Завантажити та скачати торренти українською


Державний театр опери та балету УРСР ім. Шевченка - Тарас Бульба (2CD) (2005) [MP3] | Opera

Нові коментарі

Нова тема   Відповісти
Останній раз роздавалося ericson (2015-02-10)
Автор Повідомлення
Khtos 
Свій


З нами з: 24.06.09
Востаннє: 02.12.16
Повідомлень: 107

2013-04-20 13:41  
Державний театр опери та балету УРСР ім. Шевченка - Тарас Бульба (2CD) (2005) [MP3] | Opera

Державний театр опери та балету УРСР ім. Шевченка - Тарас Бульба (2CD) (2005) [MP3] | Opera


Стиль: Opera, Classic
Сайти: Офіційний сайт Національної опери України
Видавець: ТОВ "Вектор-Вега"
Лібрето: М. Старицький
Виконавці:
Тарас Бульба – А. Кікоть (бас)
Остап – Д. Гнатюк (баритон)
Андрій – В. Тимохін (тенор)
Настя – Л. Руденко (контральто)
Марильца – Є. Чавдар (сопрано)
Товкач – В. Шилов
Кирдяга – Г. Красуля
Кошевой – В. Герасимчук
Воєвода – В. Матвеев (бас)
Гонець – В. Пузин
Татарка – Н. Міссина
Ксьондз – В. Скубак
Сотник – И. Клякун
Задорожний – Т. Феоктистов
Кобзар – В. Гуров (тенор)
Козак – Є. Бойцов
Козак – В. Грицюк
Польскі комісари – Т. Феоктистов, В. Герасимчук
Монастирський ключник – І. Клякун
Пісні:
    Диск 1
    01. Увертюра - Дія перша - Картина перша
    02. Дія перша - Картина друга (початок)
    03. Дія перша - Картина друга (закінчення)
    04. Дія друга - Картина перша
    Диск 2
    01. Дія друга - Картини друга, третя
    02. Дія третя - Картина перша
    03. Дія третя - Картина друга (початок)
    04. Дія третя - Картина друга (закінчення)
    05. Дія четверта

Тривалість: CD 1 01:05:14, CD 2 01:04:00
Мова: українська
Аудіо-кодек: mp3
Бітрейт: 320 кб/с
Джерело: власний ріп
Додаткова інформація:
сюжет


Площа в Києві перед Братським монастирем; неподалік — базар. Старий кобзар оповідає людям, що зібрались довкола, про героїчне минуле запорізьких козаків. І зараз, у важку для України годину, співак закликає постояти за вітчизну. З монастиря виходять Тарас із синами. Залишаючи їх у бурсі на навчання, він просить ченця виховувати молодих козаків у любові до рідної України. Андрій (один із синів) розповідає братові про зустріч із прекрасною панною, що зачарувала його. Наближається католицька процесія. Спереду — Воєвода з дочкою. Зненацька для себе Андрій впізнає в ній свою обраницю. Не слухаючи застережень Остапа, він вирішує домогтися зустрічі.

Дочка Воєводи Марильця мріє про бурсака, що сподобався їй. З’являється Андрій, що потай проникнув у замок. Марильця кокетує з Андрієм, наряджає його для забави дівчиною. Раптово чуються кроки Воєводи. Андрія ховають. Але почувши, як батько строго вимовляє дочці за її відмову знатному нареченому, почуваючи своє приниження, Андрій вистрибує з вікна в сад. Втікача помічає прислуга. Однак служниця не видає Марильцю й завзято повторює грізному Воєводі, що в кімнаті нікого не було. Челяді не вдається піймати Андрія; Марильца тріумфує. (В деяких джерелах інтернета, події в кімнаті Марильці фігурують як картина друга дії першої, але вона відсутня на представленому записі та у відеозапису, що поширено в мережі).

Дружина Тараса з нетерпінням чекає синів. Нарешті вони з’являються в рідному будинку в супроводі батька і юрби гостей. Тарас проголошує тост за те, щоб його сини зуміли відзначитися в бою з ворогами. Гості славлять молодецтво хвацьких козаків. Тарас негайно ж відправляється з ними в Запорізьку Січ.

Приїхавши в Січ, Тарас, полковник козацького війська, ратує за вибори нового кошового: запорожці сидять без справи, а поляки тим часом терзають Україну! Сполох скликає козаків на раду. Розпалюються палкі суперечки, кого обрати новим кошовим. Гонець, що прибув з України, розповідає про бешкетування й насильства поляків: церкви закриті, старшини замучені, гетьман по-зрадницькому вбитий у Варшаві. Єдине прагнення охоплює військо: скоріше в похід, помститися ворогові.

Козаки осадили польську фортецю у Дубні. Ніч. Не спить лише Андрій, що мріє про Марильцю. Хтось тихо вимовляє його ім’я. Це — служниця панночки, що проникнула сюди з фортеці через підземний хід. З жахом Андрій довідається, що його коханій загрожує голодна смерть. Зібравши харчі, він поспішає слідом за служницею у фортецю.

Покої дубенського Воєводи. Поляки, виснажені довгою облогою, моляться про порятунок. З’являється Андрій. Засліплений красою Марильці, він зрікається батьківщини.

Воєвода й імениті шляхтичі дякують козаку за допомогу. Однак, коли Андрій насмілюється просити руки Марильці, Воєвода спалахує гнівом. Шляхта ж бачить у приході запорожця десницю божою. За їхньою радою і благаннями дочки, Воєвода благословляє молодих і довіряє Андрію командування військом.

Тарас, обраний наказним отаманом, налаштовує козаків на штурм фортеці. Від маркітанта Янкеля, що побував у Дубні, Бульба довідається про зраду Андрія. У розпачі батько проклинає день, коли в нього народився син-зрадник. Зав’язується бій. З фортеці на чолі польського війська виїжджає Андрій. Тарас стріляє в зрадника. Андрій вмирає з ім’ям Марильці на вустах. У люті, розтрощуючи все на своєму шляху, кидаються запорожці на приступ.
Історія опери "Тарас Бульба"

Свій кращий сценічний твір — музичну драму «Тарас Бульба» М. Лисенко написав за сюжетом знаменитої однойменної повісті М. Гоголя (лібрето М. Старицького). Композитор надавав своєму творові великої ваги, тому що в роботі над ним, що тривала ціле десятиліття (1880-1890 р.р.), проявив особливу мистецьку вимогливість і громадянську відповідальність.

«Тарас Бульба» М. Лисенка — вершина української класичної оперної спадщини. У творі відбиті її кращі риси — глибока, все прониклива народність, вірність кращим національним художнім традиціям.
М. Лисенко довго добивався втілення «Тараса Бульби» на професіональній сцені. Однак за життя композитора цьому не судилося збутися. Визначний твір української музичної класики вперше було поставлено в 1924 р. у Харкові. Але та вистава довго не втрималася на сцені. Недостатнє розуміння постановниками задуму композитора, який головним своїм завданням ставив змалювати народ і його кращих представників, відсутність будь-яких традицій сценічного втілення твору стали на заваді його правдивому тлумаченню.

Значно кращою була постановка «Тараса Бульби», здійснена в 1927 р. Київським театром опери та балету. Нею розпочався цілий ряд сценічно - музичних інтерпретацій вистави іншими театрами республіки.

За межами України «Тараса Бульбу» М. Лисенка першим поставив у 1930 р. Тбіліський театр опери та балету. Громадськість Грузії дуже тепло сприйняла виставу.
Навесні 1936 р. у Москві відбулася перша Декада української літератури й мистецтва. У ній узяв участь також Київський академічний театр опери та балету. Під час підготовки до декади виникла думка знову повернутися до «Тараса Бульби». При цьому бралася до уваги та обставина, що всі попередні постановки не витримали випробування часом через суттєві недоліки лібрето й певні прорахунки в музичній драматургії.

Адже М. Лисенко ніколи не бачив свого твору на сцені, не чув його в живому звучанні й, природно, не міг внести корективи щодо сюжетних колізій та музичних образів. З огляду на це постала необхідність грунтовно відредагувати твір.

За почесну, проте нелегку й вельми відповідальну справу взялися видатні діячі української культури: поет М. Рильський, композитори Л. Ревуцький і Б. Лятошинський. Вони переглянули як літературну основу опери, так і музику. Блискучу за колоритом партитуру створив Б. Лятошинський.

Прем’єра «Тараса Бульби» в новій редакції відбулась в 1937 р. і пройшла із значним успіхом. Протее редакторам було висловлено слушні зауваженя. Зокрема, в ряді моментів вони надто далеко відійшли від оригіналу. Редактори зважили на думку громадськості і багато в чому переглянули свою роботу. Але довести справу до кінця перешкодила війна. Після повернення з евакуації театр поновив «Тараса Бульбу» в довоєнному варіанті. М. Рильський, Л. Ревуцький і Б. Лятошинський продовжували наполегливі пошуки, щоб максимально наблизити оперу до літературного першоджерела, зберегти чудову музику М. Лисенка.

Ця капітальна робота була завершена на початку 50-х років. Прем’єра «Тараса Бульби» в редакції, котра найбільш відповідала задумові й творчим намірам М. Лисенка, відбулася навесні 1955 р. (диригент О. Климов, режисер В. Скляренко, художник А. Петрицький). Упродовж ряду років вистава не сходила зі сцени столичної опери. Через якийсь час вийшов друком клавір «Тарас Бульба», було здійснено запис твору на платівки.

У цій опері з великим успіхом співали М. Литвиненко-Вольгемут, 3. Гайдай, Є. Чавдар, А. Кікоть, Д. Гнатюк, А. Мокренко, В. Третяк.

Блискучу музичну інтерпретацію опери здійснив у 1980 р. видатний український диригент Стефан Турчак (1938-1988).

З оперою познайомилися й зарубіжні глядачі. Театр показав «Тараса Бульбу» у Вісбадені (1982), Дрездені (1987), Загребі (1987).

У 1992 р. нову музичну інтерпретацію опери Лисенка здійснив головний диригент театру Володимир Кожухар.

Микола ГОРДІЙЧУК,
доктор мистецтвознавства,
заслужений діяч мистецтва України
знайшов тут: http://toloka.to/t5918[/i][/justify]
Loseless - http://toloka.to/t46029
mp3 192 kbps - http://toloka.to/t5918
Якщо Ви справді бажаєте підтримати українське - після прослуховування, якщо музика вам сподобалась, придбайте ліцензійний диск. Підтримаймо вітчизняних виконавців!


Бронзовий реліз (на рейтинг впливає 75% завантаженого)
 Трекер:    Зареєстрований   

Завантажити / скачати українську музику



відео для новачків



 Зареєстрований:   2013-04-20 13:41
 Розмір:   296 MB 
 Оцінка музики:   10/10 (Голосів: 2)
   
Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години

Нова тема   Відповісти