року потрапили в український політичний скандал».

«Працівники, яких найняла "Укрзахідпроектреставрація" спустили їх на землю. Шматки скульптур тривалий час просто валялися на грунті. А скульптуру "Феміда" кинули з фасаду ратуші і вона розлетілася на шматки», – додає Віктор Гребеньовський.

Решта частин скульптур Пінзеля перенесли у виділене Бучацькою міськрадою приміщення, де вони зберігаються досі. Частину «Феміди», яка впала з ратуші реставрував доцент кафедри реставрації Львівської політехніки Олег Рибчинський. Митцю вдалося частково відновити її.

А остання скульптура Пінзеля «Геракл, що вбиває лернейську гідру», яка була найбільш вцілілою і єдина, яка стояла на фасаді ратуші остаточно зруйнувалася.

Наразі, активісти Бучача звертаються до влади, аби все-таки законсервувати цей об'єкт.

Йогана Пінзеля називають львівським Мікеланджело, адже саме у Львові він багато працював і творив. Найвідоміші його роботи збереглися у Домініканському соборі Львова. До нашого часу вціліли фігури святих Миколая, Августина, Домініка, виконані Пінзелем до 1764 року.

Останні роки свого життя, Пінзель творив на Тернопільщині. Зокрема, у Бучачі та в навколишніх містечках.