Завантажити та скачати торренти українською


Батьківщина (1879-1896)

Нові коментарі

Нова тема   Відповісти
Автор Повідомлення
володимирко2 
Оцифрування книг Гуртом


З нами з: 28.02.10
Востаннє: 04.12.16
Повідомлень: 1107

2016-05-09 11:45  
http://www.ex.ua/100818604
Нема 1883 і 1893 років. Перші річники фотографувалися частинками, лише фрагменти сторінок. Від 1887 року підшивки повні. Роки зібрано в архіви.
Детальніше про газету Українські часописи Львова [У 3т.] (2001-2003) http://toloka.to/t60941 т.1, с. 344-353.

Цитата:
З 1 жовтня 1879 р. почав виходити популярний політико-освітній український селянський часопис «Батькбвщина» («Батьківщина», 1892 ч. 9— 52), заснований за ініціативою і підтримкою Юліана Романчука, поставивши своєю метою «до згоды и єдности загрЬвати...»; «на сторожи нашого народу стояти» (До діла!— 1879.— Ч: 1.— С. 2). «Батькбвщина», яка виходила (до 1896 р.) як «газета політична и наукова, присвячена справамъ руского народу», «часопись політична для руского народу» і «часопись політично-економічно-господарска», впродовж 18 років була дійсно селянським часописом, в якому село само брало участь, писало про своє життя, про свої громадські порядки, злидні, кривди і потреби в листах і кореспонденціях, що публікувалися здебільшого під рубриками «Вісти зъ краю», «Дописи», «Справы краєви», «Листи зъ краю», «Що въ краю чувати» або «Що цікавого въ краю».
Прагнення тижневика «розруховати» український народ, «приводити его до познання своихъ потребъ и своихъ правъ, подавати ему способы, якъ бы добивъ ся лучшои долі, росказувати передъ світомь его нужды и его кривды и боронити его у всіхь справахъ» (1893.— Ч. 24.— С. 185) визначило його структуру, яка, за окремими винятками, складалася здебільшого із передової чи програмної статті на злобу дня, організаційних матеріалів і відозв «Народної Ради» та рубрик: «Справы поточни», де друкувалися різнотематичні матеріали з національно- політичного, суспільно-громадського, економічно-господарського і культурно-освітнього життя українців краю; «Новинки и вся¬чина»; «Господарство и промысл»; «Наши народни читальне»; «Наши господарско-купецки товариства» та правова рубрика «Дробный правотарь». В окремі роки видання у тижневику запроваджувалися рубрики «Зъ житя и праце нашого женоцтва», «Порада для господаревъ», «Ради господарскі». Постійною у часописі була рубрика «Що дЄється въ свЄтЄ» з підрубриками «Австро-угорска монархія» і «Справы загранични», де подавалися повідомлення про найбільш важливі суспільно-політичні події в Австро-Угорщині та інших країнах Європи.
Передові та програмні статті часопису, що закликали читача активніше займатися політикою, організовуватися в товариства, «котри мають поучувати народ рускій о єго правах и боронити тих прав» (1889.— Ч. 9.— С. 1) та збиратися на віча і «виписувати свои потребы» (1881.—Ч. 9), порушували і розглядали важливі питання розвитку «руского руху» в Галичині (Нова народна програма.— 1891.— Ч. 2; Рух серед русинов.— 1894.— Ч. 11/12), відрубності українського народу від польського і російського (Ще не вмерла Україна.— 1884.— Ч. 33; Поки-ж то Русь буде ще польською.— 1888.—Ч. 22; Мы є народ рускій.— 1891.— Ч. 3), боронили право української мови й українського шкільництва (На що нам рускои школы.— 1891.— Ч. 46; Руське письмо в уряді.— 1892.— Ч. 32), не тільки сприяли національному освідомленню українського селянина, а й спонукали до узагальнень і конкретних висновків. Захищаючи національні інтереси українців Галичини, тижневик широко висвітлював виборчий рух, роботу Галицького сейму, Державної Ради, друкував промови і звіти руських послів перед виборцями (крім того, було видано спеціальний додаток «Беседы рускихъ пословъ в Галицкомъ сойме в р. 1883», порушував і розглядав на своїх сторінках такі національні проблеми тогочасної Галичини, як запровадження рідної мови в школах і відродження української торгівлі (Руска мова в школах.— 1884.— Ч. 42; Павлик М. Рускій язик в міських школах.— 1884.—Ч. 25; Справа руских склепов.— 1884.— Ч. 44; Пишім по руски!— 1885.— Ч. 7; Борба о рускій язык в соймі.— 1887.— Ч. З—7; В справі рускої правописі.— 1888.— Ч. 22—25; Зубрицький М. Сільські крамниці.— 1892.— Ч. 44).
Ведучи активну просвітницьку роботу, редакція тижневика друкувала матеріали про організацію українських шкіл і читалень, про активізацію просвіти та економічно-господарської організації, про заснування і діяльність таких товариств, як «Просвіта», «Народна Рада», «Зоря», «Народна торгівля», «Селянська Рада», «Дністер», педагогічного товариства, час від часу публікувала художні твори таких українських письменників, як Т. Шевченко, Ю. Федькович, К. Устиянович, В. Шашкевич, П. Кирчів, Б. Грінченко, П. Думка та ін. 1886 р. для українців в Австро-Угорщині і Росії виходив місячний літературно-науко- вий «Додатокъ до «Батькбвщини», до видання якого причинилася київська студентська громада, головно О. Доброграєва.
Принципова національно-політична позиція часопису в захисті інтересів і прав українського селянства Галичини зумовила часті конфіскації окремих чисел у 1880—1883, 1885—1886, 1890 і 1896 рр.
З української інтелігенції, що співпрацювала з часописом, виступаючи з матеріалами на суспільно-політичні, соціально- економічні та правові теми, варто згадати Антона Дольницького (псевд. Харко Таран, Іван Бачний), Михайла Дорундяка, Василя Нагорного, Максима Крушельницького (псевд. Андрійчук), Михайла Зубрицького, Михайла Павлика (псевд. Михайло), Романа Гузара (псевд. Стефан Тихій), Кирила Устияновича, Теофіла Окуневського, Костя Левицького, Юліана Романчука та ін.
З порадами і публікаціями на господарські теми виступали Антоній Гудзінський, Микола Колцуняк, Ілько Гуцуляк та Володимир Федорович.
Друкувалася «Батьківщина» етимологічним правописом за винятком 1892 р., коли за редагування К. Панківського виходила українською мовою.
Про популярність часопису серед селян 1. Франко писав: «Батьківщину»... дожидали люди цілими громадами геть за селом, визираючи посланця, що мав принести номер із пошти, її відчитували письменні на цвинтарах, під церквою по неділях перед цілою зібраною громадою, що, слухаючи неспривичних для себе слів, звісток і порад, забували про їжу і недільний відпочинок. Її слово було святе».
На 18-му році виданнягазета припинила своє існування. Останнє (24-те) число вийшло 16(28) грудня 1896 р. У редакційній замітці «Водъ видавництва» повідомлялося, що з 1897 р. «замість теперішних двох газет «Батькбвщина» и «Читальня», котри выходили на переміну и доповнялися в передплаті» буде виходити «одна часопись, політична и просвітно-господарска разом «Свобода» (1896.—Ч. 24.— С. 1).
володимирко2 
Оцифрування книг Гуртом


З нами з: 28.02.10
Востаннє: 04.12.16
Повідомлень: 1107

2016-05-09 13:31  
Рекомендується для краєзнавчих досліджень і не тільки.
Keltirulla 
VIP


З нами з: 26.08.15
Востаннє: 04.12.16
Повідомлень: 495

2016-05-09 13:38  
А я вже думав, що це про серіал "Батьківщина" (Homeland)
Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години

Нова тема   Відповісти