Завантажити та скачати торренти українською


Іванка Мигаль (Ivanka Myhal) - Mezzo-soprano (1979?) [mp3, vinyl rip] | Opera

Нові коментарі

Нова тема   Відповісти
Автор Повідомлення
TroSer 
Поважний учасник


З нами з: 11.09.13
Востаннє: 04.12.16
Повідомлень: 240

2015-09-09 23:02  
Іванка Мигаль (Ivanka Myhal) - Mezzo-soprano (1979?) [mp3, vinyl rip] | Opera

Іванка Мигаль (Ivanka Myhal) - Mezzo-soprano (1979?) [mp3, vinyl rip] | Opera


Стиль: Classic
Країна, місто: Канада, Торонто
Видавець: World Records
Виконавці:
Іванка Мигаль
Пісні:
    01 - Ангел ночі
    (музика та слова С. Гулак-Артемовський)

    02 - Ой поля, ви поля
    (музика: В. Барвінський,
    слова: О. Конисенко)

    03 - Садок вишневий
    (музика: М.В. Лисенко,
    слова: Т. Шевченко)

    04 - Пісня
    (музика: А. Гнатишин,
    слова: Гр. Чупринка)

    05 - На білу гречку впали роси
    (музика: Б. Веселовський,
    слова: М. Рильський)

    06 - Вечірня пісня
    (музика: К. Стеценко,
    слова: В. Саміленко)

    07 - На вулиці скрипка грає
    (традиційна народна пісня, обробка - М. Красєв)

    08 - Хотіла б я піснею стати
    (музика: К. Стеценко,
    слова: Л. Українка)

    09 - Кряче ворон
    (музика: К. Стеценко,
    слова: Є. Кротевич)

    10 - Стояла я і слухала весну
    (музика: К. Стеценко,
    слова: Л. Українка)

    11 - Київський вальс
    (музика: П. Китастий,
    слова: Л. Китастий)

    12 - Тихо гойдаються
    (музика та слова С. Гулак-Артемовський)

    13 - Утоптала стежечку
    (музика: Я. Степовий,
    слова: Т. Шевченко)

    14 - Не шуми калинонько
    (музика: І. Шамо,
    слова: Д. Луценко)

    15 - Ти моя вірна любов
    (музика: П. Майборода,
    слова: А. Малишко)

Тривалість: 00:45:12
Мова: українська
Аудіо-кодек: MP3
Бітрейт: 256 кб/с VBR
Джерело: автор ріпу - PerogyOverload
Додаткова інформація:
Іванка Мигаль – надбужанський соловейко:

Наш край – воістину багатий і щедрий. Багатий історичними та архітектурними пам’ятками, величними сакральними спорудами, древніми традиціями і звичаями. Щедрий на відомі постаті. Вони – добрий приклад, на якому слід виховувати юне покоління.
На початку квітня цього року Буське районне Товариство “Просвіта” ім.Т.Шевченка за сприяння районної газети “Воля народу” оголосило громадсько-політичну акцію “Великі постаті Бущини” Сьогодні ми публікуємо першу дослідницьку роботу про нашу землячку, оперну співачку Іванку МИГАЛЬ.
Видатна співачка мецо-сопрано американської опери народилася 6 липня 1937 року у Львові в родині Григорія (відомого диригента хорів) і Марії (Бойко). Дитячі роки провела в містечку Буську. Померла на чужині 18 вересня 1983 року, віддавши свій неповторний голос нащадкам Нової Англії.
Скрута в усі часи жене людей по планеті. Далеко від батьківщини, на чужій творчій ниві знаходять в собі сили звестися на ноги діти українських емігрантів. Один з таких талантів – Іванка Мигаль.
Вдивляючись у світлину, вибиту на меморіальній дошці, що знаходиться на стіні Буської ЗОШ №2 (колишня жіноча гімназія), не можна позбутись думки, чому життєва удача була такою несправедливою до цієї вродливої, обдарованої галичанки? Народилася в Україні, прагнула її всім серцем, а життя і талант віддала чужині?! Доле, де ти?
Слава – в руках працьовитих
Слава… За Леонардо да Вінчі, слава – в руках працьовитих. Цей афоризм впевнено можна адресувати вчительській родині Григорія і Марії Мигалів. До Канади потрапили в 1949 році. Щоб не померти з голоду, батько Григорій, хормейстер з дипломом Львівського вищого музичного інституту, тачкою перевозив вугілля, перегортав збіжжя. А вечорами, незважаючи на втому, ішов співати до новоприбулих українців. Пан Григорій організовував хори, з однодумцями колядував, а гроші перераховують на побудову Українського народного дому. У суботу давав уроки мови і музики фермерським дітям. Коли їх збиралося багато, то батькові співом і віршами допомагала Іванка. Нарешті постійне місце колишній директор комерційної школи знайшов на цегельному заводі. А мама Марія трудилася у пральні. Після роботи здерев’янілими пальцями не могла грати на скрипці чи фортепіано. І лише Іванка мала фізичну змогу щодня вправлятися на інструментах.
Життя нормалізувалося лише після того, як погодився Григорій Григорович за платню (150 доларів) стати диригентом змішаного хору при Товаристві «Просвіта». Згодом у 1955 році з його ініціативи постала чоловіча капела, яка на честь 100-річного ювілею Івана Франка стала носити ім’я Каменяра.
Велика місія вчителя на землі. Він є світло світу. І сам, ставши світлом, просвітлюєш успіх. А в цій родині – батько і мати – вчителі – й несли отой життєстверджуючий світильник для прийдешніх поколінь.
Наш земляк Олександр Саримсаков у своїй першій збірці співаної поезії «Все, що у серці живе» (2000) адресує родині Мигаль щирі почуття душі.

Пам’яті Іванки Мигаль
Ти до нас вертаєшся піснями
в рідний край, до рідного порога.
Вітер їх несе з-за океану,
а лелеки вказують дорогу.
Ти до нас вертаєшся піснями,
голосом, що дарувала Тобі мати.
Ти до нас вертаєшся квітками,
що колись не дала обірвати.
Твоє серце перестало битись
за далеким сивим океаном.
Та звучать над світом переливи
Кришталево-чистого сопрано.
Відцвітуть пахучі квіти-липи,
опаде на землю жовте листя,
Та ніколи не зів’януть цвіти,
що віночками пісень
Твоїх сплелися.
На чужині
Як заплющу очі, бачу краєвиди милі.
Серце мліє, коли чую чарівні пісні.
Бо ніде так не співають, як на Україні,
Бо ніде так не гуляють, як у Галичині.

Очі чорні, очі карі, очі сірі, сині.
Уста, мов солодкий мед, усмішки ясні.
Найгарніші є дівчата лиш на Україні,
За кордоном таких бачиш тільки уві сні.

Заспіваю у весь голос «Червону калину»,
Хай почують інородці ноти ці сумні.
Лиш по-справжньому оціниш рідну Батьківщину,
Коли довго мандрувати станеш в чужині.

Тут лелеки не клекочуть, ластівки не в’ються,
Не щебечуть у гайочках ввечір солов’ї.
Як же я додому хочу, там, де верби гнуться,
Де знайоме все до болю і усі свої.
Бог нагородив Іванку талантом. Батько і мати не дали його «закопати». Своїм прикладом щодо працьовитості задля хліба насущного, на просвітницькій ниві – в ім’я любові до свого рідного, українського викохали своє дитя – співучу золотоволоску.
У 20 років Іванка Мигаль стає студенткою консерваторії у Торонто, пізніше дебютує в Канадській опері. А в 1967 році після участі в конкурсі до «Метрополітен-опера» її зараховують до числа студійців і призначають стипендію Лукреції Борі, як особливо перспективної виконавиці.
Голос Іванки Мигаль – це подих метрополітенської величі
Виснажливою працею, без спонсорів і меценатів, без зв’язків і підтримки Іванка Мигаль пробилася у чужій країні до вершин слави, ввійшла до першої десятки співаків світу. І в колекції рафінованих особистостей американської «Метрополітен-опера» наша землячка посідає заслужене місце.
А дебютувала Іванка Мигаль у «Метрополітен-опера» в день Святого Водохреща – 19 січня 1970 року – в опері Моцарта «Чарівна флейта». Протягом того сезону і наступних виконала 11 партій в операх «Ернані», «Мадам Ба¬терфляй», «Парсіфаль», «Ріголетто», «Фауст», «Тоска», інших класичних постановках, доки її кар’єру не обірвала тяжка недуга і передчасна смерть. До речі, вона була першою українською співачкою в артистичній трупі «Метрополітен» задовго до інших слов’ян. Для прикладу, солістка Великого театру в Москві Людмила Шевчук дебютувала там лише в 1990 році. Тоді вся преса «белокаменной» засвідчила цю подію хвалебними рядками.
В Україні про Іванку Мигаль знають дуже мало. Адже становлення співачки, розквіт її творчості відбувалися в ту пору холодної війни, коли рідним у колишньому Союзі доводилося «бути байдужими» до слави заморської примадонни. А преса американського континенту, відома скупістю на схвальні відгуки про нашу землячку, писала, не стримуючи захоплення: «Артистка вишуканого таланту, що дозволяє їй робити яскраве, глибоке індивідуальне трактування творів».
(«Майямі Біч Сан»),
«Ми були вражені прекрасним голосом Іванки Мигаль. Цей голос самовладно рівний – правдиве мецо-сопрано, характерне, чудове».
(«Вінніпег Фрі Прес»),
«Голос Іванки Мигаль – це голос чарівної жінки зоряної якості. Це подих метрополітенської величі».
(«Вірджинія Пайлот»),
«В неї постать і темперамент непересічної вокалістки, органічне вміння використовувати ці багатства».
(«Мюзикл Америка»).
Справді, наш надбужанський соловейко демонструє необмежені можливості – репертуар від Баха і Генделя до Роджерса і Гамерштайна, сценічне амплуа – від жартівника Керубіно до трагічної і гордої постаті Кармен. Свідченням її артистичної слави, кар’єри водночас є численні виступи з такими корифеями світової музики, як Леопольд Стоковські, Ганс Вернер, Волтер Сускінд, Мануель Суарез, концерти у престижних залах.
Україна – там моє коріння
Співала Іванка Мигаль майже всіма європейськими і слов’янськими мовами, а концерти обов’язково закінчувала українською класикою, даруючи на «біс» незвичні для публіки українські народні пісні і романси. Наш соловейко і на чужині прославляв свою державу, український народ і рідну мову. Бо єдина платівка, що вийшла за життя Іванки, містила лише українські пісні.

Біографічний довідничок
Мигаль Григорій
(14.10.1906 – 08.10.2007).
Учитель, просвітянський діяч, диригент, композитор, автор нар. в с. Себечів, пов. Сокаль, в род. Григорія й Ксені. Студіював на відділі скрипки Музичної консерваторії у Львові (1934); на Вищому Учительському педагогічному курсі у Познані, Польща (1935), як теж в Педагогічному інституті у Львові. Працював вчителем музики у початкових і середніх школах (1928-1934), з 1939 – заступник директора і в рр. 1942-1944 директором середньої комерційної школи. Прибув до Канади 1949 і поселився в Тандер Бей. Провідний член товариства «Просвіта», від початку учитель «Рідної Школи» і диригент мішаного хору «Просвіти» (1949-1957) і чоловічого хору ім. Івана Франка (1955-1972). У 1967 році хор цей був зарахований до хорів-чемпіонів у північно-західному Онтаріо і наділений спеціальною відзнакою «Просвіта» Форт Вільям» 1956 рік. Автор публіцистичних статей й музичних обробок народних пісень. Відзначений Шевченківською медаллю на ХІV Конгресі Українців Канади (1983). Одружений з Марією-Стефанією Бойко; в родині: Іванка-Софія (відома співачка) і Надія-Оксана (учителька коледжу, градуантка Сорбонського університету в Парижі).

Мигаль Іванка
(06.07.1937–18.09.1983).
Видатна співачка народилася у Львові, у родині Григорія і Марії Мигалів. Прибула до Канади 1949. Початкову музичну освіту здобула у Форт Вільямі, продовжувала студії в Королівській музичній консерваторії в класі опери у Торонто. Співацьку кар’єру почала ще у 1957, співаючи на Національній Виставі в Торонто з відомим співацьким ансамблем Леслі Белл Сінгерс. З 1964 виступала із власними концертами. Підряд кілька років була заангажована у Стратсфордському театрі та в оперній компанії Торонто. В тому теж часі мала ряд виступів на радієвій та телевізійній сітці Сі Бі Сі. В 1965 році відбула музичний курс в Аспен, Колорадо і виступила як естрадна співачка з оркестрою в різних містах Америки (Майямі, Детройт, Нью-Йорк, Чикаго, Філадельфія). В 1967-1969 р.р. виступала з Метрополітальним оперним студіо в турне по ЗСА та Канаді, в 1969-1973 р.р. – з Метрополітальною оперною компанією, відтак у Маямській опері і з 1974 року – в Канадській оперній компанії.
Вона мріяла приїхати в Україну, виступити перед земляками у Львові, де народилася, у Буську, в якому пройшли дитячі роки, на Сокальщині – батьківщині батьків. Наша Іванка двічі була в Союзі. Але… до США поверталася з гірким болем і повним несприйняттям того, що називалося «однією шостою світу» – СРСР.
Спів Іванки Мигаль почула батьківщина лише після її передчасної смерті, коли почали руйнуватися кордони Союзу, «імперії зла». Старанням батька до Львова потрапили її платівки, колекція записів класичної музики, нотні видання, відеозапис прем’єрного показу в Америці жартівливої опери «Ведмідь» за оповіданням Чехова. До речі, ця опера автора Вільяма Волтона транслювалася на всі штати в новорічну ніч 1975 року.
Районне Товариство «Просвіта» веде плідну дослідницьку роботу щодо увіковічення пам’яті Іванки Мигаль. Немов кленові листочки, летять листи з далекої Канади у місто Буськ шанувальникам її таланту.
У Буській музичній школі є велика кількість архівних матеріалів, надісланих Григорієм Мигалем. Серед них – особисті речі (сценічне взуття), фотографії, альбоми, ноти, на яких зроблено правки рукою Іванки Мигаль.
І ти, юний надбужанцю, повинен знати особистості українських емігрантів, пошанівок належний їм віддати, щоб відлуння їх слави повернути в Україну!

Олена КУБАТ,
вчитель Буської ЗОШ І–ІІІ ст. №2
"Воля народу" 6 серпня 2009 р. №32
ІВАНКА МИГАЛЬ - ОПЕРНА СОЛІСТКА:

Іванка Мигаль – оперна солістка, що передчасно згасла 1983 року в Торонто (Канада) – народилась у Львові 6 липня 1937 року, але її дитячі року минули в Буську (повіт Кам’янка Струмилова), де її батько Григорій і мати Марія учителювали, Вона змалку виростала в музичній атмосфері. Батько - студент Львівської Музичної Консерваторії, скрипаль і кол. диригент хорів учительської семінарії в м.Сокалі – кожного дня годинами грав на скрипці. Мати, укладаючи доню до сну, часто співала їй колискові пісні. Її улюбленою піснею була народна пісня в обробці В. Барвінського «Ой ходить сон біля вікон». Слухаючи співу матері, Іванка легко переймала мотиви пісень. Мелодії вона інтонувала дуже точно, на третьому році життя вже знала дуже багато пісень.
Влітку 1940 і 1941 рр. Іванка вже була солісткою в дитячому хорі садочка Сестер Служебниць. Черниці відкрили в неї гарний голос, розвинену любов до співу і трактували її, як «професійну» молоду співачку. Згодом, 1944 року, опинившись з батьками в Німеччині, вона закінчила в таборі переміщених осіб у Ляндсгуті початкову школу, а далі пройшла ще й три класи гімназії, У 1949 році родина Мигалів виїхала з Німеччини в Канаду – спершу до Едмонтону, а потім до Тандер Бей, провінція Онтаріо.
Саме тут почала вона систематично вивчати музику в місцевій музичній школі. Після двох років навчання вона бере приватні лекції фортепіано і співу в відомої канадської піаністки М. Оулд. Крім того вона співала в церковному і шкільному хорах, а згодом виконувала сольові партії в жіночому й мішаному хорах при Товаристві «Просвіта», якими керував її батько.
За порадою своєї вчительки, Іванка 1957 року вписується до Королівської Музичної Консерваторії в Торонто і вивчає солоспів. З черги, вона перейшла до Оперної школи Торонтського університету і вивчає солоспів у класі доктора Ернесто Вінчі. Цей курс вона закінчила з відзначенням.
Будучи студенткою Музичної Консерваторії, Іванка співала у славному тоді хорі «Леслі Бел Кваер», а також у церковному хорі УГК церкви св. о. Миколая під орудою проф. І. Ковалева. В тому ж часі вона співала в хорі, а потім і в менших ролях постановок Канадської опери.
Після закінчення своїх музичних студій у Торонтському університеті Іванка Мигаль, протягом кількох літніх сезонів, співала в опереті Джілберта і Салівана «Мікадо» на сцені театру в Страт форді, Онтаріо. На рекомендацію диригента Торонтського Симфонічного Оркестру Вольтера Саскінда, Іванку прийняли на навчання в Літній Музичній Школі Аспен, штат Колорадо у США. Її вчителями були: Дженні Турель (спів), д-р Емер Надь і Маделін Молгод (гра на сцені). Містечко Аспен, розташоване на південний захід від м. Денверу, славиться своїми щорічними літніми музичними фестивалями за участю митців світової слави.
На цих фестивалях в роки 1956-1976 Іванка Мигаль виконувала ролі в операх Стравінського, Россіні, Моцарта і Р.Травса . В листопаді 1957 року вона вступає до Студії Опери Метрополітен у Нью-Йорку, щоб розвинути і вдосконалити свій голос, розширити свої теоретичні знання і набрати свободи рухів на сцені. Там вона виконувала чільні ролі в давніх і новочасних операх. Зі студією Опери Метрополітену Іванка об’їхала більші міста США й Канади, а зокрема побувала в університетах. В тому часі вона отримала стипендію з Фонду Люкреції Борі.
Успіхи в Студії Метрополітену не зовсім вдовольняли нашу співачку, бо вона прагнула стати повноцінною солісткою в самому Метрополітені. В січні 1970 року її мрія здійснилася. З багатьох роль, виконуваних у репертуарі цієї славної американської опери, тут згадаю лиш останню оперу – «Ведмідь» Вільма Волтона, під орудою диригента Віктора Фелдбріля, - в якій вона виконувала головну роль. Мільйони любителів оперного мистецтва бачили й слухали виконання цієї опери, переданої на телевізійній мережі на самий Новий Рік 1975 року. Наша співачка стояла тоді на самому вершку своєї мистецької кар’єри; як співачці світового рівня, їй пропонують ролі в оперних постановках і виступи на концертах із симфонічними оркестрами.
Крім постійних виступів у Нью-Йоркській опері, Іванка Мигаль виконувала сольні партії на концертах, в операх і фестивалях у Ньюпорті, Роуд Айленд. Після закінчення курсу в Музичній Консерваторії, її виступи з симфонічними оркестрами в Канаді та США були численні й успішні. Співала вона з шістнадцятьма симфонічними й філармонійними оркестрами, виконуючи твори композиторів світової слави – від Гендля до Роджерса й Гаммерштайна, західно-європейськими та слов’янськими мовами. З диригентів назву тільки більш відомих у тому часі: Леопольд Стоковський, Ганс Вернер, Болт ер Саскінд та Мануел Суарез ( в її родинному місті – Тандер Бей).
Інформативне резюме її виступів, що його вона сама уклала любителів оперного співу, точніше передає – в англійському оригіналі – видатніші виступи Іванки Мигаль поза Оперою Метрополітену та її Студією.
Всі її виступи зустрілися з прихильною критикою музичних рецензентів англомовної преси Канади й США, які вирізняли красу її голосу, високо якісність виконання арій, та зокрема, чар усієї її постаті на сцені, з якостями «зірки Метрополітену».
Важливо підкреслити ще й те, що успіхи на чужомовній сцені не притьмарили її національних почуттів. І як студентка Королівської Музичної Консерваторії в Торонто, і, згодом, як співачка в опері Метрополітен у Нью-Йорку, Іванка Мигаль радо виступала також на українських сценах з нагоди важливих національних свят: у Тандер Бей, Торонто, в Нью-Йорку, Чикаго та Клівленді, де спонсорами її виступів були Комітет Українців Канади та Український Комітет Америки.
Розповідь про Іванку Мигаль не була б завершина, якщо не згадати про її речиталі в радіо. Під час своїх студій у Торонто вона час від часу виступала в місцевих радіопрограмах разом зі своєю подругою Роксоланою Росляк, з фортепіановим супроводом Стефи Жовнір-Клос. Ще перед своїм виїздом до Нью-Йорку Іванка щороку мала декілька півгодинних та одногодинних речиталів на радіомережі Канадської Радіо корпорації СБС.
На жаль, її мистецький літ угору перервала тяжка недуга. І вона після довгої боротьби з нею померла в Торонто 18 вересня 1983 року. Торонтська громадськість провела її в останню подорож до м.Тандер Бей, де 24 вересня – при здвизі тамтешньої засмученої громади – поховали її на цвинтарі св.Патрикія; там раніше спочила її мати.
Передбачаючи свою розлуку з цим світом, Іванка Мигаль здобулась на додаткове зусилля і в 1978 році награла свою першу ( і на жаль останню) платівку «Українських пісень». Мистецьку палітурку для платівки оформила художниця Герасимчук. Це в більшості твори українських класиків у супроводі оркестру, фортепіано, бандури, дівочого і чоловічого хорів. Ця платівка, цей щирий подарунок талановитої солістки, залишається цінною пам’яткою для народу, з якого вона вийшла.

Оксана Стецик, Леся Вовк. Буська ЦБС
Іванка Мигаль (06.07.1937*18.09.1983):



фото з альбому Зіновія Павлика

Україна впродовж багатьох століть розгублювала своїх дітей по світах і не могла їх вернути навіть тоді, коли вони виявились напрочуд геніальними. Олімпу слави сягали вони у чужих краях, а повертались на рідну землю тоді, як відійшли у вічність.
Іванка Мигаль належить до тієї когорти митців. Її ім'я тісно пов'язане з нашим містом. Народилась 6 липня 1937 року у Львові. З 1928 року її батьки вчителювали у Буську. Родина проживала в ошатному будиночку по вул.Грушевського. Батько, Григорій Мигаль, за фахом скрипаль, викладав музику спочатку у початковій, а згодом у семикласній школі. З 1939 року заступник директора школи. У 1941-1944 роках стає директором середньої комерційної школи. Мама, Марія –Стефанія (з дому Бойко) особливу увагу приділяла музичній освіті доньки. Маленька дівчинка зачаровано вслухалась у віртуозну гру свого батька, любила засинати під мамину колискову "Ой ходить сон коло вікон". Уже в трирічному віці Іванка вміла співати багато пісень, виступала у дитячому хорі садочка – захоронки, де вихованням дітей займались сестри – служебниці. Саме вони звернули увагу на її чарівний голос і провокували їй велике музичне майбутнє. У Буську Іванка вступає до першого класу.
Та війна змінила життя родини Мигалів. Вони змушені були залишити рідну землю. У 1944 році Мигалі зупинились в Німеччині у місті Ляндсгут у таборі для інтернованих осіб. Тут Іванка починає навчання, бере приватні уроки гри на фортепіано. У 1949 році Мигалі прибувають до Канади у місто Тандер-Бей. Статків сягли не одразу. Батько, хормейстер з дипломом Львівського вищого музичного інституту, возив тачками вугілля, пересушував на елеваторі зерно, а вечорами, незважаючи на втому, ішов на зустріч з емігрантами з України. Григорій Мигаль по суботах давав уроки музики та української мови фермерським дітям. Часто йому допомагала Іванка, співаючи пісень та декламуючи вірші. Мати Іванка працювала у пральній. Після тяжкої праці її руки вже не могли торкатись музичних інструментів. Проте для Іванки батьки створили всі умови для занять музикою.
З часом Григорій Мигаль стає диригентом змішаного хору при товаристві "Просвіта", там виступає також й Іванка. У 1955 році Мигаль організовує чоловічу хорову капелу ім.І.Франка, ім'я якій було присуджено з нагоди 100-літнього ювілею Каменяра. У такому культурно-мистецькому середовищі зростала Іванка Мигаль – майбутня оперна примадонна.
За порадою своєї вчительки – піаністки М.Оулд у 1957 році Іванка вступає до Королівської музичної консерваторії в Торонто, де навчається солоспіву. Згодом продовжує навчання в Оперній школі Торонтського університету в професора Ернесто Вінчі. Цей курс закінчує з відзнакою. За порадою диригента Торонтського симфонічного оркестру Волтера Саскінда переїжджає до США і вступає до Літньої музичної щколи в Аспені. У цей час місто славилось літніми музичними фестивалями, у яких брали участь оперні виконавці світового рівня. На цих фестивалях виступає також й Іванка, виконуючи ролі в операх Стравінського, Россіні, Р.Штрауса. Згодом Іванка вступає на Студію Нью-Йоркської Метрополітен опери, де має змогу вдосконалювати свій голос, розширювати теоретичні знання, вивчати сценічні рухи. Зі Студією Метрополітен опери об'їхала всі великі міста США й Канади. Як здібна виконавиця оперних партій, вона була відзначена стипендією з Фонду Люкреції Борі. Успіхи в Студії не задовільняли співачку, вона прагнула стати солісткою Нью-Йоркської Метрополітен опери. 1970 року ця мрія здійснилася. Серед багатьох ролей, виконаних співачкою, найбільш вдалою була головна роль в опері "Ведмідь" Вільяма Волтона за оповіданням А.Чехова. Ця опера звучала якраз на Новий 1975 рік і транслювалась по телебаченню в усіх штатах. Це була вершина її мистецької кар'єри.
Іванку Мигаль супроводжував шалений успіх як на американському, так і на європейському континентах. Вона співала з 16 симфонічними оркестрами. Виконувала твори композиторів світової величини – від Генделя до Роджерса і Гаммерштайна. До речі, вона була першою українською співачкою в артистичній трупі Метрополітен опери серед інших слов'ян. Вона двічі побувала в СРСР, але жодного разу не була на батьківській землі. Виконувала партії західноєвропейськими та слов'янськими мовами. Їй диригували Леопольд Стоковський, Волтер Саскінд, Мануель Суарес.
Успіхи на чужомовній сцені не затьмарили її національних почуттів. Будучи ще студенткою Королівської Музичної консерваторії в Торонто, а згодом співачкою Нью-Йоркської Метрополітен опери, Іванка Мигаль залюбки виступала на українських сценах з нагоди національних свят у містах Тандер-Бей, Торонто, Вінніпег, Нью-Йорк, Чікаго, Клівленд, де спонсорами її концертів були Комітет Українців Канади та Український Конгресовий Комітет Америки.
Та її мистецький лет в молодому віці перервала тяжка недуга – рак. Передчуваючи розлуку з цим світом, Іванка прагне залишити по собі добру згадку для земляків-українців і видає свою першу і єдину платівку "Українські пісні". Сюди ввійшли твори українських класиків, виконані нею у супроводі оркестру, фортепіано, бандури, чоловічого та жіночого хорів.
Довготривала боротьба з тяжкою недугою припинилась, коли 18 вересня 1983 року в Торонто перестало битись серце українського соловейка. Домовину з тілом Іванки було доставлено до міста Тандер-Бей на міське кладовище св.Патрикія і захоронено поряд з могилою її матері.
Немає серед живих сьогодні й батька Іванки. Григорій Мигаль відійшов із життя 8 жовтня 2007 року. Єдиною людиною, яка сьогодні єднає ім'я Іванки Мигаль з Україною, є її рідна сестра Надія Мигаль-Іванюта – викладач коледжу в Парижі, випускниця Сорбонського університету.
Іванки Мигаль вже 29 років немає поміж живих. Та для нас, земляків, її голос лунатиме прощальною піснею відлітаючих журавлів та знову відроджуватиметься ніжним співом весняного жайворонка.

Буська РДБ


Бронзовий реліз (на рейтинг впливає 75% завантаженого)
 Трекер:    Зареєстрований   

Завантажити / скачати українську музику



відео для новачків



 Зареєстрований:   2015-09-09 23:02
 Розмір:   81 MB 
 Оцінка музики:   10/10 (Голосів: 5)
   
Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години

Нова тема   Відповісти