Завантажити та скачати торренти українською


Кохання і смерть / Love and Death (1975) Ukr/Eng

Нові коментарі

Нова тема   Відповісти
Автор Повідомлення
taraskill1 
Модератор відео


З нами з: 21.01.12
Востаннє: 03.12.16
Повідомлень: 906

2016-06-30 16:17  
Кохання і смерть / Love and Death (1975) Ukr/Eng

Кохання і смерть / Love and Death (1975) Ukr/Eng


Жанр: комедія, військовий
Країна: США, Франція



Кінокомпанія: Jack Rollins & Charles H. Joffe Productions
Режисер: Вуді Аллен / Woody Allen
Актори: Вуді Аллен / Woody Allen, Даяна Кітон / Diane Keaton, Джорждес Адет / Georges Adet, Френк Еда / Frank Adu та інші

Сюжет:
Фільм, у якому Аллен "знущається" з російської літератури, якою її бачать екранізатори російських романів дев’ятнадцятого століття. Молодий російський дворянин з провінції намагається уникнути призову на війну з Наполеоном. Він веде нескінченні «інтелігентські» розмови зі своєю кузиною. Політика, філософія та війна — ці високі матерії стали темою нескінченного феєрверка іронії та гумору.
Арґумент-кіно
«Кохання і смерть», Вуді Аллен
Сюжет цього фільму пародіює епічні та інші всесвітньо знамениті російські романи, а також – незчисленні екранізації цих творів, сказати б, скоєні, як злочин, тут і там, але переважно на Заході. Сам Вуді Аллен, практично не виходячи зі свого коронного екранного образу єврея-інтелектуала-невротика, грає в цій бурлескній картині ключову роль молодшого сина російського провінційного дворянина з іменем Борис та прізвищем Грушенко.

Вуді Аллен заслужив визнання публіки, природно – інтелектуальної, своїми дотепними комедіями, які щедро пересипані елементами абсурду і не цураються одвертої сатиричної складової. Також у його творчості був виразний період психологічної драми, що пройшов під очевидним впливом творчости майстра цього мистецького діла, великого шведського кіно- і театрального режисера Інґмара Берґмана. Ну і десь на межі, чи радше на стикові сатирично-комедійного та психологічно-драматичного жанрів, Аллен створив, сказати б, свій, особливий і коронний, жанр – інтелектуальну комедію…

Таким чином, 23 січня вашій увазі – одна із них, «Кохання і смерть», фільм, що його Вуді Аллен якось був назвав найбільш особистим та улюбленим.

Це стрічка про славно-, а чи сумнозвісну «російську загадкову душу», побачену крізь чарівну кінематографічну призму. Сама назва стрічки відсилає до знаменитого роману Льва Толстого, не кажучи вже про його окремі епізоди, що впізнаються однозначно, але змістово двозначні. Та, як висловився один із російських критиків, «Аллен не топче «золоту добу» російської літератури, його фільм скорше нагадує іскрометні, абсурдні анекдоти, створені як наслідування Даніілу Хармсу». Мовляв, як Квентін Тарантіно у «Безславних виротках» пародіював не Другу світову війну, так само Вуді Аллен у своїй картині висміює не автентичні літературні твори, а західні, особливо – американські, уявлення про російські культуру та національний характер. Звісно, із цим можна погодитися, хоч, як на мене, і не завжди, і не у всьому…

У кожнім разі, «Кохання і смерть» сповнені такої кількости жартів і ґеґів, що це часом скидається на знамениті фільми британської трупи «Монті Пайтон». Чого лиш варте висміювання різноманітних кліше, якими, з одного боку, забиті екранізації російської літератури, а з іншого – вони, попри весь ґротеск, ніби й не далеко втекли від повсякденних проявів. Скажімо, російська побожність – у кімнатах цілодобово ускрізь горять свічки, а за іконами стін не видно. Прикметно, що Аллен також не обійшов такий суто російський культурний і духовний феномен як пошанування юродивих – у фільмі місцевого дурника везуть на всеросійський з’їзд ідіотів. А ще висміює режисер забобонність, повзучу ксенофобію та американську екранну політкоректність, вводячи до фільму чорношкірого патріота, начальника російської дивізії. Вуді Аллен також весело грається в діалогах із російськими прислів’ями, або ж у формі жвавої розмови перераховує назви ключових творів Достоєвського.

«Кохання і смерть» удостоєно призу критики на Берлінському міжнародному кінофестивалі і є сьомим за рахунком фільмом Вуді Аллена, якому 1 грудня 2010 року виповнилося 75 літ. А на загал цей, без перебільшення, кіногерой є актором 40 кінострічок, сценаристом 65-ти й режисером 46-ти фільмів.

АРҐУМЕНТ-КІНО, 2011
Даяна Кітон – чужа серед усіх
Американська акторка, режисерка, сценаристка Даяна Кітон має славу одного з найнезалежніших кінематографістів свого покоління. Вона прославилася на початку сімдесятих – спочатку як театральна, а згодом як кіноакторка та законодавець мод. Вуді Аллен, який зафільмував разом із нею сім фільмів, не шкодує для Кітон епітетів. Можливо, причина в особистих стосунках, які довгий час поєднували цих двох людей, проте значення Даяни Кітон для кінематографа сімдесятих годі переоцінити. Вона – одна із тих актрис, які зробили природність та розкутість звичайної, пересічної людини нормою існування на кіноекрані.

І все ж слави Кітон досягла саме у фільмах Вуді Аллена. Дебютувавши в екранізації його п’єси «Зіграй це ще раз, Семе», яка, до слова, є прямим перенесення бродвейської вистави на кіноекран, включно з акторським складом, саме Кітон незабаром стане утіленням жіночности за Вуді Алленом. Власне, ця жіночність не тільки у фізичному магнетизмі, а ще й у цілому переліку талантів та умінь.

Справжнім гімном Кітон стала стрічка «Енні Голл», де акторка зіграла головну героїню. По-суті, вона зіграла саму себе. Аллен підняв її на п’єдестал, продемонструвавши і комедійний, і драматичний талант акторки, і її музичні здібності, і манеру вдягатися, яка стала дуже популярною і має послідовників аж до сьогодні.

У цьому творі Вуді Аллен протиставляє своєму героєві – єврейському інтелектуалу та невротику – представницю білої протестантської Америки, яка сповідує трохи інші цінності.

Саме таким і був образ, який Даяна Кітон втілила в кіні сімдесятих. На екрані вона найчастіше виявлялася чужинкою, яка дивним чином опиняється у невластивому для себе та навіть ворожому середовищі. Такою вона є у картині Френсіса Форда Копполи «Хрещений батько», де зіграла роль американки Кей Адамс, у якій можна вгледіти традиційну білу Америку, дещо ідеалістичну та наївну.

З дозволу сказати, весь «Хрещений батько» цілком може бути зведений до двох епізодів цієї картини. Перший, коли героїня Кітон слухає оповідь Майкла Корлеоне на весіллі, у якій він не ототожнює себе зі своєю родиною, та фінальна сцена, коли перед Кей Адамс зачиняються двері, котрі назавжди відділяють її від чоловіка, що той відтепер став хрещеним батьком.

Обидві сцени прикметні і своєю влучною та потужною режисурою, і грою Даяни Кітон, яка зуміла показати і наївність молодої білої американки, і її розчарування, та навіть відчай від краху власних ідеалів.

Сімдесятих років Кітон знялася у ще кількох доволі радикальних та незвичних фільмах, які цілком закріпили за нею образ чужинки.

Насамперед, це картина Річарда Брукса «В пошуках містера Ґудбара». Кітон грає вчительку Терезу зі школи для глухих. Це її денне існування доповнюється існуванням нічним, у якому вона всіляко експериментуєзі своїм тілом. Стрічку можна віднести до однієї з вершинних стрічок «Нового Голлівуду». Картина реалістична аж до натуралізму і є ще одним коментарем до атмосфери сімдесятих з їх фатальною роздвоєністю та лицемірством. Кітон зіграла свою героїню послідовно, серйозно і гранично відверто.

Тереза ввійшла до галереї американських героїнь сімдесятих, бо була, власне, безневинною жертвою обставин, а не політичним активістом, діячем контркультури чи радикальною феміністкою. Вона по-своєму шукала щастя, проте жорсткі обставини, в яких опинилися, не давали їй жодного шансу залишитися живою та неушкодженою. Її не могли врятувати ні безпосередність та щирість, ні інтелект чи почуття гумору.

Іншу прикметну роль акторка зіграла у фільмі Джорджа Роя Гілла «Маленька барабанщиця». Це історія про арабо-ізраїльське протистояння. Героїня Кітон, британська акторка другого плану Чарлі, яка мріє про визнання та славу, несподівано для себе опиняється в центрі уваги ізраїльських спецслужб. Її вербує один з аґентів, у якого вона мала необережність закохатися. Вміло граючи на слабкостях жінки, ізраїльтяни змушують її до виконання небезпечного завдання.

Зрештою, режисер Джордж Рой Гілл знімає не тривіальну шпигунську історію, а драму про людські ідеали та брехню, яка маскує їхню відсутність. Героїню Кітон тому й обрали, що вона хороша акторка і не має жодних політичних ідеалів, хоча майстрено вміє їх імітувати. Фінал картини – це розстріл одного з лідерів палестинських терористів, коли кров із його ран бризкає на Чарлі. До певної міри, «Маленька барабанщиця» стала своєрдним завершенням, сказати б, «чужинського» циклу у творчості акторки. Усюди чужа, її героїня завше була або жертвою обставин, або співучасницею злочинів.

Від початку дев’яностих Даяна Кітон цілковито переходить на ролі у зворушливих родинних історіях, інколи вправляючись у ролях незалежних жінок, які вірять у кохання. Однією з таких стала драматург Еріка Баррі у картині «Кохання за правилами... та без». Тут її партнером став Джек Ніколсон, який зіграв такого собі цинічного парубка, який у шістдесят три вперше закохався.

Фільм прикметний не тільки своєю казковою інтонацією, але й сценою оголення Даяни Кітон. Відомо, що акторка принципова противниця пластичної хірургії, тому ці долі секунди, на які вона з’явилася на екрані у своїй цілком природній красі, були дуже високо оцінені Американською Кіноакадемією, яка номінувала її на «Оскара». Хоча, звісно, не тільки через це… Так чи так, а фільм залишається одним з найпопулярніших у кар’єрі Кітон – і через сам сюжет, і через головну героїню, яка зуміла не просто вистояти, але й знайти щастя.

23 січня о 01:20 в АРҐУМЕНТІ-КІНО ми побачимо Даяну Кітон періоду раннього Вуді Аллена. Власне, побачимо акторку очима закоханого чоловіка. У комедії «Любов і смерть» вона грає несподіваний варіант, сказати б, «турґєнєвської дівчини», яка уміло поєднує у собі високі інтелектуальні здібності, духовні поривання та нестримну німфоманію. Нічогенький такий коктейль – ну прямо виплекана мрія чи не кожного інтелектуала.

У цій, всуціль пародійній, картині віднаходимо елементи подальших стрічок Аллена, в яких комізм зрештою змінюватиметься одвертим драматизмом. І що гріха таїти, цей драматизм часто будуватиметься на протиставленні тіла і духу. Проте у фільмі «Кохання і смерть» Вуді Аллену усе ж вдається досягти гармонії. Одна з її складових – незрівнянна Даяна Кітон.

Ігор Грабович, 2011
Тривалість: 01:24:58
Якість:
Відео:
кодек:
розмір кадру: 704x384 (1.83:1)
бітрейт: 1948 кб/с

Аудіо # 1:
мова: українська
переклад: двоголосий закадровий
кодек: 2.0
бітрейт: 192 кб/с
Інформація про озвучення
Студія «1+1» на замовлення

Ролі озвучили: Максим Кондратюк і Лідія Муращенко
Аудіо # 2:
мова: англійська
переклад: оригінал
кодек: 1.0
бітрейт: 96 кб/с



Джерело: &
Звукозапис з ТБ: olgaya
Особиста оцінка: 0 - не дивився


Срібний реліз (на рейтинг впливає 50% завантаженого)
 Трекер:    Зареєстрований   

Завантажити / скачати фільм українською



відео для новачків



 Зареєстрований:   2016-06-30 16:17
 Розмір:   1.34 GB 
 Оцінка фільму:   3.6/10 (Голосів: 14)
   
Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години

Нова тема   Відповісти