Не зажили краще ми з тобою, Антонінко, не зажили
Були б жили добре ми - та не тужили
Та порохоботи нам у штанє лаєнця попідкидали..
Схоже в штанє ті, його й позашивали
Що б ми з ним і серед ночі засинали)
І ще й щоб з ним ся рано прокидали)
Була б змога - ми б оте ґумно подіставали
Та така нам карта пала - дні ми коротали
Після того, як всю владу монобільшістю у руки Зе відддали
Кінець епохи бідності іще на рік, чомусь, відклали
Бо Рошени по країні - от порозквітали!
Ше й катки посеред міста нам повідкривали!
"Курва, що ся робе?" - ми у Вітра буйного спитали
Вітер буйний нам у відповідь нарік - "як сніги січневії розтали
Так і ви, мої малятка, зубожіти перестали
Сонце враг ваш і тепло - мрій немов би й не було
Взяли під своє крило
Все пішло кудись на дно
В каналізацію злило
Надій тих ваших й сподівань
Імпотентних намагань
Третя за рахунком наближається весна -
Та сама, що днем красна
Корупціонерів ніхто не саджає
Олігархам лише догоджає
І запитуєте - так коли? Коли вже зарішає?
Нам житуху замалинену, омріяну накрає?
Із барського стола - наріду в маси, щось не посилає
Процвітання..Ще й комуналку у час кризи завишає...
Так ось як вам, простому люду, помагає...
Щось якось не в тому напрямку країну повертає...
"Ми йдемо не туди" - кожен з вас на соц. питання, так відповідає.
Нє, ну те становище - вам добре досаджає.
Та сконцентрувацця не дає оте, що у штанцях воняє
Шо кожну ніч Петро чи Льоха Ґанчєрєнка вам таємничо підкладає
І за це - ваш дух не западає!
На боротьбу з Рошенком й Гончаренком він вас піднімає!"
"Вперед, Антоніно, дай дороги борцунам -
Вірним фейкам Бігусів, Г+Г й сватів, синам!
Ей, Рошенко, ти нафіга такі тарифи подав нам?
Тебе нема уже 2 роки - та знаєм, це зробив ти...сам!"
Вітер буйний в парку самотнім блюзом завівав
Віття уже без зелені, безнатхненно, розгойдував
І штанці борцунам наскрізь продував
І їхній вміст коливав - тих борцунів ароматом частував..
Вони добряче так смерділи
Й атакували, Пецю, як уміли...
У Вітра того, буйного, ще багато є роботи..
Із задоволенням прийняли його в Порохоботи...
Не питали б вітра про Петра, ідіоти -
Не мали ви, топіркай, би, гризоти.
Помалу ніч згасала й сонячне проміння пробивалось
Уже й прибиральники до парків всі подались
І Вітер буйний також спать пішов
А борцун в штанцях загаджених все ж правди не знайшов..
А правда була поряд, все ж досяжна
Та для умів простих, була вона напряжна
Свати б чи Вуйки глянути - це краще розважає
Чи Бігуса б послухати, що нам розповідає
Казки про Пороха... Зелених не чіпає
Бо ж не Зе у штанці їм гною підкидає
Істина проста - немає лаєнця у штанях, воно є в голові
Що телевізор постачає, безперестанно, одурманеній юрбі
Тому не споживай мізками калу - буде вона чистетька
І штанці будут без загадження і звечора й зраненька))
з такими «викриттями» цій партії боятися нічого.
