Завантажити та скачати торренти українською


Героїчна кермесса / Kermesse heroique, La (1935) Ukr/Fre

Нові коментарі

Нова тема   Відповісти
Автор Повідомлення
Tanat13 
Відео Гуртом - запис з ТБ
Відео Гуртом - запис з ТБ


З нами з: 21.03.08
Востаннє: 05.12.16
Повідомлень: 780

2016-09-25 15:00  
Героїчна кермесса / Kermesse heroique, La (1935) Ukr/Fre

Героїчна кермесса / Kermesse heroique, La (1935) Ukr/Fre


Альтернативні плакати


Жанр: історичний, романтичний, комедія
Країна: Франція, Німеччина



Кінокомпанія: Films Sonores Tobis
Режисер: Жак Фейдер / Jacques Feyder
Актори: Француаза Розе / Françoise Rosay, Андре Алерм / André Alerme, Жан Мюрат / Jean Murat, Мішлін Шерел / Micheline Cheirel, Бернар Ланкре / Bernard Lancret

Сюжет:
Екранізація однойменної новели Шарля Спаака.
Фландрія, 1616 рік. Час, коли іспанський гніт при королі Філіппі III вже був менш жорстоким, але жахи війни ще не стерлися у пам'яті мирних мешканців на території від річки Еско аж до Північного моря. Сюжет фільму не має історичної відповідності - це повністю вигаданий героїко-комічний фарс, місцем дії для якого було обрано містечко, що спить на березі каналу з його старими дерев'яними будинками в атмосфері підготовки до народного свята. Вибравши це місце, автори змогли проникнути в саму сутність шедеврів фламандських майстрів, таємниці застиглих життів, глибину їх сподівань та гумору. І, мабуть, тому, що "Героїчна кермесса" поєднала в собі уяву та вигадку з блиском радості та доброго гумору журі GRAND PRIX DU CINEMA відзначило його високою нагородою.


Нагороди та номінації фільму «Героїчна кермесса»

1935 рік.
Гран-прі французького кіно (Grand prix du cinéma français) — французька кіно нагорода, заснована в 1934 році Луї Люмьєром спільно з Товариством сприяння мистецтву та промисловості (SEAI) – проіснувала до 1984. Вона вручалася паралельно з іншими кіно нагородами, такими як Перемоги французького кіно (1946—1964) та Кришталева зірка (1955—1975), поки не втратила значення, в зв’язку з заснуванням в 1976 році премії «Сезар».

1936 рік.
Венеційський міжнародний кінофестиваль (Італія)
Кубок Муссоліні за найкращий іноземний фільм – номінація
Найкращий режисер – нагорода (Жак Фейдер)

1936
Національна рада кінокритиків США (США)
Найкращий іноземний фільм – нагорода

1937
Спільнота кінокритиків Нью-Йорка (США)
Найкращий фільм іноземною мовою – нагорода

1938
Премія Кінема Дзюмпо (Японія)
Найкращий фільм іноземною мовою – нагорода
Деякі міркування щодо фільму «Героїчна кермесса» (читати тільки після перегляду самого фільму)

В 1616 році, коли війська іспанського герцога де Олівареса зупинитися на перепочинок в одному з містечок Фландрії, місцеві вояки порозбігалися, а бургомістр прикинувся мертвим, через що в хід подій вимушено втрутилися жінки, яких очолила пані бургомістрова, та змогли мирно й «полюбовно» домовитися з окупантами. А потім було влаштовано народне свято - Кермесса ...

В певні історичні періоди нейтральні самі по собі сюжети набувають іншого, глибшого, змісту. Виникають паралелі, яких автори, можливо, і не мали на увазі, проте вони викривають атмосферу в суспільстві відповідних років.
Так, на приклад, після початку Другої Світової війни в 1941 році англійський режисер угорського походження Олександр Корда зняв фільм «Ця жінка Гамільтон» (That Hamilton Woman) – в міжнародному прокаті «Леді Гамільтон» – біографічний фільм про видатного англійського адмірала Гораціо Нельсона. На фільм чекав великий успіх у глядачів як в самій Великобританії, так і в по всьому світу, зокрема – в США. Проводячи очевидну паралель з сучасними подіями («зоряний час» Британії, яка насамоті вистояла в довгі роки наполеонівських воєн), фільм ідеально відповідав духу часу і, що вельми показово, став улюбленим фільмом Черчилля. В серпні 1941 року його показували на борту «Принца Вельського», що віз Черчилля на Атлантичну конференцію з президентом США Рузвельтом.
З пропагандистської точки зору це була одна з найефективніших стрічок Корди. Проте на той час в США були сильні ізоляціоністські настрої – значна частина суспільства та еліти виступала різко проти втручання в європейські події: впливові кола докладали значних зусиль, щоб унеможливити або сильно обмежити будь-які кроки, що могли підштовхнути суспільство зайняти про-Британську позицію. Таким чином в 1941 році, коли сенатська комісія з іноземних зв’язків відкрила слухання з питання про іноземних агентів в США, фільм став доказом номер один у звинуваченні, що висунули сенатори Наєм та Ванденберг, які оголосили «Корда продашенз» шпигунським та пропагандиським центром, що працює на користь Великобританії та порушує тим самим закон, який вимагає реєстрації всіх іноземних агентів. Сценою, що викриває фільм, був названий епізод в Адміралтействі, де Нельсон-Олів’є виголошує полум’яну промову проти диктаторів, наполягаючи на тому, що з ними не можна укладати мир. «Їх належить знищувати – стирати з лиця землі». Він мав на увазі Наполеона, проте натяк на Гітлера був цілком очевидним.
Від Корди вимагали доказів історичної достовірності цієї сцени. Він таких не мав. Тож Корда разом з продюсером, угорцем Стефаном Палошем, опинилися перед сенатською комісією. Біограф Корди П.Таборі пише: «Хоча у Алекса були в самому розпалі зйомки, сенатори наполягли на тому, щоб, облишивши все, він прибув у Вашингтон. Слухання було призначене на 12 грудня 1941 року. Однак, як ми зараз знаємо, 7-го числа сталося дещо, що позбавило всякого сенсу подібні розслідування. Японські літаки розбомбили Перл-Харбор, і США вступили в війну.»

Трохи згодом, в 1944 році, інший фільм Лоуренса Олів’є знову виявився співзвучним часу - драма Шекспіра «Генріх V», цей гімн королю-воїну та його славній перемозі під Азенкуром. Стрічку демонстрували солдатам перед висадкою в Нормандії і вона сприймалася як віщування розгрому фашистських військ.

Як згинемо, й цієї стане втрати
Для Англії. А вижити судилось —
Що менше нас, то більша слава буде.
Не дай господь іще хоч одного!
Не марю золотом, клянуся в тім.
Мені все 'дно, хто їсть за мій рахунок,
І байдуже, кому купую одяг.
Такі дрібниці важать небагато.
Але якщо жадати слави — гріх,
То я — найбільший грішник на землі.
Ні, з Англії нікого нам не треба.
Хіба я можу втратить частку слави,
Що припаде іще на одного?
Ні слова про підмогу не кажи!
Кузене, краще військо попередить:
У кого мужності не вистачає,
Нехай іде. Його ми відпускаєм,
І гроші він одержить на дорогу.
Не хочу помирати в товаристві
Того, хто стріти смерть боїться з нами.
Сьогодні день святого Кріспіана.
І той, для кого він мине щасливо,
Доживши знов до нього, стрепенеться
Від спогадів хвилюючих і гордих.
І перед святом цим, на схилі віку,
Сусідів пригощаючи своїх,
Промовить: «Завтра свято Кріспіана».
Оголить руку у рубцях страшливих
І скаже: «Це було в день Кріспіана».
Звитяг чимало давніх він забуде,
Та слави, шо на цей припала день,
Забуть не зможе. Наші імена
Згадають люди, мов давно знайомих,
За чарою: король наш Гаррі, Бедфорд,
Уорік, Толбот, Ексетер, і Глостер,
І Солсбері. На прикладі на нашім
Навчатимуть батьки своїх синів.
Цей день святих братів на віки вічні
У пам'яті залишиться людській.
А разом з ним і нас запам'ятають —
Щасливців жменьку і братів по зброї.
Того, хто нині кров проллє зі мною,
За брата матиму; як був простим,
Йому цей день шляхетність подарує.
Хто в Англії, ті долю прокленуть
За те, що не звела сьогодні з нами.
Принишкне їхня честь при кожній згадці
Про битву в день святого Кріспіана.

А ось з щодо «Героїчної кермесси»...

Можливо, що в іншому історичному контексті, ніж наростаюча з середини 30-х років загроза для всього світу з боку войовничого Третього рейху, дотепний фільм, знятий у традиції поетичного реалізму, французького режисера Жака Фейдера (бельгійця за походженням), також цікавий з образотворчої точки зору, оскільки зроблений в традиціях живописців фламандської школи, дійсно був би сприйнятий більш абстрактно та пацифістські. Але, наприклад, в Бельгії (тим більше - в Брюгге, адміністративному центрі Західної Фландрії) стрічку навіть заборонили, образившись на дискредитацію минулого та заклик до передчасного «колабораціонізму», а з іншого боку, вона удостоїлася особливих почестей у фашистській Італії та мілітаристської Японії. Для німецького прокату Фейдер зробив спеціальний варіант «Die klugen Frauen» (дослівно «Мудрі жінки») за участю акторів з Німеччини. В обох редакціях свою роль грала лише Франсуаза Розе.
Деякі актори французької трупи відкрито висловлювали нарікання з приводу «нацистського впливу» у фільмі: стрічку з ентузіазмом оцінили в Німеччині, прем'єра відбулася у Берліні 15 січня 1936 року в присутності Геббельса. Проте, за кілька днів після початку війни у 1939 році, фільм було заборонено в Німеччині та окупованих країнах Європи. Жак Фейдер і Франсуаза Розе (його дружина) емігрували до Швейцарії.
До речі, помічником режисера фільму працював майбутній класик «поетичного реалізму» і «романтичного фаталізму» Марсель Карне.

Отже, що ми бачимо за фасадом «героїко-комічного фарсу», як визначив жанр фільму режисер у вступних титрах? Фламандці - страхополохи та рогоносці, чоловіків серед них немає, тільки жінкоподібні телепні, а фламандки - ... вийшли з грецької комедії, прихопивши з собою досить багато емансипації та сексуальної свободи, і саме в цих жінках «гідність і надія батьківщини». Іспанці - це власне німецькі нацисти, вони мужні, шляхетні, сміливі тощо, тож віддатися таким бравим героям - природна чеснота. Здається, що автори фільму не просто роблять акцент на тілесному зближення фламандок з героїчними загарбниками, але виставляють такий підхід фламандок, як легкий спосіб порятунку батьківщини.
Дії бургомістра та інших чоловіків продиктовані бажанням уникнути жахіть окупації – розграбування та ганьби. Однак перше, що вони отримують – безкінечна ганьба і решта наслідків, вочевидь, не забаряться, бо людина, що немає гідності – немає нічого.

Через 5 років після прем’єри...

В 1940 році Франція фактично не чинила опору. Країна була вражена вірусом пацифізму, сподіваючись на неприступність Лінії Мажино, і дуже неохоче приймаючи виклик часу. Після падіння Іспанської республіки (березень 1939 року) Франція майже зі всіх боків виявилася в оточенні фашистських держав. В травні 1940 року німці окупували Бельгію, Нідерланди, Люксембург. 10 травня почалося в вторгнення, 13 травня німецькі війська вступили в безпосереднє зіткнення з французькими військами на французькій землі, а 15 травня прорвали Лінію Мажино в районі Седана. На загал, за 17 днів боїв німецькі війська повністю розгромили французьку армію та вийшли до Ла-Маншу, відрізавши французів від допомоги союзників. Фашисти БЕЗ БОЮ ввійшли в Париж. 22 червня 1940 року Франція підписала капітуляцію.

Результат фашистського бліцкригу:

Польща - 36 днів (1939.09.01 - 1939-10.06)
Норвегія - 63 дня (1940.04.09 - 1940.06.10)
Данія - 1 день (1940.04.09)
Бельгія - 8 днів (1940.05.10 - 1940.05.17)
Люксембург - 1 день (1940.05.10)
Нідерланди - 6 днів (1940.05.10 - 1940.05.15)
Франція - 44 дня (1940.05.10 - 1940.06.22)
Югославія - 12 днів (1941.04.06 - 1941.04.17)
Греція - 24 дня (1941.04.06 - 1941.04.29)
Критська операція - 13 днів (1941.05.20 - 1941.06.02)

Отже, чи не здається Вам, що фільм не стільки заклик до колабораціонізму, скільки застереження?
Чи не має це певних паралелей з нашим сьогоденням?

Тривалість: 01:48:17
Якість:
Відео:
кодек:
розмір кадру: 720 х 544
бітрейт: 2000 кб/с

Аудіо # 1:
мова: українська
переклад: одноголосий закадровий
кодек: 2.0
бітрейт: 192 кб/с

Аудіо # 2:
мова: французька
переклад: оригінал
кодек: 2.0
бітрейт: 192 кб/с

Субтитри на місця без перекладу:
мова: українська
тип: програмні (м'які)
формат: *.srt



Джерело:
Особиста оцінка: 10 - без зайвих вагань рекомендую всім!

Зверніть увагу: Через брак запису відсутній переклад кількох фраз, на які в роздачі присутні субтитри.


Срібний реліз (на рейтинг впливає 50% завантаженого)
 Трекер:    Зареєстрований   

Завантажити / скачати фільм українською



відео для новачків



 Зареєстрований:   2016-09-26 06:25
 Розмір:   1.83 GB 
 Оцінка фільму:   10/10 (Голосів: 3)
   
Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години

Нова тема   Відповісти